4 грудня, 2024

Сезон респіраторних інфекцій: що треба пам’ятати лікарям-практикам

Автори:

Пандемія COVID-19 не тільки змінила наше життя, але й вплинула на глобальну циркуляцію мікроорганізмів, особливо тих, що спричинюють ураження респіраторного тракту. У статті розглянуто і проаналізовано історію та сучасний стан епідемічного сезону 2023-2024 рр., аспекти діагностики та прийняття рішень щодо противірусної терапії, лікування грипу, COVID‑19 чи можливих ускладнень.

Аналіз респіраторних інфекцій сезону 2023/2024 рр.

Завдяки безпрецедентним обмежувальним заходам сезон грипу 2020/21 рр. був найлегшим за всі роки спостереження цього захворювання як у Північній, так і в Південній півкулі (рис. 1).

Рис. 1. Щотижневе виявлення нових випадків грипу.
У відсотках зазначено частку позитивних тестів на грип, проведених клінічними лабораторіями. Зазначається більш раптове завершення сезону грипу 2019-2020 рр., приблизно на 14-му тижні. Це узгоджується з гіпотезою, що обмежувальні заходи захистили людей від зараження на грип [1].

У США циркуляція вірусу грипу різко знизилася протягом 2 тиж після оголошення надзвичайної ситуації через COVID‑19 і закриття шкіл, соціальне дистанціювання та носіння масок. Таке саме зменшення циркуляції вірусу грипу відбулося в інших країнах Північної півкулі і тропіках, а в помірних кліматичних зонах Південної півкулі циркуляції вірусу грипу взагалі практично не було [2].

Відміна радикальних глобальних обмежувальних заходів очікувано призвела до сплеску респіраторних хвороб унаслідок ослаблення факторів природної резистентності, а також, можливо, зміни популяційного імунітету. Так, сезон респіраторних захворювань 2022/2023 рр. запам’ятався збільшенням кількості випадків інфекції, зумовленої респіраторно-синцитіальним вірусом (RSV), особливо в дітей: у США на 45-му тиж 2022 року частка госпіталізацій у відділення інтенсивної терапії з приводу бронхіоліту RSV-етіології в дітей віком до 2 років становила 50% усіх випадків госпіталізації [4]. В Україні теж спостерігали збільшення поширеності цього захворювання, але, на жаль, намагання перевести інфекційну патологію в неінфекційну (наприклад, обструктивний бронхіт), а також відсутність широкого доступу до своєчасної діагностики не лише негативно вплинуло на офіційну статистику, але й створило небезпечні умови для поширення інфекції через госпіталізацію в загальні відділення неінфекційного профілю.

Минулорічний сезон грипу почався дещо пізніше, ніж зазвичай – кількість хворих на грип зростала з 46-го тиж, перетнувши 10%-епідемічний поріг на 50-му тижні.

За даними дозорного епіднагляду, циркулювали віруси грипу A/H₃N₂ і A/H₁N₁ із домінуванням A/H₁N₁(22% і 78% відповідно). Вищезазначені фактори зумовили розвиток найтяжчого сезону грипу 2023/2024 рр. з моменту початку пандемії коронавірусної хвороби 2019. Так, за даними кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, кількість госпіталізованих хворих на грип, переважно з тяжким перебігом, почала повільно зростати з кінця жовтня та більш інтенсивно – із середини грудня (рис. 2).

Рис. 2. Кількість хворих на грип і COVID‑19 та коінфекцію у період жовтень 2023 р. – січень 2024 р.
(за даними клініки інфекційних хвороб НМУ імені О.О. Богомольця)

Як видно з діаграми, майже одночасно з різким підвищенням кількості хворих на грип відбувалося зниження кількості хворих на COVID‑19. При цьому госпітальна летальність від грипу на кінець січня 2024 р. перевищувала госпітальну летальність від COVID‑19: серед 176 хворих на грип померло 15 (8,5%) осіб, а серед 592 хворих на COVID‑19 – 43 (7,3%) особи. У 8 (4,5%) хворих на грип одночасно виявлялася SARS-CoV‑2-коінфекція, яка, за нашими даними, мала тяжчий перебіг (летальність – 62,5%).

