20th World Cancer Day: проблеми та перспективні напрями сучасної онкології

16.04.2020

4 лютого 2020 р. на базі Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології (ІЕПОР) ім. Р.Є. Кавецького відбувся круглий стіл «Сучасні виклики у фундаментальній онкології та шляхи їх вирішення», присвячений Всесвітньому дню боротьби проти раку (World Cancer Day). Основною метою заходу стало створення простору для ефективного обміну думками стосовно розвитку фундаментальних і прикладних досліджень раку та вирішення актуальних питань у галузі експериментальної та клінічної онкології в Україні.

Щороку 4 лютого відзначають Всесвітній день боротьби проти раку. У цей день усі установи, компанії, організації, лікарі, пацієнти та небайдужі люди, які мають відношення до онкологічної галузі, об’єднуються для спільної мети – ​підвищення обізнаності суспільства щодо ракових захворювань, привернення уваги громадськості до проблем профілактики, ранньої діагностики онкопатології та лікування хворих. Рак нині не є синонімом до смертельного захворювання. Новітні досягнення в галузі онкології змінили уявлення про злоякісні новоутворення як про невиліковні. Незважаючи на значний прогрес, сьогодні існує безліч проблем і завдань, вирішення яких неможливе без тісної співпраці науковців, клініцистів і представників органів державної влади.

У вітальному виступі академік Національної академії наук України, директор ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького, доктор медичних наук, професор Василь Федорович Чехун наголосив на важливості підвищення обізнаності населення щодо онкологічної патології та об’єднання зусиль науковців, клініцистів, економістів, ІТ‑експертів та інших спеціалістів у вирішенні нагальних проблем сучасної онкології.

– Цього дня у 2000 р. підписано Паризьку хартію боротьби з раком, яка була покликана привернути увагу науковців, медичних працівників, політиків і суспільства загалом до проблем онкологічної патології. З того часу 4 лютого офіційно є Всесвітнім днем боротьби проти раку, основна мета якого – підвищення обізнаності людей з проблемами, пов’язаними з онкологічними захворюваннями.

У багатьох людей діагноз «рак» асоціюється зі смертним вироком, адже в онкологічних хворих рівень 1-річної виживаності після верифікації діагнозу є значно нижчим порівняно з пацієнтами кардіологічного, гастроентерологічного чи іншого профілю. Така тенденція була, є і буде зберігатися протягом деякого часу. У цьому аспекті важливим напрямом діяльності науковців і клініцистів є проведення просвітницької роботи серед населення.

Національна академія наук України є головним ідеологом і стратегом розвитку вітчизняної науки, а Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького – ​тією віссю, навколо якої мають концентруватися професіонали та перспективні науковці, які готові зануритися в проблеми онкології задля їх ефективного вирішення та протистояти всім труднощам у цій нелегкій справі.

Слід зазначити, що на сьогодні онкологічна наука досягла високого рівня знань і можливостей, яким насамперед потрібно завдячувати саме напряму експериментальних досіджень. Вони є своєрідним каталізатором в онкології, тобто прискорюють появу сучасних підходів до ведення хворих. Нині ми стоїмо на порозі нових можливостей – ​завдяки технологіям штучного інтелекту уже вдалося покращити діагностику раку молочної залози, а згодом станемо свідками подальшого активного впровадження інноваційних технологій в онкологічну практику.

Обговорюючи перспективні напрями в онкології, важливо наголосити на важливості мультидисциплінарної взаємодії (не лише між лікарськими спеціальностями, а й сферами економіки, кібернетики), міжнародної кооперації.

Сподіваюсь, що при відзначенні 25‑ї річниці Паризької хартії боротьби із злоякісними новоутвореннями ми будемо говорити про онкологічну патологію як про хворобу, перебіг якої можна контролювати, і доведемо людству, що РАК це не ВИРОК.

Голова Національної асоціації онкологів України, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор Юрій Васильович Думанський нагадав присутнім невтішні дані статистики та запропонував стратегію подолання цих тенденцій.

– Сьогодні в Україні налічується близько 975 тис. пацієнтів з раком різних локалізацій. Кожного року реєструється понад 137 тис. нових випадків захворювання. Від злоякісних новоутворень в Україні щороку помирають близько 68 тис. осіб. Такі невтішні статистичні дані демонструють високу актуальність проблеми онкологічної патології.

У сучасних умовах онкологічна допомога має здійснюватися у двох напрямах: по-перше – ​це ефективне лікування хворих на базах спеціалізованих клінік, по-друге – ​це профілактика, рання діагностика та скринінг раку. Для реалізації останнього напряму необхідні підтримка з боку держави, привернення уваги до проблеми засобами масової інформації, адекватна робота первинної ланки медичної допомоги. Сьогодні в Україні працюють близько 1800 лікарів-онкологів, що дуже мало, зважаючи на число онкологічних пацієнтів.

