Мікронутрієнти при гострих респіраторних захворюваннях: імуномодуляція, органопротекція та покращення прогнозу

25.02.2021

Стаття у форматі PDF

На тлі пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19) у розпалі сезон грипу й інших гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), тож актуальними залишаються прості профілактичні заходи, як-от миття рук, носіння масок і соціальне дистанціювання [1]. Знову варто наголосити, що, за винятком грипу [2], специфічних противірусних препаратів для лікування ГРВІ не існує, крім того, жоден із горезвісних «противірусних засобів з імуномодулювальними властивостями», «індукторів інтерферону», – а гомеопатичні засоби й поготів – не має надійних доказів щодо ефективності в профілактиці чи лікуванні ГРВІ. З іншого боку, добре відомо, що для підтримання імунітету необхідне раціональне харчування [3-7]. Деякі мікронутрієнти відіграють провідну роль в імуномодуляції, і їх дефіцит підвищує індивідуальну сприйнятливість до вірусних інфекцій зі схильністю до тяжчого клінічного перебігу.

Магній

Протягом останніх років значно зріс науковий інтерес до магнію (Mg) як функціонального регулятора організму [8, 9]. Це один із найважливіших есенціальних мікронутрієнтів, який бере участь у понад 600 біохімічних реакцій і необхідний для нормальної роботи імунної системи – як уродженої, так і набутої [10-12].

Встановлено, що дефіцит Mg супроводжується підвищенням рівнів субстанції Р та запальних цитокінів, передусім IL‑6 і TNF, зниженням активності поліморфноядерних клітин й апоптозом В-лімфоцитів [13, 14]. В умовах дефіциту Mg порушуються синтез IgG та клітинно-опосередкований імунітет [15]; водночас підвищуються рівні IgE, вивільнення гістаміну та кількість еозинофілів [16]. Тривала недостатність Mg супроводжується схильністю до алергії, хронічних грибкових і вірусних інфекцій [17-19].

У нещодавньому дослідженні в пацієнтів з XMEN-синдромом (зчеплений з Х-хромосомою імунодефіцит із дефектом Mg2+, інфекцією вірусу Епштейна-Барр і неоплазіями) було доведено, що внутрішньоклітинний вільний Mg2+ є необхідним для реалізації цитотоксичної активності Т-лімфоцитів і противірусного імунітету [17].

Для зниження ризику інфікування коронавірусом деякі автори рекомендують уживати вітамін D у високих дозах [18-20]. Застосування високих доз вітаміну D також вважають доцільною терапевтичною стратегією в осіб, які захворіли на COVID‑19 [21, 22]. Але слід пам’ятати, що дефіцит Mg – а він присутній у близько 70% дорослих [23] – робить лікування вітаміном D марним [24-27]. Магній підвищує абсорбцію вітаміну D у кишечнику, є есенціальним кофактором для його синтезу й активації [28, 29]. Дослідження свідчать, що без адекватних рівнів Mg лікування вітаміном D не є ані ефективним, ані безпечним [30]. Отже, прийом вітаміну D, особливо у високих дозах, доцільно доповнювати застосуванням магнію.

Магній є антагоністом кальцію, завдяки чому сприяє бронходилатації [31]. Крім того, Mg зменшує запалення в легенях шляхом інгібування сигнальних шляхів IL‑6, NF-κB та кальцієвих каналів L-типу [32]. Ці властивості магнію визначають його участь у полегшенні легеневих симптомів ГРВІ.

З огляду на важливу роль Mg в імунітеті й регуляції легеневої функції експерти пропонують застосовувати пероральні магнійумісні засоби для профілактики та підтримувальної терапії COVID‑19 [33-35]. Магній допомагає контролювати фактори ризику тяжкої COVID‑19, зокрема зменшує гіперглікемію в пацієнтів із цукровим діабетом, а також може запобігати кардіоваскулярним і неврологічним ускладненням [36, 37]. Зрештою, магній зменшує стрес і тривогу, сприяючи збереженню психічного здоров’я та покращенню самопочуття в умовах пандемії [38-41].

Калій

Як головний внутрішньоклітинний катіон калій (K) відіграє життєво важливу роль на рівні клітин [42]. Гіпокаліємія, що є найчастішим електролітним розладом у клінічній практиці, може призводити до тяжких ускладнень аж до летального наслідку [43, 44]. У багатьох фізіологічних процесах калій діє синергічно з магнієм, і дефіцит Mg часто супроводжується дефіцитом K [45-47].

Роль калію в імунології почали активно вивчати у 2000-х роках, коли було продемонстровано зниження смертності критично хворих при введенні калійумісних розчинів, особливо значне в пацієнтів із поліорганною недостатністю внаслідок септичного шоку [48]. Надалі було встановлено, що при зниженні внутрішньоклітинних рівнів калію лейкоцити втрачають здатність трансформуватися, ділитися та виконувати свої ензиматичні функції [49]. Результати інших досліджень показали, що гіпокаліємія асоціюється зі зниженням легеневої функції та тяжчими наслідками інфекцій [50-52].