Водночас, за даними Центру громадського здоров`я (ЦГЗ) України, з 2 жовтня 2023 року до 21 січня 2024 року на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) перехворіли 2 288 634 людини, що на 25% більше за аналогічний період сезону 2022/2023 рр. Також звертаємо увагу, що, за офіційними даними, по всій Україні на цей період часу померло лише 15 хворих на грип. На жаль, практика реєстрації тільки лабораторно-підтверджених випадків і тільки методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) (клінічно встановлені випадки та навіть ті, що підтверджені експрес-тестами, не реєструються) призводить до суттєвого заниження статистичних даних, а також у деяких випадках впливає на якість і своєчасність діагностування лікарями відповідної нозологічної форми (грип, COVID‑19), а не просто ГРВІ, що є принциповим для цих хвороб, оскільки саме від них ми маємо засоби специфічної і, відповідно, ефективної противірусної терапії. Розглянемо клінічний випадок.

Клінічний випадок

Пацієнт Ж., 26 років, захворів гостро 14.05.23, температура тіла підвищилася до 39 ⁰С, з’явився біль у горлі. Приймав жарознижувальні препарати. 16.05.23 звернувся до ЛОР-лікаря у приватну клініку м. Києва. Попередній діагноз – «ГРВІ, гострий ринофаринготрахеїт». Швидкі тести на антигени вірусів грипу та SARS-CoV‑2 негативні. Стан не поліпшився, і 18.05.23 о 13:30 був госпіталізований бригадою швидкої допомоги в інфекційне відділення Олександрівської лікарні. На догоспітальному етапі, у зв’язку з тяжкістю хвороби та зниженням SpO2 до 92%, був введений дексаметазон у дозі 8 мг.

Скарги при поступленні на загальну слабкість, температуру 39,5 ⁰С, біль у горлі, відчуття печіння за грудниною, сухий кашель, закладеність носа.

Об’єктивно: на момент поступлення пульс 97 уд./хв, артеріальний тиск (АТ) 120/80 мм рт. ст., частота дихання 19/хв, SpO₂ 96%. Шкіра звичайного кольору, помірна гіперемія щік, слизова ротоглотки гіперемована. У легенях у нижніх відділах вислуховуються крепітація і різнокаліберні вологі хрипи на тлі ослабленого дихання. Менінгеальні симптоми відсутні. Швидкі тести на антигени вірусів грипу і SARS-CoV‑2 знову негативні.

Встановлений діагноз: «Гостре респіраторне захворювання. Гострий риноларинготрахеїт». Призначена базисна симптоматична терапія.

Через 15 год перебування в стаціонарі стан пацієнта раптово погіршився – задишка, АТ 80/50 мм рт. ст., пульс 130 уд./хв, частота дихання 28/хв, SpO₂ 75% при диханні атмосферним повітрям, вимушене сидяче положення в ліжку, температура 39,2 ⁰С. 19.05.23 о 5:00 (6-та доба від початку хвороби) був переведений у відділення інфекційної реанімації. Переведений на неінвазивну ШВЛ у режимі СPAP (із постійним позитивним тиском; FіO2 [уміст кисню у вдихуваному повітрі] 80-90%, PEEP [позитивний тиск у кінці видиху] 7-10 см Н₂О). Призначені симпатоміметики. О 7:30 стан украй тяжкий, з’явилося кровохаркання, о 9:40 стан різко погіршився. Наросли явища серцево-дихальної недостатності. Гемодинаміка нестабільна. Пацієнт переведений на інвазивну ШВЛ. О 10:25 – зупинка серцевої діяльності. Серцево-легенева реанімація. Об 11:05 констатовано біологічну смерть. Лабораторні дослідження наведені в таблиці.

Як видно з таблиці, у хворого дуже швидко, протягом декількох годин, не лише різко погіршився стан, а й відбулися суттєві зміни в загальному аналізі крові, які свідчать про те, що вірусу вдалося «зламати» ефективний захист організму: кількість лейкоцитів упала з 6,01×10⁹/л до 1,46×10⁹/л. Це може бути пов’язано як із властивостями самого збудника, так і зі слабкістю захисних сил організму з різних причин (хворий був переселенцем із Донецька). На рисунку 3 – зміни на рентгенограмі органів грудної клітки (ОГК) пацієнта.

Рис. 3. Рентгенографія ОГК хворого Ж. Діагноз – ГРВІ (при поступленні). 6-й день хвороби.
Двобічні зливні зони зниженої повітряності легень

При дослідженні секційного матеріалу (фрагменти легень) за допомогою методу ПЛР у хворого був виявлений фрагмент РНК вірусу грипу В.

