СУСТАМАР® – ​ефективна та безпечна альтернатива застосуванню нестероїдних протизапальних препаратів при хронічних захворюваннях суглобів і хребта

14.05.2019

Стаття у форматі PDF

Больовий синдром та обмеження функціональності суглобів, викликане запаленням, – ​найчастіші причини звернення до лікаря хворих, в яких діагностують хронічні запальні та дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів і хребта. Німецький препарат Сустамар на основі екстракту мартінії має доведену протизапальну та знеболювальну дію, еквівалентну ефекту нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП).

Хронічні запальні та дегенеративно-дистрофічні захворювання опорно-рухового апарату (ОРА) залишаються важливою соціальною проблемою, оскільки їхній дебют все частіше трапляється у людей в молодому віці. За даними Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України, хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини посідають третє рангове місце серед дорослого населення України, зі стійкою тенденцією до зростання.

Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів та хребта характеризуються хронічним прогресуючим перебігом, викликаним порушенням метаболізму суглобового хряща, із наступним втягненням у дегенеративний процес інших елементів суглоба, та розвитком вторинного запального процесу в суглобі різної інтенсивності. Це супроводжується больовим синдромом, розвитком деформації суглобів, втратою функціональної активності, інвалідизацією та зниженням якості життя хворих [15].

Лікування остеоартрозу, остеохондрозу й артритів є комплексним і тривалим. Сучасна терапія підбирається для кожного пацієнта індивідуально з урахуванням усіх супутніх чинників. Зазвичай таким хворим доводиться роками приймати НПЗП, що мають побічну дію в основному на органи шлунково-кишкового тракту, викликаючи диспепсію, виразки шлунку та дванадцятипалої кишки і більш грізні ускладнення – ​кровотечі. Крім того, тривале застосування НПЗП негативно впливає на хондроцити [1].

Гостру зацікавленість практичних лікарів викликають пошуки нових методів лікування, позбавлених подібних ризиків та побічних ефектів. Зокрема це стосується застосування фітопрепаратів. Але такий пошук потребує жорсткого підходу у виборі ефективної та безпечної терапії, яка ґрунтується на достовірній доказовій базі.

Кокранівський огляд, в якому були проаналізовані дані 49 досліджень щодо ефективності різних рослинних препаратів, особливо підкреслює фармакологічні властивості та високу клінічну ефективність саме мартінії запашної [9].

Мартінія запашна (Harpogophytum procumbens), що походить із Африки, добре відома завдяки своїм протизапальним та знеболювальним властивостям (McGregor et al., 2005; Romiti et al., 2009). У європейській медицині препарати на основі мартінії використовують для лікування ревматичних захворювань із того часу, як Б. Зорн (B. Zorn) 1959 р. в Єнському університеті імені Фрідріха Шиллера (Німеччина) описав свої спостереження щодо впливу екстракту цієї рослини на суглобові структури у пацієнтів з артритом.

Протизапальний ефект

Наразі у цілій низці досліджень було підтверджено здатність екстракту мартінії пригнічувати запальну реакцію [8, 10], причому механізм його протизапальної дії виявився ширшим, ніж у НПЗП. Активні компоненти екстракту мартінії блокують як циклооксигеназний (ЦОГ‑2), так і ліпооксигеназний шляхи метаболізму арахідонової кислоти, та пригнічують медіатори запалення (інтерлейкін‑1, інтерлейкін‑6, NO-синтаза, фактор некрозу пухлин α) [3, 13, 14].

Знеболювальний ефект

Пригнічення екстрактом мартінії запальної реакції при патології ОРА сприяє зменшенню або зникненню больового синдрому. Суттєва супресія активності прозапальних цитокінів (інтерлейкін‑1, інтерлейкін‑6, фактор некрозу пухлин α) супроводжується розвитком відчутного анальгезуючого ефекту. Доказова база, що підтверджує наявність знеболювальної дії в активних компонентів мартінії, широка і значна.

Дослідження, проведені M. Warnock et al. (2007) за участю 259 пацієнтів, демонструють, що застосування препаратів мартінії дозволяє домогтися зменшення больового синдрому протягом 8 тижнів лікування у 60,8% пацієнтів з артрозом і артритом.

