0 %

Щорічний конгрес EAACI. До життя без алергії: звіряємо час у Гельсінкі

10.10.2017

Масштабним та насиченим подіями став цього року конгрес Європейської академії алергії та клінічної імунології (EAACI). Форум, який відбувся у столиці Фінляндії 17-21 червня, об’єднав рекордну кількість учасників – 8065 – з понад ста країн світу. До цього перше місце за чисельністю гостей (7874 відвідувачі) посідав конгрес у Стамбулі (2011).

Місце зустрічі

Перше, що вразило учасників,  – розміри приміщення для проведення заходу. У такому великому, багатоповерховому та пристосованому для будь-яких потреб учасників центрі конгрес EAACI працював хіба що в Лондоні 2010 р. Тоді конгрес-центр, розташований на березі Темзи, як і в Гельсінкі, здавався нескінченним. Завдяки цьому вистачило місця всім – під час гельсінського конгресу відбулося більше 260 засідань різноманітних секцій, симпозіумів, робочих семінарів, обговорень та сесій.

У щоденному ритмі

Формат роботи заходу був традиційним для останніх років. Основними видами діяльності стали практичні семінари (Workshop), післядипломні курси (Postgraduate Courses), сесії з «гарячої» тематики (Hot Topic Sessions), бізнес-зустрічі (Business Meetings) членів 5 секцій та 18 груп, які наразі функціонують при EAACI, сесійні постерні обговорення (Poster Discussion Sessions), практичні семінари з ведення алергії (Practical Allergy Management Workshop), пленарні симпозіуми (Plenary Symposium), симпозіуми, проведені структурами – членами EAACI (Sister Society Symposium), сесія – обговорення тез (Oral Abstract Session), щорічні оглядові сесії (Year in Review Session); працювала дискусійна зона «За та проти» (Pro&Con), також було проведено 24 симпозіуми, організовані фармацевтичними компаніями (Company Sponsored Symposium).

Увагу присутніх привертав зал зі стендами національних алергологічних товариств, зокрема стенд Українського товариства імунології, алергології та імунореабілітації. Щодня під час ланчу проводилися традиційні постерні презентації. Автори найкращих робот отримували грошовий приз у розмірі 200 євро. І якщо раніше кошти віддавали готівкою лише тим призерам, які залишалися на церемонію закриття, то тепер EAACI оприлюднює список переможців в Інтернеті та перераховує гроші на банківські рахунки найуспішніших авторів постерних презентацій (як на паперових, так і на електронних носіях).

Нові можливості

СМЕ-кредити

Для всіх, хто розглядає конгрес як можливість набути нових знань, введено систему підрахунку СМЕ-кредитів – балів із системи постійної медичної освіти (Continuing Medical Education), відповідно до якої, за сучасними переконаннями, протягом життя повинні працювати спеціалісти системи охорони здоров’я. І якщо раніше на вході до кожної зали сканували бейдж, то тепер, активувавши спеціальний електронний брелок, прикріплений до бейджа, кожен з учасників отри­мував можливість автоматичного підрахунку своїх кредитів, слухаючи ту чи іншу сесію. Ефективність нововведення покаже час – на момент написання цієї статті pdf-сертифікати щодо кількості отриманих на конгресі кредитів ще не були розіслані учасникам, проте зручність такого підходу є очевидною: у минулі роки сканування бейджа не завжди виявлялося вдалим через низьку якість його друку, а довести організаторам конгресу присутність на тій чи іншій сесії постфактум було неможливо навіть у рамках офіційного звернення.


Накопичувати СМЕ-кредити – не найгірша ідея, особливо для молодих учених з України, адже подібні кредити вже використовуються в українських університетах під час вивчення того чи іншого предмету, а реформування системи освіти в країні рано чи пізно переведе необхідність постійної самоосвіти фахівців, які працюють у сфері охорони здоров’я, з дискусій у норму, закріплену законодавством. Тож СМЕ-сертифікати доведеться збирати разом із сертифікатами щодо участі в тому ж таки конгресі EAACI.


Pdf-версія сертифіката учасника конгресу надсилається електронною поштою тим, хто зареєструвався для участі у форумі.