Макроскопічно під час проведення розтину: найбільш виражені патологічні зміни були виявлені в органах дихання. Різко виражена гіперемія з поширеними крововиливами та вогнищевими некрозами слизової оболонки гортані, трахеї та основних бронхів. Легенева тканина з ознаками вираженого повнокров’я, темно-червоного кольору, помірно ущільнена, малоповітряна, поверхня розрізу паренхіми легень «лакована», з перерізаних відділів стікає значна кількість інтенсивно кров’янистої рідини, шматочки паренхіми з усіх часток легень тонуть у воді.

Мікроскопічно: у паренхімі легень виявлено різко виражені ознаки порушення гемомікроциркуляції – різко виражене повнокров'я судин з ознаками стазу, сладжу, пристінкового тромбозу з потовщенням судинних стінок унаслідок плазматичного просочення, масивні крововиливи внаслідок підвищеної проникності судин. Більшість альвеол розширені, заповнені еритроцитами та плазмою (рис. 4). У просвіті значної кількості альвеол виявляється еозинофільний білковий ексудат із сіточкою фібрину, злущеними альвеолоцитами, поодинокими лімфоцитами, подекуди виявляються гіалінові мембрани (рис. 5).

Рис. 4. Просвіти альвеол із розривом міжальвеолярних перегородок, заповнені еритроцитами та еозинофільною (білковою) рідиною.
Заб. гематоксиліном-еозином. Зб. 75

Рис. 5. Альвеоли зі зруйнованими міжальвеолярними перегородками, у просвіті фібрин, гіалінові мембрани.
Заб. гематоксиліном-еозином. Зб.100

Значна частка міжальвеолярних мембран – з ознаками розриву, визначаються ділянки дистелектазів, ателектазів. Вогнищево виявляється потовщення міжальвеолярних перегородок за рахунок набряку та інфільтрації лімфоїдними клітинами, у просвіті деяких альвеол – геморагічний компонент та клітини лімфоїдного ряду (рис. 6).

Рис. 6. Просвіти альвеол із геморагічним компонентом і клітинами лімфоїдного ряду.
Заб. гематоксиліном-еозином. Зб.100.

Заключний клінічний діагноз: «Гостре респіраторне захворювання. Позагоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія, украй тяжкий перебіг. ГРДС. Дихальна недостатність 3 ст.».

Патологоанатомічний діагноз: «ГРИП В (ПЛР+), тяжкий перебіг: двобічна тотальна серозно-геморагічна пневмонія. Гострий респіраторний дистрес-синдром. Легенева недостатність. Жирова дистрофія печінки. Набряк головного мозку».

Особливістю цього випадку є те, що захворювання виникло в зовсім нетиповий сезон (у травні), що, імовірно, і вплинуло на заключення лікарів: ніхто з них, описуючи типову картину грипу (респіраторний синдром з ознаками трахеїту), не встановив нозологічну форму. По суті, грип і є ГРВІ, але наявність специфічної терапії грипу, швидкість розвитку негативних і незворотних змін у легенях мало змусити клініцистів визначити нозологічну форму (за клінічними ознаками) задля своєчасного призначення необхідного лікування.

За міжнародними рекомендаціями треба якнайшвидше починати емпіричне лікування озельтамівіром усіх госпіталізованих пацієнтів із підозрою на грип, незалежно від наявності SARS-CoV‑2-коінфекції і не чекаючи результатів будь-яких тестів на грип [6].

Місце діагностики у прийнятті рішення щодо лікування

На нашу думку, у період тяжкого сезону ГРВІ та грипу цю рекомендацію необхідно транслювати і на амбулаторну ланку, тому що ефективність застосування етіотропних противірусних препаратів у стаціонарі значно менша, ніж у дебюті захворювання.

З метою диференційної діагностики застосовують експрес-тести для виявлення інших респіраторних вірусів (аденовіруси, RSV, риновіруси).

Негативні результати експрес-тестів і/або ПЛР можуть бути зумовлені декількома причинами:

Порушення методики забору матеріалу згідно з інструкцією.
Запізнє дослідження. Так, експрес-тест на грип рекомендується проводити в перші 48-72 год захворювання, експрес-тест на виявлення антигену збудника СОVID‑19 – у перші 5-7 днів після появи симптомів у пацієнта. Це не означає, що не треба проводити тестування в більш пізні періоди хвороби, але вірогідність отримання позитивного результату у визначені періоди більша.
Забір матеріалу після застосування противірусних засобів, у тому числі місцевої дії.
Неправильне транспортування зразків (у разі проведення ПЛР).
Ураження вірусом переважно нижніх дихальних шляхів (як в описаному вище клінічному випадку).

