Роль пробіотиків у збереженні здоров’я та профілактиці найпоширеніших захворювань людини

07.02.2020

Стаття у форматі PDF

8 листопада 2019 року у форматі телемосту відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасний погляд на мікробіом людини та роль пробіотиків у збереженні здоров’я і профілактиці найбільш розповсюджених захворювань людини». Міждисциплінарний захід в інтерактивному режимі об’єднав учених і лікарів із 5 найбільших міст України – Києва, Львова, Харкова, Дніпра й Одеси. Загалом до телемосту долучилися близько 1000 лікарів різних спеціальностей – педіатри, гастроентерологи, фахівці сімейної медицини, підліткові терапевти та ін.

Конференція була проведена за підтримки Міністерства охорони здоров’я України та Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) ім. П. Л. Шупика (м. Київ); інформаційну підтримку забезпечили «Медична газета «Здоров’я України» та міжнародний науково-практичний журнал «Педіатрія. Східна Європа»; технічну та технологічну підтримку надала відома вітчизняна фармацевтична компанія «Фармак» у рамках реалізації національної програми безперервної професійної освіти лікарів. Головним модератором телеконференції виступила заслужений лікар України, голова Асоціації педіатрів м. Києва, експерт МОЗ України з державних закупівель, завідувач кафедри дитячих і підліткових захворювань НМАПО ім. П. Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Галина Володимирівна Бекетова.

Під час відкриття конференції до аудиторії з вітальною промовою звернувся перший проректор Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Юрій Петрович Вдовиченко. Він передав лікарям щирі вітання від керівництва НМАПО ім. П. Л. Шупика – ​провідної установи країни, що проводить післядипломне навчання лікарів та опікується сучасними програмами їх безперервного професійного розвитку. Як наголосив професор Ю. П. Вдовиченко, конференції за безпосередньої участі зарубіжних експертів, подібні до цього телемосту, наразі є одним з ефективних практичних шляхів підвищення кваліфікації лікарів, адже під час проведення таких заходів вони можуть «з перших вуст» почути про новітні наукові досягнення та результати останніх доказових клінічних досліджень, обмінятися досвідом з колегами й отримати прямі відповіді на свої професійні питання.

Задля участі в цій події в Україну прибув поважний гість із Великої Британії – ​медичний директор компанії ADM Protexin Ltd. Ештон Харпер. У своїй доповіді він докладно розглянув механізми дії та доказову базу клінічного застосування мультиштамних пробіотиків при поширених патологічних станах людини.

Зважаючи на ці дані, компанія ADM Protexin Ltd. проводить розробку, наукове вивчення, доклінічні та клінічні дослідження нових пробіотичних препаратів відповідно до принципів доказової медицини. 

Так, істотних успіхів уже вдалося досягти на шляху обґрунтування доцільності застосування мультиштамних пробіотиків при синдромі подразненого кишечнику (СПК). Ефективність пребіотиків, пробіотиків, синбіотиків й антибіотиків при СПК нещодавно була оцінена в ході масштабного систематичного огляду та метааналізу клінічних досліджень за участю загалом 5545 пацієнтів (Ford A. C. et al., 2018). Було встановлено, що пробіотики чинили сприятливі ефекти на глобальну оцінку симптомів СПК та абдомінальний біль. При цьому мультиштамні пробіотики виявилися достовірно більш ефективними, ніж монотерапія будь-яким одним пробіотичним штамом (р≤0,00001). У 2018 р. було завершене на сьогодні найбільше за вибіркою рандомізоване плацебо-контрольоване клінічне дослідження, у якому вдалося підтвердити ефективність мультиштамного пробіотика компанії ADM Protexin Ltd. (в Україні представлений під торговою назвою Лактіалє Мульті, АТ «Фармак») при СПК із переважанням діареї (СПК-Д) (Ishaque S. M. et al., 2018). Участь у дослідженні взяли 400 пацієнтів (віком 18-55 років) із діагнозом середньотяжкого чи тяжкого СПК-Д за Римськими критеріями III. Мультиштамний пробіотичний комплекс призначався по 2 капсули 2 р/добу (8 млн КУО/добу) протягом 4 міс. Лактіалє Мульті містить 14 запатентованих компанією ADM Protexin Ltd. штамів пробіотичних бактерій: 4 штами біфідобактерій, 7 штамів лактобактерій і 3 штами інших пробіотичних бактерій:

