Сучасна нутритивна підтримка вагітності

27.03.2020

Стаття у форматі PDF

Сучасний арсенал фармакологічних препаратів, що застосовуються у сфері акушерства та гінекології, дозволяє суттєво покращити якість життя жінок, сприяє оптимізації репродуктивної функції та запобігає ускладненням під час вагітності. Разом із тим існує широкий спектр дискусійних питань щодо вибору оптимальних стратегій планування сім’ї, ведення вагітності у жінок із коморбідними станами, вживання полівітамінних препаратів під час гестації тощо. Ці, а також багато інших актуальних тем були висвітлені в рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Акушерство та гінекологія: актуальні й дискусійні питання», яка відбулася 3-4 жовтня в Києві.

Із доповіддю на тему «Сучасна нутритивна профілактика ускладнень вагітності за даними 10-го міжнародного симпозіуму з діабету, гіпертензії, метаболічного синдрому та вагітності 2019 року» виступила доктор медичних наук, професор кафедри акушерства та гінекології № 1 Одеського національного медичного університету Олена ­Миколаївна Носенко.

Насамперед вона зазначила, що Глобальні цілі Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) до 2025 року – ​це покращення ­харчування матерів, ­немовлят та дітей раннього віку. Зокрема, цілі ВООЗ передбачають зниження поширеності анемій серед жінок репродуктивного віку на 50%, зниження поширеності низької ваги новонароджених на 30%, збільшення частоти виключно грудного вигодовування протягом принаймні 6 міс не менш ніж на 50% та зменшення затримки росту дітей до 5 років на 40%. 

Разом із тим, згідно з даними FIGO World Congress (Всесвітній конгрес Міжнародної федерації акушерів-гінекологів) 2018 року, близько 2 млрд людей у світі мають дефіцит мікронутрієнтів. Професор О.М. Носенко наголосила, що характер харчування жінки має виключно важливе значення: погане харчування на будь-якому етапі життя асоціюється з підвищеним ризиком захворюваності в матері та її потомства. Саме тому FIGO наполегливо рекомендує забезпечення раннього консультування вагітної щодо принципів правильного харчування. Сучасна нутритивна підтримка вагітності – ​це багатокомпонентна програма коригування харчування з урахуванням індивідуальних особливостей жінки. Адекватне забезпечення мікронутрієнтами у період гестації є важливим аспектом профілактики вроджених вад розвитку плода, макросомії, гестаційного ЦД, а також інших асоційованих із вагітністю патологій.

Далі професор О.М. Носенко зу­пи­­нилася на актуальних проблемах, що обговорювалися у ході 10-го Міжнародного симпозіуму з діабету, гіпертензії та метаболічного синдрому у вагітних (10th  International DIP Symposium on Diabetes, Hypertension, Metabolic Syndrome & Pregnancy), зокрема на аспектах застосування мікронутрієнтів для профілактики гестаційного ЦД, прееклампсії та синдрому затримки росту плода (СЗРП).

Гіперглікемія – ​одна з найбільш поширених патологій у вагітних, яка вражає близько 15% жінок. У 84% випадків гіперглікемія є проявом гестаційного ЦД. Гіперглікемія та гестаційний ЦД асоціюються з підвищеним ризиком материнської захворюваності та смертності, пери- та неонатальної захворюваності, суттєво впливають на подальше життя жінки та дитини. Профілактика розвитку гестаційного ЦД полягає в оптимізації способу життя, зокрема харчування та фізичної активності, а також у застосуванні фармакологічних препаратів – ​метформіну та міо-інозитолу.

Міо-інозитол – ​це вітаміноподіб­­на субстанція, яка регулює ключові функції плазматичних мембран клітин, бере участь у метаболізмі ­ліпідів, сприяє підвищенню чутливості до інсуліну та зниженню рівня глюкози у крові. Крім того, міо-інозитол відіграє важливу роль у підтриманні функціонування репродуктивної системи та нормального ембріонального розвитку. Надходження міо-інозитолу до організму відбувається при ­споживанні фруктів, горіхів та зернових ­культур (близько 1 г/добу). Крім того, міо-інозитол синтезується в нирках (близько 4 г/добу). Однак у вагітних із гестаційним ЦД відзначається різке зниження синтезу міо-інозитолу. 

