0 %

Конгрес EAACI у Лісабоні: Україна йде в ногу з європейськими тенденціями

11.09.2019

Конгрес Європейської академії алергії та клінічної імунології (EAACI) традиційно є амбітним заходом, який має на меті поширити нові знання в усі напрями науки, які вивчають алергію й імунітет. Цього року захід проходив у Лісабоні. Готична архітектура цього портового міста зі свіжим духом відкритості дорогам та океану створили неповторну атмосферу конгресу. За 5 днів шумна столиця Португалії прийняла понад 7 тис. делегатів наукового форуму, який, безсумнівно, є ключовою подією для всіх алергологів та імунологів континенту. 
Як і завжди, на конгресі були представлені результати революційних досліджень, пройшли сесії, що змушували кожного відвідувача мислити та вчитися, були проведені більш ніж 60 симпозіумів і безліч дискусій та стендових презентацій.

Родзинкою церемонії відкриття стало запрошення на неї батьків технології редагування генів CRISPR, що стала проривним науковим відкриттям світу у 2018 р. Учені розповіли, як можливості редагування генів пов’язані з роботою імунної системи і перспективою редагування власне генів імунітету. Символічним стало представлення цієї технології саме в Лісабоні, адже професор Луїс Дельгадо, віце-президент з питань освіти та спеціалізації EAACI, підкреслив, що саме в столиці Португалії було впроваджено багато розробок у галузі картування генів, пов’язаних з імунітетом і розвитком алергії, а також біологічні підходи до лікування алергії.

Програмні документи EAACI

Безперервно триває робота EAACI, спрямована на підвищення рівня кваліфікації лікарів у Європі та у всьому світі. Цьогоріч на конгресі в Лісабоні був представлений документ щодо позиції EAACI (Position Paper) відносно наявної кількості лікарів алергологічних спеціальностей і субспеціалізацій у Європі та інших регіонах, а також стосовно рівня та доступності контролю алергічних захворювань. У документі були представлені результати SWOT-аналізу, проведеного авторами публікації, щодо сильних та слабких сторін, можливостей та загроз алергології в усіх країнах, що взяли участь у дослідженні. Документ закликає алергологів до додаткових можливостей навчання, свободи пересування та спрямований на залучення молодих талановитих фахівців, які могли б сприяти підвищенню рівня алергологічної допомоги на континенті. Свій внесок у подальшу розробку цього документу можуть зробити й українські фахівці.

Позиційний документ став продовженням іншого важливого видання – «Білої книги EAACI про дослідження, інновації та якісну допомогу» (EAACI White Paper), випущеного Академією минулого року. Зауважимо, що паперову версію «Білої книги» можна було отримати й на Конгресі EAACI 2019 у Лісабоні.

«Біла книга EAACI» має 3 основні цілі: представити критичну оцінку алергічних захворювань та астматичного ландшафту у Європі разом з аналізом тенденцій, встановити стандарти якості і забезпечити управління та навчання спеціалістів алергологічних практик і досліджень; визначити та просувати пріоритети досліджень у галузі алергії, астми й клінічної імунології та покращити їх фінансування.

Не сходять із порядку денного EAACI і питання зв’язку забруднення повітря та алергії, пилкових алергенів і придатності міських парків для відпочину людей із полінозом, використання пробіотиків у лікуванні та профілактиці алергічних захворювань, аспектів профілактики та лікування астми й інші важливі проблеми галузі. Декілька сесій були присвячені питанням астми, алергії та спорту, зокрема великого, у якому досягнення спортсменів часто виявляються обмеженими через генетично недостатню ємність легень атлетів або їх схильність до астми.

Україна на конгресі в Лісабоні

Наша країні в цьому році була представлена на EAACI потужною командою провідних фахівців у галузі алергології та імунології. На постерних сесіях конгресу кожен з них розповідав про результати щонайменше однієї своєї роботи.

Прозвучала й усна сесійна доповідь щодо результатів досліджень сенсибілізації українських пацієнтів на основі даних молекулярної діагностики, яку презентувала професор Вікторія Родінкова (Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова). Троє українських професорів – президент Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації Ігор Кайдашев (Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава), Юрій Бісюк (Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, м. Київ) та Вікторія Родінкова – вже традиційно стали спікерами симпозіуму Імунологічного інституту Нової Англії (IRINE, США).

