Он был солдат отважный, он был прекрасный врач…
К 95-летию со дня рождения Александра Иосифовича Грицюка
В этой акварели о чудесном человеке, выдающемся ученом, мужественном воине, члене-корреспонденте АМН СССР Александре Грицюке я следую лишь по сведениям замечательного издания «Лікар, науковець, педагог» под редакцией одного из его учеников – члена-корреспондента НАМН Украины Василия Нетяженко.
Данная книга, составленная при поддержке Т. Мальчевской и В. Потаскаловой, была издана к 90-летию рыцаря клинической медицины. Она содержит ряд уникальных, первозданных сведений о ее герое, и сегодня, очевидно, принадлежит к раритетам.
Александр Грицак родился в Киеве в 1923 году. К роковому 1941-му с отличными результатами закончил среднюю школу. Но наступила тьма оккупации. Саша, оказавшийся в захваченном врагом Киеве, всеми способами пытался спастись от угона в Германию – от попытки прикрыться студенчеством в Полимедикуме, эрзаце мединститута, до работы в вагоноремонтных мастерских.
В 1943-м город был освобожден, и Александр Грицак вновь приобщился к медицинскому студенчеству. В 1944-м был мобилизован. Стал командиром взвода. Был четырежды ранен, участвовал в освобождении Варшавы и штурме Берлина, перенес огнестрельный остеомиелит. Но все же в 1951 году окончил Киевский медицинский институт (КМИ), приняв решение интенсивно продвигаться в кардиологии. Ученик Н. Д. Стражеско и А. А. Айзенберга, он в 1966 году защитил докторскую диссертацию «Основные факторы тромбообразования при ревматических поражениях сердечно-сосудистой системы». Суть и смысл этого глубокого исследования наглядно отражает объемный научный портрет подвижника как ревматолога, кардиолога, создателя учения о гемостазе. Не случайно А. Грицюк в течение ряда лет (с 1967-го по 1970-й и с 1974-го по 1979-й) являлся главным терапевтом МЗ УССР, а также, в определенное время, главным ревматологом в этой системе.
В 1973-1990 гг. заведовал кафедрой госпитальной хирургии КМИ, а в 1970-1974 гг. был директором НИИ клинической медицины им. Н. Д. Стражеско, плодотворно развивая этот олимп медицинской науки. Впервые описал негативные тенденции при возникновении инфаркта миокарда.
Непреходящее деяние лауреата Государственной премии УССР (1980 г.) А. Грицюка – активнейшее участие, вместе с Е. С. Паламарчук, в создании кардиологического корпуса в Александровской больнице. Фактически это памятник его начинаниям. Символично, что вестибюль здания украшает его портрет…
…Лично для меня воспоминания о нем звучали как-то особенно. Работая фтизиатром в тубдиспансере, я каждодневно встречался со старшей сестрой А. Грицюка Надеждой Иосифовной, и всякий раз мы говорили о ее любимом брате. Иногда эти беседы получали продолжение и в парке вблизи здания Министерства здравоохранения, когда у А. Грицюка завершался рабочий день.
Возвращаясь к работе В. Нетяженко, нельзя не коснуться и строк дочери Александра Иосифовича об известном отце. Профессор Грицюк был талантливой натурой: обожал музыку, мастерски фотографировал. Внешне и внутренне он был удивительно гармоничен…
Ушел из жизни рано: незаурядного кардиолога подвело сердце. Может быть, и потому, что себя он совершенно не щадил.
…Несется время. Небожители, и их все больше, смотрят на нас: кем стали, куда идем… Так и профессор А. Грицак – до срока угасшая, но немеркнущая звезда. Вспомним его с нежностью и признательностью.
Подготовил Юрий Виленский
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 21 (442), листопад 2018 р.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....
Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....
Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...
Розбір клінічного випадку...