Метастатичний недрібноклітинний рак легені

15.04.2020

Стаття у форматі PDF

Настанови ESMO для клінічної практики

Скорочення

ALK – ​anaplastic lymphoma kinase

EBB – ​endobronchial brachytherapy

EBRT – ​external beam radiotherapy

EGFR – ​epidermal growth factor receptor

ЕМА – ​European Medicines Agency

nab-P – ​albumin-bound paclitaxel

PD-L1 – ​programmed death-ligand 1

PS(ECOG) – ​ECOG performance status

RPA – ​recursive partitioning analysis

SRS – ​stereotactic radiosurgery

TKI – ​tyrosine kinase inhibitor

WBRT – ​whole-brain radiotherapy

НДРЛ – ​недрібноклітинний рак легені

ХТ – ​хіміотерапія

ЦНС – ​центральна нервова система

Лікування місцевопоширеного/метастатичного раку легені

  • Стратегія лікування має враховувати гістологічну та молекулярну форми пухлини, вік, функціональний стан, супутні захворювання та побажання пацієнта.
  • Системне лікування слід запропонувати всім пацієнтам з НДРЛ IV стадії з PS(ECOG) 0-2 [I, A].
  • На будь-якій стадії НДРЛ відмову від куріння слід активно заохочувати, оскільки це покращує результати лікування [II, A].

Перша лінія лікування EGFR- та ALK-негативного НДРЛ, експресія PD-L1 ≥50%

  • Пембролізумаб є стандартним препаратом першого ряду для пацієнтів з місцевопоширеним НДРЛ та експресією PD-L1 ≥50%, які не мають протипоказань до застосування імунотерапії [I, A; оцінка ESMO-MCBS v1.1: 5].

Перша лінія лікування НДРЛ без діючого онкогенного драйвера незалежно від PD-L1-статусу

  • ХТ платиновмісними дублетами слід розглядати у всіх пацієнтів з НДРЛ IV стадії без діючого онкогенного драйвера, без значних супутніх захворювань і PS(ECOG) 0-2 [I, A].
  • Платиновмісні дублети є рекомендованим варіантом ХТ у всіх пацієнтів з НДРЛ IV стадії, у яких немає протипоказань до застосування сполук платини [I, A].
  • Рекомендується 4 цикли ХТ платиновмісними дублетами наступною, менш токсичною, підтримувальною монотерапією [I, A] або 4 цикли у пацієнтів, непридатних для підтримувальної монотерапії [I, A]; максимальна кількість циклів ХТ – ​6 [IV, B].
  • Режим карбоплатин/nab-P можна вважати варіантом ХТ у пацієнтів з місцевопоширеним НДРЛ, особливо у пацієнтів з високим ризиком нейротоксичності, наявною гіперчутливістю до паклітакселу або протипоказаннями до стандартної премедикації паклітакселу [I, B].
  • Комбінації ХТ на основі препаратів платини та інгібіторів PD-L1 демонструють перевагу над стандартною ХТ на основі препаратів платини. За відсутності протипоказань та за умови реєстрації і доступності комбінація інгібіторів PD-L1 із платиновмісною ХТ буде мати перевагу над стандартною ХТ на основі препаратів платини у пацієнтів із PS(ECOG) 0-1 та PD-L1 <50%.
  • Ніволумаб + іпілімумаб є лікуванням вибору пацієнтів з НДРЛ і високим мутаційним навантаженням [I, A; не схвалено EMA].

