Гостра запальна демієлінізуюча полірадикулонейропатія: синдром Міллера-Фішера (випадок з практики)
Клінічний випадок
З історії хвороби. Хвора К., 54 роки. Поступила в неврологічне відділення зі скаргами на слабкість м’язів обличчя, неможливість повністю відкрити очі, утруднення дихання, хиткість під час ходьби, значну загальну слабкість.
З анамнезу. Захворіла 3 дні тому, коли з’явилися виразна загальна слабкість, слабкість повік (до напівптозу) і м’язів обличчя, помірний головний біль. Розвиток патології хвора пов’язувала з хронічним стресом. Сімейний анамнез патологією з подібними клінічними проявами не обтяжений.
Попередній діагноз: міастенія, міастенічний криз.
Неврологічний статус. При первинному огляді – напівптоз повік, обмеження відведень очних яблук, яке супроводжується болючістю, зіниці симетричні, фотореакція дещо млява, порушення ковтання та поверхневе часте дихання (тахіпное), помірне порушення статики і координації рухів. Сухожилкові рефлекси збережені. Патологічних рефлексів немає. У зв’язку з погіршенням стану (зростанням дихальної недостатності, появою бульбарних розладів) хвору перевели до реанімаційного відділення. Наступного дня призначили штучну вентиляцію легень (ШВЛ).
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Виникнення ротолицевого болю часто супроводжується супутніми захворюваннями, наприклад депресією. Попри те, що результати попередніх досліджень вказували на двоспрямовану кореляцію між ротолицевим болем і психологічними чинниками, дані деяких спостережень були суперечливими. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті H. Anita et al. «The association between orofacial pain and depression: a systematic revie», опублікованої у виданні J Pain Res (2024 Feb 29; 17: 785‑796), присвяченої доказам зв’язку між ротолицевим болем і депресією. ...
За матеріалами курсу «Академія сімейного лікаря. Біль у грудній клітці. Алгоритм дій сімейного лікаря та скерування до профільного фахівця» (19‑20 березня 2024 р.) ...
Стрес, дистрес та тривожний розлад є складними процесами функціонування організму та психіки людини. Власне, стрес – це комплексна біологічна та психологічна реакція організму людини на зовнішні або внутрішні подразники, які порушують його гомеостаз і потребують певної адаптації або реакції [1]. Однак за надмірної інтенсивності чи тривалості він перетворюється на дистрес – негативний стан, що призводить до виснаження організму та розвитку патологічних станів ...
Майже всі психотерапевти, навіть психоаналітики, у своїй практиці змушені (і професійно зобов’язані) тією чи іншою мірою вдаватися до когнітивної психотерапії. Назву методу, як і загальні принципи, вперше сформулював американський психотерапевт, професор психіатрії Пенсільванського університету, творець когнітивної психотерапії, одного з методів сучасного когнітивно-біхевіорального напряму в психотерапії Aaron Temkin Beck, який використовував свій підхід у лікуванні депресії. Суть методу полягає у зміні світосприйняття та світоглядних установок пацієнта через роз’яснення помилок (адресація до логіки мислення). У первісному вигляді метод виявився не надто ефективним. Однак його поєднання з поведінковими, емоційними та тілесними практиками у загальному підсумку сприяло позитивному результату. Труднощі, що виникають у процесі когнітивної психотерапії, лежать як у суб’єктивній площині професійної недосконалості лікаря (зокрема, невмінні переконати свого пацієнта у зміненні помилкової точки зору), так і в об’єктивній – у банальному спротиві пацієнта зміні власного мислення. Актуальність цієї теми є очевидною і дискусія всіляко вітається. ...