  • Bifidobacterium bifidum PXN® 23™;
  • Bifidobacterium breve PXN® 25™;
  • Bifidobacterium infantis PXN® 27™;
  • Bifidobacterium longum PXN® 30™;
  • Lactobacillus acidophilus PXN® 35™;
  • Lactobacillus delbrueckii spp. bulgaricus PXN® 39™;
  • Lactobacillus casei PXN® 37™;
  • Lactobacillus plantarum PXN® 47™;
  • Lactobacillus rhamnosus PXN® 54™;
  • Lactobacillus helveticus PXN® 45™;
  • Lactobacillus salivarius PXN® 57™;
  • Bacillus subtilis PXN® 21™;
  • Lactococcus lactis spp. lactis PXN® 63™;
  • Streptococcus thermophilus PXN® 66™.

Уже через 1 міс у групі застосування мультиштамного пробіотика вираженість абдомінального болю зменшилася на 48%, а на фінальному візиті через 5 міс – ​на 69%. У групі плацебо ці показники становили відповідно 38% і 47%. У порівнянні з іншими пробіотиками компоненти Лактіалє Мульті чинили найбільш виражений вплив на загальну оцінку симптоматики СПК (IBS-SSS – ​221 пункт), біль (-69%) та здуття (-66%). У групі застосування мультиштамного пробіотика після терапевтичного втручання симптомів захворювання не мали 34% пацієнтів, натомість у групі плацебо – ​лише 13%. Також на тлі застосування мультиштамного пробіотика було продемонстровано достовірно більш виражене покращення всіх проаналізованих показників якості життя.

Не менш важливою і також дуже поширеною клінічною проблемою є мігрень, на яку страждає близько 15% загальної популяції (Steiner et al., 2013). Пробіотики можуть чинити потенційно сприятливі ефекти при мігрені (Dai Y. J. et al., 2017). Відкриті пілотні клінічні дослідження показали, що на тлі застосування мультиштамних пробіотиків відзначалися зменшення частоти нападів мігрені та зниження їх інтенсивності (Sensenig J. et al., Roos N. M. et al., 2017).

У 2019 р. F. Martami і співавт. надрукували в авторитетному журналі Cephalgia результати рандомізованого подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження, в якому вивчався вплив мультиштамного пробіотика (Лактіалє Мульті) на клінічні характеристики епізодичної (40 пацієнтів) та хронічної (39 пацієнтів) мігрені. Через 10 тиж прийому в пацієнтів з епізодичною мігренню частота нападів достовірно зменшилася в групі застосування мультиштамного пробіотика порівняно з групою плацебо (середні зміни -2,64 порівняно з 0,06 відповідно; p<0,001). Також спостерігалося достовірне зниження інтенсивності мігрені (середнє зниження -2,14 в групі пробіотика та 0,11 в групі плацебо; p<0,001). У пацієнтів з епізодичною мігренню, які отримували пробіотик, також було продемонстровано достовірне зменшення обсягу застосування знеболювальних препаратів протягом тижня (середні зміни -0,72; p<0,001) порівняно з вихідним станом, у той час як у групі плацебо цього не відзначалося. У пацієнтів із хронічною мігренню через 8 тиж втручання середня частота нападів мігрені теж достовірно зменшувалася в групі пробіотика порівняно з групою плацебо (середні зміни -9,67 порівняно з -0,22; p≤0,001). На відміну від плацебо, застосування мультиштамного пробіотичного комплексу не лише достовірно зменшувало ступінь тяжкості (середні зміни -2,69; p≤0,001) та скорочувало тривалість (середні зміни -0,59; p≤0,034) нападів, а й забезпечувало зменшення обсягу щоденного використання знеболювальних препаратів для купірування нападів (середні зміни -1,02; p <0,001) у пацієнтів із хронічною мігренню.