Доповідь професора І. Кайдашева була присвячена питанням вивчення ожиріння та астми, професор Ю. Бісюк розповів про результати вивчення генетичного поліморфізму при астмі, а професор В. Родінкова зупинилася на питаннях зміни сезону пилкування рослин в умовах глобального потепління.

Беззмінний організатор та головуючий симпозіуму IRINE Лоуренс ДюБаске, директор IRINE, професор клінічної медицини Школи медицини університету Джорджа Вашингтона (США), відмітив високий рівень українських учасників Конгресу: «Результати українських вчених, які я побачив на цьому конгресі, вражають, вони відповідають дослідженням світового рівня». Насамперед ця ремарка стосувалась представників Дніпровської школи алергології та імунології – професора Євгенії Дитятковської та її учнів, зокрема професора Катерини Гашинової та Володимира Дитятковського. Їхні дослідження були присвячені результатам вивчення сенсибілізації різних вікових груп населення Дніпровського регіону на молекулярному рівні, генотипам атопічного маршу в дітей та зв’язку між алергією та мікробіотою дихальних шляхів у пацієнтів з бронхоектазами.

Кандидат медичних наук Світлана Зубченко (Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького) представила роботу щодо вивчення цитокінового профілю пацієнтів з алергопатією в активній та латентній фазах хронічної вірусної інфекції Епштейна-Барр.

Науковий співробітник ДУ «Інститут отоларингології ім. О. І. Коломійченка НАМН України» (м. Київ) Ольга Наумова доповіла про результати оригінального дослідження, яке оцінювало вираженість проявів ринокон’юнктивіту в дітей на фоні зміни концентрації пилку полину та амброзії. В іншій роботі О. Наумова описала перший клінічний випадок анафілаксії фізичного навантаження після вживання пшениці, підтверджений уперше у вітчизняній практиці методом молекулярної діагностики.

Постер доцента кафедри педіатрії № 1 НМАПО ім. П. Л. Шупика, кандидата медичних наук Олени Шарікадзе був присвячений розбору клінічного випадку хронічної спонтанної кропив’янки в пацієнтки, яка тривалий час жила в Японії і сформувала сенсибілізацію  до тропоміозину, підтверджену засобами молекулярної діагностики.

Доктор медичних наук Галина Єрьоменко (Харківський національний медичний університет, ХНМУ) розповіла про результати проведеного під керівництвом професора Тетяни Бездітко дослідження, яке було присвячене особливостям молекулярної діагностики в пацієнтів з астмою й алергічним ринітом.

Результати дослідження сенсибілізації українців до інгаляційних алергенів, отримані методом молекулярної діагностики, представила кандидат медичних наук Олена Московенко (Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, м. Київ).

Ці та інші роботи, що залучали молекулярну діагностику алергії, були виконані за підтримки та в співавторстві із Сергієм Юр’євим (НМУ ім. О. О. Богомольця), який впроваджує цей метод в Україні. І саме завдяки використанню молекулярної діагностики та сучасному розумінню алергологічної та імунологічної патології українськими фахівцями наша країна йде в ногу з Європою. Так вважає завідувач алергологічного відділення КЗ «Дніпровське клінічне об’єднання швидкої медичної допомоги», доктор медичних наук, професор Євгенія Дитятковська: «Найголовніше, що ми зрозуміли на цьому Конгресі, це те, що молекулярні методи є сучасними та широко застосовуються для діагностики й лікування алергічних захворювань у Європі. На базі результатів молекулярної діагностики призначається алергенспецифічна імунотерапія. Тому нам приємно усвідомлювати, що українська алергологія розвивається в правильному напрямі». Коментуючи значення Конгресу EAACI 2019, професор Є. Дитятковська відмітила, що в Лісабоні прозвучали цікаві доповіді щодо перехресних реакцій при алергії на медикаментозні засоби: «Було ще раз підкреслено, що при алергії на пеніцилін категорично протипоказане застосування всіх цефалоспоринів і карбапенемів. Науковці також відмічали, що в 0,1-0,3% випадків виникає алергічна реакція на кортикостероїди, зумовлена однаковою структурою флутиказону, дексаметазону і тріамфіналону. Цікава доповідь стосувалася й діагностики алергічних кон’юнктивітів. Останній слід диференціювати із синдромом Шегрена, дефіцитом мейбомієвих залоз, кон’юнктивітом, який виникає при розацеа, в менопаузі, при хіміотерапії, ожирінні, а також при блефариті; з кон’юнктивітом, який супроводжує синдром нічного апное сну; з кон’юнктивітом, який розвивається в разі контагіозного молюска. У багатьох випадках алергічного кон’юнктивіту, резистентного до антиалергічної терапії, високий ефект дають омалізумаб і дупілумаб. На Конгресі в Лісабоні були варті уваги повідомлення, що стосувалися еозинофільних захворювань органів травлення. Доведено, що харчова алергія пов’язана з еозинофільним езофагітом. Дискутабельним для нас було питання щодо харчової алергії на арахіс. Багато вчених вважають, що алергія на арахіс найчастіше проявляється анафілаксією. Тому починати сенсибілізацію арахісом, тобто вводити його в прикорм, потрібно з 4-6 місяців. За даними європейських вчених, при ранній сенсибілізації арахісом алергія розвивається в 3% випадків, натомість якщо прикорму не робити – в 17%».

