Ополіскування ротової порожнини розчином повідон-йоду як додатковий рівень захисту від SARS-CoV-2

07.10.2020

Стаття у форматі PDF

У статті представлено результати американського дослідження, метою якого було визначити оптимальні час експозиції та концентрацію розчину повідон-йоду для досягнення віруліцидної активності проти SARS-CoV-2 для зменшення ризику передачі вірусу в хірургічній і стоматологічній практиці. 

Ключові слова: COVID-19, SARS-CoV-2, коронавірус, повідон-йод, ополіскування порожнини рота.

Через пандемію COVID‑19, яка призвела до значної захворюваності та смертності, клініцистам необхідно розглянути допоміжні заходи захисту, котрі можуть створити додатковий бар’єр безпеки при наданні медичної допомоги. Зрозуміло, що не існує єдиного методу чи засобу, котрий може повністю усунути чи мінімізувати ризик зараження COVID‑19 для медичного персоналу й інших пацієнтів.

Harrel і Molinari описали три рівні захисту від аерозолів при маніпуляціях у ділянці ротової порожнини [4]. Перший рівень – ​це засоби індивідуального захисту (ЗІЗ), такі як рукавички, окуляри та маски. Другий – ​це регулярне ополіскування порожнини рота антисептичними розчинами, а третій – ​використання евакуаторів високої потужності (HEV) та додаткових високо­ефективних фільтрів твердих частинок (HEPA). Другий рівень захисту, на відміну від першого та третього, не отримав належної уваги серед лікарів.

Настанови Американської стоматологічної асоціації (ADA) від квітня 2020 року пропонують передпроцедурне полоскання ротової порожнини 1,5% розчином перекису водню чи 0,2% розчином повідон-йоду [8]. Центри з ­контролю та ­профілактики захворювань (CDC) також рекомендують попереднє промивання порожнини рота антисептичними розчинами [9]. На сьогодні немає клінічних досліджень, які підтверджували би віруліцидний ефект будь-якого допроцедурного полоскання ротової порожнини проти ­SARS-CoV-2 [8]. Крім того, не проводилося досліджень in vitro щодо віруліцидного ефекту 1,5% розчину перекису водню. Проте було доведено, що розчини повідон-йоду 0,23% ефективно інактивують ­SARS-CoV і MERS із часом експозиції до 15 с in vitro [10, 11]. Оскільки ­SARS-CoV-2 є новим коронавірусом із тієї самої родини, очікується, що він інактивується повідон-­йодом таким самим чином.

Метою даного дослідження було визначити в умовах in vitro оптимальний час експозиції розчину повідон-йоду для досягнення віруліцидної активності проти SARS-CoV-2, а також його  концентрацію. За нульову гіпотезу, яку б мало спростувати це дослідження, було взято те, що не буде різниці у віруліцидній активності повідон-йоду при застосуванні різних концентрацій і часу експозиції, а також не буде різниці між ­використанням повідон-йоду та двох контрольних речовин (70% розчину етанолу й води).

Матеріали та методи

Середовище для отримання культури вірусу являло собою 2% фетальну бичачу сироватку з додаванням гентаміцину (концентрація 50 мкг/мл).

Досліджувані розчини повідон-йоду змішували з розчином вірусу в співвідношенні 1:1. Концентрації протестованих розчинів повідон-йоду наведені в таблиці. Етанол (70%) використовували як позитивний контроль, воду – як контроль збереження життєздатності вірусу.

Результати

При 15-секундній експозиції всі досліджувані розчини повідон-йоду ефективно знижували інфекційну дозу вірусу ­SARS-CoV-2 (>3 log10 CCID50 вірусу, з 3,67 log10 CCID50/0,1 мл до ≤0,67 log10 CCID50/0,1 мл). При 30-секундній експозиції всі досліджувані розчини повідон-йоду мали аналогічну ефективність (>3,33 log10 CCID50 вірусу, з 4,0 log10 CCID50/0,1 мл до ≤0,67 log10 CCID50/0,1 мл). Жоден із досліджуваних розчинів не проявляв цитотоксичної дії. Застосування контрольних речовин (70% розчину етанолу й води) призвело до очікуваних результатів (табл.).

Обговорення

Антисептичні розчини повідон-йоду для ополіскування ротової порожнини швидко інактивують вірус SARS-CoV-2 in vitro. ­Мінімального часу експозиції 15 с ­виявилося достатньо для інактивації повідон-­йодом нового коронавірусу, що також відповідає результатам попередніх досліджень, де розчини повідон-йоду продемонстрували віруліцидну активність проти SARS-CoV і MERS [10, 11].

Застосування антисептичних розчинів для ротової порожнини є важливим рівнем захисту поряд із застосуванням ЗІЗ для зменшення передачі вірусу, особливо при проведенні аерозоль-генерувальних процедур. 

На сьогодні за відсутності клінічних досліджень одним із завдань залишається пошук безпечної для застосування ефективної концентрації та часу експозиції розчину повідон-йоду. Існує декілька клінічних настанов, у яких рекомендовано для інактивації вірусу в носовій і ротовій порожнинах використовувати концентрації повідон-йоду від 0,25 до 0,5% [13].

