Спектр дії перстачу білого (potentilla alba l.) за умов поєднаної патології: нове про добре відоме

01.11.2020

Менеджмент захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) наразі залишається актуальною проблемою медичної науки та практичної охорони здоров’я. З огляду на це за ініціативи Європейської тиреоїдної асоціації навіть започаткований Всесвітній день щитоподібної залози (25 травня). У багатьох країнах систематично проводяться заходи, метою яких є підвищити рівень поінформованості населення про захворювання ЩЗ, методи їхнього лікування та профілактики.

Дійсно, частота захворювань ЩЗ постійно зрос­тає, а зниження тиреоїдної функції відзначається у 2% загальної популяції і 8% осіб віком понад 60 років (Diab N. et al., 2019). Вузлові утворення ЩЗ виявляють за допомогою сучасних методів практично в 30% дорослих, збільшення розміру ЩЗ у регіонах йодного дефіциту, до яких належить практично вся Україна, – в 10-20% мешканців (Dauksiene D. et al., 2017). Аналогічна ситуація спостерігається в більшості країн світу; кількість пацієнтів із захворюваннями ЩЗ вимірюється вже десятками мільйонів. На різні захворювання ЩЗ страждає не менше ⅓ населення Землі.

Українці споживають утричі менше йоду, ніж необхідно, законопроєкти щодо профілактики йодо­дефіцитних розладів відсутні, тому годі й сподіватися на розв’язання проблеми йодного дефіциту в Україні найближчими роками. Добре відомо, що причиною 65% випадків захворювань ЩЗ у дорослих і 95% дітей є недостатнє надходження йоду з їжею; його дефіцит спричиняє багато тяжких патологій: від невиношування вагітності до хвороби Альцгеймера. Дефіцит йоду має й соціальні наслідки. Так, він може посилювати девіантну поведінку підлітків і бути однією із причин низької успішності школярів. Згідно з Global Iodine Nutrition Scorecard, щороку в Україні 382 тис. (80%) дітей народжуються з ризиком розладів через йодний дефіцит (Toloza F. J. et al., 2020).

Окрім того, надто багато шарлатанів паразитують на цій проблемі, сповненій темряви й ­усіляких жахів. Водночас дуже важливо в тиреоїдології зберігати здоровий глузд, критично оцінювати та перевіряти ще раз усю інформацію, яка надходить. Утім, як і в будь-якій іншій сфері.

Унікальні можливості для діагностики та лікування надає персоналізована медицина, підґрунтям для якої є не тільки великі масиви даних, а й індивідуальний підхід до кожного пацієнта. У зв’язку із цим залишається актуальним пошук нових ефективних лікарських засобів на основі рослинної сировини, що має тиреотропні властивості. Терапія захворювань ЩЗ останніми роками значно не змінилася; арсеналу лікарських засобів, призначених для лікування та профілактики патології ЩЗ, недостатньо. Отже, виникає потреба в розробці фармакологічних препаратів, у т. ч. на основі рослинної сировини, які виявляють тиреотропну активність.

Фітотерапія людей із патологією ЩЗ усе частіше стає пріоритетною за рахунок безпеки запропонованих фармакологічних засобів. Відомо, що пацієнти з тиреоїдними розладами нерідко звертаються за порадою до фахівців альтернативної медицини та фітотерапії у зв’язку з недостатньою ефективністю стандартних схем лікування. При цьому рівень наукових досліджень і впровадження фітотерапевтичних засобів у тиреоїдології є недостатнім. Саме тому доцільним є об’єднання зусиль ендокринологів, лікарів внутрішньої медицини, фітотерапевтів і відповідних наукових центрів щодо розробки нових та ­вдосконалення наявних лікувально-профілактичних методів фіто­терапії, створення полікомпозитних ліків багатогранної дії з урахуванням коморбідного статусу таких хворих (Волошин О. І. та співавт., 2019). Лікарські рослини становлять важливу за своїм значенням частину загальних біологічних ресурсів України. Потреба в лікарських рослинах дуже велика – до 40% усіх лікарських засобів, що застосовують у медицині, становлять препарати рослинного походження (Niemeyer K. et al., 2013).

Засоби рослинного походження – перспективне джерело біологічно активних речовин, у т. ч. тиреотропної дії, з широким спектром активності та високим ступенем безпеки. Однією з таких рослин є перстач білий (potentilla alba L.) сімейства розоцвітих. Майже півстоліття тому доведено його ефективність у регулюванні функції ЩЗ (Смик Г. К., 1975).

