Четвертий академічний симпозіум з педіатрії: міждисциплінарний підхід до терапії захворювань дитячого віку

27.06.2019

Із приходом весни завжди з’являється бажання самовдосконалюватися та здобувати нові навички. Цього року українські лікарі мали чудову нагоду поєднати перше і друге на вже традиційній науково-практичній конференції з міжнародною участю «Четвертий академічний симпозіум з педіатрії», що відбулася 14-16 березня у м. Трускавці. Захід проводився за підтримки Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) імені П.Л. Шупика, Асоціації педіатрів України та м. Києва і Міжнародної асоціації медицини.

Із вітальним словом, а також з благословенням на плідну працю виступив преосвященний владика, єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української греко-католицької церкви Ярослав Приріз, який наголосив на нерозривності релігії та медицини, адже священнослужителі лікують душі, а лікарі – ​тіла пацієнтів.

Вже традиційно з вітальним словом до всіх присутніх звернувся мер міста Трускавця Андрій Богданович Кульчицький. Він подякував організаторам за те, що місцем проведення заходу вони вже не вперше обрали Трускавець – ​місто, до якого на лікування та реабілітацію приїжджають з усієї України, а також побажав учасникам познайомитися з новими друзями, отримати корисні знання та позитивні емоції.

До вітального слова була запрошена президент Асоціації стоматологічного здоров’я та гігієнічного навчання, проректор з наукової роботи НМАПО імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Наталія Олегівна Савичук, яка відзначила, що ця науково-практична конференція є чудовою можливістю обмінятися думками щодо діагностики, лікування та профілактики захворювань, а також залучити до дискусії спеціалістів суміжних напрямів медицини, що, у свою чергу, дозволить розглянути дитячі нозології з різних ракурсів.

Президент Асоціації неонатологів України, завідувач відділення неонатології ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», доктор медичних наук, професор Тетяна Костянтинівна Знаменська наголосила на тому, що обмін досвідом між фахівцями з усієї України, створення спільних програм для педіатрів і неонатологів допоможе сконсолідувати знання та покращити якість життя маленьких пацієнтів у майбутньому.

На симпозіумі були присутні іноземні гості. Так, із вітальним словом звернувся заступник голови президії Національної академії наук Білорусі, заслужений діяч наук Республіки Білорусь, головний дитячий нефролог Міністерства охорони здоров’я Білорусі, керівник центру дитячої нефрології та ниркозамісної терапії, доктор медичних наук, академік Олександр Васильович Сукало. Він привітав учасників симпозіуму від усіх білоруських педіатрів, розповів, що відвідини таких наукових форумів допомагають виконувати головне завдання кожного лікаря – ​самовдосконалюватися, щоб іще ефективніше лікувати своїх пацієнтів, і наголосив на тому, що для лікарів не існує жодних кордонів.

Родзинкою відкриття Четвертого академічного симпозіуму з педіатрії став виступ студентів Херсонського базового медичного коледжу, у якому навчаються діти з вадами слуху. Артисти театру жестової пісні «Шанс» виконали пісні та вірші мовою жестів. Неймовірна синхронність, емоції та старання дітей викликали непідробне захоплення та розчулили глядачів.

Після урочистого відкриття розпочалася власне лекційна частина симпозіуму. Із доповіддю на тему «Онкологічні захворювання крові у дітей. Ранні симптоми» виступив керівник відділу дитячої онкології Ростокського університету (Німеччина), професор Карл Фрідріх Классен.

У своєму виступі професор звернув увагу на поширені й часто складні в первинній діагностиці онкологічні хвороби у дітей: лейкози та захворювання лімфатичної тканини, новоутворення головного мозку, остеосаркоми.

На прикладі різноманітних клінічних випадків доповідач розповів про ранні симптоми лейкемії, на які треба звернути увагу лікарю. Хоча типовими симптомами цього захворювання є анемія, підвищена кровоточивість, повторні респіраторні інфекції, зумовлені лейкопенією, біль у кістках, гепатоспленомегалія та лімфаденопатія, варто зважати на такі додаткові ознаки, як інфільтрація тканин, що може трактуватись як звичайний запальний процес, а також артрит як маніфестація лейкемії. Слід зазначити, що лімфаденопатія є частим симптомом інфекційного процесу у дітей. Саме тому, щоб не пропустити онкологічного захворювання, необхідно враховувати анамнез, клінічні знахідки та, за показаннями, проводити ультразвукове дослідження й розгорнутий аналіз крові.

