Боротьба з неінфекційними хворобами в Україні: здобутки та перспективи

19.06.2019

Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України продовжує активний обмін досвідом з розвиненими країнами у боротьбі з неінфекційними захворюваннями (НІЗ) та низькою якістю життя, до якої вони призводять. 28-29 травня у Києві відбулася перша Національна конференція, присвячена проблемі НІЗ. Організували захід МОЗ України, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та Швейцарське агентство з розвитку та співробітництва (SDC). Оскільки проблема НІЗ є соціально вагомою, а її вирішення потребує залучення українських та іноземних лікарів, представників інших спеціальностей, то в заході також взяли участь представники Міністерства освіти та науки України.

Під час дискусій проводилися пошуки шляхів вдосконалення законодавчих ініціатив у сфері охорони здоров’я. Серед них – ​Національний план заходів щодо боротьби з неінфекційними захворюваннями, законопроекти щодо контролю за вживанням тютюну, рекомендації із раціонального харчування. У рамках заходу було проведено прес-конференцію за участю в. о. міністра охорони здоров’я України Уляни Супрун та представника ВООЗ, голови регіонального Бюро ВООЗ в Україні Ярно Хабіхта.

Уляна Супрун розповіла про впровадження Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань, який був затверджений минулого року. За її словами, на сьогодні в Україні підготовлено понад 10 тис. медпрацівників первинної ланки медичного обслуговування, запрацювали кардіологічні центри. Далі планується відкривати установи для роботи з іншими неінфекційними захворюваннями.

Минулого року за участю іноземних експертів було виконано багато роботи, спрямованої на покращення превенції НІЗ та розуміння правильних алгоритмів надання медичної допомоги. Впродовж 8 місяців роботи було підготовлено звіт, який складався з конкретних заходів, які можуть бути корисними у стратегії боротьби з онкозахворюваннями в Україні. Деякі з цих заходів уже впроваджено, наприклад збільшено об’єм закупівлі необхідних лікарських засобів. Проводяться також інвестиції у розвиток нових медичних центрів для лікування онкологічних пацієнтів.

Відповідаючи на питання, яким чином сімейні лікарі можуть допомогти у подоланні проблеми НІЗ в Україні, Уляна Супрун зазначила, що саме сімейний лікар повинен проводити просвітницьку роботу серед своїх пацієнтів, роз’яснювати, чому саме важливо дотримуватися здорового способу життя, та яким чином його досягти. Пацієнти зі свого боку також повинні активно долучатися до змін у системі охорони здоров’я, користуватися новою програмою «Обери свого лікаря». Таким чином, одним з головних завдань первинної ланки медичної допомоги є зміна менталітету населення, що дозволить ефективно запобігати розвитку НІЗ. Профілактика НІЗ є набагато дешевшим та ефективнішим підходом, ніж їх лікування.

Спікер наголосила, що розповсюджене уявлення про високі фінансові витрати на здоровий спосіб життя та здорове харчування є міфом. Насправді здорова їжа коштує недорого. Майже кожен, хто у дитинстві проводив час у селі, пам’ятає побут, багатий на фізичну активність та харчування свіжими овочами та фруктами. Спосіб життя, характерний для сільської місцевості України, є здоровим і що не менше важливо, доступним. Українцям дуже пощастило, адже вони кожного сезону забезпечені свіжими овочами та фруктами вітчизняного виробництва. Тому нема потреби витрачати зайві гроші на імпортні продовольчі товари.

Впровадження Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань проводиться через національний та регіональні центри громадського здоров’я МОЗ України. Спікер наголосила, що в разі успішного та своєчасного впровадження запланованих кроків, вже через 10 років Україна може досягти такого рівня надання медичної допомоги, який мають у країнах Європи. Важливо розуміти, що від успішних змін національної системи охорони здоров’я залежить те, чи будуть українці жити довше, та наскільки якісним буде їхнє життя.

Ярно Хабіхт звернув увагу слухачів на актуальність проблеми НІЗ для України. Так, для українського населення характерний дуже високий показник смертності через НІЗ: 9 з 10 летальних випадків обумовлені саме цією групою захворювань. Доповідач зазначив, що в Україні чоловіки живуть приблизно на 10 років менше ніж жінки. Низька тривалість життя чоловіків має величезний негативний вплив на сім’ю і суспільство, а також знижує загальну продуктивність населення країни.

На глобальному рівні у ВООЗ є розуміння того, яким чином необхідно протидіяти розвитку НІЗ. Регіональне Бюро ВООЗ в Україні з оптимізмом дивиться у майбутнє і робить дієві кроки у напрямку профілактики та лікування НІЗ, які успішно впроваджуються в Україні як на національному рівні, так і на рівні окремих областей та міст. За останні роки в Україні було проведено багато заходів для зменшення НІЗ, покращення здоров’я та якості життя населення. Нещодавно в Україні було розроблено Національний план дій, направлений на боротьбу з НІЗ. Ярно Хабіхт зазначив, що далеко не всі країни мають такий план дій, і лише невеликій кількості країн вдалося розробити його настільки якісно, як в Україні. Доповідач виділив 2 ключових особливості цього плану:

  • більше чекати не можна, час діяти заради майбутнього наступних поколінь;
  • боротьба з НІЗ є завданням усього суспільства, а не тільки представників влади.

