Патогенетична терапія для дітей зі спінальною м’язовою атрофією в Україні: початок лікування

21.10.2021

Стаття у форматі PDF

У вересні 2021 р. відбулася І спільна конференція громадської організації «Українська академія дитячої інвалідності» (УАДІ) та Європейської академії дитячої інвалідності (EACD) «Медико-соціальна реабілітація дітей з обмеженням життєдіяльності». В межах заходу завідувач кафедри дитячої неврології та медико-соціальної реабілітації Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика (м. Київ), к. мед. н. Володимир Юрійович Мартинюк надав актуальну інформацію про проблему спінальної м’язової атрофії (СМА) в Україні та доступні методи терапії пацієнтів зі СМА.

СМА зустрічається у різних регіонах світу, при цьому генетична структура популяцій також варіює. Орієнтовна частота захворювання становить 1 випадок на 6‑11 тис. населення.

Донедавна проблема СМА виступала нездоланною перепоною на шляху до щасливого дитинства. Перший препарат нусінерсен (Спінраза), що подарував надію сім’ям, став доступним у 2016 р.

За даними офіційної статистики в Україні, визначити точні поширеність та захворюваність на СМА (код G‑12 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), на жаль, неможливо. Існує недержавна база даних хворих на СМА, створена Харківським благодійним фондом «Діти зі CМА» (далі – ​Фонд). Принцип функціонування українського реєстру – ​пацієнтсько-лікарський. Це означає, що пріоритети для внесення особистих даних надаються хворим (їхнім батькам/опікунам), потім їх перевіряє лікар-куратор реєстру. Опубліковані дані свідчать, що станом на 01.01.2020 р. в Україні проживали 267 осіб зі СМА.

Станом на травень 2021 р. у реєстрі Фонду був запис про 251 пацієнта, з них 227 – ​із діагнозом, підтвердженим аналізом ДНК:

  • СМА І типy – ​31 пацієнт;
  • СМА II типу – ​151 пацієнт;
  • СМА III типу – ​45 пацієнтів.

Зменшення кількості зареєстрованих 2021 р. хворих на СМА пояснюється еміграцією пацієнтів зі СМА в інші країни для отримання терапії та їхнім перерозподілом із таких причин, як втрата зв’язку, уточнення діагнозу, смерть. На жаль, на сьогодні більш як 50 родин виїхали з України для лікування у Польщі, що пов’язано з недосконалістю системи забезпечення доступної допомоги.

Кількість новонароджених в Україні становить приблизно 400 тис. малюків на рік, тож щорічний приріст дітей зі СМА є неухильним. Саме тому основними завданнями, які постають перед українськими лікарями, є:

  1. Створення референтних центрів для пацієнтів із цим орфанним захворюванням у великих містах (Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Львів).
  2. Формування мультидисциплінарних команд.
  3. Співпраця центрів та лікарів із компаніями-виробниками.
  4. Контроль та оцінка ефективності й безпеки патогенетичної терапії у пацієнтів зі СМА.

Активна взаємодія медичної ланки, пацієнтів, представників компанії-виробника та держави дозволяє оформлювати фінансове забезпечення. На сьогодні на лікування пацієнтів зі СМА (препаратами нусінерсен та рисдиплам), які проживають у Києві, виділенні кошти зі столичного бюджету.

Станом на 2021 р. в Україні більш ніж 200 дітей молодшого віку мають можливість отримати переваги від застосування двох препаратів, що доступні на вітчизняному фармринку: нусінерсену та рисдипламу.

Нусінерсен (Спінраза) внесений до переліку зареєстрованих в Україні засобів. За словами спікера, користь від його застосування отримують всі хворі на СМА. Наразі на терапії нусінерсеном перебувають більш як 9300 пацієнтів у світі. Також 346 хворих різних вікових груп були включені у дослід­жен­ня.

Нусінерсен має зрозумілий таргетний механізм дії, який полягає у збільшенні вмісту білка виживання мотонейронів SMN2. Було продемонстровано достовірну ефективність та сприятливий профіль безпеки у пацієнтів, які перебувають на терапії вже понад шести років.

До переліку масштабних досліджень входять (Darras et al., 2019):
1. NURTURE (Study of Multiple Doses of Nusinersen Delivered to Infants With Genetically Diagnosed and Presymp­tomatic Spinal Muscular Atrophy) – ​дослід­жен­ня ефективності декількох доз нусінерсену в немовлят із генетично діагностованою та пресимптомною СМА. Результати дослід­жен­ня пацієнтів на пресимптомній стадії:

  • 100% немовлят живі та не потребували вентиляції легень;
  • 100% немовлят мали змогу сидіти без підтримки;
  • 92% немовлят мали змогу ходити з підтримкою;
  • 88% немовлят мали змогу ходити самостійно.

2. ENDEAR (Study to Assess the Efficacy and Safety of Nusinersen in Infants With Spinal Muscular Atrophy) – ​дослі­д­жен­ня ефективності та безпеки застосування нусінерсену в немовлят зі СМА I типу:

  • 97% пацієнтів, які отримували нусінерсен, продемонстрували поліпшення або стабілізацію рухових функцій при оцінці за шкалою HINE;
  • у 71% осіб зі СМА з початком в дитячому віці (відповідає I типу), які отримували Нусінерсен, було досягнуте значне поліпшення за шкалою CHOP INTEND більш ніж на 4 бали порівняно з вихідним рівнем; у групі плацебо поліпшення такого рівня спостерігалося лише у 3% пацієнтів;
  • 84% немовлят, які отримували нусінерсен (67/80), були живі в кінці дослід­жен­ня порівняно з 61% у контрольній групі (25/41).

