26 червня, 2023
Як відомі стероїди можуть перешкоджати лікуванню раку
Імунотерапія є одним із найновіших і найпотужніших засобів боротьби з раком. Вона спонукає імунну систему розпізнавати пухлини як зловмисників в організмі та атакувати їх. Але не всі пацієнти добре реагують на імунотерапію. Іноді хворі стикаються із побічними ефектами терапії, на які можливо впливати, застосовуючи глюкокортикоїди (ГК). ГК часто використовують для регулювання імунної відповіді за таких станів, як астма, хвороба Крона та навіть COVID-19. Проте нерідко трапляються випадки низької ефективності лікування онкологічних захворювань, що спричинено паралельним застосуванням ГК.
Тепер дослідники лабораторії Колд Спрінг Харбор (CSHL) можуть бути ближче до вирішення проблеми одночасного застосування стероїдів та імунотерапії. Результати їх нового дослідження вказують на те, що ГК можуть опосередковано призводити до деяких невдач у лікуванні при одночасному застосуванні із імунотерапією, стимулюючи виробництво білка під назвою цистатин С (CyC), тобто чим вищі рівні CyC, тим гірші результати цього типу терапії. Їх робота була опублікована в Cell Genomics.
Науковці припустили, що замість того, щоби бути пасивним маркером функції нирок, CyC безпосередньо пов’язаний із хворобливими станами, і що цей зв’язок може бути опосередкований саме застосуванням ГК. Тому, щоб емпірично дослідити це питання, вони використали Біобанк Великобританії (UKB), перспективну популяційну когорту, що складається приблизно із 480 000 суб’єктів, які надали генетичний матеріал для подальшого дослідження та кров для визначення CyC і креатиніну. Вчені виявили, що пацієнти, у яких більша ймовірність вироблення CyC у відповідь на застосування ГК, мали гірший загальний рівень виживання. Ці пацієнти також мали меншу ймовірність отримати користь від лікування. Це свідчить про те, що виробництво CyC в пухлині може сприяти невдачі при застосуванні імунотерапії при лікуванні раку. Аби підтвердити зв’язок CyC із раком, дослідники звернулися до лабораторних досліджень. У мишей вони видалили ген, що продукує згадану молекулу, аби він більше не був присутній у ракових клітинах. Було виявлено, що пухлини без білка ростуть повільніше. Отримані результати дають поштовх для подальшого дослідження функції цієї молекули, зокрема в контексті імунотерапії раку. Можливо, його функцію можна буде спрямувати на підвищення ефективності лікування онкології.
Джерело: https://www.cell.com/cell-genomics/fulltext/S2666-979X(23)00122-2