6 червня, 2026
Пам’яті Володимира Костянтиновича Гаврисюка (1954–2026)
Третього квітня 2026 року з життя пішов відомий український учений-пульмонолог Володимир Костянтинович Гаврисюк – член-кореспондент Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор, завідувач відділення інтерстиційних захворювань легень ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського Національної академії медичних наук України», професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика. Професор Гаврисюк був одним із провідних учених у галузі пульмонології та фтизіатрії. Основні напрями його наукової діяльності стосувалися розробки методів діагностики і терапії інтерстиційних захворювань легень, легеневої артеріальної гіпертензії і хронічного легеневого серця.
Володимир Костянтинович народився 22 січня 1954 р., у 1977 р. закінчив Петрозаводський державний університет за спеціальністю «Лікувальна справа». Після інтернатури працював лікарем-ординатором київської міської клінічної лікарні № 7. У 1979 р. за конкурсом був обраний на посаду молодшого наукового співробітника Київського науково-дослідного інституту туберкульозу та грудної хірургії (сьогодні – ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України»), де в 1987 р. очолив клініко-функціональне відділення (сьогодні – відділення інтерстиційних захворювань легень), яким керував 39 років – до 2026 року включно.
Стисла хронологія клінічної та наукової діяльності:
1984 р. – захист кандидатської дисертації «Функціональний стан системи кровообігу при хронічному бронхіті робітників основних професій виробництва шин та гумово-технічних виробів».
1986-1987 рр. – під керівництвом Володимира Костянтиновича вперше на пострадянському просторі були розроблені методи ультразвукової діагностики недостатності правого шлуночка серця. У відділенні був започаткований метод катетеризації серця, що дало змогу дослідити фармакодинаміку цілої низки нових лікарських засобів.
1989 р. – захист докторської дисертації «Діагностика та терапія недостатності кровообігу у хворих на неспецифічні захворювання та туберкульоз легень».
1993 р. – під керівництвом Володимира Костянтиновича співробітники інституту ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України» розробляють напрям із вивчення біологічної ролі омега‑3 поліненасичених жирних кислот. Результатом цих досліджень стала розробка нового лікарського препарату, який згодом отримав назву Епадол (Патент України (51)/6А61К 35/60) і дотепер входить до портфелю української фармацевтичної компанії «Київський вітамінний завод».
Із 1993 року в ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України» розпочинається випуск фахового періодичного видання «Український пульмонологічний журнал» – Володимир Костянтинович від самого заснування, обіймаючи посаду заступника головного редактора, контролював усі видавничі процеси. Журнал став провідним виданням сучасної української пульмонології, фтизіатрії та торакальної хірургії.
1994 р. – присвоєно вчене звання професора.
2004 р. – у відділенні інтерстиційних захворювань легень вивчають нові методи діагностики та лікування ідіопатичних інтерстиційних пневмоній. Під керівництвом професора Гаврисюка розроблена та затверджена IV З’їздом фтизіатрів та пульмонологів України Національна угода щодо класифікації, діагностики і лікування ідіопатичних інтерстиційних пневмоній, зокрема однієї з найтяжчих і найскладніших її форм – ідіопатичного легеневого фіброзу (ІЛФ). Національна угода щодо діагностики та лікування ІЛФ стала стартом розвитку цього напряму пульмонології в Україні.
2009 р. – стає професором кафедри фтизіатрії і пульмонології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.
2017 р. – Володимира Костянтиновича обрано членом-кореспондентом НАМН України.
2018 р. – Державна премія України в галузі науки і техніки.
У подальшому Віктор Костянтинович очолив центр легеневого фіброзу в ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України» та центр ІЛФ як органного захворювання при МОЗ України, опублікував низку робіт, сприяв виведенню на ринок нових протифіброзних препаратів та був ініціатором створення робочої групи МОЗ України щодо розробки Уніфікованого клінічного протоколу та Настанови з діагностики та лікування ІЛФ, затверджених Наказом № 1152 у 2025 році.
Уперше дослідивши епідеміологію саркоїдозу в Україні, опираючися на сучасні світові практики, професор Гаврисюк разом із колегами свого відділення розробив нові підходи до діагностики цієї патології, запровадив стандарти лікування і сприяв поширенню медичних знань щодо саркоїдозу. Результатами досліджень із вивчення легеневого саркоїдозу стали журнальні публікації, методичні посібники, інформаційні листи, дисертаційні роботи.
Паралельно тривало вивчення рідкісних інтерстиційних захворювань легень.
Упродовж багатьох років професор Гаврисюк був членом вченої та спеціалізованої вченої ради ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України» і виконував роботу голови апробаційної комісії інституту, членом експертної ради Державної акредитаційної комісії (з 2012 року – Акредитаційна комісія України) Міністерства освіти України та членом методичної комісії ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», а також членом Асоціації пульмонологів та фтизіатрів України, Всесвітньої асоціації саркоїдозу та інших гранулематозних розладів (World Association for Sarcoidosis and Other Granulomatous disorders, WASOG) та Європейського респіраторного товариства (European Respiratory Society, ERS).
Професор В.К. Гаврисюк опублікував понад 360 наукових праць, підготував 8 докторів наук і декілька десятків кандидатів наук.
Основні наукові праці: монографія «Хронічне легеневе серце» (1997); колективна монографія під редакцією Ю.І. Фещенка та В.К. Гаврисюка «Омега‑3 поліненасичені жирні кислоти» (1996); колективні монографії «Рідкісні інтерстиційні захворювання легень» (2013), «Саркоїдоз органів дихання» (2015), «Нариси клінічної пульмонології» (2016); співавтор Уніфікованого клінічного протоколу «Саркоїдоз» (Наказ МОЗ України 08.09.2014 № 634), Уніфікованого клінічного протоколу «Ідіопатичний легеневий фіброз» (Наказ МОЗ України 18.07.2025 № 1152).
Поза професійною науковою діяльністю Володимир Костянтинович був надзвичайно щирою і порядною людиною. Масштаб цієї втрати як для галузі, так і в суто людському сенсі важко переоцінити… Висловлюємо співчуття рідним, близьким і колегам. Світла пам’ять і шана справжньому науковцю і багатогранній та творчій особистості.
Видавничий дім «Здоров’я України», редакція тематичного номеру «Пульмонологія. Алергологія. Риноларингологія» приєднується до співчуттів.
За матеріалами «Українського пульмонологічного журналу», Національної академії медичних наук України.
Тематичний номер «Пульмонологія. Алергологія. Риноларингологія» №1 (73), 2026 р.