0 %

Всесвітній день боротьби з інсультом

26.12.2018

Щорічно 29 жовтня Всесвітня організація інсульту (World Stroke Organization, WSO) ініціює відзначення Всесвітнього дня боротьби з інсультом. Цьогоріч WSO закликає кожну людину замислитись, які причини мають спонукати її до запобігання тяжкому захворюванню. Головне завдання заходів цього дня – ​підвищення обізнаності світової спільноти щодо проблеми інсульту, важливості правильного та своєчасного надання першої допомоги й щодо профілактичних заходів.

За даними Української асоціації боротьби з інсультом, у нашій країні щороку діагностують близько 140 тис. випадків цієї хвороби. Тільки 20% українців після інсульту повертаються до нормального життя. Торік в Україні інсульт перенесли 97 тис. осіб. За даними Міністерства охорони здоров’я, серцево-судинні захворювання є причиною 67% усіх смертей.

Інсульт – ​це гостре порушення мозкового кровообігу, внаслідок якого виникає пошкодження частини головного мозку. Інсульт найчастіше є ускладненням гіпертонічної хвороби й розвивається на тлі різкого підвищення артеріального тиску. Захворювання розвивається внаслідок раптового припинення кровопостачання частини головного мозку або крововиливу в його речовину чи під оболонки та стискання тканини мозку кров’ю. Наслідками є порушення функціонування та загибель нервових клітин ураженої ділянки, що, своєю чергою, зумовлює порушення чи втрату функцій тих частин тіла, якими вони керують. Залежно від локалізації ураження, можливе порушення мови, рухової функції, чутливості, зору, пам’яті тощо.

Існують два різновиди інсульту:

  • геморагічний, спричинений розривом мозкової артерії;
  • ішемічний, при якому артерія, що постачає кров у мозок, закупорюється тромбом або спазмується.

Зазвичай при інсульті спостерігають такі симптоми:

  • людина не може посміхнутися, при цьому зазвичай опускається кутик губ;
  • постраждалий не може нормально говорити: мова нерозбірлива та плутана;
  • людина не може підняти руки вгору або одна рука занадто слабка й не ворушиться;
  • виникає слабкість або оніміння у правій або лівій частині тулуба та кінцівках.

Варто зазначити, що іноді інсульт може проявитися тільки інтенсивним головним болем. Якщо ви помітили хоча б один із цих проявів, особливо після епізоду підвищеного артеріального тиску, негайно викликайте екстрену допомогу. Що швидше пацієнту нададуть фахову допомогу, то більші його шанси уникнути тяжких ускладнень.

Надання медичної допомоги в перші 3 год та обов’язкова госпіталізація є життєво необхідними для пацієнта заходами. Виконанню такої умови часто заважають недооцінка постраждалим тяжкості свого стану, відмова від госпіталізації, безпорадний стан хворого.

Украй важливо для кожної людини знати, як діяти при розвитку інсульту. Симптоми, що можуть свідчити про інсульт, – ​раптова м’язова слабкість, оніміння чи поколювання в ділянці обличчя, руки, ноги чи однієї половини тіла, несподіване ускладнення при розмові або розумінні мови, раптова повна чи часткова втрата зору на одне чи обидва ока, надзвичайно сильний головний біль, втрата рівноваги, запаморочення, блювання в поєднанні з іншими симптомами.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначила дев’ять головних чинників ризику виникнення інсультів, серед яких гіпертонічна хвороба посідає перше місце. В Україні таких хворих зареєстровано 12 млн осіб. Інші провідні чинники – ​зловживання алкоголем (Україна посідає третє місце в Європі за цим показником), тютюнокуріння (перше місце в Європі серед дітей та молоді), зловживання харчовою сіллю, ожиріння, гіподинамія, стреси, неоптимальна дієта, доступ до лікування та діагностики серцево-судинних захворювань. Супутня патологія (цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, вади серця, пневмонія тощо), безумовно, ускладнює про­філактику інсульту.


 Спільна заява профільних асоціацій

Українська асоціація боротьби з інсультом, Всеукраїнська асоціація ендоваскулярної нейрорентгенохірургії, Асоціація кардіологів України, Українська асоціація нейрохірургів виступили зі спільною заявою про небезпеку інсульту та способи боротьби з ним. Публікуємо текст заяви.

Хронічні неінфекційні захворювання (ХНІЗ), основними з яких є хвороби серця, інсульт, хронічні хвороби легень, рак і цукровий діабет, – ​головна загроза для успішного соціально-економічного розвитку більшості країн. Вони спричиняють понад 40 млн смертей щороку, що становить більш як 70% смертей на планеті. Близько 15 млн осіб на рік передчасно помирають від ХНІЗ у віці 30-69 років – ​найпродуктивнішому періоді свого життя, й більшість із них мешкає у країнах, що розвиваються.

