27 липня, 2023
Українські біженці стикаються зі значними перешкодами на шляху лікування розладу, пов’язаного із вживанням опіоїдів
Найефективнішим лікуванням для людей із розладом, пов’язаним із вживанням опіоїдів, є терапія опіоїдними агоністами (OAT), включаючи такі препарати, як метадон або бупренорфін. Але переривання цієї терапії може призвести до важких симптомів абстиненції, рецидиву вживання ін’єкційних опіоїдів, як наслідок — передозування та смерті.
На жаль, показує нове дослідження під керівництвом Єльського університету, багато українських біженців стикалися з перешкодами, шукаючи можливості лікування в країнах Європейського Союзу. Згадане дослідження вивчає завади, які виникають на шляху терапії опіоїдними агоністами, та реакцію постачальників на збільшення попиту на OAT після української кризи біженців. В Україні проживає приблизно 360 000 споживачів ін'єкційних наркотиків, 20 % із них із ВІЛ. Епідемії опіоїдів та ВІЛ в Україні є одними з найсерйозніших у Європі.
Дослідник Єльського університету Бенджамін Нікітін, американець українського походження в першому поколінні, відвідав Польщу разом із докторантом Єльської школи громадської охорони здоров’я Деніелом Бромбергом, де вони опитали українських біженців із розладом, пов’язаним із вживанням опіоїдів, щоби виявити перешкоди до доступу до лікування під час вимушеного переміщення. Учені також провели дослідження серед біженців і постачальників OAT у Німеччині, Чехії, Словаччині, Румунії та Угорщині.
Унаслідок цього виявили, що мережі серед провайдерів OAT не були готові до адекватного реагування на виниклу кризу біженців. Висновки показують, що спільне навчання між провайдерами, якому сприяє легко адаптована структура, як от Мережа покращення лікування залежностей (NIATx), може використовуватися в країнах ЄС для подолання бар’єрів, які спостерігалися на початку конфлікту.
NIATx — це інструмент впровадження, який спрямований на підвищення якості роботи та створення швидких циклічних змін, щоб налаштування поведінкового медичного обслуговування могло активно і вчасно відгукуватися на надзвичайні ситуації забезпеченням розширення доступу до лікування. Це допомагає негайно оцінювати нові бар’єри та реагувати на найважливіші з них.
Джерело: https://journals.plos.org/globalpublichealth/article?id=10.1371/journal.pgph.0002168