У надрукованому цього року контрольованому пілотному дослідженні, виконаному P. Koradia і співавт. (2019), вивчалося використання комплексу на основі запатентованих компанією ADM Protexin Ltd. штамів пробіотичних бактерій та активних компонентів екстракту журавлини з метою профілактики рецидивуючих неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ) у 90 жінок 18-55 років. Цей комплекс, зареєстрований в Україні під назвою Лактіалє Уро (АТ «Фармак»), призначався по 2 капсули на добу протягом 6 міс. У кожній капсулі Лактіалє Уро міститься 2 специфічні штами живих пробіотичних бактерій (Lactobacillus acidophilus PXN® 35™ та Lactobacillus plantarum PXN® 47™, загалом 1 млрд мікроорганізмів), 18 мг проантоцианідинів (ПАЦ) журавлини та 160 мкг вітаміну А. ПАЦ попереджають адгезію E. coli до клітинних рецепторів сечового міхура (Blumberg et al., 2013). Рекомендована добова доза Лактіалє Уро (2 капсули на добу) забезпечує надходження в організм ПАЦ у кількості 36 мг/добу – ​саме ця їхня доза визнана достатньою для зниження кількості рецидивів інфекцій сечових шляхів (ІСШ). Як показав аналіз результатів вищезгаданого дослідження P. Koradia і співавт. (2019), застосування комплексу Лактіалє Уро забезпечило зниження кількості епізодів ІСШ (4 епізоди в досліджуваній групі та 19 епізодів – ​у групі плацебо). У групі плацебо було призначено загалом 14 курсів антибіотикотерапії, натомість у групі пробіотичного комплексу – ​лише три.

Порушення мікробіому асоційовані із цілою низкою захворювань людини, тому розробка та застосування доказово обґрунтованих пробіотиків для підтримання здоров’я людини є перспективним напрямом наукових досліджень і клінічної практики.

Після завершення висвітленої вище програмної доповіді, що прозвучала у Львові, плідна робота науково-практичної конференції була продовжена в інших містах-учасниках – ​Києві, Одесі, Харкові та Дніпрі. У кожному із цих міст цікаві доповіді, що стосувалися різноманітних аспектів призначення пробіотиків дітям, представили провідні вітчизняні експерти в галузі педіатрії.

Від імені київської аудиторії телемосту виступила заслужений лікар України, голова Асоціації педіатрів м. Києва, експерт МОЗ України з державних закупівель, завідувач кафедри дитячих і підліткових захворювань НМАПО ім. П. Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Галина Володимирівна Бекетова.

– Ще донедавна вважалося, що здоров’я людини формується під впливом геному та зовнішніх факторів (екологія, харчування, фізична активність тощо), але найсучасніші дослідження доповнили цю модель третім кардинальним компонентом – ​мікробіомом, який, згідно з визначенням, являє собою сукупність усіх мікроорганізмів у всіх біотопах макроорганізму. Завдяки новітнім дослідженням також доведено, що мікробіом починає формуватися ще внутрішньоутробно, і насправді дитина народжується нестерильною. А в подальшому вона контамінується мікроорганізмами матері та батька при безпосередньому контакті з ними після народження, а також з материнським молоком, у якому, за сучасними даними, присутні понад 1200 видів мікроорганізмів, у першу чергу лакто- та біфідобактерії.

Саме розмаїття мікроорганізмів мікробіому шкіри та слизових оболонок забезпечує якість здоров’я людини, тому надзвичайно важливим є уникати використання в ранньому віці агресивної терапії (антибіотиками, глюкокортикоїдами тощо) та відддавати перевагу фізіологічним агентам пробіотикам – живим мікроорганізмам, які при застосуванні в адекватній дозі чинять позитивний вплив на стан здоров’я організму-хазяїна. Пробіотик має бути визначений за ознакою роду, виду та штаму з номером у музейній колекції (наприклад, рід Lactobacillus, вид Rhamnosus, штам AТCC‑53103), тобто мати генетичний паспорт і верифіковані властивості. Мікроорганізми з підтвердженою пробіотичністю синтезують мілкі регуляторні молекули та метаболіти, що  впливать на активність генів, які кодують різні функції. Проте слід пам’ятати, що сприятливий вплив пробіотиків є суворо штамспецифічним і не може розглядатися як загальний для різних видів пробіотиків. Найбільш дослідженими пробіотичними мікроорганізмами на сьогодні є біфідо- та лактобактерії, а серед останніх – ​LGG.

