31 жовтня, 2024
Мультимодальний підхід до вдосконалення якості життя пацієнтів онкологічного профілю: огляд сучасних концепцій та практичних рішень
Бучинська Л.Г.
За ініциативою Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького Національної академії наук України, ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» і ГО «Українське товариство дослідників раку» 3-4 жовтня 2024 р. у Києві вперше відбулася науково-практична конференція за міжнародної участі «Вимір якості життя хворих на шпальтах видань експериментальної і клінічної онкології: виклики та можливості». У ній взяли участь офлайн 200 клінічних онкологів та дослідників і понад 1000 слухачів – онлайн, що свідчить про актуальність та важливість зазначених тем для широкого кола фахівців.
Конференція стала інтерактивною платформою для професійного діалогу та обміну досвідом між представниками різних спеціальностей. Основна тематика стосувалась покращення якості життя пацієнтів онкологічного профілю, що дало змогу розглянути міждисциплінарні підходи до розробки сучасних стратегій діагностики, лікування, медичної реабілітації, соціальної та психоемоційної адаптації пацієнтів. Учасники конференції мали можливість обмінятися досвідом та визначити найефективніші практики у цій ділянці, що, зі свого боку, допомогло спланувати подальші напрямки розвитку онкологічної науки.
Особливої уваги заслуговує проблематика професійної готовності медичних працівників, науковців, демографів, економістів, юристів, пацієнтських організацій біологічного профілю протистояти сучасним викликам медико-біологічної та соціальної проблеми – онкології – в галузі охорони здоров’я України. На цьому аспекті у своєму вступному слові зосередився голова оргкомітету конференції, радник при дирекції Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, академік НАН України, доктор медичних наук, професор Василь Федорович Чехун. Він обґрунтував критичну важливість міждисциплінарної координації та підвищення рівня професіоналізму в умовах безпрецедентних випробувань, що випали на долю країни, і наголосив на необхідності адаптації до нових реалій та готовності до вирішення нестандартних завдань, що постають перед галуззю охорони здоров’я.
Привітальне слово виголосив народний депутат України Валерій Олексійович Зуб. Він акцентував увагу на багатогранності проблем, пов’язаних з онкологічними захворюваннями, та важливості комплексного підходу до їхнього вирішення, зокрема питання якості життя онкологічних пацієнтів, зазначивши, що цей аспект тривалий час недостатньо враховувався під час вибору тактики лікування.
Від імені НАН України виступив віцепрезидент академії, директор Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України, академік НАН України, доктор хімічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України В’ячеслав Григорович Кошечко, наголосивши на глобальній значущості проблеми онкологічних захворювань та важливості створення належних умов для забезпечення якості життя пацієнтів онкологічного профілю.
У своїй вітальній промові Сергій Васильович Комісаренко, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, академік НАН України, НАМН України, доктор біологічних наук, професор, державний і громадський діяч, звернув увагу на важливість міждисциплінарного підходу в сучасній онкології та високий науковий рівень конференції. Він наголосив на ключовій ролі фундаментальних досліджень у розвитку нових методів діагностики та лікування онкологічних захворювань, а також на необхідності тісної співпраці між науковцями та клініцистами для досягнення найкращих результатів у покращенні якості життя пацієнтів.
Директор Національного інституту раку Олена Володимирівна Єфіменко у своєму виступі наголосила на актуальності проведення конференції, незважаючи на складні обставини, в яких перебуває країна. Вона підкреслила прагнення вітчизняної онкологічної спільноти відповідати світовим стандартам у науці та лікуванні, а також звернула увагу на важливість впровадження інноваційних підходів у клінічну практику та необхідність постійного підвищення кваліфікації фахівців-онкологів для забезпечення високої якості медичної допомоги.
Згідно з програмою наукової частини конференції, Василь Федорович Чехун виголосив ключову доповідь «Сучасний ландшафт інноваційних технологій в оптимізації якості життя онкохворих», в якій порушив широкий спектр питань, від історичного розвитку онкології до перспектив застосування новітніх технологій у лікуванні та поліпшенні якості життя пацієнтів.
Свого часу покладалися великі сподівання на швидке вирішення проблеми раку після відкриття онкогенів, і навіть було поставлено амбітне завдання подолати це захворювання до 2000 р. Однак, незважаючи на інтенсивні дослідження та значні зусилля науковців і лікарів, ця мета виявилася недосяжною у встановлені терміни.
Подальший прогрес у галузі генетики, зокрема розшифровка генома людини в 2003 р., знову дав підставу для оптимізму. Проте, хоча ця подія і поглибила розуміння механізмів канцерогенезу, вона не призвела до революційного прориву в лікуванні раку. Аналогічна ситуація виникла у зв’язку з вивченням мікробіому в 2008 р.: незважаючи на важливість цього відкриття для розуміння функціонування живих систем, воно також поки не наблизило фахівців до перемоги у вагомому протистоянні онкологічним захворюванням.