Перстач білий (найуживаніша народна назва – п’ятипал) нині набуває дедалі більшої популярності; в сучасну медицину його ввів відомий український учений-ботанік Г. К. Смик. Перші згадки про перстач білий сягають іще часів Середньовіччя: він описується під назвою pjacornik у «Зільнику Сіреніуша», де чітко вказано, що рослина wolo pod garlem rozganja (воло під горлом розганяє), тобто п’ятипал, лікує зоб. Хоча рослина не належить до фармакопейних, вона широко використовується в медицині у вигляді як лікарської рослинної сировини (відвари, чаї, настоянки), так і дієтичних добавок.

Підземна частина перстачу білого містить вуглеводи (крохмаль), іридоїди, сапоніни, фенолкарбонові кислоти, флавоноїди (кверцетин), дубильні речовини (галотанін) – до 17% (максимум у фазу цвітіння). Надземна частина містить іридоїди, сапоніни, фенолкарбонові кислоти, флавоноїди (рутин), дубильні речовини до 6%. Рослина є концентратом цинку, магнію, міді, селену, заліза й інших мікроелементів і вітамінів, а також містить елементарний йод та аніон йодистої кислоти (Семенова Е. Ф. и соавт., 2001).

Зокрема, в рослині 5-річного віку встановлено найбільший уміст таких макроелементів, як кальцій (8900 мг/кг), калій (2900 мг/кг), магній (1900 мг/кг), сірка (1200 мг/кг), фосфор (1000 мг/кг), кремній (360 мг/кг), залізо (140 мг/кг) і натрій (28 мг/кг). Відзначається накопичення таких мікро­елементів, як марганець, барій, титан, бор, цинк, мідь, нікель (Ториков В. Е. и соавт., 2016).

В експериментальному дослідженні (мерказолілова модель гіпотиреозу) (Архипова Э. В. и соавт., 2014) визначали вплив сухого екстракту перстачу білого на гормональний статус і морфологічні характеристики ЩЗ. Курсове введення досліджуваного екстракту в дозі 50 мг/кг зумовило підвищення рівня тироксину в 2,9 разу, трийодтироніну – на 40% і зменшення рівня тиреотропного гормону (ТТГ) на 50% порівняно з аналогічними показниками в контрольній групі. Отримані авторами дані підтверджують, що екстракт перстачу білого підвищує функціональну активність ЩЗ в експерименті. Водночас відбувається відновлення морфологічної структури ЩЗ, зменшуються проліферативні процеси. Цей ефект проявляється завдяки наявності у складі екстракту елагової кислоти, здатної зв’язуватися із ТТГ, а також умісту фенольних сполук, йоду й аніона йодистої кислоти, мікроелементів (цинку та селену), присутність яких необхідна для функціонування тиреоїдних гормонів в організмі.

Нещодавно опубліковані результати досліджень, які вказують, що екстракти potentilla alba впливають на проліферацію неракових і ракових клітин епітелію товстої кишки людини (Kowalik K. et al., 2020). Метою цього дослідження було визначення протипухлинної активності екстрактів, виділених з potentilla alba L., на клітини раку товстої кишки людини лінії HT‑29 та на неракові епітеліальні клітини товстої кишки лінії CCD841 CoTr. Після всебічного аналізу всіх експериментів було виявлено, що екстракти демонструють ­цитотоксичні властивості; вони стимулювали поділ неракових клітин, сприяючи виведенню вільних радикалів. Проліферація пухлинних клітин зменшилася до 9,5% порівняно з контролем.

Отже, перстач білий (potentilla alba L.) може використовуватися в комплексній терапії як тирео­тропний, антиоксидантний, протизапальний і протипухлинний засіб.

На основі перстачу білого випускають різні дієтичні добавки; серед них слід виділити стандартизований продукт рослинного походження ­Альба®, який широко використовується в клінічній практиці (Чернявская И. В. и соавт., 2018). Кожна капсула нутрицевтика містить стандартизований екстракт кореня перстачу білого в дозі 300 мг, що є максимальною серед наявних аналогів. Сировина вирощується в регіонах без дефіциту йоду та селену, потім зазнає промислової пере­робки, стандартизується у Франції (NATUREX) та сертифікується за Європейським стандартом. Лише після цього сировина надходить для виготовлення нутрицевтика, забезпечуючи стабільність та гарантію вмісту мікро­елементів і органічних речовин незалежно від партії й пори року (Каминский А. В. и соавт., 2014).

Серед біологічно активних речовин у складі нутрицевтика Альба® слід підкреслити кверцетин – біофлавоноїд, який має виражену антиоксидантну, імуномодулюючу, протизапальну та мембраностабілізуючу активність (Ngwa W. et al., 2020).