Перша лінія лікування плоскоклітинного раку легені

  • Поєднання платиновмісних дублетів з цитотоксичним препаратом третього покоління (гемцитабін, вінорелбін, таксани) рекомендують пацієнтам із місцевопоширеним плоскоклітинним раком легені без основних супутніх захворювань та PS(ECOG) 0-2 [I, A].
  • Додавання нецитумумабу до цисплатину/гемцитабіну не було схвалено в Європі як стандарт лікування місцевопоширеного плоскоклітинного раку легені, і його використання слід ретельно оцінювати [I, C; оцінка ESMO-MCBS v1.1: 1].
  • Поєднання пембролізумабу та карбоплатину з паклітакселом або nab-P є стандартним вибором у пацієнтів із метастатичним плоскоклітинним НДРЛ [I, A; оцінка ESMO-MCBS v1.1: 4].
  • Застосування атезолізумабу з карбоплатином та nab-P сьогодні є вибором для пацієнтів із метастатичним плоскоклітинним НДРЛ [I, B; не схвалено EMA].
  • Інші комбінації ХТ на основі препаратів платини та інгібіторів PD-L1 демонструють перевагу порівняно зі стандартною ХТ на основі препаратів платини. За відсутності протипоказань і за умови реєстрації та доступності слід віддавати перевагу комбінації інгібіторам PD-L1 із платиновмісною ХТ порівняно із ХТ на основі препаратів платини у пацієнтів із PS(ECOG) 0-1 та PD-L1 <50%.
  • Ніволумаб + іпілімумаб є лікуванням вибору пацієнтів з плоскоклітинним раком легені з високим мутаційним навантаженням [I, A; не схвалено EMA].

Перша лінія лікування неплоскоклітинного раку легені

  • ХТ комбінаціями на основі пеметрекседу віддається перевага перед комбінаціями на основі гемцитабіну або доцетакселу у пацієнтів з неплоскоклітинними пухлинами легень [II, A].
  • Використання пеметрекседу обмежене у всіх лініях лікування місцевопоширеного неплоскоклітинного раку легені [II, A].
  • Поєднання карбоплатину з пеметрекседом може бути лікуванням вибору у пацієнтів із протипоказанням до використання цисплатину [II, B].
  • Пембролізумаб у поєднанні з пеметрекседом та ХТ на основі препаратів платини слід вважати стандартним варіантом лікування метастатичного неплоскоклітинного НДРЛ [I, A; оцінка ESMO-MCBS v1.1: 4].
  • Атезолізумаб у поєднанні з пеметрекседом та ХТ на основі препаратів платини є варіантом вибору при метастатичному неплоскоклітинному НДРЛ [I, B; не схвалено EMA].
  • Поєднання атезолізумабу та бевацизумабу з карбоплатином і паклітакселом є лікуванням вибору у пацієнтів з метастатичним неплоскоклітинним НДРЛ і PS(ECOG) 0-1 за відсутності протипоказань до застосування імунотерапії [I, A; оцінка MCBS v1.1: 3] та специфічним [III, A; оцінка MCBS v1.1: 3] для EGFR та [III, B; оцінка MCBS v1.1: 3] для ALK-підгруп.
  • Поєднання атезолізумабу та карбоплатину/nab-P з подальшою підтримувальною терапією атезолізумабом є новим стандартом лікування [I, A; оцінка MCBS v1.1: 3].
  • Інші комбінації платиновмісної ХТ та анти-PD-L1-препаратів демонструють перевагу порівняно зі стандартною ХТ на основі препаратів платини. За відсутності протипоказань і за умови реєстрації та доступності слід віддавати перевагу комбінації інгібіторів PD-L1 із платиновмісною ХТ у пацієнтів із PS(ECOG) 0-1 та PD-L1 <50%.
  • Ніволумаб + іпілімумаб є лікуванням вибору пацієнтів з плоскоклітинним раком легені та високим мутаційним навантаженням [I, A; не схвалено EMA].
  • Якщо анти-PD-L1-препарат недоступний для комбінації з ХТ, може бути запропонований бевацизумаб у поєднанні з паклітакселом/карбоплатином за відсутності протипоказань у пацієнтів із запущеним неплоскоклітинним раком легені та PS(ECOG) 0-1 (бевацизумаб слід вводити до прогресування) [I, A].
  • Окрім паклітакселу/карбоплатину, за відсутності протипоказань може розглядатися введення бевацизумабу в комбінації зі схемами на основі препаратів платини [II, B].