Зважаючи на останню особливість, дуже важливо те, що на конференції у всіх учасників була можливість спілкуватися не тільки з представниками системи охорони здоров’я, а й з працівниками інших відомств, наприклад Міністерства освіти та науки України. Система охорони здоров’я України проходить этап трансформації, її дії виходять за рамки медичних установ, щоб відповідати індивідуальним вимогам громадян.

Спікер зазначив, що важливим напрямком профілактики НІЗ є сприяння здоровому харчуванню населення. Насамперед слід зменшити споживання солі, оскільки цей компонент їжі є фактором ризику розвитку кардіоваскулярної патології. Для цього треба встановити її допустимий рівень у продуктах і стравах, а виробники мають коректно писати про наявність солі на лицьовій стороні пакування. Крім того, для запобігання розвитку ожиріння слід обмежувати споживання цукру. Кожній людині важливо пам’ятати: щодня потрібно з’їдати п’ять порцій овочів та фруктів. Порція – це стільки, скільки поміщається в руку. Бажано, щоб овочі та фрукти, що споживаються впродовж дня, відрізнялися за кольорами.

Ярно Хабіхт наголосив: важливу роль у профілактиці НІЗ відіграє боротьба з курінням. За актуальними статистичними даними, в Україні курці становлять приблизно 25% населення. Серед молоді цей показник становить 15%. Для молодих людей вкрай важливо взагалі не починати курити, оскільки покинути цю звичку набагато складніше. Саме куріння (поряд з пасивним способом життя та нездоровим харчуванням) є одним з основних факторів розвитку онкології, діабету, серцево-судинних хвороб, обструктивних хвороб легень та психічних розладів.

За останні роки в Україні було прийнято багато законодавчих кроків, направлених на контроль вживання тютюну у громадських місцях. Також актуальною залишається проблема порушення законодавства, особливо щодо куріння на дитячих майданчиках, коли шкідливому впливу пасивного куріння піддаються діти. Одним з дієвих факторів зниження розповсюдженості куріння є підвищення рівня оподаткування та ціни на тютюнові вироби. Також необхідно контролювати доступ до тютюну. Таким чином, можна констатувати, що законодавча база, направлена на боротьбу з курінням, в Україні існує, однак вона потребує вдосконалення, а також – ефективного контролю за виконанням.

На думку доповідача, – за кілька десятків років можна звільнити від куріння весь світ. Можливо наразі й непомітно, але зміни, які стосуються заборони куріння в громадських місцях в Україні, почалися лише сім років тому – ​у 2012 р. Однак українці вже живуть у новій реальності, адже більшість негативно ставиться до куріння у громадському закладі. Це приклад того, як профілактичні стратегії змінюють усталені суспільні норми, що сприяє позитивному впливу на стан здоров’я населення.

Підготував Ігор Кравченко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 10 (455), травень 2019 р

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

06.07.2020 Терапія та сімейна медицина Офтальмологічні ускладнення цукрового діабету

Цукровий діабет (ЦД) є однією з медико-соціальних проблем у всьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кількість хворих, які страждали на ЦД у 1980 році, становила 108 млн, а у 2014 році – 433 млн. Згідно з прогнозами експертів число пацієнтів, які хворіють на ЦД, подвоюється кожні 5 років. Наразі залишається актуальною проблема попередження та лікування ранніх і пізніх ускладнень діабету з боку органа зору, котрі суттєво погіршують якість життя та спричиняють незворотну втрату зору, а в деяких випадках і сліпоту. За статистикою, половина пацієнтів залишаються недіагностованими....

06.07.2020 Терапія та сімейна медицина Роль лікарів загального профілю в боротьбі з офтальмопатологією у хворих на цукровий діабет

Проблема поширеності цукрового діабету (ЦД) залишається актуальною, кількість хворих рік у рік зростає. Добре відомо, що основною небезпекою при ЦД є його ускладнення, зокрема діабетична ретинопатія (ДР) – порушення в сітківці ока клітинного метаболізму, ретинального кровотоку й функціонування ретинальних капілярів унаслідок структурних, фізіологічних і біохімічних змін, спричинених хронічним підвищенням рівня глюкози в крові....

01.07.2020 Терапія та сімейна медицина Ертапенем – ​карбапенемний антибіотик, перевірений часом

Карбапенеми – ​клас β-лактамних антибіотиків (АБ), які характеризуються широким спектром антибактеріальної активності, хорошим профілем безпеки та оптимальними фармакокінетичними властивостями. Ертапенем – ​представик АБ групи карбапенемів, перевагами якого є висока активність проти більшості грампозитивних і грамнегативних аеробів і анаеробів, а також можливість внутрішньом’язового та внутрішньовенного застосування препарату лише раз на добу. У статті висвітлені сучасні уявлення про антимікробну активність та механізм дії ертапенему, показання до застосування препарату, результати дослідження профілю безпеки та ефективності....

21.06.2020 Терапія та сімейна медицина Гострий середній отит: без зайвих слів

Лікарі загальної практики часто першими приймають пацієнтів із гострим середнім отитом (ГСО). Чинні настанови й опубліковані дотепер дослідження антибактеріальної терапії сфокусовані на дітях молодшого віку, в яких ГСО є найчастішою бактеріальною інфекцією. Для лікування підлітків і дорослих не розроблено окремих настанов або протоколів, бракує доказів ефективності терапії. У цьому огляді узагальнено сучасну термінологію, критерії діагностики та вибору лікування, що відображають раціональний виважений підхід до ведення дорослих пацієнтів із ГСО на первинній ланці....