15 листопада, 2024
Схвалений препарат 4-фенілмасляна кислота (4-PBA) може допомогти в лікуванні рідкісних генетичних розладів – хвороб Сандхоффа та Тея-Сакса
У новому дослідженні вчені з Макмастерського університету (Гамільтон, Канада) встановили потенційне лікування хвороб Сандхоффа та Тея-Сакса – двох рідкісних, часто смертельних розладів лізосомального накопичення, які спричиняють пошкодження нервових клітин у головному та спинному мозку. Після багатьох років вивчення механізмів, що лежать в основі патологій, дослідницька група визначила препарат, уже дозволений до використання, який може значно покращити якість життя хворих та їхніх родин.
Хвороба Тея-Сакса і хвороба Сандхоффа – сфінголіпідози, спадкові порушення обміну речовин, спричинені дефіцитом ферменту гексозамінідази. Нестача сполуки призводить до накопичення компонентів мембрани нейронів, переважно гангліозиду GM2 (складна молекула ліпідного походження, що утворює клітинні контакти). Хвороба Тея-Сакса проявляється затримкою розумового розвитку, сліпотою (на очному дні симптом «вишневої кісточки»), неврологічними розладами, макроцефалією; смерть хворих дітей зазвичай настає у віці 3-4 років. Хвороба Сандхоффа майже не відрізняється від патології Тея-Сакса за перебігом, діагностикою та лікуванням, за винятком того, що уражаються внутрішні органи (гепатомегалія та зміни кісток).
Вивчаючи захворювання, Сулейман Ігдура, професор біології та патології, разом зі своєю командою виявили, що ці захворювання починаються у спинному мозку. Саме там вражається ендоплазматичний ретикулум, що спричиняє запрограмовану смерть клітин. Спостереження за нейронами спинного мозку в пацієнтів є вирішальним розумінням того, як хвороба прогресує в організмі. Цей прорив призвів до виявлення потенційної терапевтичної сполуки – 4-фенілмасляної кислоти (4-PBA), схваленого препарату, спочатку розробленого для іншого захворювання.
Тестування на мишачій моделі захворювання показало, що 4-PBA значно покращує рухову функцію, подовжує тривалість життя гризунів і збільшує кількість здорових рухових нейронів. Лабораторія Ігдури одна з небагатьох, де вивчають зазначені хвороби, тому вчені оптимістично налаштовані щодо своїх відкриттів. Зараз тривають подальші дослідження для визначення оптимальної дози 4-PBA для людини.
Джерело: https://academic.oup.com/hmg/advance-article/doi/10.1093/hmg/ddae153/7889395