У низці досліджень біофлавоноїди проявили інгібуючу дію стосовно вірусних протеаз різних типів коронавірусів. У деяких експериментальних дослідженнях доведено інгібуючий вплив флавоноїдів, включаючи кверцетин, стосовно 3С-подібної протеази (3CLpro) та папаїноподібної протеази (PLpro), які беруть участь у процесі протеолізу, отже, є важливими для профілактики інфікування та репродукції SARS-CoV‑2 (Jo S. et al., 2020). Біофлавоноїди відіграють важливу роль як пастки для вільних радикалів, тобто активних уламків молекул, що здатні зруйнувати важливі структури живих клітин (наприклад, ДНК).

Насамперед кверцетин розглядається як активатор ферментів власного антиоксидантного за­хисту організму; його протизапальна дія зумовлена блокадою ліпооксигеназного шляху метаболізму арахідонової кислоти, зниженням синтезу лейкотрієнів, серотоніну й інших медіаторів запалення. Кверцетин підвищує активність фагоцитів, Т- і В-лімфоцитів і продукцію антитіл, знижуючи так прояви вторинного імунодефіциту.

У дослідженнях in vitro кверцетин продемонстрував ефективність проти широкого спектра вірусів, зокрема проти вірусів герпесу 1 типу, поліомієліту 1 типу, респіраторно-синцитіального вірусу, вірусу гепатиту С тощо. Результати експериментальних досліджень також демонструють значний противірусний потенціал кверцетину проти SARS-CoV‑2 (Kumar A. et al., 2020). Установлено, що він інгібує трипсиноподібні серинові протеїнази в мікромолярних концентраціях за рахунок зв’язування двома сусідніми фенольними гідроксильними групами з амінокислотними залишками каталітичного центру протеази, в т. ч. з каталітично важливим залишком глутамінової кислоти, що є характерною ознакою протеаз більшості вірусів. Інтерес до кверцетину як засобу профілактики та лікування при високій гостроті цієї проблеми на сьогодні знаходить свій відгук у багатьох фахівців наукового та лікувального профілю. Зокрема, EVMS Medical Group рекомендує включення кверцетину до протоколу надання допомоги пацієнтам з COVID‑19 (Зупанець І. А. та співавт., 2020).

Головним механізмом протекторної дії кверцетину стосовно ЩЗ є ефект стабілізації мембран тиреоцитів (Tomczyk M. et al., 2009). Шляхом реалізації цього біологічного механізму регулюється проникність клітин ЩЗ, забезпечується їх захист від ушкоджувального впливу автоантитіл і вільних радикалів, відновлюються рецепторна та гормоновидільна функції.

Як бачимо, продукт рослинного походження Альба® має широкий спектр біологічно активних речовин, декілька видів фармакологічної активності, характеризується плавним наростанням фармакологічного ефекту. Важливою його властивістю є відсутність несприятливих побічних ефектів при тривалому прийомі.

Перстач білий доцільно використовувати в регіонах із несприятливою екологічною ситуацією (зокрема, з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, хронічним йодним дефіцитом) із метою виведення з організму людини радіонуклідів. Відомо, що нестача йоду супроводжується розвитком вторинних імунодефіцитних станів. Отже, аргументується доцільність застосування нутрицевтика Альба® в комплексному лікуванні та профілактиці імунодефіцитних станів, у т. ч. захворювань ЩЗ.

Слід підкреслити, що Альба®, на відміну від синтетичних засобів, є нетоксичною, має широкий спектр дії, може тривалий час застосовуватися без істотних побічних ефектів (насамперед алергічних реакцій), добре поєднується з лікарськими речовинами, посилюючи їхній терапевтичний ефект. Додатково варто відзначити, що перстач білий має комплекс фармакологічних ефектів, що дозволяє забезпечити позитивний вплив на весь організм загалом.

На сьогодні беззаперечним фактом є висновок світової медичної спільноти, що застосування ліків рослинного походження в комплексній терапії патогенетично залежної коморбідної патології належить до надійного та перспективного науково-­практичного напряму, який дає змогу оптимізувати загальні результати лікування та прогноз.

В основі концепції геогенетичного біорезонансу вбачається особлива чутливість організму людини на основі генетичного еволюційного розвитку до природи, їжі, в т. ч. до лікарських рослин, із географічної зони її народження (­Волошин О. І. та співавт., 2011).

