ЛАНЦЕРОЛ (Lancerol)

27.03.2015

Міжнародна назва: Lansoprazole

Фармакологічні властивості. Лансопразол є похiдним бензимiдазолу, це специфiчний iнгибiтор Н++-АТФази секреторної мембрани парiєтальних клiтин шлунка — фермент, що каталiзує кiнцеву фазу секреції хлористоводневої кислоти. Зменшує рiвень базальної та стимульованої секрецiї, незалежно вiд природи стимулюючого фактора. Ступінь інгібування синтезу хлористоводневої кислоти під час вживання препарату залежить від дози та становить близько 80-97% при дозі 0,030 г. Під час синтезу нових молекул ферменту відбувається відновлення активності протонної помпи, половина молекул якої відновлюється за 30-48 годин. Від швидкості оновлення ферменту залежить тривалість інгібуючої дії лансопразолу. Підвищуючи оксигенацію слизової оболонки та збільшуючи секрецію бікарбонатів, лансопразол чинить захисну дію, гальмує вироблення пепсину. Препарат не впливає на процес випорожнення шлунка. Має виражену антихелікобактерну активність. Рівень максимальної концентрації та біодоступність залежать від індивідуальних особливостей пацієнта та не залежать від частоти застосування препарату. Споживання їжі знижує абсорбцію та біодоступність лансопразолу, але його гальмівний вплив на шлункову секрецію залишається однаковим до і після їди. З білками плазми зв’язується 97,7-99,4% препарату. Лансопразол активно метаболізується при первинному проходженні через печінку. Виводиться з організму із жовчю та сечею, при цьому два основні метаболіти — лансопразол-сульфон та гідроксилансопразол виводяться нирками. За добу із сечею виводиться близько 14-23% отриманої дози у вигляді метаболітів. Виведення препарату сповільнюється у хворих із печінковою недостатністю та пацієнтів, віком понад 69 років.

Показання для застосування: ерозивно-виразковий езофагіт; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення; синдром Золлінгера-Еллісона; стресові виразки (у т. ч. спричинені застосуванням нестероїдних протизапальних засобів); ерадикація Helicobacter pylori у слизовій оболонці шлунка в інфікованих хворих із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки; панкреатит (у комплексній терапії).

Спосіб застосування та дози. Дітям препарат не рекомендується призначати через незначний клінічний досвід застосування лансопразолу в цієї категорії пацієнтів. Дорослим препарат призначають при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки по 1-2 капсули (0,03-0,06 г лансопразолу) на добу протягом 2-4 тижнів; при ерозивно-виразковому езофагіті по 2 капсули (0,06 г лансопразолу) на добу протягом 4-8 тижнів; при пептичній виразці, спричиненій Helicobacter pylori (для ерадикації Неlicobacter pylori у комплексі з антибіотиками, метронідазолом, препаратами вісмуту) — по 1 капсулі (0,03 г лансопразолу) 2 рази на добу протягом 7 днів; при синдромі Золлінгера — Еллісона доза добирається індивідуально до отримання рівня базальної кислотної продукції менше 10 ммоль/год. Добова доза складає 3 капсули (0,09 г лансопразолу) і більше. Капсули слід ковтати не розжовуючи. Для досягнення максимального ефекту Ланцерол слід вживати за 30 хв до їди.

Побічна дія. Ланцерол, як правило, добре переноситься. Зрідка можливі діарея, біль у животі, закрепи, головний біль, запаморочення, сонливість, фарингіти, риніти, у поодиноких випадках шкірний висип, дуже рідко — депресія, міалгії.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Ланцерол не слід призначати вагітним; матерям, що годують груддю; дітям.

Передозування. На сьогодні немає повідомлень про випадки передозування Ланцеролу.

Особливості застосування. З обережністю призначають препарат хворим із печінковою недостатністю. Антациди, що містять гідроокиси алюмінію та магнію, слід вживати не раніше, ніж через 2 години після застосування Ланцеролу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У клінічних дослідженнях не спостерігалося значного впливу на метаболізм інших лікарських препаратів. Попереднє вживання антацидів не впливає на біодоступність Ланцеролу. Форма випуску. Тверді желатинові капсули, які містять пелети (гранули) лансопразолу 0,03 г. Одна упаковка має 10 капсул препарату.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...

02.05.2024 Ендокринологія До 80-річчя академіка НАМН України Миколи Дмитровича Тронька

Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – ​Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....