Підтримувальна ХТ

  • Підтримувальну ХТ слід застосовувати тільки пацієнтам з PS(ECOG) 0-1 після першої лінії ХТ. Приймаючи рішення про лікування, слід враховувати гістологію, відповідь на ХТ платиновмісними дублетами та залишкову токсичність після першої лінії ХТ, PS(ECOG) і рішення пацієнта.
  • У хворих із неплоскоклітинним раком легені та PS(ECOG) 0-1 підтримувальну терапію пеметрекседом слід розглянути у разі лікування без прогресування після 4 циклів платиновмісної ХТ, що не включає пеметрексед [I, B].
  • Підтримувальну терапію пеметрекседом слід розглянути у пацієнтів без прогресування захворювання протягом 4 циклів ХТ цисплатином/пеметрекседом [I, A].
  • Підтримувальна терапія гемцитабіном є варіантом вибору для пацієнтів з НДРЛ, які отримували 4 цикли ХТ цисплатином/гемцитабіном [I, C].
  • Підтримувальне лікування ерлотинібом рекомендується застосовувати лише пацієнтам з НДРЛ, що мають EGFR-чутливі мутації [III, B].

PS(ECOG) 2

  • ХТ покращує виживаність та якість життя у пацієнтів з НДРЛ і PS(ECOG) 2 порівняно з найкращою супровідною терапією [I, A].
  • Призначення ХТ на основі препаратів платини (бажано карбоплатин) слід розглядати у пацієнтів, які мають статус PS(ECOG) 2 [I, A]. Монотерапія гемцитабіном, вінорелбіном, доцетакселом [I, B] або пеметрекседом (обмеження для плоскоклітинного раку) [II, B] є альтернативними варіантами.
  • Застосування інгібіторів контрольних точок для пацієнтів із місцевопоширеним НДРЛ та PS(ECOG) 2 може розглядатися [III, B].
  • Пацієнтам зі статусом PS(ECOG) 3-4 слід призначати найкращу супровідну терапію лише за відсутності мішеневих молекулярних альтерацій, таких як мутації EGFR, ALK, ROS1 або мутація BRAF V600 [III, B].

Пацієнти літнього віку

  • Призначення імунотерапії пацієнтам літнього віку слід розглядати відповідно до стандартних рекомендацій [III, A].
  • Дублет на основі карбоплатину рекомендується застосовувати відповідним пацієнтам літнього віку з PS(ECOG) 0-2 та належною функцією органів [I, A].
  • Для пацієнтів, яким не показана ХТ дублетом, монотерапія залишається стандартом лікування [I, B].

Друга лінія лікування НДРЛ без діючого онкогенного драйвера

  • Пацієнтам з PS(ECOG) 0-2, у яких клінічно або радіологічно виявлено прогресування захворювання після першої лінії терапії, слід рекоментувати другу лінію незалежно від застосування підтримувального лікування [I, A].
  • У пацієнтів з прогресуванням захворювання після першої лінії імунотерапії пембролізумабом рекомендується ХТ на основі препаратів платини як варіант другої лінії лікування [V, B].
  • У кожному з досліджень ІІІ фази, присвячених другій лінії терапії (ніволумаб, пембролізумаб та атезолізумаб vs доцетаксел), існує загальна тенденція щодо підвищення ефективності анти-PD‑1/PD-L1-препаратів у пацієнтів із вищою експресією PD-L1 порівняно з менш вираженою або без експресії PD-L1. Однак у деяких пацієнтів все ще може бути покращена виживаність та переносимість анти-PD‑1/PD-L1-препаратів порівняно з доцетакселом [I, A].
  • Інгібітори PD-L1 та PD‑1 (ніволумаб, пембролізумаб та атезолізумаб) є лікуванням вибору для більшості раніше лікованих пацієнтів із місцевопоширеним НДРЛ незалежно від експресії PD-L1 [I, A].
  • Ніволумаб рекомендується застосовувати при плоскоклітинному [I, A; оцінка ESMO-MBCS v1.1: 5] та неплоскоклітинному НДРЛ [I, A; оцінка ESMO-MBCS v1.1: 5].
  • Пембролізумаб рекомендується застосовувати попередньо лікованим пацієнтам з НДРЛ та експресією PD-L1 >1% [I, A; оцінка ESMO-MCBS v1.1: 5].
  • Атезолізумаб рекомендується застосовувати пацієнтам із місцевопоширеним НДРЛ, раніше лікованим однією або двома лініями ХТ [I, A; оцінка ESMO-MCBS v1.1: 5.]
  • Пацієнтам, які не підходять для імунотерапії, рекомендується друга лінія ХТ. Рівнозначні варіанти другої лінії терапії – ​пеметрексед (лише при неплоскоклітинному раку) або доцетаксел, що має більш сприятливий профіль переносимості [I, B].
  • Лікування може бути продовжене при контролі захворювання і прийнятній токсичності [II, B].
  • Нінтаніб/доцетаксел є варіантом лікування у пацієнтів з аденокарциномою, що прогресувала після попередньої ХТ або імунотерапії [II, B].
  • Рамуцирумаб/доцетаксел є варіантом лікування у пацієнтів з PS(ECOG) 0-2 і прогресуванням НДРЛ після першої лінії ХТ або імунотерапії [I, B].
  • Комбінація паклітакселу та бевацизумабу є ще одним варіантом лікування [I, C], але не схвалена EMA.
  • Ерлотиніб є потенційним варіантом другої/третьої лінії лікування, зокрема для пацієнтів, які не підходять для імунотерапії або другої лінії ХТ, з невідомим статусом EGFR або пухлинами з позитивним EGFR «дикого» типу [II, C].
  • У пацієнтів із місцевопоширеним плоскоклітинним раком легені, невідомим статусом EGFR або позитивним EGFR «дикого» типу, PS(ECOG) яких становить 0-2 (а отже у яких не може застосовуватися ХТ або імунотерапія), афатиніб є потенційним препаратом вибору [I, C; оцінка ESMO-MCBS v1.1: 2].

