Кардиодайджест
Согласно современным стандартам, у пациентов с инфарктом миокарда (ИМ) с элевацией сегмента ST первичное чрескожное коронарное вмешательство (ЧКВ) в идеале должно быть проведено в пределах 90-120 мин от развития симптомов. При невозможности своевременного ЧКВ клинические руководства рекомендуют тромболизис. Результаты двух недавно завершившихся исследований свидетельствуют о том, что после тромболизиса раннее ЧКВ является более эффективным, чем отсроченное.
В метаанализ, опубликованный 2 июля в European Heart Journal, вошли 7 исследований с участием 2961 пациента. После успешного тромболизиса больных рандомизировали для получения раннего рутинного ЧКВ либо ЧКВ только в случае отсутствия признаков реперфузии.
Результаты метаанализа показали, что раннее рутинное ЧКВ после тромболизиса у больных ИМ с элевацией сегмента ST снижает вероятность повторного инфаркта (относительный риск – ОР – 0,55; р=0,003), комбинированной конечной точки «смерть + повторный инфаркт» (ОР 0,65; р=0,004) и рекуррентной ишемии через 1 мес с сохранением этих преимуществ на протяжении 6-12 мес. Частота значимых геморрагических событий и инсульта в обеих группах было одинаковой.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....