17 лютого, 2026
Американська психіатрична асоціація готує «живий» DSM: інтеграція біомаркерів і соціальних детермінант у діагностику психічних розладів
Американська психіатрична асоціація (APA) представила концептуальну дорожню карту для майбутнього оновлення DSM (Діагностичний і статистичний посібник із психічних розладів), який упродовж десятиліть є базовим інструментом для клінічної психіатрії, психології, медицини первинної ланки та медичного страхування. Стратегічний комітет Future DSM, очолюваний докторкою медичних наук Марією Окендо, опублікував серію із п’яти аналітичних документів, що пропонують переосмислення структури, змісту та принципів оновлення DSM у межах сучасних наукових і клінічних реалій.
Ключовою зміною є перехід до цифрового формату та моделі «живого документа», що дозволить оновлювати класифікацію без очікування багаторічних циклів публікацій. Такий підхід покликаний мінімізувати часовий розрив між появою нових даних у науці та їхнім застосуванням у клінічній практиці. APA також обговорює зміну назви на «Діагностичний і науковий посібник» (Diagnostic and Scientific Manual), що підкреслює відхід від статистичного опису до інтеграції біологічних механізмів, соціальних детермінант та персоналізованих діагностичних підходів.
Пропонована структура майбутнього DSM складатиметься із чотирьох взаємопов’язаних компонентів: контекстуальних чинників (соціальні, культурні, економічні, екологічні), біологічних маркерів, діагностичних категорій із можливістю градації за тяжкістю і трансдіагностичних симптомів, спільних для багатьох станів. Такий формат наближає психіатричну діагностику до системного клінічного мислення, де етіологічні й патофізіологічні механізми не залишаються поза рамками діагнозу.
Окрема увага приділяється інтеграції біомаркерів. Комітет визнає, що стрімкий прогрес у генетиці, нейровізуалізації, аналізі запальних білків і цифрових поведінкових даних створює можливість для уточнення діагностичних меж. Уже сьогодні існують приклади в інших галузях, зокрема діагностика хвороби Альцгеймера за специфічними білками або стратифікація депресії за рівнем С-реактивного білка, що корелює з відповіддю на протизапальну терапію. Такий принцип може бути застосований і до інших психічних розладів, якщо вдасться визначити стабільні, відтворювані біологічні патерни.
Значну частину оновлення присвячено соціальним детермінантам психічного здоров’я. Комітет пропонує включати до діагностичного формуляра дані про економічні труднощі, культурний контекст, досвід дискримінації, вплив довкілля, а також моделі перетину цих чинників. Їхнє системне врахування дозволить точніше прогнозувати перебіг хвороби й адаптувати терапевтичні стратегії під різні групи пацієнтів.
Автори посібника також наголошують на важливості оцінки функціонування та якості життя, які нині часто відсуваються на другий план. Короткі стандартизовані інструменти оцінки пропонують інтегрувати безпосередньо в діагностичний алгоритм, що дасть змогу формувати більш цілісне уявлення про клінічний стан.
Уперше APA офіційно заявляє про необхідність включення голосів пацієнтів і родин у процес формування DSM. Комітет розглядає участь осіб із досвідом психічних розладів як центральний елемент оновлення, що має підвищити релевантність та етичність майбутньої редакції.
Джерело: https://www.psychiatryonline.org/toc/ajp/0/0