0 %

Препарат ЕСПА-ФОЦИН при інфекціях сечових шляхів: визнаний препарат першого вибору

06.05.2019

Стаття у форматі PDF

Інфекції сечових шляхів (ІСШ) є надзвичайно частою причиною звернення за медичною допомогою. Клінічні прояви ІСШ варіюють від асимптоматичної бактеріальної колонізації сечового міхура до виражених скарг на гарячку, озноб, різі, часті позиви та біль (Patterson T. F., Andriole V. T., 1987; Mikhail M. S., Anyaegbunam A., 1995). 80-90% ІСШ зумовлює Escherichia coli. Більш рідкісними причинами є інші грамнегативні палички (Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae), стрептококи групи В та сапрофітні стафілококи (Khawaja A. R. et al., 2015).

Основу лікування ІСШ становить етіотропна терапія, яка призначається переважно емпірично. Донедавна найбільш часто застосовуваними антибіотиками (АБ) при ІСШ були фторхінолони, цефалоспорини та інші β-лактами (Hooton T. M. et al., 2012; Ramanath K. V., Shafiya S. B., 2011), однак останнім часом відзначається тенденція до збільшення кількості невдач подібної АБ-терапії, пов’язаних зі стійкістю мікроорганізмів до призначуваних засобів.

Загалом АБ-резистентність визнають однією з найбільших загроз здоров’ю людства. Особливу занепокоєність викликають інфекції, спричинені стійкими до АБ грамнегативними бактеріями. Головний механізм цієї резистентності – утворення β-лактамаз, ферментів, що інактивують β-лактамні АБ. Для лікування хвороб, зумовлених подібними патогенами, використовували зазвичай карбапенеми, однак нещодавно з’явилися і карбапенем-резистентні ентеробактерії (Morrill H. J. et al., 2015; Nordmann P. et al., 2012). У зв’язку з цим акцент зміщується на інші препарати, зокрема на фосфоміцин.

ФОСФОМІЦИН – похідне фосфорної кислоти, бактерицидний агент широкого спектра з впливом на грамнегативні та грампозитивні бактерії – було відкрито в Іспанії в 1969 р. (Hendlin D. et al., 1969). Механізм дії фосфоміцину полягає в перешкоджанні синтезу стінки бактеріальної клітини шляхом пригнічення фосфоенолпіруватсинтази – першого ферменту синтезу пептидогліканів. Важливо також те, що він запобігає прикріпленню патогенів до слизової оболонки урогенітальної системи, що ефективно попереджує утворення біоплівок (Raz R., 2012; Auer S. et al., 2010).

Фосфоміцину не властива перехресна резистентність. Саме тому його можна безпечно призначати після застосування інших АБ, які виявилися неефективними (Raz R., 2012; Michalopoulos A. S., 2011). Для перорального застосування слід віддавати перевагу фосфоміцину трометамолу у зв’язку з кращим всмоктуванням, ніж у фосфоміцину кальцію (Falagas M. E. et al., 2008; Woodruff H. B. et al., 1977).

При пероральному прийомі фосфоміцин швидко всмоктується з біодоступністю 40% та екскретується в сечу в незміненому вигляді, створюючи дуже високу концентрацію вже після прийняття однієї дози (Raz R., 2012). Однократний прийом фосфоміцину трометамолу підтримує терапевтичну концентрацію в сечі до 3 діб, що повністю достатньо для ліквідації патогенних бактерій сечового тракту (Patel S. S. et al., 1997). Ці фармакокінетичні особливості, а також порівняно тривалий період напіввиведення роблять фосфоміцин оптимальним засобом для лікування ІСШ (Michalopoulos A. S., 2011).

У проспективному дослідженні A. Sardar і співавт. (2017) було вивчено 564 зразки сечі хворих на ІСШ. Із цих зразків було виділено 170 ізолятів E. coli з подальшим проведенням тестів на АБ-чутливість. Відповідно до отриманих результатів 100% ізолятів, у т. ч. госпітального походження, виявилися чутливими до фосфоміцину. Найменша чутливість спостерігалася до амоксиклаву (15,2%), цефіксиму (16,4%) та норфлоксацину (21%). Ко-тримоксазол продемонстрував активність лише в 45,8% випадків, нітрофурантоїн – у 82,3%. Високу чутливість E. coli до фосфоміцину було підтверджено в інших дослідженнях: ARESC (Antimicrobial Resistance Epidemiological Survey on Cystisis) – 98,1% (Schito G. C. et al., 2009); М. Е. Falagas і співавт. (2010) – 96,8%, Н. Pullukcu та співавт. (2007) – 94,3%. Деякі дослідники вказують також на імуномодулюючі ефекти фосфоміцину (Zeitlinger M. et al., 2007).

Отже, АБ з прогнозовано високою резистентністю до них E. coli не мають застосовуватися для емпіричного лікування ІСШ. Натомість фосфоміцин, що продемонстрував 100% чутливість, є найбільш вдалим вибором у цій ситуації. До того ж це унікальний антибіотик, який створює високі та тривалі концентрації в сечі при застосуванні однократно перорально, що дозволяє досягнути надзвичайно високої ефективності лікування та найкращого комплаєнсу. Додатковими перевагами фосфоміцину є більш низька вартість у порівнянні з лікуванням іншими антибіотиками (Raz R., 2012; Michalopoulos A. S., 2011). За відсутності даних стосовно чутливості збудника емпіричний прийом саме фосфоміцину є найбільш обґрунтованим з огляду на низьку частоту резистентності до нього уропатогенів у порівнянні з іншими часто застосовуваними АБ, у т. ч. хінолонового та пеніцилінового ряду.