Акцент у фітотерапії зосереджується на застосуванні сучасних готових фітотерапевтичних препаратів. Загалом у пересічних громадян існує думка, що фітотерапія як засіб народної медицини абсолютно безпечна та нешкідлива, відтак, може застосовуватися без обмежень й лікарського контролю. Якщо в разі придбання хімічно синтезованого лікарського препарату в аптеці більшість пацієнтів ставиться до нього з обережністю, то вжити відвар зі збору лікарських трав за порадою сусідки ті самі люди можуть практично без вагань. Водночас не враховуються токсичний вплив рослинних отрут, радіоактивне забруднення ґрунту й інші чинники.

Альба® представлена на ринку України як дієтична добавка. Не секрет, що ставлення більшості лікарів до дієтичних добавок нерідко є скептичним. Пояснення досить просте: першими (у відповідь на виклики епохи) вирішувати цю проблему взялися новостворені фірми, в яких технології виготовлення дієтичних добавок мали численні недоліки. При цьому концепція мережевого маркетингу, яка мала на меті збагачення учасників реалізації цієї продукції, дискредитувала важливу ідею необхідності використання дієтичних добавок, особливо із профілактичною метою.

Виробництво нутрицевтика Альба® здійснюється за допомогою сучасних технологій; використовується сертифікована сировина відповідно до вимог Належної виробничої практики (GМР). Ефективність нутрицевтика підтверджена з позицій доказової медицини.

У багатоцентровому дослідженні, що проводилося лікарями-ендокринологами в 56 медичних установах України, встановлена клінічна ефективність застосування продукту Альба® в дозі 600 мг/добу протягом 3 і 6 місяців. Використання нутрицевтика Альба® сприяло поліпшенню функціонального стану ЩЗ, що проявилося як достовірне зниження рівня ТТГ до середньопопуляційного в пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом, дифузним нетоксичним і вузловим зобами на тлі зменшення загального обсягу ЩЗ (Паньків В. І. та співавт., 2017). Результати даного дослідження продемонстрували, що застосування нутрицевтика Альба® у пацієнтів із захворюваннями ЩЗ може бути перспективним. У дослідженні також відзначено високу безпеку тривалого застосування Альби, не було зареєстровано випадків непереносимості, побічних ефектів або фактів відмови від призначеної терапії.

Список літератури знаходиться в редакції.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 17 (486), 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Ендокринологія

17.04.2021 Ендокринологія Корекція зовнішньосекреторної недостатності у хворих на цукровий діабет: особливості вибору ферментативного препарату

Завершився лютий, який порадував фахівців різних спеціальностей численними конгресами та конференціями. Серед онлайн-заходів одну з найбільших Інтернет-аудиторій зібрала науково-практична конференція з міжнародною участю «Дні гастроентерології в Чернігові», що відбулася 25-26 лютого....

10.04.2021 Неврологія Ендокринологія Цукровий діабет 2-го типу як фактор ризику розвитку та прогресування хвороби Паркінсона

Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу та хвороба Паркінсона (ХП) – ​поширені захворювання, які часто співіснують в осіб похилого віку. Раніше в межах систематичних оглядів та метааналізів вже вивчали зв’язок між ЦД та ризиком розвитку ХП, але докази були суперечливими. H. Chohan et al. проаналізували дані обсерваційних досліджень із метою детальнішого розгляду ЦД 2-го типу як фактора ризику виникнення і прогресування ХП. Пропонуємо до вашої уваги огляд отриманих результатів, розміщених у виданні Movement Disorders (2021; doi: 10.1002/mds.28551)....

10.04.2021 Психіатрія Ендокринологія Психоендокринологічні аспекти лікування шизофренії

Торік у листопаді в режимі онлайн відбувся ІІ Науковий конгрес із міжнародною участю «Психосоматична медицина XXI століття: реалії та перспективи». Програма заходу передбачала обговорення актуальних напрямів, зокрема психонейроімуноендокринології в сучасній медицині. ...

06.04.2021 Ендокринологія Вузловий зоб: сучасні погляди на діагностику та лікування

Захворювання щитоподібної залози (ЩЗ), за якого переважають вогнищеві зміни її структури (найчастіше – в результаті гіперплазії, дистрофічних змін або фіброзу) без порушення функції органа, називають нетоксичним вузловим зобом; його поширеність корелює з віком і є вищою серед жінок. На цій патології ЩЗ зосередила увагу старший науковий співробітник кафедри ендокринології Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка» НАМН України (м. Київ), кандидат медичних наук Юлія Валеріївна Булдигіна в рамках online-заходу «Школа ендокринолога» (24-27 лютого)....