Програма стане віртуальною

Значне зменшення ваги поліграфічної продукції, як очікується, відбудеться наступного року: починаючи з 2018-го EAACI планує відмовитися від друку традиційних програм конгресу, обсяг яких зазвичай перевищує 200 сторінок. Цього року такі програми надавали лише на вимогу учасників. Натомість коротка кишенькова програма формату А6 (Pocket Program) входитиме в комплект учасника конгресу й надалі. Яка доля її чекає, покаже час, адже вже втретє учасники конгресу мали змогу завантажувати з магазинів віртуальних додатків спеціальний віджет EAACI, за допомогою якого можна було обирати сесії та планувати роботу на день.

Клінічне містечко

Одним з перших пунктів такого плану для більшості учасників заходу стали відвідини Клінічного містечка (Clinical Village). На відміну від 2016 р., коли його можна було побачити лише в перший день конгресу, цьогоріч містечко працювало значно довше, а деякі учасники не розбирали свої стенди до завершення форуму. Організатори описують новий формат як навчальний центр для алергологів, який пропонує фахівцям інтерактивний діапазон тестів, клінічних проблем та змодельованих ситуацій, розроблених як навчальний інструмент для закріплення знань, отриманих на післядипломних курсах. Тут бажаючі мали змогу попрактикуватись у виконанні прик-тестів, антишокових ін’єкцій та поспілкуватись із виробниками засобів для діагностики і лікування алергії й інших імунних розладів.

Частиною Клінічного містечка цього року став стенд з результатами щоденного підрахунку пилку (Today’s Pollen Count), роботу якого європейські аеробіологи підтримують на щорічних конгресах EAACI вже втретє. Роботу сервісу забезпечували працівники Фінського метеорологічного інституту (FMI), які створили інструмент моделювання концентрацій алергенного пилку в атмосфері Європи в рамках системи SILAM. Результати такого моделювання для України можна побачити в режимі реального часу на сайтах FMI та Європейської аероалергенної мережі (EAN) за адресою polleninfo.org. Інструкцію щодо користування сервісом українською мовою можна побачити в алергопрогнозі на сторінці України на вказаному сайті.

Нові групи та рухи

Аеробіологи – не єдині спеціалісти дотичного до алергології фаху, які ініціювали цікаві заходи та групи за інтересами в рамках роботи EAACI. У 2017 р. тут офіційно було створено групу Allied Health, спеціалісти якої не є лікарями, але залучені до процесу підтримання здоров’я населення. Раніше група включала спеціалістів зі здорового харчування та медсестер, але наразі її цілі розширилися. Відносно новою є й група Biologicals, діяльність якої фокусується на розробці та вивченні впливу біологічних молекул, які б могли застосовуватися в алергологічній практиці.

Активно працюють групи порівняльної та ветеринарної алергології. Експерти стверджують, що алергія є актуальним захворюванням і для свійських тварин, які потребують підтримки та лікування. Робота ветеринарної групи була як ніколи активною саме на конгресі EAACI.

Якщо і ви – за подолання алергії в усьому світі, то вам – на Run and Walk. Рух «Біжи та йди», покликаний підвищити обізнаність людей з питань алергії і привернути увагу до проблеми, щоразу збирає все більше учасники. Він уже став хорошою традицією конгресів EAACI. Відмінністю проведення акції цього року стало те, що зареєструватися для участі та отримати футболку бігуна можна було на самому заході (раніше реєстрація здійснювалася виключно онлайн і тільки до початку роботи конгресу).


Набуває розвитку в межах EAACI і жіночий рух. Цьому сприяло дворічне головування в Академії італійки Антонелли Мураро, яка підтримувала дівчат та жінок у науці. Четвертий симпозіум «Жінки в науці» (Women in Science) був присвячений науковим здобуткам трьох молодих представниць сучасної європейської науки. Зважаючи на те, що президентом Академії цього року вдруге поспіль і вдруге за всю історію існування організації стала жінка, румунка Іоана Агаче, питання гендерної рівності підніматиметься на рівні EAACI й надалі. При цьому наразі переважна більшість членів цієї організації – жінки.


