3 лютого, 2025
Карипразин у психіатрії: ефективність, безпека, терапевтичний потенціал
Шизофренія та шизоафективний розлад характеризуються трьома основними групами симптомів: позитивними, негативними й когнітивними. До позитивних симптомів належать маячення, галюцинації та дезорганізоване мислення; до негативних – ангедонія, аволіція, асоціальність, притуплений афект і алогія [1]. Когнітивні симптоми, як-от проблеми з пам’яттю, дефекти уваги та сприйняття, також трапляються досить часто [2, 3]. Саме когнітивні й особливо негативні симптоми шизофренії значною мірою погіршують щоденне функціонування та якість життя пацієнтів [4].
Основними препаратами для лікування шизофренії є антагоністи дофаміну та модулятори серотоніну (5-гідрокситриптаміну – 5-HT) [5]. Утім, такі ліки часто спричиняють значну кількість побічних ефектів і менш ефективні щодо негативних симптомів [6]. У цьому контексті нові антипсихотики, котрі діють як часткові агоністи дофамінових D 3-рецепторів, передусім карипразин, є ефективним вибором для покращення когнітивних функцій і негативних симптомів у пацієнтів з резистентною формою шизофренії та її тяжким перебігом. У дослідженнях на тваринах і людях виявлено, що терапевтичний ефект карипразину значно перевищує такий антипсихотиків попередніх поколінь [7, 8].
Механізм дії карипразину
Карипразин – це новий атиповий антипсихотичний препарат. До атипових антипсихотиків належать засоби другого (рисперидон, луразидон, клозапін, оланзапін, кветіапін) і третього поколінь (арипіпразол, карипразин) [17]. Порівняно з класичними (типовими) антипсихотиками атипові препарати рідше спричиняють небажані ефекти, зокрема дискінезію й інші екстрапірамідні порушення [18].
Механізм дії карипразину ґрунтується на його взаємодії з дофаміновими та серотоніновими рецепторами. Він діє як частковий агоніст дофамінових рецепторів D 2 і D 3, а також серотонінових рецепторів 5-HT1A, з переважною спорідненістю до D 3-рецепторів. Карипразин також є антагоністом рецепторів 5-HT2 і гістамінових H1, але не має спорідненості до мускаринових холінергічних рецепторів [6, 9, 19]. Завдяки частковому агонізму до D 3-рецепторів, які локалізовані в лімбічній системі, карипразин впливає на негативні симптоми шизофренії та має антидепресивний ефект. Останній також зумовлений дією карипразину на серотонінові рецептори 5-HT1A, аналогічно до дії селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну й інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну [20].
Завдяки своїм властивостям карипразин застосовується для лікування шизофренії та біполярного розладу. Останні дослідження також указують на його потенціал у підтримувальному лікуванні аутизму та можливі прокогнітивні ефекти [2, 21, 22].
Показання до застосування карипразину
У США карипразин було затверджено Управлінням з контролю якості продуктів харчування та лікарських засобів (FDA) 2015 року для лікування шизофренії (1,5-6 мг/день) і біполярного розладу 1 типу (3-6 мг/день) у дорослих, 2022 року – як додаткову терапію при великому депресивному розладі, а в Європі з 2017 року – для лікування шизофренії в дорослих [23-25]. У Польщі (як і в Україні. – Прим. ред.) доступний єдиний препарат карипразину – Reagila/Реагіла (Gedeon Richter) у дозуваннях 1,5; 3; 4,5 та 6 мг [19, 26, 27]. Лікування карипразином рекомендовано починати з дози 1,5 мг і поступово підвищувати до максимальної добової дози 6 мг. Препарат приймають 1 р/добу [23].
Шизофренія
Карипразин зарекомендував себе як ефективний засіб для лікування шизофренії, демонструючи позитивні результати як у разі загострень, так і в довготривалій терапії. У плацебо-контрольованому дослідженні встановлено, що навіть низькі дози (1,5-4,5 мг/день) забезпечували суттєве зниження симптомів за шкалою PANSS. Тривале застосування також показало безпечність препарату, а побічні ефекти були легкими або помірними. Важливо, що карипразин не спричиняв значних змін рівня пролактину, серцево-судинних показників або седації [6, 34].
Препарат значно знижує ризик рецидивів шизофренії: в пацієнтів, які отримували карипразин, рецидив спостерігався лише у 24,8% випадків порівняно із 47,5% у групі плацебо [37, 38]. В іншому дослідженні продемонстровано його ефективність у пацієнтів із шизофренією та шизоафективним розладом, де заміна попередніх антипсихотиків на карипразин забезпечила значне покращення симптомів за шкалами BPRS і CGI-S. Карипразин виявився дієвим у зменшенні як позитивних, так і негативних симптомів, а також когнітивних порушень [3].