Оцінка застосування пероральної імунотерапії для лікування дитячої харчової алергії

Утім, питання превентивної сенсибілізації дітей харчовими алергенами залишається дискутабельним і для платформ EAACI. Так, під час однієї із сесій Конгресу, «За і Проти» (Pros and Contra), професор Монтсеррат Альваро Лозано (дитяча лікарня «Сант Жоан де Деу», м. Барселона, Іспанія) надала експертну інформацію про використання пероральної імунотерапії для лікування дітей, хворих на алергію. М. Альваро Лозано пропонує десенсибілізацію дітей від харчової алергії через періодичне введення спочатку невеликої кількості специфічного алергену в їжу малюка. На її думку, завдяки поступовому збільшенню дозування та зниженню алергічних симптомів можливо досягти оптимальної кінцевої мети – забезпечити адекватний стан харчування та помітне поліпшення соціального життя дитини.

Незважаючи на оптимізм щодо цього терапевтичного підходу, спеціалісти з харчової алергії у дітей, які також виступали на Конгресі, наразі вважають, що харчова імунотерапія має пройти довгий шлях наукового та практичного тестування перед тим, як стати стандартом галузі. Через високий ризик та інтенсивний характер лікування, а також через точність, з якою його необхідно проводити, стандартними закладами проведення такої імунотерапії повинні стати медичні центри третинного рівня з досвідченим медичним персоналом і відповідними реанімаційними можливостями, адже медикам слід бути готовими до розвитку побічних реакцій пер­оральної імунотерапії харчової алергії, які все ще є частими і можуть бути тяжкими.

Позаяк європейська наука та практика нині не мають можливостей широкого впровадження імунотерапії для дітей, хворих на харчову алергію, передбачається підвищення безпеки проведення такої імунотерапії, а також використання її для визначення біомаркерів у пацієнтів. Через виявлення таких індивідуальних біомаркерів для позитивних та негативних реакцій лікування пацієнтів може бути персоніфіковане і з часом має всі шанси досягти помітних поліпшень у контролі харчової алергії у дітей.

За даними спеціалістів EAACI, харчова алергія уражає 8% дітей у західноєвропейських країнах і характеризується медичними та соціальними наслідками для дитини, що мають надзвичайно важливе значення для системи охорони здоров’я в цілому. Тому велика увага лікарів приділяється запобіганню виникнення гострих алергічних реакцій у цій вразливій демографічній групі та обмеженню впливу високих концентрацій алергенів. Такого результату можна досягти через навчання пацієнтів, а також завдяки впровадженню нових методів лікування. Отже, спрямованість спеціалістів, залучених до активностей EAACI, на розробку терапевтичних засобів для полегшення або усунення симптоматики дитячої алергії, спостерігатиметься й надалі.

Бактеріальна інфекція, пов’язана з алергією на їжу, в дітей з атопічним дерматитом

Інший важливий результат наукової міжнародної співпраці, пов’язаний одночасно з харчовою алергією в дітей та атопічним дерматитом, був представлений на Президентському симпозіумі з імуномодуляції в харчовій алергії (Presidential Symposium on Immunomodulation in Food Allergy). Професор Джордж дю Тойт (Лондонський королівський коледж, Велика Британія) показав, що колонізація бактеріями Staphylococcus aureus тісно пов’язана з вірогідністю та стійкістю харчової алергії в дітей з атопічним дерматитом (екземою).

