Головна Consilium Медицина під час війни Consilium. «Проблеми психічного здоров’я у військовий час»

Consilium. «Проблеми психічного здоров’я у військовий час»

Consilium. «Проблеми психічного здоров’я у військовий час»
Сучасний погляд на діагностику та лікування посттравматичного стресового розладу
Сучасний погляд на діагностику та лікування посттравматичного стресового розладу
Війна, розв’язана РФ проти України, є потужним травмувальним чинником, що ушкоджує психічне здоров’я населення. Вплив мають не лише бойові дії та терор, а й економічний тиск, різноманітні технології спотворення інформації, а також використання проти України шантажу (ядерного, енергетичного тощо). У квітні відбулася науково-практична конференція «Психіатрія, наркологія, клінічна психологія та загальна медична практика: міждисциплінарні питання сучасності», на якій виступила, доктор медичних наук, професор Ольга Ігорівна Осокіна з доповіддю «Посттравматичний стресовий розлад у період воєнного часу: клініка, діагностика, сучасні підходи до терапії».
Помилки при веденні пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом
Помилки при веденні пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом
У зв’язку з бойовими діями й іншими травмувальними ситуаціями, пов’язаними з війною, в багатьох людей нашої країни – як військових, так і мирних – виникає посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Водночас діагностика цього розладу, а також лікування та реабілітація пацієнтів із ПТСР нерідко мають певні складності, тому важливо дотримуватися правильних алгоритмів ведення таких пацієнтів. У лютому відбулася науково-практична конференція «НЕПіКа: неврологія, ендокринологія, психіатрія, кардіологія», в якій узяв участь завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії медико-психологічного факультету Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Олег Созонтович Чабан із доповіддю «ПТСР. Будь ласка, не робіть помилок».
Психофармакотерапія посттравматичного стресового розладу:  реалії та обмеження
Психофармакотерапія посттравматичного стресового розладу: реалії та обмеження
4-6 листопада 2022 року в Києві психіатри, психологи, психотерапевти, лікарі суміжних спеціальностей отримали можливість ознайомитися із практичними та теоретичними перспективами психосоматичної медицини в сучасному стресогенному світі, дослідити дистресові наслідки війни, пандемії COVID-19 для населення України, розглянути питання медико-психологічної реабілітації, базуючись на найновітніших рекомендаціях міжнародних спільнот, результатах контрольованих клінічних досліджень.
Комплексний ПТСР,  аналіз психотравмувальних  факторів та їхні наслідки  для військовослужбовців
Комплексний ПТСР, аналіз психотравмувальних факторів та їхні наслідки для військовослужбовців
4-6 листопада 2022 року в онлайн-форматі відбувся IІI конгрес із міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи», під час проведення якого висвітлювалися питання викликів і перспектив психосоматичної медицини в сучасному стресогенному світі
У центрі особливої уваги: посттравматичний стресовий розлад
У центрі особливої уваги: посттравматичний стресовий розлад
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є одним із найпоширеніших психічних розладів у регіонах, що постраждали від війни. Питання раннього втручання, ефективної терапії та реабілітації, які є необхідними для мінімізації віддалених наслідків ПТСР, стали темою обговорення під час проведення фахових конгресів та науково-практичних конференцій восени 2022 року.
Відновлення рівня ГАМК як перспективна терапія посттравматичного стресового розладу
Відновлення рівня ГАМК як перспективна терапія посттравматичного стресового розладу
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це психіатричний синдром, який розвивається після жахливих і небезпечних для життя подій, у т. ч. військові дії, дорожньо-транспортні аварії, нещасні випадки, фізичне та сексуальне насильство. Синдром характеризується повторним переживанням травматичної події, нав’язливими спогадами та нічними жахами, униканням нагадувань про пережите, а також підвищеною пильністю травмованої особи щодо потенційних загроз