Також доповідач підсумував основні симптоми, які потрібно врахувати при підозрі на пухлини головного мозку: порушення зору, диплопію, ранкові блювання та нудоту, атаксію, порушення росту та макроцефалію у немовлят, фокальну епілепсію, парези, порушення чутливості, головний біль. Не слід забувати про такі, досить рідкісні симптоми новоутворень мозку, як ендокринні порушення та розлади поведінки.

Раннє виявлення онкологічних захворювань у дітей є надзвичайно актуальним питанням, адже всім добре відомий зв’язок між стадією, на якій виявлено захворювання, та подальшим прогнозом для пацієнта. Водночас слід зауважити, що онкологічні захворювання можуть тривалий час маскуватися під інші патології та проявлятися неспецифічно.

Надзвичайно цікавою та корисною для фахівців різних спеціальностей стала доповідь «Антибіотикотерапія у дітей з точки зору клінічного фармаколога та педіатра (клінічний дует)», яку підготували завідувач кафедри фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Ганна Володимирівна Зайченко та Заслужений лікар України, голова Асоціації педіатрів міста Києва, завідувач кафедри дитячих і підліткових захворювань НМАПО імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Галина Володимирівна Бекетова.

У цій доповіді антибіотикотерапія розглянута не лише з точки зору фармакології, а й з урахуванням клінічного досвіду педіатрів та особливостей застосування антибактеріальних препаратів у дітей. Актуальності ця проблематика набуває навесні, коли реєструється значний сплеск респіраторних хвороб, що перебігають з ураженням як верхніх, так і нижніх дихальних шляхів. Їх етіологія може бути різною: віруси, бактерії, гриби, внутрішньоклітинні мікроорганізми та їх асоціації. Варто зазначити, що в педіатрії з усіх нозологій найчастішою причиною поліпрагмазії та зловживання антибіотиками є бронхіти, хоча всього 7-8% з них викликані бактеріями.

З 2016 року у світі було введено термін «затяжний бактеріальний бронхіт», основними симптомами якого є вологий кашель, що триває більше 4 тижнів, з чи без підвищення температури, за відсутності в діагностичному пошуку інших захворювань, що мають в основі хронічний кашель. Найбільш поширеною причиною захворювання є Haemophilus influenzae, що обґрунтовує застосування антибактеріальних препаратів.

Водночас використання антибіотиків має медичне та соціально-економічне значення. Так, на їхню частку припадає близько 25% усіх лікарських призначень. У стаціонарах витрати на використання антимікробних препаратів становлять 30-50%. До 50% призначень антибіотиків є нераціональними та необґрунтованими. Це призводить до швидкого розвитку резистентності мікроорганізмів, що спричинено неадекватним і невпорядкованим використанням антибіотиків не лише в медицині, але й в інших сферах (сільському господарстві, виробництві харчових продуктів і т.д.). У 2017 році, було виявлено інфекцію, викликану супербактерією Klebsiella pneumoniae, резистентною до 26 антибіотиків, у тому числі до препарату останнього резерву – колістину.

Іще одним аспектом нераціонального використання антибіотиків є розвиток медикаментозно-індукованих ускладнень: антибіотикасоційованої діареї, ураження печінки, алергічних реакцій та формування у людини резистому (генів антибіотикорезистентності).

Ураховуючи викладене вище, фахівцям різних медичних спеціальностей слід пам’ятати про те, що антимікробні препарати не викликають основного ефекту в разі відсутності бактеріального агента, але мають побічні реакції, не знижують температури тіла, не виявляють аналгетичну дію, не замінюють санітарно-епідеміологічних заходів і адекватної хірургічної техніки, не чинять противірусний і протигрибковий ефекти, не є «транквілізаторами» та заспокійливими для пацієнтів. Антибіотики не можна використовувати при вірусних інфекціях; їх необхідно призначати при бактеріально-асоційованих інфекціях дихальних і сечовивідних шляхів. Оскільки етіологія більшості інфекцій дихальних шляхів у дітей є передбачуваною, мікробіологічне дослідження проводити необов’язково. Вибір антибіотика проводиться емпірично, з урахуванням провідної ролі Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis. Стартова терапія повинна враховувати регіональний рівень вакцинації проти пневмокока, регіональний рівень стійкості S. pneumoniae до пеніциліну. Таким чином, лікування інфекцій дихальних шляхів слід починати з ампіциліну в регіонах із високим рівнем вакцинації або низькою резистентністю, у зворотній ситуації слід призначати цефалоспорини.

