ЗМІСТ
Наша редакція з приємністю представляє нову рубрику порталу Health-ua.com під назвою «Практикум. Періодичне онлайн-видання». Ми створили «Практикум», як платформу, де буде зібрано низку публікацій з обраної теми задля детального і глибокого її вивчення. Тут ви зможете ознайомитися з клінічними дослідженнями, рекомендаціями, думками зарубіжних і вітчизняних експертів з найактуальніших і найцікавіших тем. Сьогодні увага всього медичного світу прикута до пандемії Covid-19. За рік накопичилося чимало знань та даних про інфекцію, викликану вірусом SARS-CoV-2. Проте одностайних рекомендацій щодо діагностики, лікування коронавірусної хвороби й досі немає.
Коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому 2 (SARS-Cov2) – новий бета-коронавірус, що викликає різноманітні симптоми захворювання, нині широко відомого як COVID‑19. Зокрема, зростає кількість клінічних оцінок неврологічних проявів цієї інфекції. На початку пандемії увагу медиків було прикуто до симптомів респіраторної інфекції, як-от гарячка, кашель, утруднене дихання та дихальна недостатність. Згодом з’явилися повідомлення про розлади з боку нервової системи – аносмію, судоми, інсульти, порушення свідомості, енцефалопатію, паралічі. До 20% пацієнтів із COVID‑19, які потребують інтенсивної терапії через неврологічний дефіцит, потрапляють до категорії високого ризику смерті.
COVID‑19 – вірусне захворювання, яке у більшості випадків викликає лихоманку, відчуття втоми, біль у горлі, кашель, а за тяжчого перебігу – задишку та дихальний дистрес. Наразі також відомо, що COVID‑19 може вражати клітини за межами дихальних шляхів і спричиняти розвиток широкого спектра симптомів – від шлунково-кишкових (діарею, нудоту) та серцево-судинних до неврологічних і психічних.
Поширення небезпечних вірусів – чи не найпопулярніший сюжет апокаліптичних фільмів. Та всі ці сюжети людство пережило і в реальності – пошесті, що навіть крізь століття змушують людину завмирати й замислюватись...
У грудні 2019 р. COVID‑19 – інфекція, спричинена тяжким гострим респіраторним синдромом коронавірусу 2 (SARS-CoV‑2), вперше з’явилася як респіраторна хвороба в місті Ухань у Китаї. З того часу вона переросла у глобальну пандемію та уразила щонайменше 15,8 млн людей у всьому світі, зокрема більш ніж 4,1 млн у США.
Торік у березні Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) офіційно оголосила пандемію COVID‑19. В осіб із коронавірусом, як і з іншими інфекціями дихальних шляхів, можливе підвищення ризику розвитку ішемічного інсульту. Ґрунтуючись на консенсусних висновках експертів із 18 країн, A. Qureshi et al. представили вичерпні практичні рекомендації на допомогу клініцистам у веденні дорослих пацієнтів із гострим ішемічним інсультом та підтвердженою або підозрюваною інфекцією COVID‑19. Документ розроблений на основі систематичних оглядів літератури, наявних рекомендацій щодо ведення хворих на інсульт із метою узагальнення доступних...
Вопрос о возникновении эпилептических приступов de novo у пациентов с COVID-19, а также последствиях этого катастрофического заболевания у пациентов с эпилепсией ныне является предметом острых дискуссий. Обсуждается также важность получения результатов электроэнцефалографии у пациентов с COVID-19. Мое внимание привлекла статья авторов A. A. Asadi-Pooya et al. «De novo seizures, and epilepsy: a systematic review», опубликованная в издании Neurological science (2020; Nov. 25: 1–17), в которой проанализированы данные для решения этих проблем.
В рамках VIII Міжнародної науково-практичної конференції, яка проходила цього року в м. Київ 25—27 листопада, відбувся симпозіум на актуальну тему «Психічне здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19». Наукові співробітники Інституту психіатрії Київського національного університету імені Тараса Шевченка виступили з доповідями, що присвячені темі психічного здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19. Через обмежувальні карантинні заходи симпозіум
Сьогодні світ переживає одну з найважливіших глобальних проблем – пандемію коронавірусної хвороби (COVID-19), яку Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я (ВООЗ, 2020), а також найбільшим викликом людству в ХХІ ст. Однією із найуразливіших категорій щодо негативних психологічних наслідків пандемії є діти та підлітки. На тлі пандемії COVID розвинулася безпрецедентна криза, яка торкнулася не лише охорони здоров’я, а й усіх сфер суспільного життя, і особливо відчутно — в країнах, що розвиваються. Профілактичні заходи для уникнення зараження вірусом — соціальне дистанціювання та ізоляція, чинять значний вплив на суспільство (Duan and Zhu, 2020).