16 червня, 2021
Катаракта: діагноз та план лікування
Катаракта – це будь-яке помутніння кришталика, чи то невелике локальне помутніння, чи дифузна (загальна) втрата прозорості. Назва походить від Cataracta (лат.) та καταρράκτης (давньогр.), що означає «водоспад, бризки водоспаду, решітка». Термін міг виникнути як метафора та аналогія зі швидкою течією води, яка, падаючи з висоти, створює бризки і білу піну та може нагадувати помутніння очного кришталика. Древні перські лікарі називали це захворювання nazul-i-ah, що також означало «витік води». Вони вірили в те, що цей вид сліпоти виникає внаслідок просочування «зіпсованої» рідини в око. Сьогодні встановлено, що помутніння кришталика обумовлено денатурацією білка, який входить до його складу. Щоб бути клінічно значимою, катаракта повинна викликати значне зниження гостроти зору або впливати на виконання візуальних завдань та візуально керованої діяльності.
Катаракта посідає перше місце в Україні за поширеністю серед захворювань очей та придаткового апарату (повіки, кон'юнктива, сльозопродуктивні і сльозовідвідні органи, ретробульбарна клітковина). Середній рівень поширеності катаракти за період із 2009 по 2012 рік становить 539 864 хворих серед усього населення (1171,6 на 100 тис.)[1]. Хворі на катаракту у світовій популяції становлять понад 70 % людей старше 72 років та 20 % серед людей 40–60 років[1]. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), кількість людей із втратою зору внаслідок катаракти в світі до 2025 році може збільшитись до 40 млн.
Діагноз катаракта встановлюється на основі комплексної оцінки офтальмостатусу зі взяттям до уваги факторів ризику, а саме: вік, стать, спадковість, наявність цукрового діабету, вплив ультрафіолету та радіаційного опромінення, вживання стероїдів та інших, що можуть вплинути на план операції або її кінцевий результат (наприклад, стани, що пригнічують імунітет, систематичний прийом альфа-1-антагоністів тощо). Катаракту можна класифікувати за даними візуальних обстежень та позначенням цифрами для визначення тяжкості.
У 2002 році група експертів ВООЗ запропонувала розділяти катаракту за локалізацією (ядерна – nuclear, кортикальна – cortical та задньокапсулярна – subcapsular) та вираженістю помутніння ядра кришталика (0–4 ступені – grades (рис 1, 2)[2].
Рисунок 1. Ступені вираженості помутніння ядра кришталика
Рисунок 2. Ступені вираженості помутніння ядра кришталика та локалізація катаракти
Альтернативні системи класифікації, до яких схиляються в епідеміологічних дослідженнях катаракти, – це Оксфордська клінічна класифікація катаракти і класи, система Джонса Хопкінса, системи класифікації помутніння кришталика LOCS, LOCS II та нещодавно введена система LOCS III (рис. 1). Мікрофотографії щілинної лампи зрізів кришталика використовуються як посилання для градації опалесценції і кольору ядра. Мікрофотографії кришталика методом ретроілюмінації використовуються як посилання для градації кіркових і задньокапсулярних катаракт. Більшість систем використовують послідовність із чотирьох еталонних фотографій для кожної з характеристик катаракти, які повинні бути оцінені. У системі LOCS III застосовується шість еталонних фотографій для оцінки кольору ядра та опалесценції ядра і серія із п’яти фотографій для оцінки помутніння кори та задньої капсули (рис. 3).
Рисунок 3. Класифікація помутніння кришталика за системою LOCS III
На сьогоднішній день дані щодо ефективного медикаментозного лікування катаракти у медичній науковій літературі відсутні. Хірургічне видалення катаракти залишається єдиним ефективним методом лікування для відновлення і підтримки зору. Крім того, на сьогодні також не існує методів профілактики вродженої чи набутої катаракти.
Причини катаракти багатофакторні. Крім віку, етіологічні та епідеміологічні дослідження виявили низку факторів ризику катаракти (рис. 4).
Рисунок 4. Фактори ризику розвитку катаракти у дорослих.
Офтальмологічний анамнез включає розгляд історії рефракції, попередні очні захворювання, амбліопію, очну хірургію і травми та лікування. Важливо звертати увагу на самооцінку пацієнтом свого зору, його зорові потреби, будь-які недавні або наявні офтальмологічні симптоми та використання окулярів чи контактних лінз. Пацієнта слід запитати про труднощі при виконанні різних візуальних завдань, які можуть включати здатність самостійно пересуватися, водіння автотранспорту, читання при недостатньому та яскравому освітленні, читання етикеток на ліках, виконання професійної діяльності й дозвілля.