Ці послідовні «розчарування» призвели до переосмислення підходів до проблеми раку. Замість прагнення остаточно подолати це захворювання, сучасна онкологія зосереджується на концепції хронізації раку та покращенні якості життя пацієнтів. Цей підхід визнає складність і різноманітність онкологічних захворювань, фокусуючись на тому, як допомогти пацієнтам жити з раком при максимальній їхній соціалізації та збереженні якості життя.
У цьому контексті якість життя стає центральним поняттям. Воно розглядається не лише як медична категорія, але й як комплексна економічно-філософська концепція. Ця концепція охоплює широкий спектр аспектів життя людини: від фізичного стану та симптомів захворювання до соціальних відносин, психологічного благополуччя та навіть духовності. Такий холістичний підхід до якості життя потребує міждисциплінарного розгляду проблеми та залучення фахівців різних галузей.
Ключова роль у реалізації цього нового підходу належить інноваційним технологіям. Серед них особливе місце посідають омікс-технології, які дають змогу аналізувати біологічні системи на різних рівнях. Ці технології надають безпрецедентні можливості для глибокого розуміння природи злоякісних процесів та розробки персоніфікованих підходів до лікування.
Персоніфікована, або прецизійна, медицина стає логічним продовженням розвитку омікс-технологій. Цей підхід враховує індивідуальні особливості кожного пацієнта включно із генетичними, епігенетичними та іншими молекулярними характеристиками пухлини. Такий індивідуалізований підхід сприяє оптимізуванню лікування, підвищуючи його ефективність та зменшуючи побічні ефекти.
Одним із перспективних напрямків персоніфікованої медицини в онкології є імунотерапія. Цей метод лікування спрямований на активацію власної імунної системи пацієнта для боротьби з раковими клітинами. Проте ефективність імунотерапії значною мірою залежить від типу пухлини. У зв’язку з цим виникло розділення новоутворень на «холодні» та «гарячі» їхні варіанти. «Холодні» пухлини характеризуються низькою імуногенністю і слабко реагують на імунотерапію, тоді як «гарячі» пухлини більш чутливі до цього виду лікування. Це розділення має важливе значення не лише для вибору оптимальної терапії, а й для економічної ефективності лікування, оскільки імунотерапія часто є дорогим методом.
У контексті персоніфікованого підходу особливої актуальності набуває питання індивідуалізованого харчування онкологічних хворих. Хоча існують загальні рекомендації щодо профілактичного харчування, специфічні дієтичні підходи для пацієнтів із різними типами раку та на різних етапах лікування все ще недостатньо розроблені. Розробка таких індивідуалізованих харчових стратегій може значно вплинути на ефективність лікування та якість життя пацієнтів.
Важливим інструментом у реалізації персоніфікованого підходу стає штучний інтелект (ШІ). ШІ здатний аналізувати величезні обсяги даних включно із геномними, протеомними та метаболомними профілями, а також клінічними даними пацієнтів. Це дає змогу виявляти складні закономірності, які можуть бути непомітними для людського ока, і у такий спосіб покращувати діагностику, прогнозування перебігу захворювання та вибір оптимальної терапевтичної стратегії.
Розвиток персоніфікованої медицини в онкології має не лише медичне, а й важливе економічне значення. Ринок персоніфікованої терапії демонструє стрімке зростання. За прогнозами, до 2032 р. його обсяг може досягти 180 мільярдів доларів, із щорічним приростом на рівні 10,6%. Ці цифри свідчать про високий потенціал і перспективність цього напрямку, що може стимулювати подальші інвестиції в розробку нових технологій та методів лікування.
Для ефективного впровадження інноваційних технологій та покращення якості життя пацієнтів існує комплексний алгоритм, що включає три основні напрямки: розвиток шляхів, імплементацію та використання технологій, а також аналітику. Цей алгоритм передбачає визначення ключових експертів та стейкхолдерів, проведення інвентаризації клінічних даних, встановлення прозорих критеріїв очікуваних результатів та створення відповідного нормативно-правового ландшафту.
В заключній частині доповіді було зазначено, що інтерес дослідників, клініцистів і суспільства загалом до вирішення проблем якості життя онкохворих зростає. Сучасні омікс-технології відкривають вікно можливостей для впровадження принципів персоналізованої медицини, зокрема і з використанням ШІ. Доповідач підкреслив, що на шляху трансдисциплінарних підходів нам потрібно знаходити нестандартні, але виважені науково-методичні, клінічні, соціально-економічні нормативно-правові рішення та можливості для покращення якості життя онкохворих.