Завершилася доповідь чудовими словами нобелівського лауреата з фізіології і медицини Джошуа Ледерберга: «Майбутнє людства і мікроорганізмів стане протиборством нашого розуму та їхніх генів». Дійсно, створення антибіотиків на початку минулого століття стало шансом на порятунок десятків тисяч людей, які щорічно вмирали від інфекцій. Але безконтрольне їх застосування у багатьох сферах призвело до розвитку резистентності у бактерій. Саме тому вивчення сучасних міжнародних рекомендацій, де чітко вказані показання та протипоказання до застосування антибіотикотерапії, є просто життєво необхідним для лікарів усіх спеціальностей.

Чудовим продовженням теми інфекційних захворювань у дітей став клінічний квартет професора Галини Володимирівни Бекетової, професора Ганни Володимирівни Зайченко, завідувача кафедри педіатрії № 1 та медичної генетики ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», доктора медичних наук, професора Олександра Євгеновича Абатурова та завідувача кафедри оториноларингології з курсом хірургії голови та шиї Івано-Франківського національного медичного університету, доктора медичних наук, професора Василя Івановича Поповича «Сучасне комплексне лікування рекурентних тонзилітів у дітей і підлітків: мультидисциплінарний підхід».

У доповіді поєднано практичний досвід провідних фахівців у галузі педіатрії, оториноларингології, імунології та клінічної фармакології. Розпочали лікарі свій виступ із розбору клінічного випадку, який став яскравим прикладом того, як правильно вести хворих із патологією мигдаликів. Для того щоб мати змогу призначити адекватне лікування тонзиліту, необхідно спершу правильно встановити діагноз. Для цього лікарі повинні послуговуватися Міжнародною класифікацією первинної медичної допомоги (International classification for primary care, ІСРС‑2). Після постановки правильного діагнозу наступним кроком буде призначення адекватного лікування. Для цього доцільно використовувати шкалу Centor, модифіковану McІsaac, що допомагає запідозрити вірусну чи бактеріальну етіологію захворювання. При встановлені діагнозу «рекурентний гострий тонзиліт» за допомогою шкали Paradise визначають необхідність в оперативному видаленні мигдаликів.

Наступна частина доповіді дала відповіді на запитання, чому формується рекурентний тонзиліт і в чому полягає його патогенетична сутність. Патологія мигдаликів була розглянута з імунологічної, біохімічної та молекулярної точки зору. Відповідно до цього було надано такі рекомендації: етіотропна терапія повинна включати антибіотики лише за показаннями; противірусні ліки не довели свою ефективність; як патогенетична терапія можуть використовуватися фітонірингові препарати, котрі зараз мають достатню доказову базу та включені в клінічні протоколи низки європейських країн; до симптоматичної терапії відносять застосування нестероїдних протизапальних (системних і топічних), а також знеболювальних засобів.

Доповідь на тему «Стан здоров’я новонароджених в Україні» представила президент Асоціації неонатологів України, завідувач відділення неонатології ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», доктор медичних наук, професор Тетяна Костянтинівна Знаменська.

– За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, причина високих показників антенатальної загибелі плода вагою від 1000 г і більше – це, як правило, недоліки надання медичної допомоги. Саме тому для збереження здоров’я вагітних, породіль і новонароджених у пре- і неонатальних періодах були розроблені заходи, що передбачають запровадження обов’язкових скринінгових програм, створення офіційного загальнодержавного інформаційного ресурсу, який акумулює інформацію про стан здоров’я та розвиток дитини, результати лікування, надані медичні послуги та реабілітацію, лікувальне харчування, забезпечення ліками. Варто зазначити, що реформування перинатальної допомоги повинне включати продовження програми її регіоналізації, стандартизації діагностики порушень розвитку і захворювань плода та новонароджених, оптимізації медичної допомоги вагітним і породіллям, створення тренінгових (симуляційних) центрів із перинатальної медицини. Також з метою профілактики інвалідизації виникає потреба у створенні системи пролонгованого моніторингу за дітьми високого ризику – катамнестичних центрів. Це дало б можливість спостерігати за новонародженими та дітьми перших трьох років життя, які мають ризик розвитку соматичних, неврологічних захворювань, особливо вад психомоторного розвитку, що, у свою чергу, допомогло б не тільки вчасно попередити розвиток інвалідності, а й підвищити якість життя дітей та їхніх батьків.

Таким чином, для успішного впровадження інновацій і розвитку медичної допомоги дітям необхідно забезпечити комплексність дій на рівні держави, регіону й адміністративно-територіальної одиниці. Головною метою цих заходів має бути забезпечення індивідуальної допомоги кожній дитині, застосування ефективних технологій та систематизація діагностичних і лікувальних процесів із реалізацією системного та міжвідомчого підходу.