Перша лінія лікування НДРЛ з позитивним EGFR-статусом

  • Онкологічні пацієнти з мутацією EGFR мають отримувати EGFR-ТКІ першої лінії, включаючи ерлотиніб, гефітиніб або афатиніб [I, A] чи дакомітиніб [I, B; оцінка MCBS v1.1: 3]. Жоден із чотирьох EGFR‑ТКІ не має переваги [IV, C].
  • Озимертиніб у першій ліній терапії зараз вважається одним із варіантів лікування онкологічних пацієнтів з мутаціями EGFR [I, A; оцінка MBCS v1.1: 4].
  • Усім пацієнтам слід призначати EGFR-ТКІ незалежно від клінічних параметрів, включаючи PS(ECOG), стать, вплив куріння, гістологічну форму пухлини та лінію терапії [I, A].
  • Ерлотиніб/бевацизумаб є першою лінією терапії в онкологічних пацієнтів з мутаціями EGFR [II, B; оцінка ESMO-MCBS v1.1: 3].
  • Рамуцирумаб у поєднанні з ерлотинібом асоціювався з більш тривалою виживаністю без прогресування порівняно з ерлотинібом та плацебо при першому проміжному аналізі, але дані ще не остаточні [II, B; не схвалено EMA].
  • Додавання карбоплатину та пеметрекседу до гефітинібу є варіантом першої лінії терапії у пацієнтів із EGFR-позитивними мутаціями [I, B; не схвалено EMA].
  • Пацієнти, у яких радіологічними методами виявлене прогресування, але клінічний ефект позитивний, можуть продовжувати приймати EGFR-TKI [II, A].
  • У пацієнтів з НДРЛ та позитивним EGFR-статусом, з локалізованим віддаленим прогресуванням та постійним системним контролем можна продовжувати застосування EGFR-TKI у поєднанні з місцевим лікуванням прогресуючих метастазів [III, B].

Друга лінія лікування НДРЛ з позитивним EGFR-статусом

  • Застосування EGFR-ТКІ слід припинити в той момент, коли пацієнт починає ХТ для лікування резистентності до EGFR-ТКІ [I, A].
  • У разі пухлин, про резистентність яких до EGKR-TKI отримано клінічні дані, усі пацієнти, що раніше не лікувалися озимертинібом, мають бути перевірені на наявність мутації EGFR exon 20 T790M [I, A].
  • Рідинна біопсія може бути використана як початкове дослідження на виявлення мутації T790M, і якщо результат негативний, слід повторно проводити біопсію, якщо це можливо [II, A].
  • Озимертиніб є стандартним лікуванням для пацієнтів, пухлини яких Т790М-позитивні за результатами рідинної або повторної біопсії [I, A; оцінка ESMO-MCBS v1.1: 4].
  • У пацієнтів з НДРЛ і позитивним EGFR-статусом та наявністю метастазування у центральну нервову систему озимертиніб є високоактивним.
  • Дублет на основі препаратів платини – ​це стандартна терапія для пацієнтів з негативним T790M-статусом за даними повторної чи рідинної біопсії (лише за неможливості повторної біопсії) [I, A].
  • Поєднання атезолізумабу та бевацизумабу з карбоплатином і паклітакселом слід розглядати як можливий варіант лікування у пацієнтів із мутацією EGFR, PS(ECOG) 0-1, за відсутності протипоказань до застосування імунотерапії після використання мішеневої терапії [III, A; не схвалено EMA].

