6 липня, 2023
Лікування дитячого СДУГ за допомогою стимулюючих препаратів не пов’язане зі збільшенням вживання психоактивних речовин у старшому віці
Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) – це нейроповедінковий стан, що проявляється хронічною неуважністю, гіперактивністю чи імпульсивністю або їх поєднанням, які впливають на повсякденне функціонування людини. Незважаючи на те, що існують підходи до лікування СДУГ як медикаментозно, так і із застосуванням інших терапевтичних підходів, це хронічний стан, який вимагає спостереження протягом усього життя людини.
Докторка філософії, професорка психіатрії, психології і педіатрії в Піттсбурзькому університеті Брук Моліна та її колеги досліджували пацієнтів зі СДУГ впродовж 16 років від дитинства до ранньої зрілості, щоб з’ясувати, чи є зв’язок між застосуванням психостимуляторів і подальшим вживанням психоактивних речовин. Це дослідження є одним із перших, у якому розглядається взаємозв’язок між вживанням стимуляторів, що відпускаються за рецептом, у дитинстві та подальшим розвитком поведінкових моделей у дорослому віці, які вимагають медикаментозного втручання та спонукають до вживання психоактивних речовин.
Стимулятори — це терапія першої лінії, рекомендована для більшості людей зі СДУГ; лікування, яке базується на доказовій базі і має невелику кількість побічних ефектів. У цьому дослідженні враховувався не лише вік, а й використовувався статистичний метод, який із часом коригував численні характеристики, за якими можна відрізнити осіб, які отримували лікування, від тих, які не отримували. Урахування згаданих факторів дає змогу більш точно перевірити зв’язок між стимуляторами та вживанням психоактивних речовин. Дослідники не знайшли жодних доказів того, що призначення стимуляторів у дитинстві забезпечувало захист від розвитку СДУГ у підлітків або молодих людей. Однак також не виявили зв’язку між вживанням стимуляторів у дитинстві та збільшенням зловживання психоактивними речовинами в майбутньому.
«Ми сподіваємося, що результати цього дослідження допоможуть деяким лікарям при лікуванні пацієнтів, — зазначає Моліна. — Розуміючи, що стимулятори, призначені в дитинстві, не призводять до вживання психоактивних речовин у майбутньому, я очікую, що страхи батьків і хворих будуть послаблені».
Джерело: https://jamanetwork.com/journals/jamapsychiatry/article-abstract/2806881