Інфекція S. aureus раніше асоціювалася з важкою екземою, дерматологічним станом, який сам по собі є фактором ризику харчової сенсибілізації або алергії. Дослідницька група стверджувала, що може існувати прямий зв’язок між статусом S. aureus та харчовою алергією через регуляторний вплив вираженості екземи. В учасників дослідження LEAP (Learning Early About Peanut Allergy), які мали екзему, оцінювали ступінь тяжкості стану, а також мазки зі шкіри та носа.

Колонізація бактеріями була тісно пов’язана з вираженістю екземи, за винятком вікових груп 12 та 60 міс, де спостерігалося прогресування хвороби. Однак колонізація шкіри корелювала з високим рівнем імуноглобулінів Е до яєчного білка та арахісу в будь-якій віковій групі порівняно з дітьми, у яких не було колонізації стафілококом, і не залежала від тяжкості екземи. У малюків зі стафілококом також зберігалася харчова алергія у віковому періоді 5-6 років, коли більшість дітей з алергією вже стають нечутливими до харчових алергенів. Цей ефект також не залежав від тяжкості екземи.

Дослідники вважають, що колонізація золотистим стафілококом може бути важливим містком між атопічним дерматитом і розвитком харчової алергії.

eHealth: успіх у цифровій охороні здоров’я

У цифрову еру додатки для смартфонів є майже для всього, у тому числі для сфери охорони здоров’я. Сесія EAACI на тему «Мобільні технології охорони здоров’я в галузі догляду за алергією» була присвячена сфері eHealth та багатьом можливостям, які вона пропонує. Наразі eHealth послуговується цифровими інструментами, що стосуються охорони здоров’я, і пропонує програмні рішення, які можна запускати на мобільному пристрої і які часто можуть з’єднуватися з носієм цього пристрою. Коло зацікавлених сторін, яке може бачити користь від eHealth, включає як пацієнтів, так і лікарів: на сесії були обговорені результати опитування 1200 лікарів 9 спеціальностей. Анкетування показало, що лікарі вже оцінили потенціал для своїх пацієнтів, який пропонують цифрові рішення. Лікарі мають змогу пропонувати пацієнтам можливість записувати свої дані на власний смартфон, планшет чи інший мобільний пристрій. eHealth має й інші численні переваги, включно з моніторингом стану здоров’я в домашніх умовах, збором адекватних даних про стан пацієнта за допомогою їх стандартизованого запису та скорочення кількості візитів до лікаря.

На сесії також було обговорено ініціативу Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка опублікувала вказівки щодо цифрових рішень у галузі охорони здоров’я, спрямовані на допомогу країнам, що потребують розробки політики в галузі охорони здоров’я. Проте науковці зійшлися на думці, що створення такої політики не є простим, адже через щоденне розширення можливостей eHealth та його постійну еволюцію вимоги до хорошої політики стають складнішими.

Однією з особливостей сучасної сфери eHealth є велика кількість людей, які завантажують додатки та не користуються ними. Очевидно, такі люди воліють, щоб програми з охорони здоров’я мінімально порушували звичний спосіб життя і демонстрували свою вигоду негайно. Тоді високий рівень використання таких додатків пацієнтами буде зберігатись. Отже, eHealth пропонує великий потенціал як для пацієнтів, так і для лікарів, але важливо, щоб бар’єрів у використанні цифрових додатків із часом ставало все менше.

Світ алергії в мобільному додатку: допомога при полінозі та харчовій алергії

Дізнатися, як практично вмістити світ алергії в смартфон, можна було відразу на декількох інших сесіях Конгресу, де був презентований новий напрям боротьби з алергічним ринітом та алергією за допомогою технології mHealth. Ці сесії пройшли на Конгресі EAACI 3-4 червня. mHealth – це використання не всіх гаджетів, а лише мобільних, у першу чергу смартфонів, для потреб електрон­ного здоров’я (eHealth). Цей момент є ключовим, адже в сучасному цифровому світі саме мобільні телефони допомагають нам у багатьох аспектах нашого повсякденного життя, включно з відстеженням стану здоров’я. Тож не дивно, що мобільні додатки тепер можна використовувати для сприяння точним підходам до медицини. Конгрес у Лісабоні продемонстрував, що всі галузі медицини, в тому числі алергологія та клінічна імунологія, отримають користь від застування цих технологій.

Кілька мобільних додатків для контролю алергічних захворювань уже розроблені та використовуються пацієнтами щодня. Мобільна мережа Airways Sentinel використовує візуальну аналогову шкалу для симптомів носа, очей та астми, щоб пов’язати алергію з порушеннями роботи організму.