Наріжним каменем застосування пробіотиків є їхня безпека. У США пробіотичним штамам, безпеку яких підтверджено, надаюсь статус GRAS (generally recognized as safe), у ЄС – ​QPS (qualified presumption of safety). Щоб отримати статус GRAS, пробіотичний штам має бути ретельно ідентифікованим і вивченим, непатогенним, нетоксигенним та, що надзвичайно важливо, не містити елементів горизонтальної трансмісії генів антибіотикорезистентності іншим мікроорганізмам. Усі штами мікроорганізмів, що входять до складу синбіотиків лінійки Лактіалє, мають хромосомну резистентність до антибіотиків і, відповідно, позбавлені ризику передачі антибіотикорезистентності. Симбіотики Лактіалє, призначені для застосування в педіатричній практиці (Лактіалє® малюк формула та Лактіалє® для дітей) містять корисні пробіотичні бактерії (Lactobacillus casei, Lactobacillus rhamnosus, Streptococcus thermophylus, Bifidobacterium breve, Lactobacillus acidophilus, Bifidobacterium infantis / Bifidobacterium longum, Lactobacillus bulgaricus) і пребіотик (фруктоолігосахариди), що виконує роль середовища для росту індигенної флори, а також природного нутрицевтика, що покращує обмін речовин і роботу травного тракту. Пробіотичні штами, що входять до складу симбіотиків лінийки Лактіалє, виробляються відомою британською компанією ADM Protexin Ltd. Завдяки застосуванню під час їх виробництва методу фільтрації зберігається практично на 100% життєздатність штамів мікроорганізмів, а завдяки методу мікрокапсулювання підвищується рівень виживання мікроорганізмів під впливом агресивних факторів організму (рН шлункового соку, дія жовчних кислот) та забезпечується безпосередня доставка симбіотика в кишечник. Кожен із цих штамів має власний генетичний паспорт і підтверджену інгібуючу активність відносно патогенних кишкових мікроорганізмів, у тому числі E. coli, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Clostridium difficile, Shigella flexneri.

Нещодавно в родині Лактіалє з’явився монокомпонентний пробіотик – ​оральні краплі Лактіалє GG, який містить 1×109 ліофілізованих Lactobacillus rhamnosus GG AТCC‑53103 у кожній краплі. Цей штам має статуси GRAS та QPS і може призначатися дітям від самого народження (по 1 краплі на добу). Він має природне походження, входить до складу мікробіому здорової людини та міститься в грудному молоці, його геном і метаболом розшифровано.

Використання LGG у дітей має вагому доказову базу, яка наразі вже нараховує понад 800 публікацій. Зокрема, LGG підтвердив свою ефективність при гострому гастроентериті (рівень доказів I), у профілактиці антибіотикоасоційованої діареї (рівень доказів  I) і малюкових кольок (рівень доказів II), при абдомінальному болю, пов’язаному з функціональними гастроінтестинальними розладами (рівень доказів III), при індукції ремісії виразкового коліту (рівень доказів II), а також у профілактиці рекурентних респіраторних захворювань (рівень доказів II), що є підставою для широкого використання цього пробіотика при зазначеній патології.

Професор кафедри педіатрії та неонатології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор медичних наук Олена Сергіївна Няньковська присвятила свою доповідь можливостям використання пробіотиків у дітей із харчовою алергією (ХА) згідно з останніми рекомендаціями Всесвітньої алергологічної організації (WAO, 2019) і даними клінічних досліджень.

На сьогодні накопичені докази того, що тривалий прийом пробіотиків, пребіотиків або синбіотиків може бути ефективним у первинній профілактиці ХА й атопічного дерматиту (АД) у дітей з високим ризиком атопії (Szari S., Quinn J. A., 2019). 