На особливу увагу заслуговують результати досліджень впливу карипразину на негативні симптоми шизофренії, які значно погіршують якість життя пацієнтів. У клінічних серіях випадків, де раніше використовувалися рисперидон, оланзапін або кветіапін, додавання карипразину (4,5-6 мг/день) знижувало бал негативної підшкали PANSS на 29,8% разом з покращенням функціональних показників за шкалами GAF і CGI-S. Препарат загалом добре переносився, серйозних побічних ефектів не виявлено [39, 40].
Відзначено також ефективність комбінації карипразину з іншими антипсихотиками, наприклад клозапіном, у лікуванні резистентної шизофренії. Ця комбінація сприяла істотному зменшенню симптомів, покращенню когнітивних функцій і загального стану пацієнтів [2, 41].
Отже, карипразин демонструє високу ефективність у лікуванні негативних симптомів шизофренії, які погіршують щоденне функціонування пацієнтів, тоді як інші антипсихотики мають обмежений вплив на ці симптоми. Його застосування не тільки покращує стан пацієнтів, а й сприяє підвищенню якості їхнього життя.
Біполярний розлад
Карипразин зарекомендував себе як ефективний засіб для лікування біполярного розладу. У багатоцентровому подвійно сліпому дослідженні було продемонстровано значне зменшення депресивних симптомів у пацієнтів з біполярною депресією при застосуванні доз 1,5 і 3 мг/день. Найкращий ефект спостерігався при нижчій дозі (1,5 мг/день), яка забезпечила зниження балів за шкалою MADRS із 31,5 до 16,7, за шкалою CGI-S – із 4,5 до 3 за 6 тиж терапії [32]. Додаткові дослідження підтвердили ефективність карипразину при депресивних епізодах, причому поступове титрування дози знижувало ризик побічних ефектів [44].
Також карипразин продемонстрував високу ефективність у лікуванні маніакальних епізодів: зниження бала за шкалою YMRS досягало –6,1 на 3-му тижні терапії [45].
Метааналіз трьох досліджень показав, що карипразин є ефективним як за маніакальних, так і за депресивних епізодів. У пацієнтів з маніакальними симптомами зменшення балів за шкалою MADRS було вираженішим для доз 1,5 і 3 мг/день, тоді як за відсутності маніакальних симптомів нижчі дози (1,5 мг/день) показали кращу ефективність [46].
Карипразин у педіатричних пацієнтів
У дослідженні Riccobene та співавт. продемонстровано ефективність карипразину в пацієнтів віком 13-17 років із шизофренією та віком 10-17 років із біполярним розладом 1 типу. Покращення стану спостерігали за шкалами PANSS і YMRS при дозах 1,5; 3 або 4,5 мг/день [48].
У дітей з розладами аутистичного спектра карипразин (0,5-3 мг/день) показав потенційні переваги в зменшенні симптомів, оцінених за шкалами ABC-I, CGI-S і CYBOCS-ASD [49].
Залежність від психоактивних речовин
Як частковий агоніст дофамінових рецепторів D 2/D 3 з переважною дією на D 3 карипразин є перспективним препаратом у лікуванні залежності від психоактивних речовин, зокрема алкоголю. Цей механізм дії препарату, ймовірно, пов’язаний з його здатністю модулювати дофамінергічну передачу в мезолімбічній системі.
Коморбідність між біполярним розладом або шизофренією та зловживанням психоактивними речовинами є поширеною й ускладнює перебіг основного захворювання. Застосування карипразину в таких випадках може бути особливо корисним, оскільки він одночасно впливає на симптоми психічного розладу та може зменшувати потяг до психоактивних речовин.
Висновки
Карипразин – новий атиповий антипсихотик, який довів ефективність у лікуванні різних психіатричних розладів, включно з шизофренією та біполярним розладом. Унікальний фармакологічний профіль, зокрема частковий агонізм до дофамінових D 2- і D 3-рецепторів з переважною спорідненістю до D 3, забезпечує значний вплив на негативні симптоми шизофренії та виражений антидепресивний ефект. Ця властивість робить карипразин перспективним засобом для лікування когнітивних і негативних симптомів у резистентних пацієнтів.
Препарат продемонстрував ефективність у зниженні як позитивних, так і негативних симптомів шизофренії, а також у лікуванні депресивної та маніакальної фаз біполярного розладу. Побічні ефекти, як-от акатизія, нудота та втома, зазвичай є легкими або помірними. Низький ризик впливу на рівень пролактину й метаболічні показники покращує переносимість лікування.
Список літератури знаходиться в редакції.
Koziej S., Kowalczyk E., Soroka E. Cariprazine in psychiatry: a comprehensive review of efficacy, safety, and therapeutic potential. Med. Sci. Monit. 2024 Sep 20; 30: e945411.
Адаптований переклад підготував Олексій Терещенко
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 1 (587), 2025 р