Повне офтальмологічне обстеження включає наступні дослідження:
- Визначення гостроти зору з максимально точною корекцією, вдалину та на близькій відстані
- Поєднання фіксації та гостроти зору
- Кераторефрактометрія
- Визначення кольорового зору
- Зовнішній огляд (повіки, вії, сльозові органи, орбіта)
- Визначення бінокулярності та стереогостроти зору
- Співдружність та обсяг рухів очних яблук
- Оцінка функції зіниці
- Вимірювання внутрішньоочного тиску
- Периметрія
- Повне обстеження за допомогою щілинної лампи
- Розширене дослідження кришталика та очного дна (в умовах мідріазу огляд кришталиків, жовтої плями, периферії сітківки, зорового нерва та склоподібного тіла)
- Біометрія
- Рентгенографія орбіти (при проникаючому пораненні кришталика)
Визначення біомеханічних властивостей рогівки та фіброзної капсули ока.
Рисунок 5. Обов’язкові дослідження та консультації спеціалістів
Показання до хірургічного втручання:
- Значне послаблення зорових функцій або їх втрата, що впливає на якість та спосіб життя, працездатність
- Клінічно істотна анізометропія за наявності катаракти
- Помутніння кришталика, що перешкоджає діагностуванню або оптимальній терапії патологічних станів заднього сегмента ока
- Кришталик викликає підвищення внутрішньоочного тиску та вторинну глаукому
- Кришталик провокує закритокутову глаукому (факоморфічну).
Ризики та переваги операції слід обговорити з пацієнтом і надати йому вичерпну інформацію. З цією метою було розроблено спеціальний сайт для пацієнтів:
Позбавтесь катаракти за допомогою операції: швидко та ефективно | mycataracts.com.ua
Питання щодо хірургії катаракти вирішується у кожному окремому випадку індивідуально, із ретельним урахуванням усіх факторів (показань, протипоказань, індивідуальних особливостей пацієнта)!
Сьогодні неускладнена хірургія катаракти відноситься до амбулаторного втручання і, як правило, не потребує госпіталізації. Передопераційне обстеження пацієнта має відповідати наступним загальним вимогам:
- Підтвердження діагнозу катаракта
- Підтвердження, що катаракта є причиною зниження або втрати зору
- Визначення, чи є у пацієнта супутні очні патології
- Оцінка загального стану здоров’я (артеріальний тиск, ЕКГ), за необхідності, загальні лабораторні обстеження, глюкоза крові
- Врахування поточного прийому ліків, випадки алергії
- Оцінка слуху і розуміння мови спілкування
- Оцінка здатності пацієнта співпрацювати під час процедури і утримувати певну позу під час операції
- Виявлення соціальних проблем
- Чітке роз’яснення ходу процедури та її впливу на пацієнта
- Можливість для пацієнта поставити запитання
- Сформульований чіткий план хірургічної допомоги
- Призначення дати операції
Пацієнту повинна бути надана інформація про результати обстеження очей, варіанти хірургічного втручання, вибір інтраокулярних лінз (тип та потужність) відповідно до результатів його обстеження та бажаного рефракційного результату, вибір типу анестезії та засобів профілактики інфекцій.
Планування та вивчення процедури з видалення катаракти допоможе пацієнту подолати тривожність і страх та почуватися впевнено у своєму майбутньому зорі. Сама процедура зазвичай триває близько 10–15 хвилин із подальшим відновленням протягом години чи двох. Операція складається з таких етапів:
Час відновлення після операції з видалення катаракти різний для кожної людини, але зазвичай пацієнт бачить уже наступного дня. Можна розраховувати на відновлення більшої частини повсякденної діяльності протягом одного дня, хоча більшість хірургів вважають, що пацієнту не слід сідати за кермо протягом 24 годин після цієї процедури.
Отже, розвиток катаракти пов’язаний із віком, і, на жаль, не існує методів профілактики або медикаментозного лікування цього захворювання. Водночас розвиток сучасної мікрохірургії дозволяє пацієнтам успішно долати проблему та відновлювати свій зір і значно покращувати якість життя. Згідно з даними телефонного опитування 1000 довільно обраних членів Американської асоціації пенсіонерів, 85 % пацієнтів зазначили, що процедура з видалення катаракти дозволила вирішити всі або майже всі проблеми із зором, які вони мали до її проведення. Двоє із трьох опитаних відповіли, що після процедури вони менше залежні від окулярів для зору вдалечінь, вони також були приємно здивовані покращенням зору після процедури[3].
Література
- Коментарі до уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги (Наказ МОЗ України № 49 від 28.01.2016) — Київ : «Доктор-Медіа-Груп», 2016. — 86 с.).
- Thylefors B., et al. A simplified cataract grading system The WHO Cataract Grading Group Ophthalmic Epidemiol 2002 Apr; 9(2):83-95. doi: 10.1076/opep.9.2.83.1523.
- Позбавтесь катаракти за допомогою операції: швидко та ефективно | mycataracts.com.ua_доступ 21 квітня 2021 року.