У 2018-2019 рр. на клінічній базі кафедри педіатрії та неонатології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького нами було проведене клінічне дослідження за участю 100 дітей віком від 6 міс до 9 років з АД на тлі ХА, у ході якого вивчалася ефективність пробіотиків Лактіалє® малюк формула та Лактіалє® для дітей. Лактіалє® малюк формула та Лактіалє® для дітей містять 7 корисних штамів пробіотичних мікроорганізмів, які характеризуються доведеною ефективністю та безпекою: Lactobacillus casei, Lactobacillus rhamnosus, Streptococcus thermophylus, Bifidobacterium breve, Lactobacillus acidophilus, Bifidobacterium infantis / Bifidobacterium longum та Lactobacillus bulgaricus. Також до складу цих засобів як допоміжні речовини входять пребіотики – ​фруктоолігосахариди, а отже, ці комплекси можуть розглядатися як синбіотики. Діти віком від 6 міс до 2 років отримували Лактіалє® малюк формула, діти віком понад 2 роки – ​Лактіалє® для дітей. Тривалість безперервного застосування обох пробіотиків (по 1 пакету 1 р/добу) становила 3 міс. До основної групи увійшли 60 дітей, до контрольної – ​40. Приблизно 80% учасників дослідження мали алергію на білок коров’ячого молока (БКМ). На тлі застосування Лактіалє® малюк формула та Лактіалє® для дітей була отримана позитивна динаміка клінічних проявів АД: якщо на початку дослідження оцінка тяжкості АД за індексом SCORAD в основній групі становила 28,6 бала, то через 3 міс прийому – ​лише 7,5 балів (р<0,01). У групі контролю ці показники становили 17,3 та 13,4 бала відповідно. Патогенні мікроорганізми в калі на початку дослідження було виявлено в 45,8% дітей основної групи та в 60,5% дітей групи контролю, а через 3 міс – ​у 6,8% (р<0,05) та 42,1% дітей відповідно. При копрологічному дослідженні на початку спостереження патологічні зміни в калі мали місце в 94,9% дітей основної групи та 100% дітей групи контролю, через 3 міс – ​у 45,8% (р<0,05) дітей основної групи та 89,4% дітей групи контролю. Поганий сон до початку дослідження спостерігався в 91,6% дітей основної групи та 68,4% дітей групи контролю, а через 3 міс – ​у 37,3% та 39,5% дітей відповідно.

Таким чином, тривале (протягом 3 міс) застосування пробіотичного комплексу Лактіалє® малюк формула або Лактіалє® для дітей при АД на тлі ХА супроводжувалося істотним покращенням оцінки ступеня тяжкості АД за шкалою SCORAD, зменшенням інтенсивності свербіння, сухості та почервоніння шкіри, зменшенням вираженості розладів з боку травної системи, покращенням копрологічних показників та стану кишкового мікробіоценозу. Крім того, було відзначено покращення сну, а також загальної якості життя дітей та їхніх родин.

Одеську аудиторію представив завідувач кафедри педіатрії № 1 Одеського національного медичного університету, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Микола Леонідович Аряєв.

– Інтестинальна мікробіота включає більш ніж 500 бактеріальних штамів, важить близько 1 кг і приблизно в 10 разів перевищує кількість клітин усього людського організму. Інтестинальна мікробіота синтезує вітаміни групи В, К, фолієву кислоту та коротколанцюгові жирні кислоти, сприяє нормальному розвитку імунної системи. Продуктами бактеріальної ферментації вона забезпечує до 10% енергетичних потреб макроорганізму. Фізіологічна роль інтестинальної мікробіоти в життєдіяльності макроорганізму дає підстави вважати її повноцінним «додатковим органом». Механізми дії пробіотиків на сьогодні добре вивчені. Вони включають забезпечення колонізаційної резистентності, детоксикацію різних речовин, імуномодуляцію, метаболічні ефекти, а також зміну моторики та функціонального стану кишечника.

