17 червня, 2024
Нові підходи до лікування системної склеродермії
EULAR, Європейський альянс ревматологічних асоціацій, оновив рекомендації щодо лікування системної склеродермії (СС) у 2023 році. Зокрема, було додано чотири нові методи лікування, які не були включені в 2017 році. Зараз доступні нові переконливі докази, які допомагають краще лікувати пацієнтів із цим небезпечним для життя станом. Аутологічна трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин (aHSCT) для СС була доведена як найефективніша стратегія лікування з огляду на загальну виживаність. Але ключовим обмеженням методу є його токсичність, тому потрібні нові варіанти лікування. Дві теми, представлені на конгресі EULAR у Відні вже цього року, були присвячені новим підходам.
У новому проспективному дослідженні оцінювали доцільність проведення aHSCT у пацієнтів із порушенням функції легень або серця. Пацієнти були розподілені на різні групи відповідно до важкості супутніх патологій. Лікування проводили за допомогою циклофосфаміду та ленограстиму. Первинною кінцевою точкою дослідження було загальне виживання. Впродовж 3 років спостереження 8 із 35 пацієнтів померли. Загальний рівень відповіді на лікування становив 71,4 % через 12 місяців і 60 % через 36 місяців. Повідомлялося про рецидив СС протягом першого року лікування в одного пацієнта, тоді як у чотирьох інших рецидив стався пізніше. Загалом було досягнуто первинної кінцевої точки, оскільки загальна виживаність через 3 роки була задовільною.
Інші дослідження зосередилися на пацієнтах із СС та легкою легеневою артеріальною гіпертензією, які отримували препарат амбрізентан. Попередні дані показують, що цей варіант через 6 місяців забезпечував значне зниження опору легеневих судин, але не середнього легеневого артеріального тиску. Нове дослідження мало на меті оцінити віддалені наслідки тривалої терапії препаратом, порівнюючи із контрольною групою, яка не отримувала вазодилятативну терапію. Результати виявили значне покращення середнього тиску у хворих, які отримували амбрізентан. Крім того, у 4 пацієнтів контрольної групи розвинулася артеріальна гіпертензія, тоді як у жодного із пацієнтів, які отримували фармацевтичне лікування, такого ускладнення не спостерігалось. Це свідчить про те, що продовження такої цільової терапії захищає пацієнтів із СС від погіршення гемодинаміки. У сукупності вищезгадані відкриття можуть мати важливе значення для поточного стандарту лікування пацієнтів із СС та, імовірно, будуть внесені в наступні рекомендації альянсу.
Джерело: https://ard.bmj.com/content/83/Suppl_1/175.1