Досягнення профілактичної медицини як основа збереження здоров’я й добробуту

ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України» разом з Інститутом медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України 23 травня провели науково-практичну конференцію молодих учених «Досягнення профілактичної медицини як основа збереження здоров’я й добробуту», присвячену Дню науки.

Цьогорічна конференція вкотре засвідчила високий рівень актуальності заходу для фахівців медичної науки й практики та об’єднала понад 100 молодих учених із різних галузей медицини Харківщини, Полтави, Сум, Києва, Запоріжжя, Дніпра, Одеси, Ужгорода, Івано-Франківська, Вінниці, Чернівців, Бахмута. Крім того, в заході взяли участь представники Польщі, Туреччини та Росії.

З доповіддю «Високопотужна брахітерапія шийки матки» виступила кандидат медичних наук К. В. Немальцова (ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», м. Харків). Було зазначено, що брахітерапія є інноваційним методом лікування в онкології, який дозволяє помістити джерело випромінювання у безпосередній близькості до пухлини або всередині неї. Основною перевагою інновації є можливість проведення максимальних доз променевої терапії саме на вогнище пухлини та в зону інтересу за умови мінімізації впливу на критичні органи та суміжні тканини. У результаті проведеного лікування з додатковим використанням хіміотерапії у 74,7% хворих відмічалася повна регресія пухлини, а у 25,3% – часткова.

Продовжила роботу конференції Д. А. Корчагіна (ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», м. Харків) з доповіддю «Прогностичне значення нічної гіпертензії у хворих на артеріальну гіпертензію на тлі гіпотиреозу». Вона повідомила, що зниження артеріального тиску (АТ) може суттєво уповільнити розвиток серцево-судинних ускладнень та смертність. Але, попри великий вибір антигіпертензивних препаратів, у тому числі комбінованих, в Україні залишається проблема недостатнього контролю АТ, яка потребує диференційованого вибору відповідних методик. Саме тому хворим на артеріальну гіпертензію з коморбідним гіпотиреозом показано амбулаторне моніторування АТ. Це пояснюється можливою наявністю недостатнього нічного зниження АТ. Хворі на артеріальну гіпертензію, асоційовану з декомпенсованим гіпотиреозом, мали більш виражені зміни показників добового АТ, у той час як середні значення офісного систолічного АТ не мали суттєвих відмінностей між групами. У хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з гіпотиреозом частіше спостерігається розвиток діастолічної дисфункції (за показником Е/А). Замісна гормональна терапія тривалістю понад 6 років дозволяє прогнозувати зниження добового індексу систолічного АТ. За результатами роботи конференції ця доповідь була відзначена нагородою за високе практичне значення.

Молодий учений з Ужгорода Т. І. Гряділь (Ужгородський національний університет) присвятив свою доповідь актуальному питанню ідентифікації депресії у пацієнтів з ожирінням та супутнім цукровим діабетом (ЦД) 2 типу та її комплексному лікуванню. Діагностували депресію за допомогою госпітальної шкали тривоги й депресії (HADS) та шкали депресії Гамільтона (HAM-D). Поряд із цукрознижувальною терапією всім пацієнтам з депресією проводили індивідуальну психотерапію: когнітивно-поведінкову та міжособистісну. Після представлених результатів дослідження доповідач підсумував, що пацієнти з ЦД 2 типу та супутнім ожирінням перебувають у когорті підвищеного ризику виникнення депресії, що вимагає її діагностики та лікування на початковому етапі. Доповідь була відзначена як найактуальніша робота.

Тему «Вторинна саркопенія та її фенотипи у хворих на ревматоїдний артрит» розглянув І. В. Стойка (Івано-Франківський національний медичний університет). У представленому дослідженні було використано алгоритм діагностики саркопенії EWGSOP (2009); опитувальник SarQol; індекс маси тіла; динамометрію; визначення масової частки м’язової тканини, підшкірного жиру за допомогою біоімпедансного монітору складу тіла; рівень креатинінфосфокінази-ММ та лептину в сироватці крові. Учений зауважив, що саркопенія у хворих на ревматоїдний артрит (РА) пов’язана з тим, що біль і деформація суглобів призводять до зменшення рухової активності. Остання, своєю чергою, зумовлює зменшення сили та об’єму м’язової тканини. Також було наголошено, що вторинна саркопенія може бути зумовлена порушенням харчування, хронічним запаленням. Доповідач був відзначений нагородою як найкращий оратор.