Результати досліджень показали, що розчини повідон-йоду в концентрації до 5% виявилися безпечними для санації ротової порожнини та в концентрації до 1,25% – ​для санації носової порожнини [18-20]. Після ­застосування цих ­концентрацій не ­спостерігалося змін нюху чи порушення мукоциліарного кліренсу [21]. При застосуванні концентрацій розчину від 0,2 до 0,5% поглинання йоду було мінімальним і нижчим від загальної добової норми споживання йоду для здорової дорослої людини, що становить 150 мкг. Окрім того, у літературі не зафіксовано зміни смаку чи кольору зубів при застосуванні повідон-йоду [23]. Проте слід зазначити, що розчини повідон-йоду проти­показані пацієнтам, які мають в анам­незі алергічну реакцію на йод, вагітним, пацієнтам з активними захворюваннями щито­подібної залози та тим, які проходять терапію радіоактивним йодом [25-27].

Щодо розчинів перекису водню, то CDC не рекомендують їх застосування через відсутність достатніх наукових доказів [9]. Хоча відомо, що 1,5% розчин перекису водню має антибактеріальні властивості, цей засіб є хімічно більш нестабільним. На сьогодні немає опублікованих досліджень, результати яких доводили би віруліцидну активність розчину перекису водню проти ­SARS-CoV‑2 [28]. Потенційна токсичність при застосуванні цього розчину для санації ротової порожнини та його ефективність також невідомі. Щодо етанолу, кот­рий присутній у більшості розчинів для полоскання порожнини рота, то, за результатами цього дослідження, він потребував більш тривалого часу експозиції для ефективної інактивації вірусу, ніж досліджувані розчини повідон-йоду.

Висновки

Результати дослідження показали, що анти­септичні розчини повідон-йоду для ополіскування ротової порожнини швидко інактивують вірус ­SARS-CoV-2 in vitro. Засто­сування 70% розчину етанолу виявилося ефективним тільки при 30-секундній експозиції, тоді як при 15-секундній експозиції не забезпечило повної інактивації ­SARS-CoV-2. Повідон-йод забезпечував віруліцидну активність за концентрації 0,5% і при експозиції 15 с. Це дає змогу рекомендувати застосування розчину повідон-­йоду як додаткового рівня захисту для зменшення ризику передачі нового корона­вірусу від інфікованих осіб медичним працівникам та іншим пацієнтам.

Список літератури знаходиться в редакції.

За матеріалами: Avinash S. Bidra et al.
Rapid in-vitro inactivation of severe acute
respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2)
using povidone-iodine oral antiseptic rinse.
Journal of Prosthodontics. 2020 Jun 16.

Реферативний огляд підготувала Марія Грицуля

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 17 (485), 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

17.04.2021 Інфекційні захворювання Постковідний синдром: мультидисциплінарний підхід до ведення хворих

11-12 березня відбулася III Міжнародна медична міжсекторальна онлайн-конференція «Постковідний синдром. Демонстрація готовності», присвячена аналізуванню висновків за результатами року пандемії, що минув. У заході взяли участь провідні лікарі України й інших країн. Доповіді науковців стосувалися проблем, пов’язаних із веденням пацієнтів із постковідним синдромом; особливу увагу було зосереджено на його проявах і наслідках....

16.04.2021 Інфекційні захворювання Основні помилки в боротьбі з пандемією COVID-19 із погляду інфекціоніста

На III Міжнародній медичній міжсекторальній онлайн-конференції «Постковідний синдром. Демонстрація готовності», що відбулася 11-12 березня, обговорювалася проблематика ведення пацієнтів із коронавірусною хворобою (COVID‑19) і постковідним синдромом. Порушуючи питання упущень і похибок у лікуванні цих хворих за період пандемії, з доповіддю «COVID‑19: помилки року. Погляд інфекціоніста» виступила завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Ольга Анатоліївна Голубовська....

16.04.2021 Інфекційні захворювання Постковідний синдром: новий мультидисциплінарний виклик

Під час конференції «Постковідний синдром: новий мультидисциплінарний виклик», яка відбулася 3-4 березня, обговорювали нове актуальне питання – ураження органів і систем організму, що є наслідком нової коронавірусної хвороби (COVID-19)....

10.04.2021 Інфекційні захворювання Неврологія Тривожно-депресивний синдром та COVID‑19: інновації психофармакології

У березні 2021 року відбувся IX Всеукраїнський конгрес «Профілактика. Антиейджинг. Україна». Провідні фахівці представили доповіді щодо інноваційних розробок у галузі профілактичної та антиейджинг медицини, а також сучасні доказові підходи до лікування. Не оминули увагою й одну з найактуальніших проблем сьогодення – пандемію COVID-19 та її вплив на якість життя. Ганна Сергіївна Бондаренко, к. мед. н., лікар-невролог, виступила із промовою на тему «Тривожно-депресивний синдром в час пандемії COVID-19. Що нового в методах фармакологічної корекції?»....