27 березня, 2015
Особливості клінічної картини та лікування ГЕРХ при поєднанні її з цукровим діабетом 2 типу
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) посідає важливе місце у структурі загальної захворюваності, створюючи важливу економічну, соціальну й медичну проблему. Дослідження, проведені в останні роки, показали, що приблизно 7% дорослого населення відчувають печію (основний клінічний симптом ГЕРХ) щодня, 14% – не рідше 1 разу на тиждень, 40% – не рідше 1 разу на місяць (P.J. Kahrilas et al., 2005).
Частота рефлюкс-езофагіту в популяції становить 2-4%. Це захворювання виявляють у 6-12% осіб під час ендоскопічного дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Рівень захворюваності рефлюкс-езофагітом зростає з віком, причому його ускладнення виявляють, як правило, у хворих віком понад 50 років (L. Akkermans et al., 2007).