Применение Актовегина в лечении ушибов головного мозга легкой и средней степени тяжести
Под наблюдением находились 68 больных, 32 из которых составили основную группу, лечившуюся наряду со стандартной терапией Актовегином, и 36 – контрольную группу, в которой использовалась только стандартная терапия.
В обеих группах были выявлены разные травматические поражения: мелкоочаговые ушибы, субдуральные и эпидуральные гематомы, травматические субархноидальные кровоизлияния, сочетание оболочной гематомы и мелкоочаговых ушибов. Актовегин вводили капельно в дозе 400 мг на 200,0 мл физиологического раствора в течение 10 дней.
Анализ клинических данных, а также результатов инструментальных исследований (электроэнцефалографии (ЭЭГ), компьютерной томографии (КТ) и др.) в аспекте сравнения основной и контрольной групп дал основание сделать вывод, что применение Актовегина в комплексе лечебных мероприятий улучшает течение черепно-мозговой травмы, способствуя более ранней компенсации нарушенных функций и сокращению сроков лечения. Особенно выраженны были регресс астенических симптомов, а также позитивные сдвиги на ЭЭГ.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
У статті розглянуто ключові моменти раціональної анестезії/аналгезії при проведенні торако-абдомінальних операцій із приводу онкологічних захворювань, а також особливості застосування окремих знеболювальних засобів, у тому числі наркотичних і ненаркотичних анальгетиків, зокрема їхній вплив на післяопераційні результати. Ключові слова: післяопераційний біль, мультимодальна аналгезія, онкологічні захворювання, торако-абдомінальна хірургія, нестероїдні протизапальні препарати, декскетопрофен, Дексалгін®, парацетамол. ...
10 червня на базі Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) було проведено практично-орієнтований навчальний курс «Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами». Формат заходу був змішаним, що дозволило присутнім учасникам пройти майстер-клас за участю висококваліфікованих фахівців. У вступному слові модератор заходу – завідувач кафедри травматології та ортопедії НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Олександр Анатолійович Бур’янов наголосив на важливості в умовах війни розуміти доцільність використання апаратів зовнішньої фіксації (АЗФ). Зокрема, вкрай важливим є володіння навичками встановлення АЗФ на різні сегменти тіла, враховуючи анатомічні особливості пораненого. ...
Епідемія вогнепальних поранень (ВП) і травм внаслідок війни з росією продовжує зростати, а знання про ВП стають все актуальнішими. Досвід лікування ВП переважно був отриманий у ході великих війн XX ст. [1-3], проте у XXІ ст. військові конфлікти в Іраку та Афганістані призвели до формування нової моделі поранень серед бойових втрат. ...
Антибактеріальні препарати є одними з найбільш застосовуваних у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ). Водночас проблема антибіотикорезистентності вийшла за межі суто медичної й має велике соціально-економічне значення, адже захворювання, спричинені резистентними штамами патогенів, мають більш тяжкий перебіг, збільшують тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі, потребують застосування комбінованої антибіотикотерапії з використанням резервних препаратів. Шляхи вирішення проблеми були розглянуті на Британо-Українському симпозіумі (БУС‑15) «Анестезіологія та інтенсивна терапія – сьогодення і перспективи розвитку» (до 100-річчя від дня народження А.І. Тріщинського), який відбувся у змішаному форматі 19-21 травня. ...