Поки гості й організатори готувалися до відкриття симпозіуму, ті лікарі, які прибули та зареєструвалися на конференцію дещо раніше, мали змогу взяти участь у «Школі практичної майстерності лікаря», в рамках якої були представлені майстер-класи з відпрацюванням практичних навичок. Так, доцент кафедри дитячих і підліткових захворювань НМАПО імені П.Л. Шупика, кандидат медичних наук Оксана Володимирівна Солдатова представила майстер-клас на тему «Техніка вимірювання артеріального тиску у дітей залежно від віку. Міжнародні критерії артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків». Доцент кафедри дитячих і підліткових захворювань НМАПО імені П.Л. Шупика, кандидат медичних наук Наталія Василівна Алексєєнко виступила з практично орієнтованою доповіддю «Індекс маси тіла та його оцінка. Що повинен знати лікар?». Заключною частиною цієї секції став майстер-клас «Стороннє тіло дихальних шляхів: невідкладна допомога дитині залежно від віку», який провела кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих і підліткових захворювань НМАПО імені П.Л. Шупика Ірина Павлівна Горячева.

Традиційно великий інтерес викликали три вечірні дискусійні клуби, присвячені проблемам антибіотикорезистентності, вакцинації та диференційній діагностиці гострих і хронічних діарей у дітей, які блискуче провели професор Олександр Євгенович Абатуров, професор Алла Петрівна Волоха та професор Ольга Юріївна Бєлоусова.

Бути лікарем – це надзвичайно велика і тяжка праця, яка потребує постійного самовдосконалення. Але лікувати дітей – особливо відповідальна місія. Саме тому проведення вже четвертого академічного симпозіуму з педіатрії є не просто актуальною, але й дуже важливою подією для медичної спільноти в Україні. Протягом трьох днів учасники мали гарну нагоду поділитися своїм досвідом із колегами, поспілкуватися з провідними вітчизняними та зарубіжними фахівцями, відвідати майстер-класи та послухати практично орієнтовані лекції з основних напрямів педіатрії. Конференція стала чудовим джерелом натхнення для подальшого самовдосконалення, дала можливість лікарям набути нових знань і навичок, які вони будуть успішно застосовувати у своїй повсякденній практиці.

Підготувала Роксоляна Щеглюк

Тематичний номер «Педіатрія» №2 (49), травень 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

13.03.2024 Педіатрія Хвороба Гоше: нові міркування та проблеми раннього виявлення розладу

Хвороба Гоше (ХГ) є рідкісним тяжким спадковим лізосомним захворюванням накопичення, яке при відсутності своєчасної діагностики й адекватного лікування може призвести до інвалідизації та скорочення тривалості життя пацієнта. Незважаючи на низьку поширеність, ХГ має велике медико-соціальне значення через виражені клінічні прояви, які значно знижують якість життя пацієнтів, і значні фінансові витрати на лікування й реабілітацію. ...

13.03.2024 Педіатрія Клінічний перебіг синдрому Хантера: час вирішує все

Мукополісахаридоз 2 типу (або синдром Хантера) – рідкісне аутосомно-рецесивне лізосомне захворювання, яке характеризується хронічним прогресуючим перебігом та ураженням багатьох органів і систем, зокрема опорно-рухового апарату, дихальної, серцево-судинної та нервової системи. Незважаючи на низьку поширеність, актуальність проблеми зумовлена тяжкістю клінічних проявів та відсутністю можливостей радикального лікування, що вимагає комплексного мультидисциплінарного підходу і своєчасного призначення патогенетичної терапії. ...

23.12.2023 Педіатрія Спадковий ангіоневротичний набряк у дітей і підлітків

Спадковий ангіоневротичний набряк (САН) є генетичним захворюванням з аутосомно-домінантним типом передачі, в більшості випадків зумовлений дефіцитом інгібітора C1 (C1-INH). Для пацієнтів характерні рецидивуючі набряки підшкірної клітковини та слизових оболонок зі змінною тяжкістю та віком першої появи симптомів....

23.12.2023 Педіатрія Пробіотики і вітамін D: можливості та перспективи застосування

Мікробіом (МБ) кишечнику виконує чисельні і різноманітні функції в організмі людини. Саме тому етап його становлення у перші роки життя дуже важливий, адже початкове створення осі «МБ – імунна система» прогнозує подальший стан здоров’я. Біфідобактерії складають переважну більшість мікробіоти новонароджених і залишаються в кишечнику протягом усього життя. ...