У 2024 р., починаючи з пізньої весни та протягом літа, у деяких країнах Європи спостерігали підвищення активності SARS-CoV‑2 на етапах первинної та вторинної медичної допомоги. Час виникнення епідемії різниться між країнами, у більшості з них зараз спостерігається стабільна ситуація або тенденція до зниження. Однак у деяких країнах продовжують спостерігати підвищені рівні позитивних результатів тестів. Позитивний результат тесту на SARS-CoV‑2 у закладах вторинної медичної допомоги залишається нижчим за рівень, який спостерігали протягом попередніх сезонів у цю пору року. Найвища позитивність тесту спостерігається серед осіб віком ≥65 років, що вказує на те, що вразливі групи населення залишаються з ризиком розвитку тяжкого захворювання. Варіант SARS-CoV‑2 BA.2.86 і його підваріанти, у тому числі KP.3 (FLiRT), продовжують домінувати в країнах Європи [15].

Сезонний грип щороку вбиває сотні тисяч людей в усьому світі, спричиняючи в середньому 400 тис смертей. Основні причини – пневмонія, гострий респіраторний дистрес-синдром та інші респіраторні синдроми (наприклад, бронхообструкція). Також люди помирають від інших ускладнень грипу, таких як інсульт, серцеві розлади, але глобальних оцінок їхньої кількості немає. Найтяжчий перебіг грипу в немовлят і літніх людей: в Європі серед осіб старше 65 років смертність у середньому становить 31 випадок на 100 тис населення (рис. 7). Через бідність, погіршення здоров’я, обмежений доступ до медичної допомоги та нижчий рівень вакцинації смертність від грипу вища в країнах Південної Америки, Африки, Південної Азії, ніж у Європі та Північній Америці.

Рис. 7. Показники смертності від грипу осіб віком понад 65 років у різних країнах світу

На жаль, досі у клінічній практиці існує думка, що діагноз грипу та COVID‑2019 можна встановити лише після лабораторного підтвердження діагнозу. Більше того, противірусне лікування рекомендують призначати також тільки після таким чином встановленого діагнозу. Це вкрай хибне і небезпечне переконання, особливо в разі грипу. Навіть на відміну від COVID‑19, грип не дає нам часу на роздуми, незворотні зміни в легенях можуть швидко наростати вже з перших днів хвороби, що робить неможливою або вкрай малоефективною нашу подальшу терапію. Тому, відповідно до міжнародних рекомендацій і спираючись на здоровий глузд, діагноз грипу встановлюють на підставі клінічних даних для своєчасного призначення противірусного лікування та запобігання швидкому прогресуванню хвороби. Така тактика особливо важлива саме в тяжкі сезони грипу, оскільки вони спричинені високовірулентними варіантами збудника.

Будь-яке лабораторне дослідження (експрес-тест, ПЛР) тільки підтверджує наш діагноз, але не виключає його!

Нерозуміння цих простих речей призводить до того, що ми втрачаємо пацієнтів від хвороб, проти яких є ефективні методи специфічного лікування, але їхня найбільша ефективність спостерігається в разі своєчасного призначення, а саме – з перших днів, а краще – годин хвороби!

За умови одночасної циркуляції вірусу грипу і SARS-CoV‑2 Національна служба США (National Institutes of Health, NIH) рекомедує такі підходи до тестування:

Клініцисти мають контролювати місцеву активність грипу та SARS-CoV‑2-інфекції протягом сезону грипу.
Тільки за допомогою тестування можна розрізнити інфекцію SARS-CoV‑2 і грипу і виявити коінфекцію цими вірусами.
Рекомендується проводити тестування на грип на додаток до тестування на SARS-CoV‑2 в амбулаторних пацієнтів із ГРВІ, якщо результати змінять клінічну стратегію ведення пацієнта (наприклад, призначення противірусного лікування грипу і/або вирішення питання про екстрену хіміопрофілактику грипу).
Рекомендується проводити тестування на обидва віруси в усіх госпіталізованих пацієнтів із ГРВІ.

