Менопауза: оптимальні методи для покращення якості життя жінки

   назад до змісту   

Стаття у фоматі PDF 

Кожна жінка незалежно від місця її проживання, виду діяльності та способу життя стикається з такою «проблемою», як менопауза. Цей період в її житті слід розглядати як фізіологічний стан організму, який виникає внаслідок недостатності яєчників, що свідчить про закінчення репродуктивного віку. Інволютивні процеси, які домінують у статевих залозах після досягнення жінкою клімактеричного віку, призводять до зміни зовнішності, самопочуття та стану здоров’я. Згасання функції яєчників негативно позначається на різних сферах – ​починаючи від зміни якості життя (порушення сну, депресія, почуття тривоги та інші психоемоційні розлади) та закінчуючи істотним зниженням працездатності та погіршенням стану здоров’я. Клімактеричні симптоми відзначають від 50 до 85% усіх жінок.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) за 2014 рік, близько 10% населення Землі становлять жінки в періоді менопаузи. Щороку чисельність цієї категорії збільшується ще на 25 млн осіб. Якщо проаналізувати ситуацію в Україні, то 46% жіночого населення становлять особи віком 50 років і старше, в той час як жінки репродуктивного віку (18-49 років) – ​тільки 28% (Т.Ф. Татарчук, 2015). Якщо ця тенденція найближчим часом не зміниться, то, за прогнозами ВООЗ, до 2030 року 1,2 млрд жіночого населення планети перебуватиме в періоді менопаузи. З огляду на поступове збільшення тривалості життя населення, підвищення соціальної, політичної та культурної ролі жінки у сучасному суспільстві, на сьогодні проблеми, пов’язані з менопаузою, стоять, як ніколи, гостро.

Середній вік настання менопаузи у жінок у світі становить 51 рік. Найбільш частими ознаками клімактеричного синдрому (КС) є порушення менструального циклу, трофічні зміни шкіри та слизових оболонок, остеопороз, когнітивні розлади, дратівливість, порушення сну, деменція, підвищення ризику розвитку серцево-­судинних захворювань.

Однак найбільш типовим симптомом, який свідчить про початок періоду менопаузи, є припливи – ​прояв абстиненції естрогенчутливих рецепторів і порушення адаптації організму до стану дефіциту естрогену. Частота виникнення цього стану має певні територіальні відмінності: в європейських країнах на припливи скаржаться приблизно 75% жінок, у США – ​70%, в Японії та країнах Південно-Східної Азії – ​5-18%, що, ймовірно, пов’язано з особливостями раціону корінного населення цих країн (S. Sabia et al., 2009).

Вазомоторні порушення, до яких належать припливи, охоплюють ділянки голови, шиї та грудей та характеризуються нападоподібним почервонінням шкірних покривів, відчуттям жару, підвищеним потовиділенням. Частина жінок також відзначають напади серцебиття та почуття тривоги.

Як правило, такі епізоди тривають від 1 до 5 хв. Тяжкість стану визначається залежно від впливу симптоматики КС на повсякденне життя жінки. При КС легкого ступеня відчуття жару не супроводжується надмірним потовиділенням. Для КС помірного ступеня тяжкості (виникає у кожної третьої жінки) припливи та інші симптоми не впливають на повсякденне життя жінки. Т

яжкий ступінь КС, від якого страждають приблизно 50% жінок у період менопаузи, супроводжується значним погіршенням самопочуття жінки, що істотно знижує її повсякденну активність, негативно впливає на сон та працездатність (D. Archer, 2005).

Вазомоторні та емоційно-вегетативні прояви характерні для раннього періоду менопаузи. Пізніше з’являються симптоми з боку урогенітальної системи (сухість у піхві, больові відчуття при статевому акті, свербіння та печіння, цисталгія, нетримання сечі), шкіри та її придатків (сухість та надмірне випадіння волосся, ламкість нігтів, зниження тургору та еластичності шкіри, поява зморшок).

До пізніх проявів менопаузи належить можливий розвиток серцево-судинних захворювань, хвороби Альцгеймера, постменопаузальний остеопороз. Кожний епізод припливів супроводжується різким зниженням кровотоку в гіпокампі, що призводить до зменшення кількості нейронів. Наслідком цього є зниження пам’яті, розвиток деменції та хвороби Альцгеймера.

