25 червня, 2026
Американські педіатри запропонували новий алгоритм обстеження новонароджених: простий скринінг здатний покращити прогноз за атрезії жовчних проток
Атрезія жовчних проток, або біліарна атрезія, залишається однією з найтяжчих причин холестатичних захворювань у немовлят і провідним показанням до трансплантації печінки в дитячому віці. Незважаючи на відносну рідкість патології, своєчасне встановлення діагнозу має вирішальне значення, оскільки ефективність хірургічного лікування значно вища, якщо втручання виконано в перші 30–45 діб життя. На практиці діагноз нерідко встановлюють після двох місяців, коли незворотні зміни в печінці вже прогресують.
Вважається, що патологічний процес розпочинається ще внутрішньоутробно внаслідок порушення формування позапечінкових жовчних проток. Після народження відтік жовчі залишається порушеним, що призводить до її накопичення в печінці, розвитку запалення, фіброзу та поступового формування печінкової недостатності. Рання жовтяниця часто сприймається як фізіологічний стан новонароджених, а характерне знебарвлення випорожнень може з'являтися не відразу, що ускладнює ранню діагностику.
Фахівці Texas Children's Hospital та Baylor College of Medicine у співпраці зі Stanford University School of Medicine опублікували у World Journal of Pediatric Surgery огляд, присвячений новому алгоритму раннього виявлення атрезії жовчних проток. Запропонований підхід поєднує визначення прямого або кон'югованого білірубіну, використання онлайн-ресурсу BiliScreen.org для інтерпретації результатів і модифіковане ультразвукове дослідження жовчовивідної системи.
Автори звертають увагу, що підвищення рівня прямого або кон'югованого білірубіну може визначатися вже в перші 24–48 годин життя, ще до появи типових клінічних ознак або інших лабораторних проявів ураження печінки. Відповідно до рекомендацій Американської академії педіатрії (American Academy of Pediatrics – AAP), повторне визначення цих показників доцільне у віці 2–4 тижнів у дітей із персистуючою жовтяницею, світлими випорожненнями або попередньо виявленим підвищенням рівня білірубіну.
Другим етапом алгоритму є ультразвукове дослідження після годування. На відміну від традиційних протоколів, новий підхід не потребує попереднього голодування, що спрощує обстеження немовлят. Під час дослідження оцінюють візуалізацію протоки в ділянці воріт печінки та максимальну ехогенність поблизу правої гілки ворітної вени. Відсутність протокової візуалізації або ехогенність понад 4 мм розглядаються як ознаки, що потребують подальшого спеціалізованого обстеження.
Запропонований алгоритм орієнтований на взаємодію лікарів пологових стаціонарів, педіатрів первинної ланки, радіологів, гепатологів і дитячих хірургів. Автори скринінгу наголошують, що він не замінює клінічне рішення спеціалістів, а має допомогти швидше виявляти дітей із високим ризиком атрезії жовчних проток. Уже зараз тривають багатоцентрові дослідження, які перевірять ефективність такої тактики. Якщо ефективність підходу буде підтверджена, універсальний скринінг за допомогою визначення прямого білірубіну і спрощених ультразвукових критеріїв може скоротити затримки в діагностиці та підвищити шанси на збереження власної печінки в дітей з атрезією жовчних проток.
Джерело: https://wjps.bmj.com/content/9/2/e001142