Треба пам’ятати, що коінфекцію цими двома вірусами можна виявити лише за допомогою тестування, але за наявності відповідної клінічної картини захворювання клініцисти мають застосовувати персоніфікований підхід до терапії. Наприклад, у разі позитивного тесту на грип у хворого може бути клініко-лабораторна динаміка, характерна для COVID‑19 (хвилеподібний перебіг хвороби з розвитком гострої дихальної недостатності, підвищенням рівнів СРБ, зниженням абсолютної кількості лімфоцитів тощо). На наш погляд, це ті випадки коінфекції грипу та COVID‑19, які ми не можемо підтвердити лабораторно, але лікуємо відповідно до навних клініко-лабораторних даних.

При перших симптомах ГРВІ, особливо в разі обмеження можливостей проведення ПЛР (біля ліжка хворого, в амбулаторних умовах, при надходженні хворого до стаціонару для отримання швидкого результату), рекомендується провести експрес-тест на грип, COVID‑19 та, за необхідності, інші респіраторні вірусні інфекції. Ці тести використовують також для самоконтролю, а в США і деяких країнах Європейського союзу в тяжкі сезони респіраторних хвороб фармацевтам, які мають ліцензію, дозволено робити такі тести при зверненні хворих до аптек і за позитивного результату відразу видавати противірусний препарат. Так було і в пандемію грипу 2009/2010 рр., і в пандемію COVID‑19 [13].

Серед українських виробників швидких тестів компанія «Фармаско» представляє лінійку тестів для діагностики грипу, коронавірусної, аденовірусної, RSV-інфекцій. При проведенні тесту самостійно пацієнт має можливість інформувати лікаря, який приймає остаточне рішення щодо ведення хворого.

В амбулаторних пацієнтів у період активності грипу клініцисти мають проводити тестування на вірус грипу в осіб групи ризику, у тому числі в осіб з ослабленим імунітетом, в яких є грипоподібне захворювання, пневмонія або неспецифічне респіраторне захворювання (наприклад, кашель без температури), якщо результат тестування вплине на клінічне лікування і/або призначення екстреної хіміопрофілактики захворювання. Також треба перевіряти на грип пацієнтів із гострою появою респіраторних симптомів (з гарячкою або без), а також із загостренням хронічних захворювань (наприклад, ХОЗЛ, серцевою недостатністю, пневмонією. Можна проводити тестування на грип у пацієнтів із респіраторним синдромом без високого ризику ускладнень, якщо результати вплинуть на рішення щодо призначення противірусного лікування, скорочення використання непотрібних антибіотиків або вирішення питання щодо хіміопрофілактики контактних осіб [6].

Клініцисти мають перевіряти на грип усіх пацієнтів, які потребують госпіталізації, з гострим респіраторним захворюванням, у тому числі пневмонією (з гарячкою або без). Також тестуванню на грип підлягають усі пацієнти з раптовим загостренням серцево-легеневих хвороб, ХОЗЛ, серцевої недостатності тощо, оскільки грип може бути пов’язаний із загостренням основних захворювань. Лікарі мають перевірити на грип усіх пацієнтів з ослабленим імунітетом. Якщо в пацієнтів під час госпіталізації розвиваються гострі респіраторні симптоми (з гарячкою або без), або ГРДС без чіткого альтернативного діагнозу, пацієнтів необхідно перевіряти на грип. Також треба розглянути можливість тестування пацієнтів на інші патогени, виходячи з конкретних клінічних обставин [6, 7].

Лікування вірусних інфекцій складне через обмежену кількість ефективних етіотропних препаратів і/або відсутність широкого доступу до них. З іншого боку, ГРВІ є найпоширенішими захворюваннями і посідають перше місце серед причин непрацездатності – навіть у міжепідемічний період на них страждає понад 1/6 частини населення планети.

У комплексній терапії вірусних пневмоній застосовують методи оксигенації, симптоматичне лікування (жарознижувальні, аналгетики). Але найефективнішим є призначення противірусної терапії, причому якнайшвидше після встановлення відповідного діагнозу. У разі подальшого прогресування хвороби ефективність противірусних препаратів дещо знижується, але це не завжди є підставою для відмови від етіотропної терапії, оскільки в будь-якому разі важливим є пригнічення вірусної реплікації. З іншого боку, за тяжкого перебігу захворювання вірусна реплікація в організмі людини може бути досить тривалою, тому тяжких хворих тестують у будь-який період хвороби, і неодноразово.