Що стосується психоемоційної сфери, то кожна третя жінка у період менопаузи скаржиться на погіршення настрою. Серед психопатологічних розладів найчастіше спостерігається тривожно-депресивний синдром, рідше – ​астено-депресивний, сенесто-іпохондричний та дисоціативний синдроми.

Яка тактика ведення таких пацієнток? Перед лікарем-­гінекологом стоять два завдання: короткострокове, яке полягає у ліквідації вазомоторних розладів, порушень з боку урогенітальної системи, шкіри та її придатків, та довгострокове – ​зниження ризику розвитку серцево-­судинних захворювань, нормалізація артеріального тиску, сповільнення розвитку остеопорозу, збереження інтелекту та пам’яті.

Тому пацієнтки з вказаними симптомами потребують комплексного лікування із застосуванням симптоматичної, гормональної та негормональної терапії, а також проведення антипсихотичного лікування, модифікації способу життя та корекції харчування.

Золотим стандартом лікування та профілактики КС є менопаузальна гормональна терапія (МГТ), яка спрямована на часткову компенсацію зниженої функції яєчників. Схему лікування підбирають індивідуально, враховуючи стан здоров’я жінки, наявність супутньої патології тощо. Незважаючи на те що на тлі МГТ стан пацієнток істотно покращується, існують абсолютні протипоказання для її проведення, а саме:

•     пізня стадія злоякісного новоутворення в матці;
•     аномальна маткова кровотеча;
•     гостре захворювання печінки;
•     тромбоемболічні ускладнення у стадії загострення;
•     підтверджена або передбачувана вагітність;
•     підтверджений або передбачуваний рак грудних залоз.

Окрім протипоказань, які істотно обмежують застосування МГТ, існують також інші суб’єктивні фактори: страх жінки перед раком грудної залози і матки та її переконання у необхідності «терпіти ці природні зміни».

Об’єктивними причинами, на яких ґрунтується прийняття рішення про призначення МГТ, є наявність масталгії, мастодинії та порушень гомеостазу (що є причиною підвищеного ризику розвитку серцево-судинних захворювань).

Сьогодні активно розглядають варіанти негормонального лікування КС із застосуванням рослинних ­лікарських засобів. У рамках школи-семінару «Школа жіночого здоров’я «Гармонія гормонів – ​основа здоров’я жінки»», яка відбулась 9-10 лютого 2018 року, питання можливих варіантів покращення самопочуття жінки в період менопаузи висвітлила член-кореспондент НАМН України, президент ВГО «Асоціація гінекологів-­ендокринологів України», заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут педіатрії, гінекології та акушерства НАМН України», завідувач відділення ендокринної гінекології ДУ «Інститут педіатрії, гінекології та акушерства НАМН України», професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології НМАПО імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук Тетяна Феофанівна Татарчук.

– Сьогодні існує широкий асортимент негормональних препаратів синтетичного та природного походження, які дозволяють зменшити вираженість проявів КС. Як альтернативу МГТ застосовують фітоестрогени, екстракти прутняка звичайного (Vitex agnus-castus) та кореневища циміцифуги (Cimicifuga raсemosa), препарати кальцію та вітаміну D, засоби для полегшення вазомоторних симптомів, антидепресанти, анксіолітики. Окрім цього, використовують методи нетрадиційної медицини, призначають седативну терапію, лікування ендотеліальної дисфункції.

Кожний із перелічених методів має право на існування та застосування у жінок у період менопаузи. Найбільш популярні фітоекстракти для ­корекції гормональних порушень у жінок – екстракт Cimicifuga raсemosa, сухий екстракт насіння льону (Linum usitatissimum) та сухий екстракт кореня ямсу дикого (Dioscorea villosa) (Blumenthal et al., 2015). 

Усі ці рослинні субстанції містить у своєму складі сучасний фітокомплекс Менолітін фармацевтичної компанії «Гранд Медікал Груп АГ». Менолітін має склад та дозування лікарських екстрактів згідно з рекомендаціями NAMS – Північноамериканського товариства з вивчення менопаузи. Кожний компонент фітозасобу впливає на певний ­симптом КС, а саме: Cimicifuga rasemosa (17,5 мг) – ​ліквідує вегетативні порушення (припливи, відчуття жару, підвищене потовиділення, серцебиття), естрогеноподібну дію чинять екстракти Linum usitatissimum та Dioscorea villosa.