Пацієнти з пилковою алергією можуть вести щоденники пилкування, щоб дізнатись про концентрації повітряних алергенів та їх склад в атмосфері у різні пори року. Так можна допомогти хворому виявити причинний алерген або спрогнозувати погіршення симптомів алергії на пилок. Сподіваємося, що такі додатки вже скоро стануть доступними й українським пацієнтам.

Інші сучасні мобільні додатки можуть навіть порадити особам, які страждають на харчову алергію, як правильно обрати продукти, що не містять небезпечного для них алергену. «Ці додатки приносять миттєву користь. Це те, що потрібно людині з важкою алергією, – вважає Лія Різ, хвора на харчову алергією, з Великої Британії. – На жаль, ми вже переконалися, що люди не завжди можуть покладатися на ресторани та кафе, щоб захистити себе від небажаних інгредієнтів у страві, а от додаток передає контроль назад у руки пацієнта». Жінка використовує додаток до мобільного телефону для сканування продуктів на вміст алергенів у них.

Науковці сходяться на тому, що впровадження таких технологій в охорону здоров’я буде корисним не тільки для пацієнта, а й для наукових та епідеміологічних досліджень і сфери охорони здоров’я в цілому. Пацієнти отримають незалежність і контроль над своєю хворобою, на додаток до покращення спілкування зі своїми лікарями. Лікуючий лікар зможе зберегти в додатку історію захворювання, проаналізувати дані, отримані раніше, для корекції встановленого діагнозу та запропонованої терапії, а також налагодити лікування так, щоб забезпечити його оптимальну реалізацію.

Всесвітній день навколишнього середовища

У цьому році Всесвітній день навколишнього середовища (World Environment Day, ініціатива Організації Об’єднаних Націй) за підтримки EAACI був присвячений темі забруднення повітря та його впливу на глобальне здоров’я, змінам клімату та астмі. Питанням зв’язку між забрудненням повітря та алергічними захворюваннями, а також шляхам, які EAACI застосовує для зменшення захворюваності на алергію, спричинену забрудненням повітря, було присвячено декілька сесій Конгресу.

З моменту промислової революції зростає кількість алергічних та респіраторних захворювань, які мають багатогранні причини та складний патогенез. Збільшення викидів парникових газів призвело до підвищення концентрації CO2 в атмосфері та температури повітря по всьому світу. «Залежно від місця, де ви живете, більш високі температури можуть призвести до більш активного росту рослин. Очікується зміна характеру експонування пацієнтів до пилку, ці зміни залежать від місця проживання людини, – пояснює Джероен Батерс з Мюнхенського технічного університету (Німеччина), ексголова робочої групи EAACI з аеробіології та забруднення повітря. – Однак, за даними EAACI, СО2 – не єдиний газ, який робить пилок більш алергенним. Було визначено, що пилок злаків та берези, які зазнавали підвищеного впливу забруднюючих речовин, як-от оксид азоту, озон та дизельні вихлопи, містить більше алергенів, ніж пилок рослин у міських парках. Крім того, частота астми збільшується внаслідок впливу вихлопних газів. Навіть внут­рішньоутробне експонування до цих газів може вплинути на розвиток дихальної системи у дітей».

Ізабелла Аннесі-Маесано (Національний інститут де-ла-Санте та де-ла-Речерш Медікале, Італія) продовжує думку Дж. Батерса: «Вплив частинок від викидів дизельних транспортних засобів пов’язаний з астмою та алергією. Хоча всі люди вразливі до забруднення повітря такими частками, у дітей, людей похилого віку та пацієнтів із хворобами дихальної системи ризик найбільший. На ринок виходять транспортні засоби, обладнані вдосконаленими системами контролю дизельних викидів, тож треба забезпечити дотримання рівня викидів протягом цілого життя такого автомобіля шляхом періодичного перевіряння.

Зобов’язання EAACI щодо зменшення цих викликів викладено в згаданій вище «Білій книзі EAACI про дослідження, інновації та якісну допомогу». Академія зазначає, що необхідні проекти з вивчення складної взаємодії навколишнього середовища та генетики для визначення найбільш ефективних економічних заходів для зменшення ризику алергічних захворювань. Слід здійснити комплексні заходи із залученням лікарів, пацієнтів, медичних організацій, страхових компаній, державних установ та містобудівників, щоб встановити основні та вторинні профілактичні стратегії для зменшення цих ризиків та сприяння оздоровленню населення.

