21 березня, 2022
Поради експерта щодо очищення води в умовах війни
На жаль, зараз велика кількість людей, які потрапили в зону активних бойових дій і знаходяться переважну більшість часу в укриттях, бомбосховищах, підвалах чи зруйнованих будинках не лише зазнають важких поневірянь, а й часто гострий дефіциту в необхідній для життя питній воді. І часто невідомо коли і звідки рийде допомога.
Відомо, що без їжі людина може прожити тривалий час (до 60 днів, а подекуди і довше). А от без води - в середньому 10-14 днів, проте все залежить від кількох факторів: температури навколишнього середовища, вологості, активності людини. Так, за умови, що людина знаходиться в тіні, у повному спокої, за температури повітря від 16 до 23 градусів можна прожити без води вказаний термін. З підвищенням температури ймовірна тривалість життя без води знижується:
- 26৹С– до девяти днів;
- 29৹С – до тижня;
- 33৹С – до п’яти днів;
- 36-39৹С – не більше двох днів.
Середня потреба у воді у здорових дорослих людей складає близько 35 мл/кг води на день, однак залежить від маси тіла: 50 кг - 1,7 л; 60 кг - 2,1 л; 70 кг - 2,4 л; 80 кг - 2,8 л.
Для захисту від зневоднення необхідно щонайменше 1,5 литра води на день і тут мова йде не лише про рідину, яку людина випиває, а й про рідину, яка міститься в їжі. Також значення має сольовий склад рідини.
Тривале перебування під обстрілами та відсутність доступу до питної води змушує людей використовувати воду з будь-яких джерел: калюж, труб, відкритих колодязів, заповнених відкритих ємностей тощо. Все це загрожує розвитком небезпечних для життя станів, зумовлених забрудненням води насамперед смертоносними інфекційними агентами, а також токсинами природного та штучного походження.
Отже, для мінімізації втрат води організмом у разі відсутності доступу до неї і отруєння речовинами, що містяться в ній (біологічного і токсичного походження), необхідно дотримуватися наступних правил:
- обов'язково мати і брати із собою запас води при переміщенні у бомбосховище, підвал або інші місця;
- одяг повинен бути адекватний температурним умовам та вологості, не повинно бути надто спекотно або надмірно холодно;
- за можливості, слід зменшити фізичну активність в укритті чи вдома;
- кип'ятіть воду: за відсутності підозри на зараження бактеріальними агентами з моменту закипання - 10 хв, за підозри на таке зараження - 1 годину. Кип'ячену воду треба зберігати у чистому посуді, який щільно закривається, оскільки при попаданні в неї мікробів відбувається швидке і масивне обсіменіння. Більше доби кип'ячену воду у відкритій ємності (у т.ч. пляшки), краще не зберігати;
- якщо запаси безпечної води вичерпалися і можливості кип'ятіння немає, знезаражувати воду можна спеціальними таблетками – Акватабс, Аквацид, Пантоцид та його варіантами та ін. Такі знезаражувачі містять до 6 мг активного хлору або речовин, еквівалентних йому. Вони швидко розчиняються (до 15 хвилин), мають високі антибактеріальні властивості, довго зберігаються і не псують смаку. Іноді, навіть усупереч інструкції, рекомендується використовувати дві або навіть три таблетки на літр води, залежно від прогнозованого забруднення води;
- якщо під рукою немає цих таблеток, можна скористатися тим, що є в аптечці: дві краплі 10% розчину йоду на літр води, почекати 30 хвилин, після чого воду можна пити. Смак буде жахливим, але людина не помре від зневоднення і не захворіє на смертоносні захворювання, серед яких є і такі, що вражають центральну нервову систему (у хворих з клінічно значущим ураженням щитовидної залози, тобто мають клініку, використовувати з обережністю і у разі крайньої необхідності);
- перманганат калію (марганцівка) використовують у вигляді 0,5-1% розчину (блідо-блідо-рожевий колір). Важливо: марганцівка відноситься до погано розчинних сполук, тому на дні ємності можуть залишитися кристали, що не розчинилися. Якщо вони потраплять на слизові оболонки рота, стравоходу, шлунка, кишечника, це призведе до сильних опіків і виразок аж до перфорації, тому отриманий розчин краще обережно процідити, не збовтуючи, залишивши на дні трохи рідини;
- перекис водню: 1 ст/л (при сильному забрудненні - 2 ст/л) на літр води, дати відстоятися приблизно годину, після чого до води можна додати пару таблеток активованого вугілля;
- замість перекису водню можна використовувати пігулки гідропериту. Дозування – 2-3 таблетки на 1 л води. При розчиненні таблетки у воді утворюється розчин перекису водню, який далі розкладається на воду та активну діючу речовину - атомарний кисень. При розпаді гідропериту у воду потрапляє також карбамід - не особливо шкідлива речовина, що надає воді злегка солонуватий смак, в нашій країні застосовується як харчова добавка, і має допустиму концентрацію в 2-3 грами на літр;
- очищення води сріблом - відомий спосіб з часів Олександра Македонського: шматочок срібла в будь-якому вигляді (монета, ложка) залишають у ємності з водою, на ранок така вода придатна для пиття і протягом довгого часу не псується;
- при підозрі на забруднення води хімічними речовинами використовують активоване вугілля – 1ст/л на літр води;
- на початку 90-х років на півдні України та Молдови при спалахах холери рекомендували у воду додавати 1 чайну ложку столового оцту або 250 г сухого вина на літр води, експозиція – 6 годин, після чого воду можна вживати для пиття.
У разі відсутності доступу до прісної води наявну солону воду «опріснюють» методом виморожування. Метод заснований на тому, що прісна вода замерзає при температурі 0 ° С, а солона - при нижчій. Таким чином, при температурі 3-4°С і нижче поверхні солоної води утворюється кірка з прісного льоду. Отриману воду також потрібно знезаражувати доступними методами.
Пам'ятайте, друзі, що на війні вода іноді важливіша за їжу, будь-які стратегічні дії та боєприпаси, бо вона може бути джерелом значно більшого масового ураження, ніж самі військові дії, особливо за відсутності доступу до медичної допомоги.