На сьогодні існує чимало досліджень щодо застосування міо-іно­зитолу у вагітних. Зокрема, результати дослідження A. Vitagliano et al. (2019) продемонстрували, що застосування 4 г міо-інозитолу в ранньому періоді вагітності асоціюється зі зниженням частоти гестаційного ЦД серед вагітних, які належать до групи ризику.

Спікер також наголосила, що у вагітних часто має місце дефіцит мікронутрієнтів. Зокрема, у близько 57% вагітних відзначається дефіцит вітаміну В12, що підвищує ризик розвитку гестаційного ЦД у жінки та ожиріння й інсулінорезистентності у її потомства. Крім того, ЦД та ожиріння є незалежними факторами ризику spina bifida, оскільки оксидативний стрес, який виникає на фоні гіперглікемії, призводить до зниження експресії гена PAX3. 

Додавання фолієвої кислоти у раціон вагітної сприяє редукції оксидативного стресу та зниженню частоти виникнення spina bifida серед потомства. При цьому застосування біологічно активної форми ­фолієвої кислоти – 5-метилтетрагідро­фолату  – має суттєві переваги порівняно із застосуванням синтетичної фолієвої кислоти, оскільки метаболічно-­активна форма фолату має 100% біодос­тупність і засвоюється навіть за наявності порушень фолатного циклу.

Фолієва кислота 4-го покоління на основі 5-метилтетрагідрофолату (200 мкг) входить до складу препарату Міофолік® (Amaxa Pharma LTD). Також Міофолік® має у своєму складі міо-інозитол у дозі 2000 мг, який сприяє зниженню резистентності до інсуліну та компенсаторної гіперінсулінемії, та вітамін В12 у дозі 2,5 мкг, який є синергістом фолієвої кислоти й необ­хідний для еуглікемії. Отже, склад препарату Міофолік® враховує всі вищезазначені фактори ризику розвитку патологій вагітності. Застосування цього препарату 2 рази на добу під час їди сприяє зниженню ризику розвитку гестаційного ЦД на 65%, а також прееклампсії та дефекту нервової трубки у плода.

Доповідач представила увазі ауди­торії власний клінічний досвід застосування Міофоліку у складі комбінованої терапії у жінки з ожирінням та синдромом полікістозних яєчників, якій було встановлено діагноз «безпліддя». Незважаючи на наявність інсулінорезистентності, на фоні прийому препарату Міофолік® пацієнтці вдалося завагітніти; при цьому під час вагітності рівень глікемії не перевищував 5,2 ммоль/л, а маса народженої у строк дитини становила 3850 г.

Професор О.М. Носенко зазначила, що застосування фолієвої кислоти асоціюється зі зниженням ризику розвитку прееклампсії, оскільки фолієва кислота сприяє покращенню процесів ­імплантації, зниженню рівня гомоцистеїну та оптимізації функції ендотелію. 

Доповідач представила результати дослідження Y. Wang et al. (2015), згідно з якими вагітні, які вживають фолієву кислоту, мають менший ризик розвитку прееклампсії порівняно з вагітними, які її не вживають. Крім того, при прийомі фолієвої кислоти відзначається виражена залежність ­«доза – ​тривалість відповіді». 

Також було зазначено, що, згід­­­но з результатами дослідження S.W.  Wen et al. (2008), додавання до раціону вагітної фолієвої кислоти у ІІ триместрі також асоціюється зі зменшенням ризику ­розвитку прееклампсії. Разом із тим ініціація прийому високих доз фолієвої кислоти на пізніх термінах вагітності не має користі щодо зниження ризику розвитку пре­еклампсії.