Перша лінія лікування ALK-позитивного НДРЛ

  • Пацієнти з ALK-позитивним НДРЛ мають отримувати ALK-TKI першої лінії, включаючи кризотиніб [I, A; оцінка ESMO-MBCS v1.1: 4], церитиніб [I, B; оцінка ESMO-MCBS v1.1: 4], алектиніб [I, A] або бригатиніб [I, B; не схвалено EMA].
  • Алектиніб забезпечує більш тривалу виживаність без прогресування та характеризується нижчою токсичністю, ніж кризотиніб, і виявляє активність щодо метастазів у ЦНС у пацієнтів з нелікованим ALK-позитивним НДРЛ [I, A].
  • Бригатиніб асоціюється з більш тривалою виживаністю без прогресування, ніж кризотиніб, при першому проміжному аналізі, і виявляє активність щодо метастазів у ЦНС у пацієнтів з нелікованим ALK-позитивним НДРЛ [I, B; не схвалено EMA].
  • У пацієнтів із ураженням ЦНС ефективним є застосування ALK-ТКІ, а також рекомендовані алектиніб [III, A], бригатиніб [III, B] або церитиніб [IV, B]. Церитиніб становить собою кращу стратегію лікування, ніж ХТ [I, B] і, імовірно, кризотиніб [IV, B]. Алектиніб є кращим варіантом лікування, ніж кризотиніб [I, A], а бригатиніб – ​кращий варіант лікування, ніж кризотиніб [I, B; не схвалено EMA].
  • У пацієнтів з позитивним ALK-стутусом НДРЛ з локалізованим віддаленим прогресуванням та системним контролем захворювання може розглядатися продовження лікування ALK-ТКІ у поєднанні з місцевим лікуванням прогресуючих віддалених метастазів [III, B].

Друга та наступні лінії лікування ALK-позитивного НДРЛ

  • Будь-який пацієнт з НДРЛ і позитивним ALK-статусом має отримувати ALK-TKI нового покоління як терапію наступної лінії, якщо він раніше її не отримував [I, A].
  • Церитиніб та алектиніб рекомендується застосовувати пацієнтам з ALK-позитивним місцевопоширеним НДРЛ, у яких виявлено прогресування захворювання на тлі лікування кризотинібом або його непереносимість [I, A; оцінка ESMO-MBCS v1.1: 4].
  • Бригатиніб є додатковим варіантом лікування при резистентності до кризотинібу [III, A; оцінка MCBS v1.1: 3].
  • Лорлатиніб демонструє ефективність у пацієнтів із мутаціями ALK з резистентністю до кризотинібу [III, A; оцінка MCBS v1.1: 3].
  • У пацієнтів з ALK-позитивним НДРЛ і прогресуванням у ЦНС на фоні лікування кризотинібом необхідно застосовувати ALK-ТКІ нового покоління [II, A].
  • Хворим із прогресуванням після застосування ALK-ТКІ другого покоління можливе призначення інгібітора ALK наступного покоління лорлатинібу, якщо він наявний [III, A; оцінка MCBS v1.1: 3].

Лікування ROS1-позитивного НДРЛ

  • Кризотиніб рекомендується застосовувати як першу лінію лікування пацієнтам із IV стадією ROS1‑позитивного НДРЛ [III, A; оцінка MCBS v1.1: 3].
  • У пацієнтів з ROS1-позитивним НДРЛ, котрі не отримували кризотиніб у першій лінії, як друга лінія може бути запропонована монотерапія кризотинібом [III, A].
  • Якщо пацієнти отримували терапію кризотинібом у першій лінії, то їм може бути запропонована друга лінія ХТ на основі препаратів платини [IV, A] або, бажано, включення до клінічних випробувань із застосуванням інгібіторів нового покоління.

