0 %

Каверноми: фокус на покращення якості життя пацієнтів

28.01.2019

Стаття у форматі PDF

За матеріалами Нейросимпозіуму, 11-13 вересня, м. Одеса

Учасники щорічної науково-практичної конференції обговорювали досягнення і здобутки галузі, а також шляхи вирішення актуальних проблем вітчизняної неврології.

У рамках заходу ректор ДВНЗ «Ужгородський національний університет», доктор медичних наук, професор Володимир Іванович Смоланка представив доповідь «Каверноми головного мозку».

– Біль є своєрідним захисним станом організму, який виникає внаслідок сильних подразнень нервової системи. Але людина не відчуває болю головного мозку, адже там відсутні больові рецептори. Головний біль є наслідком патологічних процесів, що проходять у судинах чи оболонках головного мозку. Так, гострий головний біль, що наростає, може бути наслідком невідкладних станів (наприклад, крововилив у головний мозок), які потребують негайного обстеження та лікування. Хронічний біль, який повторюється, являє собою як медичну, так і соціальну проблему: спричиняє страждання хворого, впливає на якість життя, знижує розумову, фізичну та соціальну активність.

Згідно з даними багатьох неврологічних досліджень, майже у 80% працездатного населення спостерігається головний біль та у 16% діагностується мігрень. Мігрень – це хронічний розлад, що характеризується нападами пульсуючого головного болю, переважно однобічної локалізації, та супроводжується такими проявами, як нудота, блювота, світлочутливість та гіперакузія. Головний біль може бути симптомом різних уражень головного мозку: пухлин, різних судинних мальформацій, скроневого артеріїту і субарахноїдальних крововиливів, кластерного головного болю, менінгіту, глаукоми. За інтенсивністю та характером вони схожі на мігренозні. Особливу увагу треба приділити судинним мальформаціям головного мозку – каверномам. Перший огляд каверном у літературі опублікував Уолтер Денді, який у 1928 році описав 5 власних та 44 попередньо опублікованих у літературі випадків. Можливі локалізація та клінічні прояви каверном наведені у таблиці.

Кавернома головного мозку (кавернозна ангіома) – це проліферуюча судинна мальформація, яка складається з численних каверн, вкритих ендотелієм та наповнених кров’ю, які оточені ділянкою гліозу, та відкладеннями гемосидерину. Каверноми головного мозку – рідкісні судинні порушення головного мозку. Патогномонічною ознакою каверном є мікрогеморагії в оточуючу паренхіму головного мозку, що спричиняє процес гліозу та імунологічну відповідь. Нестабільність стінок синусоїдних судин, мікрогеморагії, що повторюються, виникнення перифокального гемосидерозу і гліозу у поєднанні з генетичними та іншими факторами (запалення, імунна відповідь) можуть провокувати процеси неоангіогенезу і проліферації синусоїдних судин. Вищевказані процеси призводять до збільшення епілептогенної активності мозку (при супратенторіальній локалізації каверноми в 50-70% випадків), неврологічного дефіциту, мігренеподібних болей. Близько 1% каверном на рік (4% при локалізації у стовбурі мозку) ускладнюється кровотечею. Розрізняють крововиливи всередину каверноми та поза її межі.

Крововиливи у поверхнево розташованих каверномах супроводжуються вираженим головним болем та появою судом, а в глибоко розташованих – менш вираженим больовим синдромом та більш вираженим неврологічним дефіцитом. Хірургічні методи лікування каверном застосовують при поверхневих локалізаціях утворень та виражених неврологічних порушеннях.

