Головна Новини Урологія та андрологія Учені визначили перспективний підхід до розроблення протизаплідних таблеток для чоловіків

24 травня, 2024

Учені визначили перспективний підхід до розроблення протизаплідних таблеток для чоловіків

Учені визначили перспективний підхід до розроблення протизаплідних таблеток для чоловіків

За останні 60 років населення світу зросло у понад 2,6 рази. Тенденція до зростання продовжується – прогнози вказують на те, що кількість людей, які живуть на нашій планеті, з 8 мільярдів у 2022 році зросте до 9 мільярдів до 2037 року. Це підкреслює необхідність розгляду питання щодо планування сім’ї; однак за останні десятиліття відбулися обмежені прориви в контрацепції. Зокрема, для чоловіків зараз немає оральних протизаплідних таблеток. У дослідженні, опублікованому в журналі Science, учені медичного коледжу Бейлора (Г'юстон, США) показали на моделях тварин, що новий, негормональний, підхід пропонує багатонадійний варіант оборотної чоловічої контрацепції.

В експериментах науковці зосередилися на новому підході – виявленні невеликої молекули, яка б пригнічувала серин/треонін-кіназу 33 (STK33), білок, який особливо необхідний для фертильності як у людей, так і у тварин. Попередні дослідження показали, що STK33 активний у яєчках і особливо необхідний для формування сперми, що може запліднити. У мишей нокаут гена STK33 робить їх стерильними через аномальні та погано рухливі сперматозоїди. У чоловіків наявність мутації в гені STK33 призводить до безпліддя, спричиненого тими ж дефектами сперматозоїдів, які були виявлені в мишей із мутацією STK33. Найголовніше те, що у мишей та людей із цими мутаціями немає інших дефектів, і вони навіть мають нормальний розмір яєчок.

Науковці використали технологію ДНК-кодованої хімії (DEC-Tec), аби перевірити свою багатомільярдну колекцію сполук для виявлення потужних інгібіторів STK33. Сполуку CDD-2807 визначили найефективнішою і в теорії, і на практиці. Інгібітор STK33 у низьких дозах успішно проникав через гемато-тестикулярний бар'єр, знижував рухливість і кількість сперматозоїдів, а також фертильність мишей. У гризунів не спостерігались ознаки токсичності від лікування CDD-2807, сполука не накопичувалася в мозку, й застосування препарату не впливало на розмір яєчок.

Важливо те, що контрацептивний ефект був оборотним. Під час періоду без введення сполуки CDD-2807 у мишей відновились рухливість і кількість сперматозоїдів, тобто вони знову стали фертильними. Найближчим часом мета вчених полягатиме в подальшій оцінці інгібітора STK33 і сполук, подібних до нього, у приматів, щоби визначити їхню ефективність як оборотних чоловічих контрацептивів.

Джерело: https://www.science.org/doi/10.1126/science.adl2688