Лікування BRAF-позитивного НДРЛ

  • У пацієнтів із IV стадією НДРЛ і мутацією BRAF V600 у першій чи другій лінії слід застосовувати інгібітори BRAF/MEK дабрафеніб/траметиніб [III, A; оцінка ESMO-MBCS v1.1: 2].
  • Якщо пацієнти отримували інгібітори BRAF/MEK у перший лінії, то їм можна призначати ХТ на основі препаратів платини у другій лінії [IV, A].

Пацієнти з НДРЛ та іншими генетичними мутаціями

  • Пацієнтів із позитивним RET-статусом рекомендується залучати до участі у клінічних випробуваннях [III, C].
  • Пацієнтів із позитивним МET-статусом рекомендується залучати до участі у клінічних випробуваннях [III, C].
  • Пацієнтів із позитивним METex14-статусом (хоча докази користі сильніші) рекомендується залучати до участі у клінічних випробуваннях [III, C].
  • Кризотиніб продемонстрував потенційну клінічну ефективність у пацієнтів з позитивним METex14-статусом НДРЛ, яку потрібно підтвердити [III, C].
  • Пацієнтів із позитивним HER2-статусом рекомендується залучати до участі у клінічних випробуваннях [III, C].
  • Пацієнтів із позитивним NRTK-статусом рекомендується залучати до участі у клінічних випробуваннях [III, C].

Метастази у мозку

  • WBRT можна застосовувати відібраним пацієнтам на підставі прогностичних факторів кращої виживаності [III, C]. WBRT не слід рекомендувати пацієнтам III класу RPA з огляду на погіршення прогнозу [I, A]; таким пацієнтам рекомендується тільки краща супровідна терапія.
  • Найширше використовують схеми WBRT 20 Гр у 5 фракціях або 30 Гр у 10 фракціях [I, A].
  • Для більшості пацієнтів із симптоматичними метастазами в мозку та/або значними набряками рекомендується введення дексаметазону або еквівалентного кортикостероїда [III, A].
  • Нейропротекторні засоби не рекомендуються для рутинного використання [II, C].
  • Уникнення опромінення гіпокампу під час WBRT сьогодні не рекомендується як стандартне лікування [III, C].
  • У разі солітарного метастазу в мозку може бути розглянута хірургічна резекція [III, B].
  • Після хірургічної резекції рекомендується WBRT або SRS [I, A].
  • У разі обмеженої кількості метастазів рекомендується лікування тільки SRS у пацієнтів із RPA I-II класу [III, B].
  • Альтернативна стратегія лікування – ​SRS самостійно, без WBRT, але з МРТ-моніторингом мозку після лікування [III, B].
  • Показання до SRS ґрунтуються на загальному об’ємі пухлини, а не на кількості метастазів, оскільки ризик некрозу пухлини, зумовленого опроміненням, підвищується при збільшенні об’єму пухлини [III, C].
  • У пацієнтів із виявленими безсимптомними метастазами в ЦНС слід розглянути можливість призначення системної терапії з відстроченою променевою терапією через однакову інтра- та екстракраніальну відповідь [II, B].
  • У пацієнтів із діючим онкогенним драйвером (наприклад, EGFR, ALK) та клінічно безсимптомними метастазами в мозку застосування ТКІ нового покоління може сприяти відновленню контролю над метастазами у ЦНС та відстроченню краніальної променевої терапії [II, A].
  • Зараз результати незначної кількость клінічних випробувань демонструють безпеку та ефективність імунотерапії у пацієнтів з невеликими метастазами в ЦНС [III, B].

