Исследование PLATO: вы верите в чудо?
Недавно опубликованы результаты многонационального рандомизированного двойного слепого в параллельных группах клинического исследования III фазы PLATO (PLATelet Inhibition and Clinical Outcomes), которое было посвящено сравнению эффективности антиагреганта тикагрелора (препарат Брилинта® компании AstraZeneca) и клопидогреля.
Пациентов (n=18 624) с умеренным и высоким риском возникновения острого коронарного синдрома (ОКС), подвергшихся инвазивным вмешательствам на сердце, рандомизировали в группу терапии тикагрелором (нагрузочная доза 180 мг, затем по 90 мг дважды в сутки) или клопидогрелем (нагрузочная доза 300-600 мг, затем 75 мг один раз в сутки) в течение 6-12 мес.
Первичной конечной точкой было возникновение первого события (смерть от сосудистых причин, инфаркт миокарда (ИМ) или инсульт), которое произошло у получавших клопидогрель в 11,7% случаев vs 9,8% пациентов в группе терапии тикагрелором, что является доказательством высокодостоверного превосходства тикагрелора (относительный риск (ОР)=0,84; доверительный интервал (ДИ) 0,77-0,92, p<0,001).
Сортировка компонентов комбинированной конечной точки показала, что разница в пользу тикагрелора была обусловлена уменьшением частоты сосудистой смерти (p<0,001) и ИМ (p<0,005), но не инсульта (p=0,22). При применении тикагрелора чаще возникали фатальные внутричерепные кровотечения (11 vs 1, p=0,02), но общее количество смертельных кровотечений было меньше (20 vs 23).
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...
Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....