Так, досліження показали, що за тяжкого перебігу COVID‑19 життєздатний вірус виявляють навіть після 30-го дня захворювання, що робить актуальним противірусну терапію таким хворим не лише на амбулаторному етапі, а й при розвитку дихальної недостатності, причому єдиним дозволеним препаратом у такому разі є ремдесивір. Нірматрелвір/ритонавір (Паксловід) показує найбільшу ефективність як препарат специфічної дії для лікування COVID‑19 на амбулаторному етапі. Молнупіравір рекомендований NIH, але не дозволений Європейським агентством із лікарських засобів (The European Medicines Agency – EMA) у 2023 р., тому що «на підставі сукупності даних неможливо зробити висновок, що молнупіравір може зменшити ризик госпіталізації чи смерті або скоротити тривалість хвороби чи час до одужання в дорослих із ризиком тяжкого захворювання». При застосуванні нірматрелвіру/ритонавіру потрібно враховувати численні лікарські взаємодії.

У разі грипу найефективнішими є засоби специфічної етіотропної терапії, такі як озельтамівір (75 мг на добу), занамівір (2 інгаляції по 5 мг 2 р./добу, добова інгаляційна доза 20 мг), тривалість лікування, як правило, 5 днів. Ці препарати належать до інгібіторів нейрамінідази вірусу.

Балоксавір марбоксил є пропрепаратом, який шляхом гідролізу перетворюється на балоксавір, активну форму з противірусною активністю щодо вірусу грипу. Нині в Україні є доступним лише озельтамівір. Якщо немає доступу до препаратів специфічної дії, доцільним є застосування етіотропних противірусних препаратів неспецифічної дії.

Застосування адамантанів (ремантадин) пов’язане з появою резистентності вірусу грипу, багато сучасних штамів до них нечутливі, у тому числі вірус грипу А/H₁N₁, тому емпіричне використання цих засобів не рекомендується [8]. Пташиний грип А/H₅N₁ необхідно лікувати озельтамівіром навіть після 48 год після появи симптомів, оскільки повідомлялося про зниження смертності госпіталізованих осіб у разі його застосування. Оптимальна тривалість лікування і доза невідомі, але ВООЗ рекомендує розглянути питання про призначення більшої дози озельтамівіру (наприклад, 150 мг перорально двічі на добу) і більшу тривалість терапії за тяжкого перебігу захворювання.

Треба пам’ятати, що пташиний грип H₅N₁ виявив резистентність до озельтамівіру (мутації H274Y і N294S). Проте резистентні штами залишалися чутливими до занамівіру. Деякі віруси, що циркулюють у птахів, продемонстрували знижену чутливість до занамівіру, але чутливість до адамантанів. Таким чином, для резистентних штамів можна розглянути комбіновану терапію інгібітором нейрамінідази та адамантаном або озельтамівіром і рибавірином; іноді рекомендують навіть потрійну терапію інгібітором нейрамінідази, адамантаном і рибавірином [8]. За тяжкого перебігу небезпечної хвороби, особливо вірусного походження, доцільним є навіть комбінація різних препаратів із противірусною активністю для посилення ефекту, але це рішення треба приймати швидко, на початку хвороби і до появи невідкладних станів у хворого. На жаль, одним із можливих збудників «хвороби Х», середня летальність від якої зараз в Європі становить 52%, експерти вважають і вірус пташиного грипу [10].

В Україні доступний генеричний препарат озельтамівіру – Флукап 75 мг від компанії HETERO для лікування всіх типів грипу. Всесвітньо відома фармацевтична компанія HETERO займається розробкою, виробництвом високоякісних лікарських препаратів різних терапевтичних напрямів та постачає їх більше ніж в 100 країн світу. Флукап – це перший генеричний препарат озельтамівіру, який увійшов до списку «Затверджені лікарські засоби з оцінками терапевтичної еквівалентності» від U.S. FDA (Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США, U.S. Food and Drug Administration), який прийнято називати «Orange Book» (FDA’s Approved Drug Products with Therapeutic Equivalence Evaluations; Orange Book).
Озельтамівір є противірусним засобом і належить до групи інгібіторів нейрамінідази. Препарати цієї групи діють безпосередньо на нейрамінідазу вірусу грипу, запобігаючи його розмноженню та поширенню в організмі людини. Найефективнішим є лікування озельтамівіром у перші 48 год, але коли симптоми захворювання тривають, а особливо коли вони прогресують, озельтамівір призначають у будь-який період хвороби з метою пригнічення реплікації збудника.

