27 березня, 2015
Сучасний погляд на використання есенціальних фосфоліпідів із вітамінами групи В та Е
Есенціальні фосфоліпіди (ЕФЛ) – складні речовини, що містять дигліцеринові ефіри холінфосфорної кислоти (фосфатидилхолін) і ненасичені жирні кислоти (лінолеву, ліноленову, олеїнову). Як лікарські препарати вони використовуються в клінічній практиці вже понад 50 років.
Одним із препаратів ЕФЛ є Ліволін Форте, що містить 300 мг фосфоліпідів – високоочищеної фракції фосфатидилхоліну, ізольованого з бобів сої. Незважаючи на подібність за хімічною структурою з ендогенним фосфатидилхоліном, ЕФЛ, що входять до складу Ліволіну Форте, відрізняються від нього високим вмістом поліненасичених жирних кислот.
Саме збагачення цими кислотами дозволяє зберегти більшу частину препарату в дванадцятипалій кишці від дії фосфоліпази А2, яка в нормі розщеплює лецитин оболонок клітин їжі до холіну. Значна частина ЕФЛ надходить у кров і вбудовується в клітинні та субклітинні мембрани. Вони сприяють зменшенню клінічних проявів як хронічних дифузних захворювань печінки, так і атеросклерозу, цукрового діабету; поліпшують ліпідний спектр і реологічні властивості крові.