Аспірант кафедри внутрішньої медицини № 1 Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава) Т. О. Радіонова підготувала доповідь на тему: «Прогностичні фактори неефективності антихелікобактерної терапії у хворих на ЦД 2 типу». Доповідач детально розповіла про перевірений зв’язок між ЦД 2 типу та частотою інфікування Helicobacter pylori. За результатами дослідження, використання ≤2 курсів антибіотикотерапії (АБТ) протягом останніх 3 років не впливає на ефективність 10-денної потрійної антихелікобактерної терапії (АХТ) у хворих на ЦД 2 типу. Критерій використання ≥3 курсів АБТ протягом останніх 3 років є вірогідним і може використовуватися для прогнозування неефективності 10-денної потрійної АХТ у хворих на ЦД 2 типу. Наявність синдрому надмірного бактеріального росту до лікування є перевіреним прогностичним фактором неефективності 10-денної потрійної АХТ у хворих на ЦД 2 типу. Ці результати можуть використовуватися для вибору схем АХТ у зазначеній когорті пацієнтів.

Тему «Індекс коагуляції як інтегральний показник згортаючого та фібринолітичного потенціалів у хворих з ішемічною хворобою серця та перкутанною коронарною ангіопластикою» обрала для свого виступу асистент кафедри внутрішньої медицини № 3 Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова Н. В. Сторожук. Було сказано, що в наукових дослідженнях останніх років є досить повна комплексна оцінка предикторів рестенозу: клінічних, медикаментозних, анатомо-морфологічних та процедурно-технічних. Подальший пошук доклінічних предикторів, зокрема визначення індексу коагуляції (ІК), дозволяє проводити кількісне визначення ступеня порушення коагуляційного балансу в цієї категорії пацієнтів. Встановлено, що значення ІК понад умовну одиницю спостерігалося в 62,4% хворих. При цьому найвищі показники ІК були у пацієнтів з рестенозом в анамнезі (р<0,001) та клінічними проявами стенокардії напруги (р<0,05). Зазначені групи пацієнтів можуть бути віднесені до групи високого тромботичного ризику. Доповідач акцентувала увагу, що запропонований ІК адекватно показує стан ланок коагуляції та спрощує кількісну оцінку порушень системи гемостазу.

На проблемах організації та принципах роботи мультидисциплінарної команди (МДК) у реабілітації пацієнтів із РА зосередилася Н. А. Ромуз (кафедра внутрішньої медицини № 3 ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»). МДК – команда спеціалістів медичних та немедичних професій, які надають допомогу в лікуванні та реабілітації хворих із чіткою координацією дій, яка забезпечує реалізацію завдань реабілітації. До складу МДК входять лікар, кардіолог, реабілітолог, психолог, ерготерапевт і медична сестра. Робота МДК здійснювалася в 5 етапів, реалізація реабілітаційного потенціалу оцінювалася за допомогою опитувальників DAS28, ВАШ, HAQ, ROM, шкали тривожності Спілбергера-Ханіна, шкали депресії Цунга. Підсумки роботи показали, що впровадження МДК у практичну діяльність сприяє як покращенню реабілітації пацієнтів, так і підвищенню ефективності окремих методів лікування.

Про особливість радіочастотної абляції злоякісних новоутворень печінки йшлося в доповіді О. І. Суходольської (ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України»). Вона розповіла, що радіочастотна абляція може бути альтернативою резекції печінки при несприятливій локалізації гепатоцелюлярної карциноми та виступає першою лінією терапії на ранній стадії захворювання (клінічні рекомендації ESMO).

А. В. Тумка (відділ профілактики та лікування хвороб нирок при коморбідних станах ДУ «Національний інститут терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України») акцентувала увагу слухачів на інноваційному методі ранньої діагностики кардіальних ризиків та оцінки прогнозу у хворих на діабетичну нефропатію (ДН) шляхом визначення вмісту ендотеліального фактора росту судин (VEGF). VEGF є визнаним біомаркером дисфункції ендотелію, який активується при розвитку атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, ЦД 2 типу. Як показали результати дослідження, вміст VEGF у сироватці крові у хворих на діабет був вищим, аніж у здорових осіб. Результати проведених досліджень свідчать про доцільність практичного використання визначення VEGF у сироватці крові хворих на ДН як раннього діагностичного маркера кардіальних порушень, а також для оцінки прогнозу і вдосконалення кардіонефропротекторної стратегії.

Виступи на молодіжному науковому форумі супроводжувалися активною дискусією, що свідчить про високу актуальність здобутків доповідачів. Науково-практична конференція молодих учених охопила широкий спектр питань міждисциплінарного характеру. Високий професійний рівень освітньої події дозволив молодим ученим обмінятися досвідом, налагодити партнерські відносини, представити інноваційні розробки та досягнення, які вже найближчим часом впроваджуватимуться у практику охорони здоров’я.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11 (456), червень 2019 р.