Ще одна вагома група, на розвиток потреб та становлення якої спрямована діяльність організації,  – молоді науковці. Їхня кількість серед десятитисячної армії членів EAACI перевищує половину. Для них, вдруге за історію конгресу, був проведений Проект та курс лідерства (Leadership Project and Course).

Новим став і формат зустрічей у навчальному залі (Learning lounge). Він дозволяв делегатам спілкуватися з видатними дослідниками та лікарями без традиційних для конгресу доповідей. Молоді науковці мали достатньо часу для обговорення цікавих питань та безпосереднього вивчення досвіду авторитетних науковців. Цей захід призначений для полегшення неформального спілкування насамперед між відомими членами Академії та молоддю. Він став альтернативою індивідуальним зустрічам з експертами, які відбувалися в Академії ще 5-10 років тому і не користувалися особливим попитом.

Тематика конгресу

Окрім зазначених новинок, тематика зустрічей конгресу була традиційною. Деякі українські фахівці, які відвідують захід не вперше, відзначали відсутність принципово нової інформації на сесіях й особливо на пленарних засіданнях, які сприймаються учасниками цього форуму як основні джерела останніх наукових новин у лікуванні всього спектра алергічних захворювань. Важливість для української науки та практики процесів, що відбуваються в європейському алергологічному просторі, спеціально для «Здоров’я України» прокоментував секретар Асоціації алергологів України, доцент кафедри фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, кандидат медичних наук Артемій Богомолов, який є членом групи молодих учених EAACI:

– Конгрес у Гельсінкі характеризувався кращими організаційним та технічним рівнем порівняно з попередніми форумами завдяки належному оснащенню електронними засобами, у тому числі для презентацій постерів. Також збільшилася кількість зон для обговорення постерів, які демонструвалися на LED-екранах. Зручним у використанні був електронний додаток для планування сесій, проте час проведення останніх не завжди був вдалим. Позитивним сигналом є продовження роботи Академії з випуску посібників. Наразі EAACI видало першу частину настанов з алергенспецифічної імунотерапії. Якщо подібні документи розробляються, тим більше такою організацією, як EAACI, це сприяє популяризації методу, в тому числі для лікування пацієнтів із бронхіальною астмою.

Виставкова зона

Цього разу вона була більша за попередню, організовану фармацевтичними виробниками у Відні 2016 р. Це й не дивно, бо саме у віденському конгресі взяла участь найменша за останні 6 років кількість фармацевтичних фірм.

Щоб привабити власними розробками гостей заходу, фармацевтичні компанії провели рекордну для конгресу EAACI кількість заходів.

Україна на EAACI – 2017

Україну на конгресі представляли понад 30 делегатів з Києва, Дніпра, Одеси, Вінниці, Львова, Полтави, Харкова. Серед них – провідні фахівці з алергології й імунології, зокрема головний позаштатний спеціаліст МОЗ зі спеціальності «Алергологія. Імунологія. Клінічна імунологія. Лабораторна імунологія», професор Валентина Чоп’як (м. Львів), президент Українського товариства імунології, алергології та імунореабілітації, професор Ігор Кайдашев (м. Полтава), професори Євгенія Дитятківська (м. Дніпро), Інна Гогунська (м. Київ), Сергій Пухлик (м. Одеса), доценти Олександр Катілов та Артемій Богомолов (м. Вінниця), Юрій Бісюк, Ольга Наумова (м. Київ) та ін.


Українці підготували понад 20 постерів, три з яких (автори – Ігор Кайдашев, Вікторія Родінкова та Артемій Богомолов) були підвищені до рангу електронних постерних дискусій. Дві доповіді на симпозіумі Дослідницького інституту імунології Нової Англії (IRINE Symposium), який є колективним членом EAACI, презентували професори Ігор Кайдашев та Вікторія Родінкова.

Найбільше постерів представили фахівці з Києва (7), Вінниці (6) та Львова (5), по одному – з Дніпра, Полтави та Харкова.

