Кардиологические аспекты диагностики и лечения синдрома обструктивного апноэ сна у пациентов с заболеваниями сердечно-сосудистой системы

27.03.2015

В практике каждого врача-кардиолога встречаются пациенты с нарушениями сна (диссомниями), сопутствующими основным заболеваниям. У кардиологических пациентов храп часто является одним из симптомов такого серьезного и прогностически неблагоприятного сомнологического расстройства, как синдром обструктивного апноэ сна (СОАС). СОАС является распространенной формой патологии, с ним связаны актуальные медицинские и социальные проблемы, поэтому в практической деятельности врача-кардиолога важна своевременная диагностика этого расстройства, оценка его взаимосвязи с сердечно-сосудистыми заболеваниями (особенно с артериальной гипертензией (АГ), нарушениями сердечного ритма различного генеза) для разработки оптимального подхода к лечению.

СОАС – это серьезное, потенциально угрожающее жизни пациента состояние, характеризующееся развитием остановок дыхания длительностью более 10 с и частотой более 15 в час. Наиболее характерными и часто наблюдаемыми проявлениями этого симптомо-комплекса являются: коллапс глоточного отдела верхних дыхательных путей, повышенное сопротивление воздушному потоку дыхания на уровне глоточного отдела, гиповентиляционные дыхательные расстройства той или иной степени выраженности.

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

01.05.2024 Ревматологія Біль у суглобах у практиці сімейного лікаря: ведення пацієнтів з остеоартритом

У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – ​найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...

01.05.2024 Терапія та сімейна медицина Можливості застосування біорегуляційного підходу в кардіології

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...

29.04.2024 Неврологія Ефективність і безпека разагіліну та праміпексолу в лікуванні хвороби Паркінсона на ранніх стадіях

Хвороба Паркінсона (ХП) – ​хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...

26.04.2024 Психіатрія Лікування пацієнтів із негативними симптомами шизофренії: персоніфіковані підходи

Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – ​хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....