Лікування олігометастатичного захворювання

  • У пацієнтів з IV стадією та одним-трьома синхронними метастазами на етапі встановлення діагнозу після системної терапії та місцевої консолідаційної терапії (високодозової променевої терапії або хірургічного втручання) можна досягнути тривалої безрецидивної виживаності [III, B]. Через обмежені дані це слід обговорити в рамках міждисциплінарного консиліуму [II, B] і бажано включити цих пацієнтів у клінічні випробування.
  • Хоча операційний ризик низький і може бути досягнуто довготривалої виживаності, докази на користь хірургічного втручання при олігометастатичній хворобі обмежені, а ефект хірургічного втручання як локального методу порівняно з променевим лікуванням ще не встановлений.
  • Пацієнти з IV стадією й обмеженими метахронними метастазами можуть отримувати радикальну місцеву терапію (високодозову променеву терапію або хірургічне втручання) і досягати тривалої безрецидивної виживаності [IV, B]. Однак це ґрунтується, головним чином, на ретроспективних даних, і бажано включати таких пацієнтів у клінічні дослідження.
  • Пацієнти з IV стадією і драйверними мутаціями, виявленим олігопрогресуванням на тлі мішеневої молекулярної терапії можуть отримувати радикальне місцеве лікування (променеву терапію у високих дозах або хірургічне втручання) і досягати тривалої безрецидивної виживаності [IV, C]. Однак це ґрунтується, головним чином, на ретроспективних даних, і бажано включати таких пацієнтів у клінічні дослідження.
  • Солітарні вогнища у контралатеральній легені слід вважати в більшості випадків синхронними первинними пухлинами і, за можливості, призначати радикальне лікування [IV, B].

Planchard D. et al. Metastatic non-small cell lung cancer: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow-up. Ann Oncol. 2018; 29 (suppl 4): iv192-iv237.

Переклав з англ. Назар Лукавецький

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 1 (62), 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

28.11.2020 Онкологія та гематологія Урологія та андрологія Вибір інгібітора тирозинкінази для ефективного й безпечного лікування нирково-клітинного раку

На сьогодні інгібітори тирозинкінази, сунітиніб і пазопаніб, є препаратами першої лінії для лікування метастатичних та поширених форм нирково-клітинного раку. Проте питання, який із цих двох препаратів є найбільш ефективним та безпечним для пацієнтів, залишається відкритим. У статті представлено результати трьох досліджень провідних країн світу, автори яких вивчали зазначену проблематику....

30.10.2020 Онкологія та гематологія Пульмонологія та оториноларингологія Звіт ERS/EACTS щодо ведення пацієнтів зі злоякісним плевральним випотом

Злоякісний плевральний випіт (ПВ) є поширеним ускладненням онкологічного захворювання, яке виникає приблизно у 15% усіх хворих на рак [1]. Більшість випадків ПВ мають симптоматичний характер, а задишка є найчастішим симптомом [2]. Наявність ПВ зазвичай свідчить про поширене або метастатичне онкологічне захворювання, а отже, виживаність таких пацієнтів є поганою, з медіаною від 3 до 12 міс [2]. Лікування при цьому має паліативний характер і спрямоване на полегшення симптомів....

30.10.2020 Онкологія та гематологія Успішний досвід профілактики грибкової інфекції у дітей, які перенесли специфічне лікування онкологічної патології

Під інвазивними грибковими захворюваннями (ІГЗ) слід розуміти стани, при яких розвивається системне, генералізоване ураження внутрішніх органів грибковою інфекцією, що становить загрозу для життя людини. Особливо небезпечні ІГЗ для імуноскомпрометованих осіб, у тому числі для пацієнтів, які перенесли трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК), онкологічних і гематологічних хворих, котрі отримують специфічне лікування. Найбільш вразливою категорією пацієнтів є діти. ...

30.10.2020 Онкологія та гематологія Хіміоіндукована гепатотоксичність в онкологічних хворих і сучасні погляди на її корекцію

Епідеміологічна ситуація в світі загалом та в Україні зокрема дала поштовх для широкого впровадження дистанційних освітніх заходів. Науково-практична конференція з онлайн-трансляцією UkraineOncoGlobal‑2020, що відбулася 15 липня (м. Київ), є черговим прикладом втілення концепції безперервного професійного розвитку в сучасних умовах. У рамках заходу було представлено доповіді провідних вітчизняних фахівців, які висвітлювали різноманітні актуальні питання лікування онкологічних хворих. ...