Курение и рак легких
Продолжая рубрику, посвященную борьбе с табакокурением, остановимся на одном из серьезнейших осложнений, связанных с воздействием курения на человеческий организм, – раке легкого (РЛ).
У многих курение ассоциируется именно с этим заболеванием. Действительно ли курение настолько вредно и есть ли доказательства канцерогенного действия табака? Это должно интересовать не только курильщиков, но в первую очередь медицинских работников, задача которых – предупредить больного о возможной опасности.
По данным Всемирной организации здравоохранения, потребление табака ежегодно приводит к 1,8 млн случаев смерти от рака, 60% из которых приходится на государства с низким и средним уровнем дохода. В последние годы практически во всех странах мира отмечается резкое повышение частоты РЛ. Если в начале ХХ в. это заболевание считалось относительно редким, то в настоящее время данная форма рака входит в тройку лидирующих.
Четко прослеживается связь роста заболеваемости РЛ с увеличением потребления табака. Особенно выделяется в этом плане XX век, когда отмечался бурный рост заболеваемости. Поскольку РЛ может развиваться на протяжении нескольких десятилетий, пик популярности курения сигарет среди мужчин 1930-1940-х гг. нашел отражение в заболеваемости РЛ, достигшей максимума в 1950-1970-е гг.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....