Згідно з позицією ВООЗ, Управління з контролю якості продуктів харчування та лікарських засобів США (FDA) й Організації з продуктів харчування та сільського господарства ООН пробіотики в цілому вважаються безпечними та мають статус GRAS, тобто можуть без обмежень використовуватися в харчовій і фармацевтичній промисловості. Доцільність застосування пробіотиків доведена в декількох сферах медицини. Певні пробіотики ефективні для профілактики діареї на тлі антибіотикотерапії в дітей, позагоспітальної діареї, нозокоміальної діареї та діареї мандрівників. Пробіотики все ширше застосовуються в складі комплексної антихелікобактерної терапії. Доведена здатність певних пробіотиків підтримувати досягнуту ремісію при виразковому коліті. Деякі пробіотики зменшують вираженість кольок у немовлят. Пробіотики знижують ризик розвитку некротизуючого ентероколіту новонароджених, а також, за деякими даними, ризик смерті від цього захворювання. Пробіотики знижують частоту та тривалість інфекцій верхніх дихальних шляхів, при перинатальному застосуванні знижують частоту АД та карієсу.

Однак для досягнення цих сприятливих ефектів слід використовувати лише штами з підтвердженою пробіотичною активністю. Саме такі штами входять до складу засобів лінійки Лактіалє – ​сучасних синбіотиків, призначених для підтримання балансу мікрофлори, що містять 7 штамів пробіотичних бактерій і пребіотики (фруктоолігосахариди). Пробіотичні штами, що входять до складу продуктів лінійки Лактіалє, виробляються у Великій Британії. Застосування провідного із цих штамів – ​LGG – ​має надзвичайно потужну доказову базу.

В аудиторії м. Дніпра доповідь, присвячену ролі пробіотиків у терапії хронічних запальних захворювань шлунково-кишкового тракту, представила доцент кафедри педіатрії та медичної генетики ДУ «Дніпропетровська медична академія», кандидат медичних наук Олена Леонідівна Кривуша.

– За допомогою методу секвенування було встановлено, що геном організму людини налічує близько 25 тис. генів, а геном мікробіоти – ​до 3 млн. Доступні нині способи впливу на кишкову мікробіоту включають зміну харчування, призначення про- та пребіотиків, застосування певних антибіотиків і трансплантацію фекальної мікробіоти. Враховуючи розмаїття мікробіоти людського організму, пробіотики цілком обґрунтовано застосовуються при низці різних захворювань, насамперед при патології шлунково-кишкового тракту: кишкових інфекціях, антибіотикоасоційованій діареї (ААД), діареї мандрівників, ЗЗК, СПК, печінковій енцефалопатії тощо. Під час вибору конкретного пробіотика ключовим критерієм і вимогою нині є генетична стабільність пробіотичного штаму та наявність достатньої кількості досліджень, що підтверджують його ефективність й, особливо, безпеку (наявність статусів GRAS та QPS). З клінічного погляду для цього вибору окрім власне характеристик пробіотичного штаму та самого захворювання, важливим є вік пацієнта, якому планується призначати пробіотик, тривалість курсу застосування та наявність дозозалежності ефекту. У цьому контексті на увагу педіатрів, сімейних лікарів і гастроентерологів безумовно заслуговують продукти лінійки Лактіалє, що включає як монокомпонентний пробіотик для дітей із народження Лактіалє GG, так і полікомпонентні синбіотики (Лактіалє® малюк формула, Лактіалє® для дітей, Лактіалє Мульті, Лактіалє Уро). Усі штами пробіотичних бактерій, що входять до складу цих продуктів, виробляються відомою британською компанією ADM Protexin Ltd. із використанням унікальних технологій фільтрації та мікрокапсулювання. Дорослим і підліткам віком понад 12 років зручно вживати Лактіалє у формі капсул, дітям молодшого віку – ​у вигляді пакетів, уміст яких легко розчиняється у воді, молоці чи соку.