Консервативна терапія є тактикою вибору для каверном глибинних локалізацій із мінімальними неврологічними порушеннями, враховуючи відношення користь / негативні наслідки хірургічного лікування. Больовий синдром (мігренеподібні болі), що супроводжує клініку кавернозних ангіом, значно погіршує якість життя пацієнта та є одним із показань до проведення консервативної терапії. Головний біль може бути схожим на приступ мігрені. Оскільки для купірування гострої мігренозної атаки важливо в якомога коротші терміни перервати патологічну больову імпульсацію (ще до моменту масованого викиду кінінів і простагландинів, до розширення і набряку судин у головному мозку та у твердій мозковій оболонці) при мігрені буде ефективним швидкодіючий нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ) етодолак – Етол Форт, який знеболює вже через 30 хвилин. Етол Форт купірує приступ мігрені, тому що це ліпогідрофільний НПЗЗ, який долає гематоенцефалічний бар’єр і перериває патологічну больову імпульсацію. Висока ефективність етодолаку при мігрені (Етол Форт) продемонстрована в перехресному рандомізованому подвійному сліпому дослідженні, проведеному на базі 21 неврологічного науково-дослідного центру Туреччини. Дизайн випробування передбачав три режими лікування: 1000 мг парацетамолу; 400 мг етодолаку; 800 мг етодолаку. Упродовж дослідження пацієнти дали визначення 1604 нападам міг­рені. Серед лікарських засобів, використаних при терапії мігрені, як рятувальний засіб став препарат Етол Форт (Etol Fort). 69,5% учасників високо оцінили ефективність лікування етодолаком  нападів мігрені. Для купірування мігренозної атаки достатньо 1 таблетки лікарського засобу Етол Форт 400 мг або його пролонгованої форми – Етол SR 600 мг, яка знеболює упродовж 24 годин.

! Отже, консервативна терапія кавернозних ангіом повинна бути спрямована на профілактику неврологічних порушень, больового синдрому, покращення якості життя пацієнта. Для купірування мігренозного нападу добре себе зарекомендував препарат Етол Форт (Nobel). Цей ЦОГ‑2 помірно-селективний НПЗЗ швидко усуває напад міг­рені – знеболює вже через 30 хвилин.

Підготував Сергій Панчев

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19 (440), жовтень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

11.09.2019 Неврологія Оптимізація лікування пацієнта з болем у спині

22-24 квітня у м. Трускавці відбулася ХХІ міжнародна науково-практична конференція «Міждисциплінарні питання в сучасній неврології». Представлені в рамках заходу доповіді стосувалися не лише вузькоспеціалізованих неврологічних тем, а й більш загальних, пов’язаних з неврологією, проблем, що можуть зустрічатися у щоденній практиці лікаря будь-якої спеціальності. ...

11.09.2019 Неврологія Долучення дулоксетину до комплексного лікування болю в нижній частині спини

У рамках заходу проведено низку освітніх вебінарів, наукових симпозіумів і лекцій провідних вітчизняних і закордонних фахівців. Більша доза етодолаку і, відповідно, потужніше знеболення на початку терапії призводять не тільки до кращого контро­­лю болю, а й до збільшення протитривожного ефекту дулоксетину. На основі зазначеного дослідження автори констатують доцільність застосування в лікуванні хронічного й підгострого БНЧС препаратів етодолаку, а саме Етолу форт (800 мг/добу у 2 прийоми) або Етолу SR (600 мг/добу), а також комбінованої терапії з додаванням антидепресанту дулоксетину (Дюксет 30-60 мг/добу), особливо у пацієнтів із вираженою тривожністю....

16.07.2019 Неврологія Ендокринологія На межі неврології та ендокринології: лікування гіпотиреоїдної нейропатії

6 червня у м. Києві відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Когнітивні порушення та деменція при цереброваскулярних та нейродегенеративних порушеннях». Головною темою розгляду стали актуальні питання неврології та пов’язаних з нею інших галузей медицини. Зокрема, обговорювалася проблема впливу ендокринної патології на стан нервової системи. ...

16.07.2019 Неврологія Коморбідність болю та депресії: варіанти вирішення проблеми

На сьогодні надзвичайно актуальною залишається проблема лікування хронічного больового синдрому. У рамках конференції велика увага приділялася коморбідності хронічного болю та депресії, розглядалися патогенетичні механізми цих розладів, а також сучасні методи лікування....