Для корекції психоемоційних розладів до складу фітокомплексу Менолітін включено 400 мг сухого екстракту трави звіробою звичайного (Hypericum perforatum L. herbae extr), який має антидепресивні та седативні властивості. Менолітін усуває симптоми КС у період перименопаузи за рахунок нормалізації гормонального дисбалансу і заспокійливого ефекту, істотно покращуючи якість життя жінки.

Встановлено, що ожиріння і метаболічний синдром у жінок у період менопаузи зустрічаються утричі частіше, ніж до менопаузи (M. Kwasniewska, 2012). Ключову роль у розвитку метаболічних порушень відіграє дефіцит естрогену, внаслідок чого знижується інтенсивність ліполізу. Це спричиняє накопичення жирової тканини переважно в ділянці передньої черевної стінки (L. Asarian, 2013).

Зниження швидкості метаболізму у стані спокою після настання менопаузи призводить до накопичення енергії 60 000-80 000 кДж на рік, що еквівалентно 3-4 кг маси тіла. При тривалому спостереженні жінок цієї вікової категорії виявлено, що швидкість метаболізму у стані спокою знижується на 420 кДж на день (E.T. Poehlman, 2002).

Враховуючи той факт, що ожиріння є незалежним фактором розвитку серцево-судинних захворювань, цук­рового діабету 2 типу, деяких видів раку, захворювань печінки та хвороби Альцгеймера, наявність у жінки надмірної маси тіла потребує модифікації її способу життя та корекції раціону.

Проблемі метаболічного синдрому і репродуктивного здоров’я жінки присвятила свій виступ професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології НМАПО імені П.Л. Шупика, секретар ВГО «Асо­ці­ація гінекологів-ендокринологів України», доктор медичних наук Наталія Юріївна Педаченко. Зокрема, вона представила цікаві дані стосовно впливу левокарнітину (L-карнітину) на зниження маси тіла.

– Систематичний огляд та метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень показали, що пацієнтки, які отримували левокарнітин, втратили значно більшу масу тіла та показали достовірне зниження ІМТ порівняно з групою контролю. В огляд було включено 9 досліджень (M. Pooyandjoo, 2016).

На українському ринку левокарнітин представлений у вигляді лікарського засобу Алміба («Гранд Медікал Груп АГ»). L-карнітин у нормі синтезується в організмі людини з амінокислот лізину та метіоніну, заліза та аскорбінової кислоти. Левокарнітин – ​основний кофактор обміну жирних кислот у серці, печінці, скелетних м’язах та коректор енергетичного метаболізму.

Високий ІМТ є предиктором розвитку інсулінорезистентності, підвищення якої у свою чергу посилює ожиріння. Як наслідок, у жінок прогресує метаболічний синдром. Важливим ефектом засобу Алміба є зменшення кількості молекул жиру в адипоцитах, що сприяє зниженню маси тіла.

У літературі наведено багато даних про позитивний вплив левокарнітину на профіль ліпідів крові, рівень інсулінорезистентності, функціональний стан печінки при жировій дистрофії, а також на гормональний фон жінки. Встановлено також позитивний ефект L-карнітину на психоемоційну сферу людини, прояви астенії та працездатність, що знижує, зокрема, ризик розвитку ішемічної хвороби серця.

Реалії сучасного життя потребують від людини значних зусиль для того, щоб залишатися соціально активною та усебічно розвиненою особистістю. Протягом останніх десятиліть роль жінки у суспільстві істотно зросла. Досягнення нею віку менопаузи сьогодні не є підставою для згортання різних видів активної діяльності. Так само, як значних змін зазнав спосіб життя сучасної жінки, змінилась і роль лікаря.

Показовим критерієм ефективності лікування є підвищення якості життя пацієнтки, що досягається за допомогою персоніфікованого підходу. Сьогодні існує багато методів боротьби з КС, кожний з яких підбирається індивідуально, із врахуванням його клінічних проявів та цільового ефекту від призначеної терапії у конкретної пацієнтки.

Включення у схеми лікування комбінованого фітокомплексу Менолітін асоційоване з покращенням самопочуття жінки. Якщо пацієнтка у період менопаузи має високий ІМТ, окрім базової терапії, їй доцільно призначати засіб L-карнітину (Алміба) з метою профілактики метаболічного синдрому.

Підготувала Ілона Цюпа

Тематичний номер «Гінекологія, Акушерство, Репродуктологія» № 1 (29), березень 2018 р.