Народний депутат України Валерій Олексійович Зуб презентував доповідь «Формування оптимізованої системи надання онкологічної допомоги населенню України», де детально розглянув питання імплементації Національної стратегії контролю онкологічних захворювань в Україні до 2030 р.
Центральним елементом розвитку онкологічної служби стало затвердження загальнонаціональної стратегії контролю онкологічних захворювань до 2030 р. Ця стратегія, розроблена за ініціативи профільного комітету Верховної Ради та підтримана на найвищому державному рівні, передбачає комплексний підхід до вирішення проблем онкології в Україні.
Важливим аспектом стратегії є її структурування на три операційні плани, кожен з яких охоплює трирічний період. Такий підхід дає змогу гнучко реагувати на зміни в галузі онкології та адаптувати заходи до реальних можливостей держави. Це особливо актуально в умовах стрімкого розвитку онкологічної науки та практики.
Одним із ключових елементів оптимізації системи є створення ефективної вертикалі управління онкологічною службою. Запропонована модель передбачає координацію роботи обласних онкологічних закладів на центральному рівні з активним залученням сімейних лікарів до процесу супроводу онкологічних пацієнтів. Така структура має забезпечити безперервність та якість медичної допомоги на всіх етапах – від діагностики до реабілітації.
Особливої уваги заслуговує питання впровадження сучасних протоколів лікування онкологічних захворювань. Створення 16 робочих груп за різними напрямками онкології сприяло розробленню та затвердженню 30 нових протоколів, що відповідають сучасним міжнародним стандартам. Це значне досягнення порівняно з попередніми протоколами, які датувалися 2007 р.
Важливим напрямком розвитку онкологічної допомоги є впровадження програм скринінгу та ранньої діагностики. Затверджений наказ Міністерства охорони здоров’я щодо забезпечення скринінгу і ранньої діагностики окремих видів раку створює нормативну базу для системної роботи на цьому напрямку.
Загалом представлена стратегія розвитку онкологічної служби в Україні демонструє комплексний підхід до вирішення проблем галузі. Вона охоплює всі ключові аспекти – від профілактики та ранньої діагностики до лікування та паліативної допомоги. Реалізація цієї стратегії потребуватиме консолідації зусиль держави, медичної спільноти та громадських організацій. Лише такий спільний підхід може забезпечити успішну боротьбу з онкологічними захворюваннями та покращення якості життя пацієнтів в Україні.
Любов Георгіївна Бучинська, директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, доктор біологічних наук, професор, лауреат премії ім. О.О. Богомольця НАН України, представила доповідь «Онкогенетичне консультування як складник персоналізованої медицини у забезпеченні якості життя пацієнтів».
Профілактика та рання діагностика злоякісних новоутворень є однією з ключових соціально-біологічних проблем сучасної медицини. Її актуальність обумовлена прогресивним зростанням захворюваності на рак. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2022 р. у світі було зареєстровано понад 20 мільйонів випадків раку. Приблизно кожен п’ятий чоловік та жінка хворіють на рак протягом життя. Очікується, що в 2025 р. захворюваність на рак у світі зросте на 77%. За уточненими даними Національного канцер-реєстру України, в 2022 р. було зареєстровано 106 тисяч нових випадків раку, зокрема 52 тисячі у чоловіків і майже 55 тисяч у жінок. Особливо варто зазначити, що все частіше на рак хворіють особи працездатного віку, що негативно впливає на демографічну ситуацію в країні. Це переконливо свідчить про необхідність розробки нових підходів, які мають забезпечити формування груп онкологічного ризику з метою ранньої своєчасної діагностики пухлинного процесу та диспансеризації.
Виникнення мультифакторних онкологічних захворювань зумовлене не лише генетичним складником, а і факторами довкілля. Адитивна дія екзо- та ендогенних факторів може спричиняти мутагенні та канцерогенні ефекти, що збільшують ймовірність виникнення онкологічної патології. Проте внесок генетичної компоненти у патогенез різних нозологічних форм раку є варіабельним, оскільки реалізація впливу залежить від генетичного статусу особи.
Зазначене вище аргументує доцільність проведення клініко-генеалогічного консультування осіб під час їхнього звернення до лікувально-профілактичних закладів для виявлення родин із накопиченням онкологічної патології, тобто детекції сімей with family history of cancer. Інтегральна оцінка впливу генетичного складника та екзогенних факторів сприятиме виявленню осіб зі спадковою схильністю до виникнення злоякісних новоутворень, забезпечить своєчасну діагностику онкологічних захворювань, зокрема передпухлинних процесів, і сприятиме проведенню заходів індивідуальної профілактики патологічного процесу.
