6 квітня, 2025
Закис азоту для лікування резистентної депресії: невідомі функції відомого препарату
Незважаючи на те, що зараз існує безліч ліків і методів терапії важкої депресії, приблизно кожен третій пацієнт із діагностованим розладом страждає від резистентної до лікування депресії – стану, за якого хворий не реагує на антидепресанти першого ряду. Навіть коли препарати працюють, вони часто починають діяти тільки після кількох тижнів регулярного застосування, що є критичним часом для людей із важкими випадками. Дослідники кафедри анестезіології й інтенсивної терапії та психіатрії і неврології Чиказького університету (США) вирішили дослідити, чи можуть речовини швидкої дії стати альтернативою антидепресантам.
Учені почали детально вивчати закис азоту, також відомий як «газ, що веселить», безбарвний газ із характерним запахом, який використовують у медицині понад 180 років. За концентрації закису азоту 35-45 % настає аналгезія без втрати свідомості, 70 % – аналгезія і неповна амнезія, 80 % – неглибокий наркоз без розслаблення скелетної мускулатури. У концентрації 75-80 %, коли кисню в суміші міститься 20-25 %, закис азоту нешкідливий для організму, не впливає на дихальні шляхи й паренхіматозні органи. Наркоз настає швидко, з організму газ виділяється в незміненому вигляді через 10-15 хвилин після припинення введення, тому закис азоту часто застосовують для знеболення під час пологів, а також у стоматології.
Протягом багатьох років учені припускали, що антидепресивна дія закису азоту пов’язана з його здатністю блокувати специфічні білки на клітинах мозку, які беруть участь у пам’яті та навчанні: рецептори N-метил-D-аспартату (NMDA). Хоча ця теорія була широко визнана, вона ніколи не була повністю перевірена на лабораторних тваринах або людях. Останні експерименти із гризунами, які мали аналог людського великого депресивного розладу, довели: газ діє на нейрони поясної кори, області мозку, що пов’язана з емоційною регуляцією та настроєм. Окрім того, попередні дослідження встановили недостатню активність цих нейронів у людей із депресією або хронічним стресом.
Науковці побачили, що на піддослідних мишах закис азоту швидко та вибірково активує нейрони поясної кори, виводячи їх зі стану бездіяльності, спричиненого стресом. Миші, які вдихали газ, майже відразу оживилися та почали займатися більш приємними справами, наприклад, пити солодку воду, що свідчить про поліпшення їхнього стану. Фактично закис азоту реактивує нейронні шляхи, загальмовані виснажливим станом. Під час попередніх клінічних випробувань навіть один сеанс інгаляції міг принести позитивні зміни пацієнтам, які не відреагували на інші методи лікування, з ефектом, який у деяких випадках тривав до двох тижнів. Нове розуміння дії закису азоту може прокласти шлях до створення препаратів, які імітують такі ж механізми та будуть доступні у зручній, наприклад, пероральній формі.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41467-025-57951-y