8 січня, 2026
Післядипломна медична освіта в Україні: змінені акценти та професійні виклики
Міністерство охорони здоров’я України винесло на громадське обговорення проєкт наказу, що змінює низку нормативних актів у сфері післядипломної медичної освіти. Документ формує нову схему підготовки лікарів-спеціалістів з урахуванням реальних потреб системи охорони здоров’я в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Планується не лише перерозподіл освітніх пріоритетів, а й перегляд підходів до якості та тривалості спеціалізації.
Одним із ключових акцентів проєкту є визначення дефіцитних спеціальностей. Держава декларує пріоритет у підготовці фахівців із паліативної медицини, акушерства та гінекології (зокрема репродуктології), клінічної ембріології, лабораторної діагностики, психіатричного і психологічного профілю, включно із нейропсихологією та психосоматологією. Такий підхід відображає зростання потреб у комплексному лікуванні, ментальному здоров’ї та допоміжних репродуктивних технологіях, що дедалі частіше інтегруються у клінічну практику.
Окрему увагу в документі приділено спеціальності «Фізична та реабілітаційна медицина». Після масового впровадження у 2023 році чотиримісячних циклів спеціалізації, які дозволили швидко закрити кадровий дефіцит, МОЗ визнає, що така модель не забезпечує повноцінного формування професійних компетентностей. Згідно з позицією Міністерства, скорочені цикли, особливо в закладах без ліцензії на післядипломну освіту, не можуть замінити класичну підготовку, що включає шестирічне навчання та багаторічну інтернатуру. Саме тому пропонується завершити проведення таких циклів, зосередившись на якості, а не кількості фахівців.
Водночас проєкт наказу демонструє гнучкість у відповідь на виклики воєнного часу. За запитом Міністерства оборони України передбачено запровадження дев’ятимісячного циклу спеціалізації з нейрохірургії для військовослужбовців-хірургів і травматологів. Це рішення має чітке клінічне обґрунтування: бойові травми центральної нервової системи потребують спеціалізованої допомоги, тоді як стандартна інтернатура тривалістю 3–4 роки є неприйнятною в умовах гострої кадрової потреби.
Порівняльна таблиця до проєкту наказу також містить важливі зміни щодо безперервного професійного розвитку, інтернатури та атестації. Зокрема, уточнюються механізми нарахування балів БПР, вимоги до академічної доброчесності та умови допуску до іспиту «Крок 3», що має безпосередній вплив на якість підготовки молодих лікарів і довіру до результатів оцінювання.
Загалом запропоновані зміни свідчать про перехід від екстенсивного нарощування кадрів до більш виваженої кадрової політики, що орієнтується на реальні потреби. Плануються поступове підвищення якості спеціалізованої допомоги, чіткіші професійні траєкторії для лікарів та адаптація освітніх рішень до реалій воєнного і післявоєнного періоду. У довгостроковій перспективі ці кроки можуть стати підґрунтям для стійкого розвитку системи охорони здоров’я та збереження її кадрового потенціалу.
Джерело: https://moz.gov.ua/storage/uploads/37b436cd-2738-4ca3-ba9f-6f0170c3cf86/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F-(1).pdf