7 серпня, 2024
Ефективний контроль за рівнями ліпідів у крові можливий завдяки новому препарату ZTA-261
Вчені з Наґойського університету в Японії зробили значний прорив у лікуванні ліпідних розладів. Вони розробили нову сполуку, ZTA-261, яка вибірково зв’язується із β-рецептором гормону щитоподібної залози (THRβ). THRβ відіграє важливу роль у регуляції ліпідного обміну, що впливає на рівні цих сполук у крові. У мишей, яким вводили препарат, спостерігалося зниження рівня ліпідів у печінці та крові з меншою кількістю побічних ефектів у печінці, серці та кістках, порівнюючи з іншими схожими сполуками. Результати, опубліковані в Communications Medicine, свідчать про те, що ZTA-261 є ефективним засобом лікування різних розладів, наприклад, дисліпідемії.
Зростає інтерес до розроблення методів лікування дисліпідемії, які використовують властивості гормонів щитоподібної залози. Цей ендокринний орган впливає на загальний метаболізм завдяки взаємодії із двома типами рецепторів: альфа (THRα) і бета (THRβ). Мозок, серце та м’язи містять α-підтип, печінка і гіпофіз переважно експресують β-підтип. Лікування, яке покладається на активацію тиреоїдних гормонів, стикається із проблемами через побічні ефекти. Незважаючи на те, що THRα регулює серцево-судинні функції, надмірні рівні гормонів залози призводять до несприятливих наслідків для інших органів, таких як збільшення серця та виснаження м’язів і кісток.
З іншого боку, активація THRβ впливає на метаболізм ліпідів без вищезгаданих серйозних побічних ефектів. У результаті THRβ став бажаною мішенню для лікування метаболічних розладів. Однак звичайні методи лікування, такі як природний гормон трийодтиронін (Т3), майже не виявляють селективності між α- і β-рецепторами, що ускладнює виникнення серйозних побічних ефектів, спричинених зв’язуванням із THRα.
Щоби вирішити цю проблему, дослідницька група, до складу якої увійшли Масакадзу Намбо, Таеко Окава, Аято Сато, Кетлін Крудден і Такаші Йосімура, розробила ZTA-261, похідне Т3. Учені порівняли ефективність препарату із GC-1, іншим похідним гормонів щитоподібної залози, і природним Т3 на моделі миші. Виявили, що ZTA-261 мав майже у 100 разів вищу селективність щодо THRβ, ніж THRα. Для порівняння, GC-1 показав лише 20-кратну різницю в хімічній спорідненості, демонструючи кращу селективність ZTA-261. Це було підтверджено значним збільшенням ваги серця та показників пошкодження кісток у мишей, які отримували T3, але не у гризунів із групи ZTA-261. Окрім того, ZTA-261 не виявляв гепатотоксичності для піддослідних тварин. Зараз учені планують наступні випробування із залученням людей.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s43856-024-00574-z