Синбіотики лінійки Лактіалє вже встигли добре себе зарекомендувати в клінічних дослідженнях, виконаних вітчизняними та зарубіжними вченими. Зокрема, були встановлені позитивні результати їх вживання в дітей із гострими кишковими інфекціями, при застосуванні з метою профілактики та лікування ААД, у разі АД, а також при гастродуоденальний патології, асоційованій з хелікобактерною інфекцією. Слід зазначити, що остання є вкрай актуальною проблемою в сучасній педіатричній практиці з урахуванням досить високої поширеності інфікованості дитячого населення Helicobacter pylori. Ад’ювантна терапія пробіотиками являє собою реальну та найефективнішу на сьогодні можливість підвищення ефективності схем антихелікобактерної терапії, яка, на жаль, поступово зменшується через ріст резистентності Н. pylori до антибіотиків. До того ж включення пробіотиків до складу комплексного лікування хелікобактер-асоційованої патології дозволяє знизити ризик розвитку ААД, яка є одним з основних побічних ефектів ерадикаційної терапії. Окремі пробіотичні бактерії, що входять до складу синбіотиків Лактіалє, мають доведені механізми сприятливого впливу при інфекції Н. pylori: гальмують продукцію уреази, сприяють репарації слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, зменшують активність запального процесу завдяки стимулюванню синтезу протизапальних цитокінів та зменшенню синтезу прозапальних цитокінів, продукують аутолізин, активують місцеві фактори захисту тощо. На базі нашої кафедри у 2019 р. було виконано клінічне дослідження з оцінки можливості підвищення ефективності потрійної схеми ерадикації Н. pylori в дітей шляхом включення синбіотика Лактіалє: було встановлено, що на тлі стандартної антихелікобактерної терапії частота ерадикації становила 67%, натомість у групі із додатковим включенням Лактіале – ​82%.

Значний інтерес учасників телемосту викликала представлена в харківській аудиторії доповідь доцента кафедри пропедевтики педіатрії № 1 Харківського медичного університету, кандидата медичних наук Наталії Федорівни Стенкової, присвячена проблемним питанням становлення мікробіоти кишечнику дитини після народження шляхом кесарського розтину (КС).

– Згідно з останніми даними ВООЗ, частота виконання КС у розвинутих країнах світу невпинно зростає, при цьому досить часто це втручання виконується за відсутності медичних показань. Діти, народжені шляхом КС, більш схильні до розвитку малюкових кольок, респіраторної патології, АД, харчової алергії, цукрового діабету 1 типу й аутоімунних захворювань, ожиріння, запальних захворювань кишечнику (ЗЗК).

Одним з основних джерел формування нормального мікробіоценозу кишечнику новонародженого є мікрофлора піхви, яка переважно містить бактерії родів Prevotella, Sneathia, Lactobacillus, котрі у випадку вагінальних пологів потрапляють в організм дитини під час народження. Якщо розродження відбувається шляхом КС, мікробіом формується іншим чином: одними з перших організм новонародженого колонізують представники шкірного мікробіому матері та медичного персоналу, в основному це бактерії родів Propionibacterium, Corinebacterium, Streptococcus. У таких дітей відбувається сповільнення заселення кишечнику індигенною флорою та має місце низька бактеріальна різноманітність протягом перших 2 років життя (Alexandria et al., 2014). Дисбіоз у дітей, народжених шляхом КС, може мати віддалені наслідки для здоров’я людини протягом всього її життя. Зокрема, в масштабних дослідженнях було встановлено, що КС є одним з основних факторів ризику розвитку ЗЗК (Bager et al., 2012). Корекція дисбіозу в дітей, народжених шляхом КС, за допомогою пробіотиків є одним з перспективних напрямів покращення стану їхнього здоров’я та профілактики захворювань. У педіатричній практиці як пробіотики найчастіше використовуються лакто- та біфідобактерії. На сьогодні найбільш вивченим та апробованим штамом є LGG, що має статус GRAS. Він тестувався в ході понад 260 досліджень за участю людей та описаний у 760 наукових публікаціях. Експерти ВООЗ і FDA розглядають LGG як один з найбільш ефективних та безпечних пробіотичних штамів, схвалених для застосування в дитячих сумішах із народження.