Потужність наукових розробок в Україні в галузі алергології й імунології дає надію, що в майбутньому наші молоді фахівці виграватимуть гранти на участь у конгресі та призи за найкращі постерні презентації (на жаль, цього року не відзначено жодного українського ученого).

Єдиною представницею від України, яка отримала у 2017 р. грант, що зазвичай надається молодим ученим для участі в EAACI, стала Яна Маркевич. Але під час презентації на усній тезисній сесії вона була заявлена як представник наукових інституцій Німеччини.

Змогу висловитись українським фахівцям надав професор L. DuBuske під час уже згаданого симпозіуму IRINE. Окрім професорів Ігоря Кайдашева, який поділився результатами дослідження сучасних особ­ливостей оцінки медикаментозної алергії в Україні, та Вікторії Родінкової, що розповіла про нові підходи в прогнозуванні концентрацій алергенного пилку, участь у симпозіумі взяв доктор медичних наук Юрій Бісюк.


Коментують українські експерти

Про враження від конгресу EAACI та важливість участі в ньому для українських лікарів ми поспілкувались з провідними фахівцями, які відвідали Гельсінський форум. Вони виявилися одностайними в поглядах: українська делегація, що налічувала понад 40 науковців та практичних лікарів, гідно представила державу на цьому поважному науковому зібранні. Важливим, на думку респондентів, було також те, що в експозиції національних професійних організацій серед інших презентовано і стенд Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації, де впродовж всього конгресу його учасникам надавалася можливість отримати інформацію про Україну, її спеціалістів і розвиток алергології та імунології в нашій державі.

Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Алергологія. Імунологія. Клінічна імунологія. Лабораторна імунологія», завідувач кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Валентина Володимирівна Чоп’як:

– Одним з найголовніших переваг відвідин конгресу не лише для лікарів, а й для системи охорони здоров’я в цілому є можливість отримати консенсусні документи, які дають змогу впроваджувати доказову медицину в практичну охорону здоров’я, тобто оцінювати доказовість, безпечність ліків, чутливість та специфічність діагностичних підходів для верифікації діагнозу. Такі документи формують фахівці 20-30 центрів, університетських клінік, кафедр провідних університетів (Європи.  – Прим. авт.). Вони розробляють критерії профілактики, діагностики та лікування, прогнозу перебігу захворювання, що є дуже важливим. На консенсусних зустрічах останнього конгресу EAACI авторитетні європейські експерти обговорювали проблеми харчової та медикаментозної алергії. На попередній конференції більш активно розглядалась тема бронхіальної астми, натомість на цьому конгресі – алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ). Відбулася презентація першої консенсусної книги з АСІТ, яких заплановано видати ще чотири. Завдяки цьому ми можемо користуватися серйозним доказовим досвідом, що дає можливість швидко впроваджувати нові технології – діагностичні, лікувальні та профілактичні.

Тема терапії алергенами обговорювалася в Гельсінкі надзвичайно активно. АСІТ розглядали набагато серйозніше, оскільки сучасна медицина вже має низку технік щодо стандартизації алергенів за вмістом білка та активністю, зменшилися коливання вмісту активних речовин у препаратах, контролюється присутність мажорного алергена. І якщо раніше АСІТ використовувалася більш емпірично, а її ефективність оцінювалась за клінічними параметрами, то тепер накопичено потужну доказову базу. Проте на сучасному етапі розвиток АСІТ неможливий без прогресу в інших діагностичних та лікувальних підходах. Так, молекулярна діагностика дає можливість дуже чіткого прогнозування щодо необхідності й раціональності застосування АСІТ. По-перше, пацієнт отримує результат, по-друге, він не витрачає гроші даремно.

Вчені представили на конгресі багато цікавих даних з перехресної сенсибілізації, яку молекулярна діагностика дає змогу оцінювати дуже ефективно. Останнім часом інформаційна база поповнилася даними про несподівані, на перший погляд, перехресні реакції між пилком та харчовими продуктами (наприклад, мінорні алергени).

Привернули увагу гостей заходу відомості про присутність мікроелементів, зокрема марганцю, у продуктах; дані щодо моноклональних антитіл, які пов’язані з інтерлейкінами 13, 17А, 23; результати метааналізу. Зазначена інформація є дуже важливою для практики, а генно-інженерні технології дають нам можливість швидко її впроваджувати.