У 2000 р. були проведені дослідження за участю 122 пацієнтів, які страждали на остеоартрит колінних і тазостегнових суглобів. Протягом чотирьох місяців порівнювали ефективність і безпеку препарату Harpogophytum procumbens у дозі 57 мг/добу і НПЗП діацереїн по 100 мг/добу. Інтенсивність болю оцінювали за індексом Lequesne. Результати показали, що лікування екстрактом мартінії зменшувало больовий синдром не менш ефективно, ніж НПЗП. При цьому засіб Harpogophytum procumbens, на відміну від діацереїну, добре переносився [12].

Більш масштабне дослідження за участю 250 пацієнтів, які мали остеоартрит кульшового або колінного суглоба, було проведене 2002 р. Протягом 8 тижнів хворі отримували по 2400 мг екстракту гарпагофітуму. Інтенсивність болю оцінювали за шкалою WOMAC. Завдяки лікуванню цей показник зменшився порівняно з вихідним на 54% у пацієнтів з ураженням тазостегнових суглобів і на 38% – ​з остеоартритом колінних суглобів [6].

Експерти Кокранівского співтовариства підтвердили, що здатність екстракту мартінії зменшувати інтенсивність больового синдрому суттєво перевищує плацебо (Gagnier et al., 2016). В іншому огляді експертів цієї авторитетної організації (Oltean et al., 2014) підкреслюється, що екстракт мартінії забезпечує швидкий знеболювальний ефект у пацієнтів із хронічним болем у попереку, і це дозволяє знизити частоту використання ліків для «невідкладного знеболення».

Застосування екстракту Harpogophytum procumbens при поперековому болю, як і у разі остеоартриту, дозволяє зменшити прийом НПЗП. Дослідження, проведені S. Chrubasik et al. (2003‑2005), показали, що препарати мартінії не поступалися за ефективністю селективному інгібітору ЦОГ‑2 рофекоксибу в стандартній терапевтичній дозі. Було також продемонстровано, що прийом екстракту мартінії протягом року дозволяв утримувати і навіть збільшувати досягнутий протягом перших 1,5 місяців лікувальний ефект. При цьому відзначали добру переносимість препарату.

Хондропротекторний ефект

Окрім знеболювального ефекту, пригнічення запальної реакції приводить до ефекту хондропротекції. Прикладом хондропротекторної дії екстракту мартінії є властивість інгібувати утворення матриксних металопротеїназ, які можуть руйнувати суглобовий хрящ і провокувати в ньому розвиток дегенеративних процесів. У останніх випробуваннях доведено, що екстракт мартінії не тільки пригнічує експресію прозапальних цитокінів, а також запобігає утворенню матриксних металопротеїназ‑13 (Haseeb А. et al., 2017; Serrano А. et al., 2018). У дослідженнях, де аналізували вплив Harpagophytum procumbens на функціональну властивість хондроцитів людини in vitro, підтверджено її здатність активізувати формування екстрацелюлярного матриксу хряща, підсилювати синтез хондроїтину на 41%, а глюкозаміногліканів – ​38%. Отже, на відміну від НПЗП, мартінія не тільки гальмує процеси руйнування внутрішньосуглобового хряща, але й сприяє його відновленню [7]. Ця властивість вигідно відрізняє препарати мартінії від більшості хондропротекторів, які постачають хондроїтин, глюкозамін і гіалуронову кислоту до хряща ззовні. Таким чином, мартінія сприяє збереженню та відновленню власної хрящової тканини в суглобах.

В Україні препарат на основі екстракту мартінії відомий як Сустамар (німецька компанія Esparma). Cустамар має багаторічний позитивний досвід застосування в Європі, особливо у Німеччині, та вагому доказову базу (понад 3 тис. пацієнтів, що брали участь у клінічних дослідженнях in vitro та in vivo).

Так, клінічними дослідженнями доведено, що сила протизапальної дії препарату Сустамар еквівалентна ефекту НПЗП, зокрема рофекоксибу. Застосування Сустамару приводило до повного припинення супутнього прийому НПЗП в 60%, а глюкокортикостероїдів – ​у 56% пацієнтів з остеоартрозом [4, 5].

При цьому Сустамар дуже добре переноситься навіть при тривалих (більше одного року) безперервних курсах лікування. Побочні ефекти трапляються вкрай рідко, мають легкий характер і виражаються, в основному, диспептичними явищами [16].

Фітопрепарат Сустамар має сучасну форму випуску (таблетки по 480 мг) та комфортний режим прийому (по 1 таблетці двічі на добу). В поєднанні з хорошою переносимістю та доведеною ефективністю, Сустамар – ​прекрасна альтернатива застосуванню НПЗП при лікуванні як молодих, так і літніх пацієнтів.