Виставкова зона та клінічне містечко EAACI

Вражаючою, як завжди, була виставкова зона EAACI. Надаючи лікарям та іншим працівникам охорони здоров’я можливість ознайомитися з новими продуктами та технологіями, фармацевтичні кампанії дбали насамперед про інноваційний підхід. Так, крім вдосконалених методик молекулярної діагностики алергії, догляду за хворими на астму та спадковий ангіоневротичний набряк, учасники конгресу мали змогу побачити вироби для лабораторної та інструментальної діагностики алергопатології та пов’язаних з нею захворювань. Був на Конгресі і робот, що міг спілкуватися з відвідувачами.

Клінічне містечко, зважаючи на його популярність на попередніх декількох конгресах (започатковане воно було EAACI зовсім нещодавно), працювало в Лісабоні 2 дні. Завдання клінічного містечка – запропонувати учасникам Конгресу ефективну можливість вивчити та спробувати різні процедури й обладнання, що застосовується в діагностиці та лікуванні алергічних захворювань. Учасники були задоволені роботою містечка. На їх думку, воно забезпечує ідеальну платформу для розуміння, як поєднуються теоретичні та практичні теми. Це важливо як для фахівців, які ще тільки навчаються, так і для клініцистів, які хочуть підвищити свою кваліфікацію у галузях, що є дотичними до їх основного заняття.

Упродовж 5 днів на Конгресі висвітлювалися актуальні питання, які дозволяли фахівцям обмінюватися знаннями, щоб створити краще майбутнє для конт­ролю та лікування алергії. Тим часом EAACI вже готує нові визначні події, які зроблять незабутнім наступний форум EAACI, що відбудеться в Лондоні у 2020 р. Бажаємо всім зацікавленим фахівцям знайти змогу взяти участь у цій фантастичній події, що відкриє ворота до життєво важливого обміну знаннями з алергології й імунології. Час готуватися до майбутнього: Конгрес EAACI 2020 чекає на вас!

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15-16 (460-461), серпень 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

11.11.2019 Психіатрія Терапія та сімейна медицина Інтегративний підхід у наданні допомоги особам із первазивними розладами: від клініко-діагностичних аспектів до питань освітньо-соціальної інклюзії

У червні 2019 р. на Полтавщині відбулася ІІІ Науково-практична школа з питань аутизму. Захід було організовано секцією дитячої психіатрії Асоціації психіатрів України, Асоціацією дитячих неврологів України, Незалежною асоціацією психологів України, Міжнародною асоціацією медицини за сприяння Науково-дослідного інституту психіатрії МОЗ України, Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України, Інституту педіатрії, акушерства, гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, освітнього проєкту «Школа Мозаїка та ресурсні класи для дітей із розладами аутистичного спектра»....

08.11.2019 Терапія та сімейна медицина Школа психотерапевта: прагматично о несуетном

Судьбы, смысла жизни и смерти, любви и всего того, что с ними связано. Тема философская, однако, отнюдь не теоретическая, если речь идет о судьбе конкретного индивида – ​да взять, хотя бы, самого себя. Поэтому попробуем обсудить несуетное, руководствуясь пластами человеческого знания....

31.10.2019 Терапія та сімейна медицина Раціональна антибіотикотерапія при інфекціях нижніх дихальних шляхів та ЛОР-органів: нові підходи

Антибіотикорезистентність наразі визнана однією з найсерйозніших глобальних загроз для всього людства. Оскільки темпи розробки принципово нових молекул з антибактеріальними властивостями катастрофічно відстають від швидкості поширення нечутливих до дії протимікробних засобів штамів патогенних бактерій, реальною стратегією боротьби з антибіотикорезистентністю на рівні системи охорони здоров’я може бути лише раціональна антибіотикотерапія....

31.10.2019 Терапія та сімейна медицина Ключові рекомендації щодо медикаментозного лікування ГРІ в сімейній медицині: досвід Хорватії

Одне з важливих завдань сімейного лікаря при прийнятті рішення щодо тактики ведення випадку гострої респіраторної інфекції (ГРІ) полягає в тому, щоб серед усіх ГРІ встановити ті, що серйозно загрожують здоров’ю пацієнта і потребують розширеного оцінювання (наприклад, пневмонія); специфічного лікування (наприклад, стрептококова ангіна, грип), а також є епідеміологічно важливими (кашлюк) [2, 4]....