Крім того, автор доповіді торкнулася аспектів харчування жінок під час вагітності й наголосила, що необхідно уникати надмірного споживання енергії з їжею та надлишкової маси тіла. Разом із тим вживання кальцію та магнію може бути корисним для профілактики розвитку гіпертензійних розладів під час вагітності. Адекватного вживання кальцію та магнію можна ­досягнути за рахунок споживання нежирних молочних продуктів, фруктів та овочів.

Щодо зниження ризику розвитку СЗРП, то ефективність дотримання харчових та дієтичних додаткових стратегій на сьогодні не доведена.
Наприкінці доповіді професор О.М.  Носенко зазначила, що, згідно з результатами дослідження H.D.  Wolf et al. (2017), вживання полівітамінних препаратів знижує ризик народження дітей із малою масою відповідного ­гестаційного віку, частоту дефектів розвитку нервової трубки, серцево-судинних вад, вад сечовивідних шляхів та кінцівок.

Таким чином, застосування сучасних комбінованих лікарських засобів, зокрема препарату Міофолік®, сприяє покращенню репродуктивної функції жінок, підтриманню здорового перебігу вагітності, зниженню ризику розвитку гестаційного ЦД, прееклампсії, а також несприятливих наслідків щодо розвитку дитини в майбутньому. 

Підготувала Анастасія Козловська

Тематичний номер «Акушерство, Гінекологія, Репродуктологія» № 4 (36), грудень 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Акушерство/гінекологія

01.05.2020 Акушерство/гінекологія Коронавірусна інфекція (COVID‑19) під час вагітності

Нижченаведені рекомендації надаються в якості ресурсу для медичних працівників Великої Британії; вони засновані на поєднанні фактичних даних, досвіду належної практики та експертних рекомендацій. Пріоритетними напрямками є зниження передачі COVID‑19 серед вагітних і забезпечення відповідного догляду за жінками з підозрою/підтвердженим COVID‑19. ...

01.05.2020 Акушерство/гінекологія Оптимизация медикаментозной терапии воспалительных заболеваний женской репродуктивной системы

Нарушения микробиома играют ключевую роль не только в развитии воспалительных заболеваний женских половых органов, но и в формировании иммунного ответа. Антибиотикотерапия, наряду с уменьшением хронических форм и осложнений воспалительных заболеваний женских половых органов, подавляет гуморальное звено иммунной системы. Применение иммуномодуляторов способствует процессам репарации в клетках организма. Ключевые слова: микробиоценоз урогенитального тракта, антибиотикорезистентность, иммуностимуляторы, эндометриоз, Глутоксим. ...

01.05.2020 Акушерство/гінекологія Аминогликозиды как компонент антибактериальной терапии в гинекологии

В статье изложены общие принципы антибактериальной терапии в гинекологии, приведена современная классификация антимикробных средств. Описаны фармакокинетические свойства, механизм действия, особенности применения препаратов группы аминогликозидов, лекарственные взаимодействия, принципы дозирования, диагностика и коррекция осложнений при использовании. Ключевые слова: антибактериальная терапия, антибактериальные препараты, аминогликозиды, гентамицин, амикацин, тобрамицин, сизомицин, нетилмицин....

01.05.2020 Акушерство/гінекологія Тиболон – ​сучасна терапія постменопаузального синдрому з унікальним профілем безпеки

Близько 50% жінок у перименопаузальному періоді страждають від клімактеричних розладів, пов’язаних зі зниженням продукції естрогенів та згасанням репродуктивної функції. Для компенсації дефіциту статевих гормонів зазвичай призначається менопаузальна гормональна терапія (МГТ), яка має серйозні обмеження у застосуванні. Сучасною альтернативою МГТ для корекції цих розладів, особливо у жінок з масталгією, підвищеною мамографічною щільністю молочних залоз, порушеннями лібідо, настрою та пам’яті є тканиноселективний регулятор естрогенної активності – тиболон. Ключові слова: постменопаузальний синдром, менопаузальна гормональна терапія, тканиноселективні регулятори естрогенної активності, тиболон....