Ще на початку пандемії нової коронавірусної інфекції китайські вчені встановили, що гіпокаліємія присутня в 93% пацієнтів із тяжким або дуже тяжким перебігом COVID‑19 [53]. Як відомо, вірус SARS-CoV‑2 потрапляє в людські клітини шляхом зв’язування з ангіотензинперетворювальним ферментом 2 типу (ACE2) на клітинних мембранах [54]. АСЕ2 присутній у багатьох життєво важливих органах, як-от серце, печінка, нирки та легені [55]. АСЕ2 вважають головним контррегуляторним механізмом ренін-ангіотензинової системи (РАС), який є ключовим гравцем у контролі артеріального тиску й електролітного балансу [55]. Зв’язуючись з ACE2, вірус посилює деградацію ACE2 і таким чином зменшує його контррегуляторну дію на РАС. Зрештою це призводить до посилення реабсорбції натрію та води, підвищення артеріального тиску й екскреції K+ із сечею [56]. Додаткові механізми втрати калію – діарея та блювання, що є гастроінтестинальними проявами COVID‑19 [57]. Гіпокаліємія спричиняє гіперполяризацію клітин у спокої та прискорює деполяризацію клітин серця й легень, що може ініціювати шлуночкові аритмії та дихальну недостатність; з іншого боку, припинення втрати K+ із сечею є індикатором хорошого прогнозу [55].

Коензим Q10

Коензим Q10 (убіхінон) – мітохондріальний фермент і потужний антиоксидант, який бере участь в енергетичних процесах, ефективно захищає ліпіди біологічних мембран, ДНК і білки організму від перекисного окислення [56-60]. Коензим Q10 синтезується в організмі та надходить з їжею [57]. Його рівень знижується з віком, а також в умовах стресу та під час гострих респіраторних захворюваннь [59]. Приміром, у дослідженні 2019 року було встановлено, що пацієнти з грипом порівняно з контролем значно частіше мають низькі рівні коензиму Q10, що корелює з підвищеними рівнями запальних маркерів [60].

Вірус грипу, як і новий коронавірус SARS-CoV‑2, може зумовлювати надмірну імунну відповідь – так званий цитокіновий шторм, який вважають головною патогенетичною ланкою тяжкого перебігу й летальності [61, 62]. Нещодавній метааналіз клінічних досліджень, у яких застосовувався коензим Q10, свідчить про важливу роль цього мікронутрієнта в регулюванні гострої запальної відповіді та запобіганні цитокіновому шторму: порівняно з плацебо пероральне призначення коензиму Q10 знижувало рівні запальних маркерів (TNF, IL‑2, IL‑6 та ін.) і зменшувало надмірне запалення [63].

У пацієнтів із пневмонією застосування коензиму Q10 прискорює одужання, зменшує потребу в госпіталізації та ризик невдачі лікування [64].

У численних рандомізованих контрольованих дослідженнях продемонстровано здатність коензиму Q10 протидіяти факторам ризику тяжкого перебігу COVID‑19 завдяки гіпотензивному й гіпоглікемічному ефектам [65-70]. На думку багатьох авторів, коензим Q10 є цінним доповненням терапії гострих респіраторних інфекцій, що знижує вартість лікування, зменшує тяжкість симптомів і зрештою покращує якість життя пацієнтів [71-74]. Дієтичні добавки з коензимом Q10 також рекомендують як засіб профілактики інфікування й полегшення перебігу COVID‑19 [75].

Вітамін Р

Кверцетин, рутин та інші флавоноїди, відомі як вітамін Р, мають широкий спектр біологічної активності, зокрема чинять протизапальну, противірусну й антиоксидантну дії, зменшують перекисне окислення ліпідів, агрегацію тромбоцитів і капілярну проникність [76-80]. Цінним джерелом вітаміну Р є софора японська, висушені бутони котрої містять до 20% рутину та кверцетину [81].

У дослідженнях in vitro та in vivo встановлено, що вітамін Р зменшує продукцію запальних цитокінів (TNF, IL‑1α), запальних ферментів (циклооксигенази, ліпооксигенази) й молекули клітинної адгезії VCAM‑1, збільшує вироблення інтерферону-γ Т-хелперами 1 типу та пригнічує продукцію IL‑4 Т-хелперами 2 типу [82-86].

Прямий противірусний ефект вітаміну Р продемонстровано проти широкого спектра респіраторних вірусів, зокрема проти риновірусів, аденовірусів і коронавірусів (SARS, MERS) [87-92]. У рандомізованому контрольованому дослідженні за участю пацієнтів з інфекціями верхніх дихальних шляхів пероральне застосування вітаміну Р значно зменшувало тяжкість симптомів і тривалість захворювання [93]. В іншому подвійному сліпому дослідженні вживання кверцетину протягом зимового періоду значно знижувало захворюваність на гострі респіраторні інфекції в загалом здорових осіб [94].