На жаль, частка пацієнтів, яким встановлюють діагноз рак на III-IV стадіях, коли ефективність сучасних методів лікування є низькою, сягає 48%. Важливими показниками для оцінювання якості надання медичної допомоги онкохворим є рівень 1-річної летальності та 5-річної виживаності від моменту встановлення діагнозу. В Україні рівень 1-річної летальності становить 31% (при всіх локалізаціях онкологічного процесу), 5-річної виживаності – ​40%, у США – ​19 та 64% відповідно. Для покращення цієї ситуації в Україні необхідна підтримка держави. Проте, навіть за умови залучення усіх сторін до вирішення проблем в онкології (клініцистів, науковців, представників державної влади), перші позитивні результати буде отримано не раніше ніж через 10‑15 років. Потрібно бути готовим, що покращення ситуації в онкології є складним і тривалим процесом.

Важливо ще раз згадати про скринінг, який часто опиняється в центрі дискусій. У розвинених країнах проводять скринінг на виявлення лише 3 онкологічних нозологій – ​раку молочної залози, раку шийки матки та колоректального раку. Це зумовлено фінансовими аспектами, адже скринінгові програми потребують залучення значних ресурсів. Тому в Україні основна частина коштів, яка виділялася державою на онкологічну службу, була спрямована на закупівлю лікарських засобів, а не на діагностичне обладнання, скринінгові програми чи профілактичні заходи. Проте разом із Всесвітньою організацією охорони здоров’я важливо наголосити на тому, що здоров’я на 75% залежить від самої людини, її способу життя, харчування, фізичної активності, зовнішніх факторів тощо. І навіть впровадження скринінгу онкологічної патології не вирішить усіх проблем, хоча він і важливий у довготривалій перспективі. Цю думку має усвідомити кожен.

Від імені Ради молодих вчених ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького НАН України виступила її голова Ольга Володимирівна Брєєва, яка висловила сподівання на тісну співпрацю членів ради з представниками різних сфер діяльності (ІТ‑працівниками, економістами, клініцистами) для реалізації нових наукових проектів як складової частини стратегії покращення онкологічної допомоги в державі.

Співробітники відділу менеджменту наукових досліджень та інновацій С.М. Герасимчук, П.Г. Мельник-Мельников інформували присутніх про можливості пошуку міжнародних грантів і проектів на виконання фундаментальних досліджень у галузі онкології, а також про наявні можливості підвищення ефективності комерціалізації та трансферу технологій інноваційних науково-технічних розробок, що здатні покращити профілактику, діагностику раку, лікування та реабілітацію хворих із злоякісними новоутвореннями.

Науковці та студенти Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана поділилися своїми планами щодо співробітництва з ученими ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького у галузі дослідження конкретних етапів комерціалізації науково-технічних розробок в галузі онкології, таких як маркетингові дослідження та розроблення бізнес-планів.

Проведення заходу з нагоди Всесвітнього дня боротьби проти раку у форматі круглого столу мало на меті зближення інтересів фахівців у різних сферах для досягнення спільної мети – ​підвищення якості медичного обслуговування онкологічних хворих і поширення передових думок у суспільстві щодо важливості профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень. Взаємний обмін ідеями, активна співпраця між ученими, лікарями, управлінським сектором, фахівцями в галузі економіки, кібернетики дозволять вирішити низку проблем, з якими може зіткнутися кожен.

Підготувала Ілона Цюпа

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 1 (62), 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

07.07.2020 Онкологія та гематологія Порушення коагуляції та тромбоз у пацієнтів із COVID-19

Здебільшого коронавірусна хвороба – 2019 (COVID‑19) зумовлює інфекційне ураження дихальних шляхів. Однак у частини пацієнтів захворювання прогресує та має тяжчий перебіг, що характеризується лихоманкою, стійкою до протизапальної терапії, гострим ушкодженням легень із розвитком гострого респіраторного дистрес-синдрому, шоковим станом і мультиорганною дисфункцією, котра асоціюється зі значним ризиком смерті [1]. У багатьох пацієнтів із тяжким перебігом COVID‑19 присутні порушення коагуляції, що імітують інші системні коагулопатії, пов’язані з тяжкими інфекціями, такі як синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ‑синдром) або тромботична мікроангіопатія, але COVID‑19 має відмінні риси [2]....

18.06.2020 Онкологія та гематологія Практичний підхід до ведення онкологічних хворих під час пандемії COVID-19

Виникнення хвороби, зумовленої коронавірусом 2019 (COVID‑19), спричинило глобальну надзвичайну ситуацію в системі охорони здоров’я. У грудні 2019 р. спалах респіраторного захворювання, спричинений новим коронавірусом, вперше був виявлений у Китаї і відтоді поширився на понад 150 країн [1]. Інфекція отримала назву тяжкого гострого респіраторного синдрому коронавірусу‑2 (SARS-CoV‑2). ...

18.06.2020 Онкологія та гематологія Середньо- та довгострокові результати ендоскопічної резекції при раку стравоходу типу pT1b-SM1 та pT1b-SM2

Рак стравоходу (РС) – ​одне з 10 найпоширеніших онкологічних захворювань у світі та шоста за частотою причина смерті від раку [1]. Ендоскопічна резекція слизової оболонки (ЕМR) та ендоскопічна підслизова дисекція (ESD) є ендоскопічними техніками лікування РС, що демонструють хороші результати [3]. ...

17.06.2020 Онкологія та гематологія Токсичні ускладнення імунотерапії

Клінічні настанови Європейського товариства медичної онкології щодо діагностики, лікування та подальшого спостереження пацієнтів....