Найвиразнішу лікувальну дію демонструє саме екстракт, а не окремі активні речовини, виділені з мартінії запашної. До того ж він має дозозалежний ефект. Сустамар – ​єдиний в Україні препарат, що містить високу концентрацію (480 мг) екстракту мартінії. Це дозволяє корегувати дозування залежно від інтенсивності симптомів, наприклад болю. При виразному больовому синдромі препарат можна приймати більш інтенсивно – ​по 2 таблетки два рази на добу. В разі покращення варто повернутися до початкової дози. Тривалість одного курсу складає 1‑3 місяці, за необхідності прийом Сустамару можна подовжити до 12 місяців.

Завдяки комплексній протизапальній, знеболювальній та хондропротекторній дії, Сустамар можна призначати як засіб монотерапії або в комбінації з іншими медикаментозними препаратами, підвищуючи ефективність та безпеку лікування хронічних запальних та дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів і хребта.

Підготувала Оксана Юсип

Cписок літератури знаходиться у редакції.

Тематичний номер «Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія» №1 (62), березень 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Ревматологія

02.07.2020 Ревматологія Дослідження «ПАРТНЕР»: оцінка серцево-судинного ризику в українського контингенту хворих на остеоартроз

За оцінками експертів, на остеоартроз (ОА) у всьому світі хворіє близько 240 млн осіб, серед них приблизно 10% чоловіків та 18% жінок віком понад 60 років. Поширеність ОА вища серед жінок, ніж серед чоловіків, зростає з віком (тенденція наявна до досягнення 70-річного віку). Поширеність ОА зростає з віком так само, як і поширеність багатьох інших хронічних патологій, зокрема хвороб серцево-судинної системи. В Україні, згідно з даними офіційної статистики, на обліку в ревматологів зареєстровано близько 1 млн пацієнтів з ОА....

21.06.2020 Ревматологія Голімумаб як біологічний препарат 1-ї, 2-ї чи 3-ї лінії в пацієнтів із ревматоїдним артритом, псоріатичним артритом й анкілозуючим спондилітом: post hoc аналіз неінтервенційного дослідження в Німеччині

У низці рандомізованих клінічних випробувань та їхніх відкритих продовжень голімумаб продемонстрував ефективність при ревматоїдному артриті (РА), псоріатичному артриті (ПсА) й анкілозуючому спондиліті (АС) у пацієнтів, які раніше не отримували біологічної терапії. Водночас клінічні дані щодо використання цього препарату у хворих, які вже отримували біологічне лікування, обмежені. Метою цієї роботи було оцінити ефективність голімумабу як біологічного препарату 1-ї, 2-ї чи 3-ї лінії в пацієнтів із РА, ПсА й АС в умовах реальної клінічної практики. ...

21.06.2020 Ревматологія Остеоартрит: короткий довідник лікаря

Остеоартрит (ОА) – це дегенеративна хвороба суглобів, яка розвивається внаслідок руйнування суглобового хряща й ушкодження інших тканин суглоба. Якщо безпосередня причина ОА невідома, його називають первинним, або ідіопатичним. Первинний ОА є найпоширенішою формою артриту, що вражає 60% чоловіків і 70% жінок віком понад 65 років. Головні фактори ризику ОА – вік, патологічне навантаження на суглоби, надмірна маса тіла й ожиріння, діабет та інші метаболічні порушення, травми й інфекції суглоба тощо. Фізичні вправи, зокрема біг за відсутності травм, не підвищують ризик розвитку ОА, хрустіння пальцями теж не збільшує ймовірність виникнення цього захворювання. Цікаво, що ОА й остеопороз є практично взаємо­виключними патологічними станами: в пацієнтів з ОА майже ніколи не розвивається остео­пороз, і навпаки....

09.06.2020 Ревматологія Нестероїдні протизапальні препарати – ​ефективність чи безпека?

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – ​один із найпоширеніших класів лікарських засобів у світі, які щодня приймають близько 30 млн осіб. Орієнтовно третина пацієнтів купляють дані препарати без рецепта та застосовують як самолікування без належного нагляду клініцистів. Ці факти спонукали групу вчених K. Kyeremateng et al. додатково дослідити докази щодо ризику виникнення побічних реакцій (ПР), асоційованих із прийманням безрецептурних НПЗП. ...