Скринінг 83 сполук із відомою активністю проти РНК-залежної РНК-полімерази показав, що біофлавоноїди групи вітаміну Р мають здатність запобігати зв’язуванню SARS-CoV‑2 з клітинами макроорганізму [95]. Було встановлено, що вітамін Р може пригнічувати реплікацію SARS-CoV‑2, порушуючи зв’язок між вірусним S-протеїном та АСЕ2 [96]. Нещодавно група вчених із США виявила, що вітамін Р збільшує експресію сиртуїну SIRT2 – білка, котрий пригнічує складання інфламасоми NLRP3, залученої до патогенезу COVID‑19 [97].

З огляду на ці результати, а також на наявність у вітаміну Р протизапальних, антитромботичних властивостей і з урахуванням його високої безпеки експерти вважають за доцільне вживання дієтичних добавок із кверцетином із метою профілактики й ад’ювантної терапії COVID‑19, грипу й інших ГРВІ [98-102]. Слід зазначити, що вітамін Р має відносно низьку біодоступність, тому ефективнішим може бути тривалий профілактичний прийом для достатньої акумуляції в організмі [101].

Загалом вітамін Р має потужну цитопротекторну активність стосовно клітин шлунково-кишкового тракту, завдяки чому робить безпечнішим лікування нестероїдними протизапальними препаратами, котрі слугують основою симптоматичного ведення ГРВІ [102].

КОРАМАГ® – вітамінно-мінеральний комплекс, який може бути рекомендований для доповнення до раціону харчування як додаткове джерело калію, магнію, коензиму Q10 і вітамінів Р та Е для підтримання нормального метаболізму в клітинах органів і тканин, сприяння нормальному обміну речовин [103]. Компоненти дієтичної добавки КОРАМАГ® мають природне походження, є безпечними та виявляють комплексну синергічну дію. Експериментальні та клінічні дослідження обґрунтовують застосування калію, магнію, коензиму Q10 і вітаміну Р у профілактиці й лікуванні COVID‑19, грипу й інших ГРВІ з метою імуномодуляції, захисту органів-мішеней і покращення прогнозу.

КОРАМАГ® рекомендовано приймати дорослим внутрішньо, до їди, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю води. Добова доза становить по 2 капсули 2-3 рази на день або за рекомендацією лікаря.

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготував Олексій Терещенко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 2 (495), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

17.04.2021 Інфекційні захворювання Постковідний синдром: мультидисциплінарний підхід до ведення хворих

11-12 березня відбулася III Міжнародна медична міжсекторальна онлайн-конференція «Постковідний синдром. Демонстрація готовності», присвячена аналізуванню висновків за результатами року пандемії, що минув. У заході взяли участь провідні лікарі України й інших країн. Доповіді науковців стосувалися проблем, пов’язаних із веденням пацієнтів із постковідним синдромом; особливу увагу було зосереджено на його проявах і наслідках....

16.04.2021 Інфекційні захворювання Основні помилки в боротьбі з пандемією COVID-19 із погляду інфекціоніста

На III Міжнародній медичній міжсекторальній онлайн-конференції «Постковідний синдром. Демонстрація готовності», що відбулася 11-12 березня, обговорювалася проблематика ведення пацієнтів із коронавірусною хворобою (COVID‑19) і постковідним синдромом. Порушуючи питання упущень і похибок у лікуванні цих хворих за період пандемії, з доповіддю «COVID‑19: помилки року. Погляд інфекціоніста» виступила завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Ольга Анатоліївна Голубовська....

16.04.2021 Інфекційні захворювання Постковідний синдром: новий мультидисциплінарний виклик

Під час конференції «Постковідний синдром: новий мультидисциплінарний виклик», яка відбулася 3-4 березня, обговорювали нове актуальне питання – ураження органів і систем організму, що є наслідком нової коронавірусної хвороби (COVID-19)....

10.04.2021 Інфекційні захворювання Неврологія Тривожно-депресивний синдром та COVID‑19: інновації психофармакології

У березні 2021 року відбувся IX Всеукраїнський конгрес «Профілактика. Антиейджинг. Україна». Провідні фахівці представили доповіді щодо інноваційних розробок у галузі профілактичної та антиейджинг медицини, а також сучасні доказові підходи до лікування. Не оминули увагою й одну з найактуальніших проблем сьогодення – пандемію COVID-19 та її вплив на якість життя. Ганна Сергіївна Бондаренко, к. мед. н., лікар-невролог, виступила із промовою на тему «Тривожно-депресивний синдром в час пандемії COVID-19. Що нового в методах фармакологічної корекції?»....