Згідно з рекомендаціями CDC (Центри з контролю та профілактики захворювань у США, Centers for Disease Control and Prevention), доступний у нашій країні озельтамівір може застосовуватися для лікування грипу в пацієнтів від 14 днів життя (3 мг/кг двічі на день) і старше у дозі 75 мг 2 рази на добу протягом 5 днів. Оскільки в нас відсутня готова суспензія для дітей, приготувати розчин можна самостійно, розчинивши касулу 75 мг на 5 мл води і застосовувати таким чином, набравши потрібну кількість. Якщо вага дітини:

≤15 кг – 30 мг двічі на день (2 мл на один прийом);
15-23 кг – 45 мг двічі на день (3 мл на один прийом);
23-40 кг – 60 мг двічі на день (4 мл на один прийом).

Як екстрену профілактику для груп ризику в перші 48 год з моменту контакту із хворим на грип застосовують 75 мг 1 раз на добу протягом 10 днів.

Хворим із порушенням функції нирок із кліренсом креатиніну 10-30 мл/хв необхідна корекція дози (30 мг 1 раз на добу протягом 5 днів); при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв – даних про застосування немає. Переносимість препарату краща, якщо його приймають під час їди. Флукап застосовують також у дітей віком від 1 року для лікування і профілактики грипу.

Грип – дуже небезпечне і підступне захворювання, де фактор часу має вирішальне значення для збереження життя пацієнтів. Треба пам'ятати, що за кілька днів у певної категорії людей, переважно з груп ризику, можуть розвинутися незворотні зміни. У період сумісної циркуляції та активності вірусів грипу та SARS-CoV‑2 ризики посилюються. Тому відповідальність людей за своє здоров’я виражається в тому, щоби вчасно звертатися до лікаря, особливо якщо є ризик тяжкого перебігу захворювання, а відповідальність лікарів первинної медико-санітарної допомоги – стежити за динамікою розвитку епідемічного процесу, правильно інформувати пацієнтів про групи ризику, до яких вони можуть належати, і, звичайно ж, правильно вести пацієнтів в амбулаторних умовах або вчасно спрямовувати їх на стаціонарне лікування. У нагоді в таких випадках як лікарям, так і пацієнтам будуть швидкі тести CITO TEST^® Грип, CITO TEST^® COVID‑19, CITO TEST^® COMBO Ag COVID‑19 – ГРИП, CITO TEST^® Influenza A+B-RSV-ADENO RESPI від українського виробника «Фармаско», які допомагають виявити активну інфекцію, є простими у застосуванні і дають можливість провести тестування швидко і в будь-якому місці.

Медична компанія «Фармаско» вже 22 роки забезпечує фахівців вітчизняної галузі охорони здоров'я та споживачів високочутливими, простими у використанні засобами експрес-діагностики, лабораторним і лікувально-діагностичним обладнанням, пропонуючи продукцію та послуги найвищої якості. 2002 року компанія запровадила в широкомасштабну практику скринінгове тестування за допомогою експрес-тестів і сприяла обізнаності щодо можливостей такої діагностики як фахівців охорони здоров’я, так і пацієнтів. За ці роки «Фармаско» забезпечила ринок України лінійками експрес-тестів на вагітність, виявлення наркотичних речовин, онкомаркерів, кардіомаркерів, для діагностики інфекційних хвороб, шлунково-кишкових захворювань та ін. Компанія «Фармаско» є визнаним експертом серед медичної спільноти і користується довірою споживачів своєї продукції.

Вчасна діагностика захворювання, зокрема грипу та COVID‑19, є запорукою вчасної терапії та профілактики можливих ускладнень. Оголошено епідемію чи ні, є специфічні препарати для лікування грипу чи COVID‑19 або немає – усе це не може впливати на тактику ведення хворих, ми керуємося виключно стандартами надання медичної допомоги, усі інші питання поза зоною компетенції лікарів-практиків.

Список літератури – у редакції.

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 3 (68) 2024 р.

Номер: Тематичний номер «Пульмонологія. Алергологія. Риноларингологія» №3 (68), 2024 р.