Відкриттям для мене були й представлені дані щодо високих рівнів сенсибілізації до глюкокортикоїдів та антигістамінних препаратів. Швейцарські вчені доводили, що рівень такої сенсибілізації становить 38%, а це надзвичайно високий показник для препаратів базисної терапії.

Серед іншого на конгресі також розглядались питання впливу алельного поліморфізму на можливість розвитку сенсибілізації; були представлені результати епігенетичних досліджень щодо того, наскільки спосіб життя може впливати на ризик виникнення мутацій у пацієнтів.

Багато уваги приділялось і пробіотичній терапії. Вона розглядалась як терапія адаптогенна, епігенетична та навіть, я б сказала, така, що перебудовує наш системний імунітет щодо відповіді на ті чи інші алергени. У Гельсінкі ця думка прозвучала більш впевнено, адже раніше з цього приводу точились дискусії між швейцарською, англійською та німецькою школами.

Завдяки таким конгресам ми точно знаємо, де шукати відповіді на складні питання. Наприклад, у Польщі розроблено тест-системи (вони вже отримали стандартизацію в ЄС), визначено критерії специфічності та чутливості до аспірину. Отже, польські вчені є експертами з цього напряму. Питання харчової алергії, особливо сенсибілізації до лактопротеїнів, дуже потужно вивчаються в Бельгії. Таким чином, це бельгійський напрям, і ми вже знаємо, що тут розроблено певний стандарт, яким користується Європа.

Варто звернути увагу, що молоді вчені (яких, до речі, було чимало серед присутніх) на конгресі набувають навичок ведення дискусії, вчаться чітко та логічно доповідати про результати своїх досліджень, відстоювати власні наукові здобутки. Цікаво також було прослідкувати розвиток аеробіології в тандемі з практичною охороною здоров’я.

Доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика (м. Київ) Сергій Вікторович Зайков:

– Я вже декілька разів брав участь у конгресах EAACI і зауважив, що зазначений захід дуже добре організовано (єдиний недолік – через насичену програму не вдалося відвідати частину засідань). На таких форумах можна почути про інновації в галузі імунології та алергології не лише в Європі, а й у світі. Прикрим для лікарів України є усвідомлення, що не все, про що ми дізналися, можемо використати в практичній діяльності через брак ресурсів.

Під час відвідування секції з генетики бронхіальної астми, з анафілаксії, харчової алергії я почув, що слід звертати увагу не лише на мажорні, а й на мінорні алергени. Крім того, постійно розширюється перелік мажорних алергенів. Це дає можливість використовувати молекулярні методи і для діагностики, і для успішного проведення АСІТ.

На сьогодні накопичилася переконлива доказова база щодо ефективності АСІТ. Дуже приємно, що не лише поповнюються дані стосовно результативності, а й з’являється все більше свідчень безпечності використання методу. Мені здається, що саме після виходу настанов з АСІТ розвиток цього напряму в Україні активізується. Звісно, фармакотерапія є вкрай важливою, проте лікарі-алергологи повинні використовувати перш за все специфічні методи діагностики та терапії хворих на алергічні хвороби, що якраз стосується використання алергенів.

Завідувач кафедри оториноларингології Одеського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Сергій Михайлович Пухлик:

– Варто звернути увагу на високий рівень організації та інформаційну насиченість конгресу. Частка алергологів у всьому світі навряд чи зростає, а щорічне збільшення кількості учасників заходу свідчить про зацікавленість фахівців суміжних з алергологією та імунологією спеціальностей. У практиці ми зустрічаємо безліч коморбідних станів, коли одна хвороба викликає ускладнення іншої. Унаслідок цього виникає цілий клінічний ланцюжок, і без глибокого розуміння природи кожного з його компонентів лікарям важко вирішити проблему. Я переконаний, що алергологія та імунологія надалі привертатимуть все більшу увагу лікарів іншого профілю, зокрема гастро­ентерологів. Цього року в рамках конгресу досить широко обговорювалась проблема харчової алергії. Як стало зрозуміло з доповідей, триває активна робота щодо вирішення питання взаємозв’язку імунологічних та неімунологічних реакцій за наявності вказаного патологічного стану. Лікування харчової алергії потребує складного диференційного підходу.

