1 березня, 2024
Виготовлення штучних очних яблук за допомогою 3D-друку
Команда біомедичних та офтальмологічних дослідників із кількох європейських установ, працюючи з фахівцями із комп’ютерної графіки, розробила техніку 3D-друку штучних очних яблук, яка є швидшою, точнішою та дешевшою, ніж традиційні методи виготовлення протезів. Їхня наукова робота опублікована в журналі Nature Communications. Деякі люди втрачають око через хворобу або травму, що залишає порожню очну ямку. Окрім втрати зору на одне око, таким пацієнтам доводиться вирішувати естетичну проблему: носити пов’язку на оці або вставляти штучне око.
Виготовлення штучного ока включає формування певної кількості поліметилметакрилату під індивідуальну форму очного яблука. Після цього протез фарбують і полірують. Процес триває приблизно вісім годин і може бути дорогим. Неправильне штучне око може викликати дискомфорт або спотворити зовнішність людини. У новій спробі дослідницька група застосувала 3D-друк до процесу, зробивши його набагато швидшим, дешевшим і легшим. Порівнюючи з нинішнім ручним процесом, новий підхід вимагає в п’ять разів менше праці окуліста.
Робота включала спочатку пошук матеріалу для використання в якості підкладки для принтера; дослідники обрали подібний до поліметилметакрилату. Потім використали оптичну когерентну томографію для сканування порожньої очниці. Після цього ввели результати в програму, яка використовувала комп’ютерне моделювання для більш точного представлення як очниці, так і того, як нове очне яблуко буде взаємодіяти з повіками пацієнта. Останнім етапом був друк штучного ока. Після цього протез відполірували, промили в ультразвуковій ванні та перевірили, щоби переконатися, що він не є токсичним для пацієнта.
Поки що команда вчених створила 10 пробних штучних очних яблук для 10 пацієнтів. Вісім із них повідомили про успішний вигляд і відчуття, а двоє зазначили, що очні яблука не зовсім добре підійшли. Потрібна додаткова робота, але науковці впевнені, що вони знайшли кращий спосіб виробництва штучних очних яблук.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41467-024-45345-5