3. SHINE (Study for Participants With Spinal Muscular Atro­phy Who Previously Participated in Nusinersen Investigational Studies) – ​дослід­жен­ня за участю осіб зі СМА, які раніше були залучені у випробування ефективності нусінерсену. Під довгостроковим спостереженням перебували діти з раннім початком СМА, які отримували нусінерсен:

  • 60% пацієнтів зі СМА I типу в разі початку лікування до віку 5,42 місяця розвинули або утримали здатність сидіти без підтримки при продовженні терапії в межах дослід­жен­ня SHINE до 240-го дня;
  • усі пацієнти, що розвинули здатність ходити з підтримкою, зберегли її при продовженні терапії в межах дослід­жен­ня SHINE до 240-го дня.

4. CHERISH (Study to Assess the Efficacy and Safety of Nusinersen in Participants With Later-onset Spinal Muscular Atrophy) – ​дослід­жен­ня для оцінки ефективності та безпеки нусінерсену в учасників із пізнім початком СМА (вік маніфестації – ​більш як 6 місяців, вік на момент включення – ​2‑12 років):

  • пацієнти, які отримували нусінерсен, показали поліпшення рухової функції вже через три місяці після початку терапії та продовжували демонструвати під час 15-місячного дослід­жен­ня;
  • збільшення показника за розширеною шкалою оцінки моторних функцій Хаммерсміта (HFMSE) на ≥3 бали вважалося клінічно значущим і вказувало на поліпшення щонайменше двох моторних навичок;
  • у пацієнтів зі СМА II типу, які отримували нусінерсен, рухові функції продовжували розвиватися після трьох років, а у хворих на СМА III типу було досягнуте збереження рухових навичок при продовженні лікування в межах дослід­жен­ня SHINE;
  • 56% осіб зі СМА II типу продемонстрували клінічно значуще (на ≥2 бали) поліпшення функції верхньої кінцівки до 1050-го дня;
  • 100% пацієнтів зі СМА III типу досягли максимального показника функції верхньої кінцівки до 350-го дня і зберегли цю відповідь до 1150-го дня;
  • у хворих, які отримують терапію нусінерсеном і здатні самостійно ходити (n=13), під час періоду понад три роки продовжують поліпшуватися показники тесту з 6-хвилинною ходьбою (6MWT).

Таким чином, сучасна терапія СМА із застосуванням новітніх препаратів, таких як нусінерсен, дозволяє повернути дітям надію на фізіологічний ріст та розвиток, незважаючи на нещодавню приреченість на інвалідність унаслідок мутації у гені SMN1. Своєчасні діагностика та лікування пацієнтів мають бути всеохоплюючими і покладаються на батьків, спеціалістів медичної сфери, Міністерство охорони здоров’я України та керівництво держави.

Підготувала Маргарита Марчук

CP-258288

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 3 (58) 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

28.11.2021 Неврологія Мистецтво використання антикоагулянтів після гострого інсульту

Проблема гострого мозкового інсульту (ГМІ) в Україні є одним з основних тягарів у системі охорони здоров’я, яка щороку завдає значних збитків у соціальній та економічній сферах. Ризик розвитку ГМІ в людини протягом життя в Україні – ​один з найвищих і становить 32%, тоді як середній показник у світі складає 25%. Згідно з оцінками Глобального тягаря хвороб (Global Burden of Disease, 2019), в Україні зареєстровано 127,5 тис. інсультів, з яких 88 тис. – ​ішемічні, 94 тис. летальних випадків унаслідок захворювання (≈13% від загального показника смертності в Україні), 1,85 млн втрачених років життя через смерть або інвалідність. ...

28.11.2021 Неврологія Біологічні ритми, афективні розлади та COVID-19: можливості патогенетичної фармакотерапії

Питання фізіології та патофізіології біологічних ритмів, аналізу їхньої ролі в патогенезі різноманітних захворювань (як і значення хронобіології та хрономедицини загалом) є сьогодні одними з найактуальніших у клінічній практиці для лікарів усіх спеціальностей – ​від неврологів і ендокринологів до сімейних лікарів. Це пояснюється тим, що дослідження механізмів циклічності процесів життєдіяльності організму від молекулярного до системного рівнів дозволили наблизитися до розуміння можливостей їхньої спрямованої фармакологічної регуляції при різних формах патології, пов’язаних насамперед із порушеннями функцій центральної нервової системи (ЦНС)....

28.11.2021 Неврологія Нобелівська премія за відкриття рецепторів TRPV та медичні перспективи похідних гострого перцю

4 жовтня стало відомо, хто отримає Нобелівську премію з фізіології та медицини – ​2021. Нобелівський комітет ухвалив рішення про нагородження фізіолога Девіда Джуліуса з Каліфорнійського університету (США) та невролога Ардема Патапутяна з Центру дослідження Скриппса в Ла Джоллі, Каліфорнія, за відкриття рецепторів температури та дотику. Дослідження в цьому напрямі велися ще в 1990-х роках, і ось для науковців настала мить заслуженої слави [1, 2]....

28.11.2021 Неврологія Алгоритм знеболення при гострому та хронічному болю

Біль – це проблема, з якою стикається багато людей, тому завжди актуальним є питання наявності доказових засобів, які зможуть забезпечити знеболення при гострому болю та больовому синдромі....