У проспективному дослідженні A. R. Khawaja та співавт. (2015) за участю 400 пацієнтів показник ерадикації сечових патогенів за допомогою фосфоміцину становив 96,3%. У порівняльних клінічних дослідженнях було встановлено, що однократний прийом 3 г фосфоміцину є однаково клінічно ефективним, як і 7-10-денний курс лікування нітрофурантоїном, норфлоксацином та триметопримом/сульфаметоксазолом (Stamm W. E., Hooton T. M., 1993; Nygaard I. E., Johnson J. M., 1996; Norrby S. R., 1990). A. Estebanez і співавт. (2009) виявили, що однократний прийом 3 г фосфоміцину та 7-денний курс амоксициліну/клавуланату були однаково ефективними в лікуванні асимптоматичної бактеріурії у вагітних, але в групі фосфоміцину спостерігалася достовірна менша кількість реінфекцій (р=0,045). Системний огляд 17 досліджень (5057 клінічних ізолятів ентеробактерій) встановив, що до фосфоміцину були чутливими більшість мультирезистентних ізолятів E. сoli та K. pneumoniae (96,8 та 81,3% відповідно; Khawaja A. R. et al., 2015). Підтверджено також ефективність фосфоміцину стосовно метицилін-резистентного стафілокока та ванкоміцин-резистентного ентерокока (Maraki S. et al., 2009; Lu C. L. et al., 2011).

Таким чином, отримані багатьма авторами результати підкреслюють, що в еру АБ-резистентності слід звернути увагу на препарати, відмінні від стандартних, у першу чергу на фосфоміцин. Зручний режим застосування – одна доза – збільшує прихильність пацієнтів до лікування, що дає змогу не лише покращити терапевтичний результат, а й уникнути формування АБ-резистентності внаслідок незавершеного курсу АБ-терапії.

ЕСПА-ФОЦИН® («Еспарма ГмбХ», Німеччина) є препаратом фосфоміцину трометамолу, представленим у формі розчинного порошку (3 г в одному пакеті). Перевагами Еспа-фоцину є швидке та ефективне подолання циститу (на курс лікування достатньо однієї дози); довготривала дія; висока активність (95-100%) щодо E. coli – основного збудника циститу; відсутність перехресної резистентності; створення максимальної терапевтичної концентрації в сечовому міхурі тривалістю до 80 год; висока безпечність (дозволений навіть для вагітних); потужна протирецидивна ефективність; німецька якість і помірна ціна. Еспа-фоцин® – препарат першої лінії в лікуванні циститу згідно з європейськими, американськими та українськими протоколами. Еспа-фоцин® застосовується в дорослих жінок і дівчат віком від 12 років. Препарат має ще одну дуже суттєву перевагу над іншими – його можна застосовувати у вагітних. Треба підкреслити, що небагато АБ є настільки безпечними, що дозволяється їх використання при вагітності. Високий показник ерадикації патогенів уже через 48 год після прийому, відмінна безпечність та переносимість самі за себе рекомендують ЕСПА-ФОЦИН® для лікування та протирецидивної профілактики різноманітних ІСШ, особливо циститу, а також для профілактики інфікування під час амбулаторних і стаціонарних ендоурологічних процедур.

Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 7 (452), квітень 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Урологія та андрологія

11.07.2019 Урологія та андрологія Инфекции нижних мочевых путей: в поисках правильных решений

14 июня в г. Киеве прошла Европейская школа урологов, включавшая серию докладов иностранных делегатов и разбор клинических случаев. Мероприятие состоялось в рамках конгресса Ассоциации урологов Украины и привлекло внимание многих отечественных специалистов в области урологии и нефрологии....

03.04.2019 Урологія та андрологія Тамсулозин у лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози в рутинній клінічній практиці

З проблемою утрудненого сечовипускання й частих до нього позивів стикається більшість чоловічої популяції у віці понад 60 років. Саме ці симптоми є зазвичай першими й головними під час діагностики такого захворювання, як доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)....

02.04.2019 Урологія та андрологія Результати промежинної пластики стриктур та облітерацій заднього відділу уретри після перелому кісток таза

Переломи кісток таза супроводжуються розривами заднього відділу уретри у 3,5-19% хворих [1-4]. У пацієнтів із пошкодженнями задньої уретри перелом кісток таза зустрічається більш ніж у 90% випадків [5, 6]. Зазначимо, що лікування після травматичних стриктур та облітерації заднього відділу уретри є одним із найбільш складних розділів пластичної хірургії. Незважаючи на впровадження сучасних ендоскопічних трансуретральних методів лікування [7, 8], на сьогодні золотим стандартом у лікуванні післятравматичних стриктур та облітерацій заднього відділу уретри залишається промежинна анастомотична пластика уретри [3, 5, 6, 9]....

02.04.2019 Урологія та андрологія Исследование эффективности комплексной терапии с использованием левофлоксацина у больных урогенитальным хламидиозом, микоплазмозом и уреаплазмозом

Современные условия протекания заболеваний, передающихся преимущественно половым путем (ЗППП), остаются одной из наиболее острых проблем в практике уролога. Опираясь на данные мировой статистики, можно наблюдать значительное возрастание удельного веса микст-инфекций ЗППП, достигающих в ряде регионов 20%, и в нашей практике наблюдается аналогичная ситуация....