Згідно з даними ВООЗ, ХНІЗ, серед яких домінують серцево-судинні хвороби, є причиною понад 90% усіх смертей в Україні (http://www.who.int/nmh/countries/en). Велике занепокоєння також викликає збільшення частоти пов’язаних із ХНІЗ психічних захворювань, таких як деменція та депресія.

Інсульт загрожує кожному з нас. Протягом багатьох років він посідає друге місце у переліку головних причин інвалідності та смерті як у світі, так і в Україні (https://vizhub.healthdata.org). Відповідно до Звіту про тягар інсульту в Європі, в Україні щороку стається до 150 тис. випадків, і понад 100 тис. осіб помирають від цереброваскулярних захворювань та інсульту (http://strokeeurope.eu). За прогнозами експертів, 1 із 5 людей, що нині живуть у нашій країні, помре від інсульту чи завершить своє життя з інвалідністю внаслідок нього. Це захворювання може спричинити параліч кінцівок, втрату зору, порушення ходи, мови та психічних функцій. Інсульт відчутно збільшує ризик розвитку деменції.

Особливу тривогу викликає збільшення тягаря інсульту серед людей працездатного віку: понад 50% із тих, хто його пережив, ніколи не повертаються до роботи.

Тягар інсульту є набагато більшим серед людей, які живуть у країнах із недостатніми ресурсами в галузі охорони здоров’я, таких як Україна. Більшість жертв інсульту, що вижили, протягом усього життя страждають від фізичних, когнітивних, психічних і соціально-економічних наслідків цієї хвороби.

Значна частина тягаря ХНІЗ як у Європі, так і в цілому світі пов’язана з інсультом та/або зі спричиненою ним деменцією. Питання боротьби із ХНІЗ, включно з інсультом і деменцією, неодноразово були на порядку денному міжнародних організацій. Зокрема, наприкінці вересня на Генеральній асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) відбулася третя зустріч на найвищому рівні, присвячена профілактиці та контролю ХНІЗ, де голови держав взяли на себе зобов’язання очолити боротьбу із ХНІЗ і промоцію психічного здоров’я у своїх країнах (http://www.who.int/news-room/detail/27-09-2018-heads-of-state-commit-to-lead-response-to-beatnoncommunicable-diseases-promote-mental-health).

Важливість проблеми інсульту та необхідність ефективніших заходів у боротьбі з цереброваскулярними захворюваннями неодноразово визнавала ВООЗ, яка під час підготовки Міжнародної класифікації хвороб 11-го перегляду ухвалила рішення віднести інсульт до хвороб нервової системи (https://worldneurologyonline.com). Ця принципова зміна сприятиме кращій промоції здоров’я мозку та справедливішому розподілу ресурсів для наукових досліджень і клінічної практики. Питання зменшення тягаря ХНІЗ у нашій країні залишаються на порядку денному уряду (https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-nacionalnogo-planu-zahodiv-shchodoneinfekcijnih-zahvoryuvan-dlya-dosyagnennya-globalnih-cilej-stalogorozvitku), Національної академії медичних наук, багатьох професійних товариств і громадських організацій.

Важливо пам’ятати, що близько 90% інсультів пов’язані з 10 модифікованими чинниками ризику: артеріальною гіпертензією, дисліпідемією, нездоровим харчуванням, захворюваннями серця (наприклад, миготливою аритмією), цукровим діабетом, курінням, ожирінням, зловживанням алкоголем, несприятливими психосоціальними чинниками та недостатньою фізичною активністю. Ті самі чинники призводять до ішемічної хвороби серця – ​головної причини передчасної смерті сучасної людини. Це надзвичайно актуально для України.

Згідно з результатами проведеного ВООЗ дослідження профілю країн щодо ХНІЗ, в Україні станом на 2016 р. середній дорослий споживав 9 л етанолу на рік (чоловіки – ​14 л), 27% дорослих курили (серед чоловіків – ​48%), 26% дорослих страждали на ожиріння (серед жінок – ​28%), 32% – ​на артеріальну гіпертензію та 9% – ​на цукровий діабет. При цьому контроль найважливішого чинника ризику інсульту – ​артеріальної гіпертензії – ​в нашій країні залишається вкрай незадовільним: більшість гіпертоників не лікуються, а серед тих, хто приймає ліки, лише близько 16% міських жителів і до 10% сільських жителів досягають цільового рівня артеріального тиску ≤140/90 мм рт. ст. Якби ми виконали найвигідніші рекомендації ВООЗ (best buys), то вже до 2025 р. змогли би зберегти життя 35 тис. українців (http://www.who.int/nmh/countries/en).