На базі нашої кафедри було проведено клінічне дослідження за участю загалом 87 дітей віком 1-6 міс (42 – ​народжені шляхом вагінальних пологів, 45 – ​шляхом КС у термін гестації 36-41 тиж) без вродженої патології, які перебували на грудному вигодовуванні. Діти після КС удвічі частіше мали порушення травлення: часті зригування, рідкий пінистий кал зеленуватого відтінку, метеоризм, коліки. Дітям призначався прийом пробіотика Лактіалє GG по 1 краплі 1 р/добу протягом 30 діб. Після його вживання в 91,7% дітей спостерігалося покращення стану. Відзначалися поступові позитивні зміни характеру калу, зменшення нападів плачу та неспокою, кольок і метеоризму. Згідно з даними копрологічного дослідження через 2-3 тиж прийому Лактіалє GG покращилися консистенція та колір калу, зменшилася кількість слизу та йодофільної флори. Отже, застосування Лактіалє GG сприяє нормалізації стану народжених шляхом КС дітей із гастроінтестинальними розладами.

***

Про значний інтерес вітчизняних лікарів до можливостей застосування пробіотичних бактерій із метою покращення стану здоров’я людини, а також у профілактиці та комплексному лікуванні поширених захворювань свідчить значна кількість запитань, поставлених доповідачам в інтерактивному режимі учасниками з різних міст України. Безумовно, такі заходи є дійсно корисними для лікарів з погляду отримання нової доказової інформації, підвищення професійного рівня й обміну практичним досвідом з колегами.

Підготувала Анжела Томічева

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 1 (470), січень 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

16.01.2021 Терапія та сімейна медицина Корекція мікробіому кишечнику як важлива складова антиейдж-стратегії

Старіння – ​це дуже складний процес, який впливає на широкий спектр фізіологічних, геномних, метаболічних та імунологічних функцій [1, 2]. Протягом десятиліть було відомо, що процес старіння передбачає ослаблення здатності господаря підтримувати стійку й ефективну імунну відповідь і здоровий метаболізм. Однак лише нещодавно прогрес у клітинних і молекулярних дослідженнях дав змогу чіткіше зрозуміти основні механізми й ознаки, що лежать в основі складних процесів вікових порушень імунної системи, як-от запалення та порушення метаболізму....

13.01.2021 Терапія та сімейна медицина Чи варто призначати НПЗП для лікування ГРЗ: 7 запитань для роздумів

У рамках Школи доказової медицини, що відбулася під час Міжнародного віртуального конгресу для отоларингологів і лікарів первинної ланки EPOS Congress 2020, з доповіддю «Обґрунтування призначення НПЗП для курсового лікування гострих респіраторних захворювань» виступила професор кафедри клінічної фармакології Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету (м. Харків), доктор медичних наук Наталія Володимирівна Бездітко....

05.01.2021 Терапія та сімейна медицина Огляд новин щорічної наукової зустрічі Американської академії офтальмології

Американська академія офтальмології (American Academy of Ophthalmology, ААО) – найбільша у світі асоціація фахівців у галузі офтальмології, що бере початок з Американської академії офтальмології та отоларингології, заснованої ще в далекому 1896 році. У 1979 році асоціація розділилася; було створено дві окремі академії для кожної спеціальності. Щороку ААО для обміну досвідом проводить наукові зустрічі, котрі об’єднують тисячі офтальмологів з усього світу. 124-та зустріч ААО через пандемію коронавірусної хвороби (COVID-19) відбулася у віртуальному форматі, але мала неймовірний успіх: майже 9 тис. учасників зі 101 країни, 215 повноцінних сесій, 118 стендів на онлайн-виставці. З деякими цікавими новинами з презентованих на цій конференції пропонуємо ознайомитися нашим читачам....

05.01.2021 Терапія та сімейна медицина Бактеріальні кератити: чому важливо вчасно розпочати лікування

15-17 жовтня відбулася науково-практична онлайн-конференція з міжнародною участю «Рефракційний пленер 2020». Традиційно велику увагу було приділено запальним захворюванням ока. Завідувачка кафедри очних хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, кандидат медичних наук Наталя Валентинівна Малачкова розповіла про сучасні аспекти лікування бактеріальних кератитів....