Головна Новини Психіатрія Алкалоїд деяких грибів допомагає у лікуванні нервової анорексії

28 липня, 2023

Алкалоїд деяких грибів допомагає у лікуванні нервової анорексії

Алкалоїд деяких грибів допомагає у лікуванні нервової анорексії

Нервова анорексія (НА) характеризується надмірною заклопотаністю, страхом і стражданням навколо їжі, ваги, обмеженнями в харчуванні та спотвореним уявленням про своє тіло. Ця хвороба має один із найвищих показників смертності серед усіх психічних захворювань. Анорексія є его-синтонічним захворюванням: коли концепції та дії, що оточують психопатологію захворювання, узгоджуються із внутрішньою системою цінностей, самооцінкою та відчуттям себе. Це ускладнює лікування, оскільки пацієнти вважають стан прийнятним, навіть відчуваючи хворобливо-знижений настрій під час їжі.

Псилоцибін є природною психоделічною сполукою, що виробляється понад 200 видами грибів. Псилоцибін сам по собі є біологічно неактивним, але організм швидко перетворює його на псилоцин, який має вплив на зміну свідомості, у деяких аспектах подібний до дії діетиламіду лізергінової кислоти (ЛСД). Загалом ефекти включають ейфорію, зорові та психічні галюцинації, зміни у сприйнятті, спотворене відчуття часу та духовні переживання. Це також може викликати побічні реакції, такі як нудота та панічні атаки.

Десять учасників, хворих на анорексію в частковій ремісії, отримували терапію псилоцибіном. Були оцінені безпека, переносимість, первинні результати, прийнятність пацієнта та специфічна психопатологія розладу харчової поведінки. Терапія псилоцибіном була визнана безпечною та добре переносимою. Учасники повідомили про позитивні зміни через три місяці після початку лікування, причому деякі продемонстрували клінічно значуще зниження психопатології розладу харчової поведінки. Деякі учасники мали сильну позитивну відповідь лише на лікування однією дозою. Про серйозні побічні ефекти не повідомлялося.

Можливі механізми зміни сприйняття були визначені в інших дослідженнях. Наприклад, у дослідженні, проведеному Університетом Джона Хопкінса у 2020 році, виявили, що багато суб’єктивних переживань (емпатичне почуття зв’язку з усім і зниження самопочуття чи его) були пов’язані зі зниженням активності claustrum — огорожі, частини мозку, що впливає на когнітивні функції, підтримку свідомості та мультисенсорну інтеграцію.

Джерело: https://www.nature.com/articles/s41591-023-02455-9