Елла Марленівна Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, та Олександр Миколайович Гладун, старший науковий співробітник і керівник відділу демографічного моделювання і прогнозування інституту, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, у своїй доповіді окреслили нагальні тренди демографічних процесів в Україні у контексті якості життя. Особливу увагу було приділено аналізу смертності, зокрема від онкологічних захворювань.
Одним із найінформативніших показників якості життя та рівня розвитку держави є структура смертності населення. Зокрема, очікувана тривалість життя при народженні є інтегральним показником, що акумулює вплив різноманітних факторів на здоров’я та довголіття населення. Аналіз розподілу смертності за віком, статтю та причинами дає змогу оцінити стадію епідеміологічного переходу, на якій перебуває країна.
В Україні спостерігається значна гендерна диспропорція у показниках смертності, особливо у працездатному віці. Надсмертність чоловіків є серйозною соціально-демографічною проблемою, що потребує комплексного вирішення на рівні державної політики. Аналіз причин смерті виявляє стабільне домінування двох класів: новоутворень та хвороб системи кровообігу. Варто зазначити, що пандемія COVID‑19 тимчасово змінила цю структуру, посівши друге місце серед причин смертності у 2021 р. Тобто йдеться про необхідність гнучкої системи охорони здоров’я у зв’язку з новими викликами.
Дослідження репродуктивної поведінки населення виявляють щільний зв’язок між економічними факторами та рівнем народжуваності. Згідно з результатами опитування, проведеного у 2023 р., такі економічні чинники, як рівень заробітної плати та житлові умови, є ключовими перешкодами для реалізації репродуктивних намірів.
Міграційні процеси також є важливим індикатором якості життя. В умовах воєнного конфлікту дослідження факторів, що мають вплив на рішення вимушених переселенців повернутися додому, виявили комплекс економічних та безпекових чинників. Слід зазначити, що умови завершення конфлікту (зокрема, територіальні аспекти) також є значущим фактором в ухваленні такого рішення.
Демографічні прогнози для України є досить песимістичними. За оцінками дослідників, чисельність населення може скоротитися із 42 мільйонів на початок 2022 р. до 30-32 мільйонів до 2037 р. Це скорочення супроводжуватиметься подальшим зниженням народжуваності та прискоренням процесу старіння населення, що створює серйозні проблеми для соціально-економічного розвитку країни.
З огляду на це уряд України ухвалив Стратегію демографічного розвитку до 2040 р. Документ визначає шість стратегічних цілей, серед яких пріоритетним напрямком є забезпечення позитивного міграційного приросту. Це рішення спричинило дискусії в науковому середовищі щодо балансу між залученням мігрантів та створенням умов для природного приросту населення.
Академік НАН України Валерій Михалович Геєць зі співавторами від ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» презентували доповідь, присвячену питанням трансформації соціальної якості в охороні здоров’я в умовах війни.
Від ДУ «Інститут економіко-правових досліджень НАН Україи» член-кореспондент НАН України Володимир Анатолійович Устименко та Ольга Василівна Россильна акцентували увагу на соціально-правових аспектах якості життя пацієнтів на етапі реформування медичної галузі.
Про роль пацієнтських організацій в розширенні доступу до лікування механізмами права інтелектуальної власності розповіла кандидат юридичних наук, адвокат, консультант із юридичних питань БО «100 відсотків життя» та БФ «Пацієнти України» Оксана Кашинцева. Актуальні аспекти забезпечення онкохворих сучасними протипухлинними лікарськими засобами та створення оптимальних умов для фізичної і психологічної реабілітації озвучили у своїх виступах керівники пацієнтських організацій Лариса Лавренюк, Катерина Бурлак і Лариса Лопата.
***
За підсумками роботи конференції була ухвалена спільна резолюція стейкхолдерів напряму, в якій були кристалізовані основоположні складники проєкту формування програми підвищення якості життя онкохворих: аналітика, взаємодія, розвиток шляхів, імплементація та використання інноваційних технологій.
До переліку базових засад запропонованої програми увійшли інвентаризація клінічних даних на основі доказової медицини, порівнювальний аналіз та оновлення переліку клінічних настанов щороку, створення прозорих критеріїв і стандартів очікуваних результатів.
«Вперше в історії держави науковцям-дослідникам вдалося долучити до продуктивної комунікації економістів, демографів, юристів, представників пацієнтських організацій, що і всі разом, і кожний окремо зі свого професійного погляду працювали у синергії для створення єдиного підходу у плануванні стратегічного маршруту покращення якості життя онкохворих», – аргументував актуальність резолюції Василь Чехун.
Впродовж роботи конференції було закладене підґрунтя для створення та оновлення сучасних гайдлайнів діагностики і лікування актуальних нозологій, втілення у життя найкращих напрацювань колег із метою продовження продуктивного розвитку онкологічної науки та практики.
Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 5 (91) 2024 р.