Гострий інсульт слід розглядати як невідкладний стан, допомога при якому має бути безперервним ланцюгом лікувальних заходів, аж до максимального відновлення чи повного одужання. Команди фахівців повинні надавати допомогу якісно та вчасно протягом усього маршруту пацієнта, й ця допомога має бути відповідно узгоджена та документована. Доступ до належного лікування інсульту не має залежати від місця проживання, часу доби, віку чи статків пацієнта. Саме на такому підході сьогодні наголошують Європейська та Світова організації інсульту, Європейська неврологічна академія, Світова неврологічна федерація та профільні асоціації, що підписали цю заяву. Нагальним питанням залишається побудова національної системи інсультної допомоги.

В Україні бракує 124 інсультних блоків (stroke unit) і 41 високоспеціалізованого (всеохопного) інсультного центру. Щоб досягти кращого європейського рівня допомоги при інсульті, ми маємо додатково виконувати понад 25 тис. процедур тромболізису та понад 8 тис. тромбектомій на рік (http://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/2396987318786023). Отже, нагальною потребою є створення та подальша реалізація національного плану дій щодо інсульту в Україні на ­2020-2030 рр. відповідно до Плану дій щодо інсульту в Європі на 2018-2030 рр. (http://www.safestroke.eu/wp-content/uploads/2018/05/ap‑2018-fixed-compressed.pdf).

Досягнення судинної неврології, нейрохірургії та інших дисциплін зробили інсульт і деменцію хворобами, котрі можна успішно лікувати й уникати їх. Кращі результати лікування цих захворювань сприяють зменшенню тягаря для окремих пацієнтів, їхніх родин, суспільства в цілому. Щоб усі ці досягнення (краща обізнаність, допомога в гострому періоді, профілактика та реабілітація) стали здобутком широких верств населення нашої країни, потрібні великі спільні зусилля на національному та місцевому рівнях.

Попереду на нас чекає велика робота, але, як свідчить досвід багатьох країн, її результати вартують будь-яких зусиль. Час діяти! Єднаймо зусилля в боротьбі з інсультом!

За матеріалами http://moz.gov.ua.

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 3 (46) листопад 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

16.01.2019 Неврологія Пірацетам у 2018 році: нові молекулярні механізми дії та концепція нейрометаболічної терапії

Пірацетам був винайдений 50 років тому румунським хіміком і психологом Корнелієм Джурге. Учений також уперше запропонував використовувати термін «ноотропи» для визначення препаратів, що покращують функціональну пластичність нервової системи. На сьогодні пірацетам є найбільш вивченим ноотропним засобом: база даних Pubmed містить понад 1 тис. досліджень цього препарату, зокрема більш ніж 200 клінічних випробувань. У пропонованому огляді представлені найцікавіші дослідження пірацатему за останній рік....

09.01.2019 Неврологія Современный взгляд на вертебро-базилярную болезнь

На вопросы о современном взгляде на вертебро-базилярную болезнь (ВББ) отвечает член-корреспондент НАМН Украины, заведующая кафедрой нервных болезней и нейрохирургии ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», доктор медицинских наук, профессор Людмила Антоновна Дзяк....

29.12.2018 Неврологія Полимодальные эффекты Актовегина у пациентов с высоким уровнем коморбидности

Проблема коморбидности кардио- и цереброваскулярных заболеваний (ЦВЗ), а также обусловленной этим полипрагмазии крайне актуальна в Украине. Хроническая гипоперфузия головного мозга из-за снижения сердечного выброса при сердечно-сосудистых заболеваниях ведет к развитию когнитивных нарушений, что делает необходимым назначение антигипоксантов. Препарат ­Актовегин, обладающий нейропротекторными, метаболическими и микроциркуляторными эффектами, улучшает нарушенные когнитивные функции у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) и ишемической болезнью сердца (ИБС), повышает скорость когнитивных реакций у больных энцефалопатией, достоверно улучшает память и концентрацию внимания у лиц с возрастными нарушениями памяти. Результаты рандомизированных плацебо-контролированных исследований подтверждают эффективность и безопасность терапии ­Актовегином у пациентов с диабетической полинейропатией (ДПНП)....

29.12.2018 Неврологія Нейропротекторная терапия острых неврологических состояний: «интуитивный» метод лечения или научно обоснованный подход?

В последние годы нейропротекторная терапия все шире применяется не только в лечении хронических заболеваний нервной системы, но и при острых состояниях, что обусловлено получением многочисленных доказательств о целесообразности такого подхода. Мы попросили одних из ведущих украинских специалистов прокомментировать возможности применения нейропротекторной терапии при инсультах и черепно-мозговых травмах (ЧМТ) в свете последних данных доказательной медицины....