Обізнаність українців про онкохвороби

20.06.2022

Рак є однією з головних причин смерті у світі. Він уражає літніх людей, молодь і навіть дітей, чоловіків та жінок незалежно від рівня доходу. На превеликий жаль, недостатня обізнаність суспільства щодо онкопатології й особливостей її лікування не дозволяє повною мірою забезпечити належну профілактику, вчасне виявлення на ранніх стадіях, а також побудову оптимальних стратегій лікування при поширених онкозахворюваннях.

Перше соціальне опитування «Рак в Україні» мало на меті з’ясувати обізнаність суспільства стосовно реформи системи охорони здоров’я, взаємодії з лікарями, уявлення про онкологічний процес і лікування. Соціальне дослідження відбувалося у два етапи: якісний включав опитування фокус-групи в 5 містах України, а кількісний – телефонне опитування по всій Україні. У цій статті ми зосередимося на результатах якісного дослідження.

Обізнаність про онкологічні захворювання 

Обізнаність учасників фокус-груп щодо проблеми раку залежала від актуальності теми в близькому оточенні. Високий рівень поінформованості спостерігали, якщо були випадки онкологічних захворювань у членів сім’ї, друзів чи колег, якщо ж тема не близька – знання були поверховими та базувалися здебільшого на загальновідомих фактах з інтернету й телебачення. 

Визначення поняття «рак» у цілому не викликало труднощів у респондентів і в основному ґрунтувалося на синтезі інформації з власного досвіду, оточення, книг та відомостей з інтернету. Умовно можна виокремити три основні тенденції визначення хвороби: біологічно-науковий рівень опису надавали учасники, які стикалися з випадками раку в близьких, побутовий рівень опису базувався на власних судженнях і переказі визначень із літератури, загальний рівень опису можна застосувати до будь-якого захворювання, що відображає досить поверхові знання про рак. 

Обізнаність про скринінгові дослідження на рак 

Велика частина опитаних стверджувала про обов’язковість щорічного скринінгу. Однак із заглибленням в обговорення цієї теми тональність відповідей набувала негативних ознак: учасники говорили про необхідність перевірок на рак, однак самі їх не проходили. 

Однією з найпоширеніших причин непроходження скринінгу був страх хвороби. Іншими причинами були:

  • неправильна діагностика та некомпетентність лікарів, про що учасники знали з досвіду близьких;
  • важкодоступність скринінгу;
  • висока вартість;
  • міфи та низький рівень обізнаності.

Жінки проходили скринінг частіше, ніж чоловіки. Останні схильні вірити, що в них є янгол-охоронець, або впевнені в тому, що вони точно не захворіють. У цілому, прихильними до проходження скринінгу були особи, які втратили близьких.

При телефонному опитуванні респондентам також пропонували оцінити стан свого здоров’я. Майже половина (48,5%) учасників вважали свій стан здоров’я середнім, трохи більше третини (32,5%) відзначили самопочуття як хороше. Решта опитуваних оцінювали свій стан здоров’я як поганий або дуже поганий (близько 10,0%) чи дуже хороший (9,5%).

Місце раку серед інших захворювань і статистика онкологічної захворюваності на думку українців

При ранжуванні найбільш небезпечної патології учасники фокус-груп найчастіше називали серцево-судинні й онкологічні захворювання (якщо не враховувати коронавірусну інфекцію). На першу/другу позицію онкологічну патологію ставили переважно ті опитані, які хворіли самі або їхні близькі. Відповідно перелік небезпечних хвороб формувався на основі актуальної інформації з оточення учасників, хоча також потрібно враховувати регіон проживання, рівень обізнаності та інформаційний інтерес до новин. 

На запитання «Як змінилася захворюваність в Україні на рак у 2021 році порівняно з минулим роком?» половина респондентів кожної вікової категорії стверджувала, що захворюваність не змінилася. Серед тих, хто вважав, що захворюваність збільшилася, розподіл за віковими категоріями був таким: 35% опитаних віком 18-29 років, 41% – 30-44 роки, 50% – 45-64 роки, 52% – 65 років та більше. Тобто у людей старшого віку вищий рівень уявлення про ріст захворюваності. Оптимістами, які вважали, що захворюваність зменшилася, було 4% опитаних, серед яких жінок трохи більше. У регіональному розрізі виділяється Південь України, де була максимальна кількість оптимістів. 

Опитаним було складно оцінити структуру онкологічної статистики. А думки щодо онкологічної смертності були досить різними.

Ставлення до онкологів 

Замало позитивних історій, які вказували б на можливість успішного та якісного лікування онкологічних захворювань в Україні, тому формуються хибні враження й упередження. Погане ставлення до онкологів пов’язують із високою смертністю від раку і негативним досвідом родичів, які постраждали внаслідок халатності лікарів. Учасники наголошували на відсутності етики спілкування з онкопацієнтами, грубості та хамстві лікарів. Особливо підкреслювалася висока вартість обстежень без гарантії позитивного результату.

Тематичний номер «Онкологія, Гематологія, Хіміотерапія» № 1 (74)-2 (75) 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

10.11.2022 Онкологія та гематологія Рожевий жовтень

Протягом багатьох років у розпал осені світ забарвлюється не тільки в палітру жовтого і червоного листя, а й у рожевий колір, що символізує боротьбу проти однієї з головних хвороб наших днів – раку молочної залози (РМЗ)....

10.11.2022 Онкологія та гематологія Пам’яті Данила Фішелевича Глузмана

29 березня на 86-му році життя помер відомий лікар-онкогематолог, багаторічний завідувач відділу онкогематології Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології (ІЕПОР) імені Р.Є. Кавецького НАН України, видатний український учений, професор Данило Фішелевич Глузман....

10.11.2022 Онкологія та гематологія Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Остеосаркома»

Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20 червня 2022 року № 1050...

10.11.2022 Інфекційні захворювання Онкологія та гематологія Скринінг раку легені під час пандемії COVID-19

У деяких частинах світу пандемія хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19), випробовувала системи охорони здоров’я близько до межі витривалості. Справедливо, що значна частина уваги на сьогодні зосереджена на безпосередніх потребах пацієнтів, які страждають від цього захворювання, особливо тих, хто перебуває у критичному стані. Дві пов’язані клінічні ситуації, які привертають увагу до цих питань, – це скринінг раку легені й оцінка та лікування випадково виявлених вузликів у легенях....