Окрім того, на конгресі були представлені удосконалені діагностичні прилади, все більше визнання світової спільноти здобуває молекулярна алергологія, майбутнє саме за нею. При цьому удосконалюються й шкірні проби, поповнюються лави прихильників АСІТ (не лише традиційної). На сьогодні в Європі активно пропагується й вивчається сублінгвальне введення діючих речовин – сублінгвальна імунотерапія (СЛІТ). Українські алергологи мають, мабуть, чи не найбільший досвід із застосування СЛІТ при лікуванні алергічного риніту та бронхіальної астми: протягом понад 15 років використовують драже, а нині впроваджують краплі для сублінгвального застосування.

Віце-президент Української школи молекулярної алергології та імунології Сергій Дмитрович Юр’єв:

– Алергологія бурхливо розвивається в сучасному світі, революційним було відкриття молекулярної алергодіагностики. Коли прийшло розуміння того, що алерген – це конкретний білок, який пов’язаний з конкретним агентом імунної системи, імуноглобуліном Е, суттєво зросли точність діагностики, її універсальність. На основі цього стала можливою розробка контрольованих препаратів для імунотерапії, які містять саме ці конкретні білки. І якщо на всіх попередніх конгресах EAACI подібна концепція тільки розвивалась, то цього року розглядалася як основна лінія. Важливо зазначити, що акцент було зроблено на специфічну імунотерапію як найбільш ефективний та доведений метод лікування алергії. Торкнулися експерти й різноманітних аспектів псевдоалергії, харчової непереносимості (також активно вивчається в Україні).

Нашу країну на конгресі представляла делегація авторитетних фахівців, що, безсумнівно, забезпечить потужний поштовх для розвитку вітчизняної алергослужби в найближчому майбутньому.

Наступного року 26-30 травня найкращі фахівці світу з питань алергології й імунології зберуться в Мюнхені, де заплановано проведення чергового конгресу EAACI.

Медична газета "Здоров'я України" № 17 (414) вересень 2017 p.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

Аллергический ринит: мнение эксперта 13.10.2017 Алергія та імунологія Аллергический ринит: мнение эксперта

Весна – прекрасное время года, время, когда природа расцветает, картина за окном меняет краски, а световой день увеличивается с каждым новым днем. Однако для многих людей период цветения является настоящим испытанием на прочность, ведь сезонный аллергический ринит (АР) – крайне распространенное заболевание в наших широтах. Учитывая сезонную актуальность проблемы, мы решили обсудить современные методы диагностики, лечения и профилактики АР с заведующим кафедрой оториноларингологии Одесского национального медицинского университета, доктором медицинских наук, профессором Сергеем Михайловичем Пухликом....

13.10.2017 Терапія та сімейна медицина Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників»

На запитання читачів відповідає юрист громадської організації «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників» (ГО «ВОЗМП»). Чи має право особа, яка закінчила медичне училище за спеціальністю «Сестринська справа», 4 роки обіймала посаду медичної сестри, потім перекваліфікувалася (курси спеціалізації та вдосконалення, 1-ша категорія) на статистика медичного (стаж 5 років), працювати медичною сестрою? За яких умов це можливо?...

13.10.2017 Алергія та імунологія Пульмонологія та оториноларингологія Алгоритм клінічної діагностики та фармакотерапії. Помилки в діагностиці алергічного риніту

Діагностика алергічного риніту (АР) – річ непроста. Це пов’язано насамперед із маскуванням АР під запальні захворювання ЛОР-органів, найчастіше – гострий риносинусит (ГРС). У диференційній діагностиці ГРС і АР практикуючому лікарю слід керуватися положеннями Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гострий риносинусит у дорослих та дітей», що допоможе йому запобігти помилкам у повсякденній практиці, встановити правильний діагноз, а відтак – зменшити витрати пацієнта на лікування. ...