Применение Актовегина в лечении ушибов головного мозга легкой и средней степени тяжести

27.03.2015

Под наблюдением находились 68 больных, 32 из которых составили основную группу, лечившуюся наряду со стандартной терапией Актовегином, и 36 – контрольную группу, в которой использовалась только стандартная терапия.

В обеих группах были выявлены разные травматические поражения: мелкоочаговые ушибы, субдуральные и эпидуральные гематомы, травматические субархноидальные кровоизлияния, сочетание оболочной гематомы и мелкоочаговых ушибов. Актовегин вводили капельно в дозе 400 мг на 200,0 мл физиологического раствора в течение 10 дней.

Анализ клинических данных, а также результатов инструментальных исследований (электроэнцефалографии (ЭЭГ), компьютерной томографии (КТ) и др.) в аспекте сравнения основной и контрольной групп дал основание сделать вывод, что применение Актовегина в комплексе лечебных мероприятий улучшает течение черепно-мозговой травмы, способствуя более ранней компенсации нарушенных функций и сокращению сроков лечения. Особенно выраженны были регресс астенических симптомов, а также позитивные сдвиги на ЭЭГ.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

17.09.2023 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Сучасні стратегії раціональної анестезії/аналгезії у торако-абдомінальній хірургії

У статті розглянуто ключові моменти раціональної анестезії/аналгезії при проведенні торако-абдомінальних операцій із приводу онкологічних захворювань, а також особливості застосування окремих знеболювальних засобів, у тому числі наркотичних і ненаркотичних анальгетиків, зокрема їхній вплив на післяопераційні результати. Ключові слова: післяопераційний біль, мультимодальна аналгезія, онкологічні захворювання, торако-абдомінальна хірургія, нестероїдні протизапальні препарати, декскетопрофен, Дексалгін®, парацетамол. ...

17.09.2023 Терапія та сімейна медицина Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами

10 червня на базі Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) було проведено практично-орієнтований навчальний курс «Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами». Формат заходу був змішаним, що дозволило присутнім учасникам пройти майстер-клас за участю висококваліфікованих фахівців. У вступному слові модератор заходу – ​завідувач кафедри травматології та ортопедії НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Олександр Анатолійович Бур’янов наголосив на важливості в умовах війни розуміти доцільність використання апаратів зовнішньої фіксації (АЗФ). Зокрема, вкрай важливим є володіння навичками встановлення АЗФ на різні сегменти тіла, враховуючи анатомічні особливості пораненого. ...

17.09.2023 Терапія та сімейна медицина Бойова травма грудної клітки та її наслідки

Епідемія вогнепальних поранень (ВП) і травм внаслідок війни з росією продовжує зростати, а знання про ВП стають все актуальнішими. Досвід лікування ВП переважно був отриманий у ході великих війн XX ст. [1-3], проте у XXІ ст. військові конфлікти в Іраку та Афганістані призвели до формування нової моделі поранень серед ­бойових втрат. ...

17.09.2023 Терапія та сімейна медицина Високі дозування карбапенемів у ВІТ: керуємося інструкцією чи фармакокінетикою/фармакодинамікою?

Антибактеріальні препарати є одними з найбільш застосовуваних у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ). Водночас проблема антибіотикорезистентності вийшла за межі суто медичної й має велике соціально-економічне значення, адже захворювання, спричинені резистентними штамами патогенів, мають більш тяжкий перебіг, збільшують тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі, потребують застосування комбінованої антибіотикотерапії з викорис­танням резервних препаратів. Шляхи вирішення проблеми були розглянуті на Британо-Українському симпозіумі (БУС‑15) «Анестезіологія та інтенсивна терапія – ​сьогодення і перспективи розвитку» (до 100-річчя від дня народження А.І. Тріщинського), який відбувся у змішаному форматі 19-21 травня. ...